П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
26 лютого 2021 р. м.ОдесаСправа № 420/177/20
Категорія: 600020000 Головуючий в 1 інстанції: Радчук А.А.
Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Бітов А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Бойка А.В. та Федусика А.Г. у справі №420/177/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Южненської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, стягнення завданої шкоди,
В проваджені колегії суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі головуючого судді Шевчук О.А., суддів Бойко А.В., Федусик А.Г. перебуває справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року.
24 лютого 2021 року засобами електронної пошти до П'ятого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 була подана заява про відвід суддів Бойка А.В., Федусика А.Г.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року визнано необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід суддів Бойка А.В., Федусика А.Г.
Передано справу №420/177/20 за позовом ОСОБА_1 до Южненської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, стягнення завданої шкоди на автоматизований розподіл, для вирішення заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів складом Бойка А.В. та Федусика А.Г. іншим суддею, що не входить до складу колегії.
Обґрунтовуючи заяву про відвід суддів Бойка А.В. та Федусика А.Г. позивач вказував, що у колегії суддів вже сформована позиція щодо можливості встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі.
Також, заявник зазначив, що колегія суддів залишила поза увагою його клопотання від 05 жовтня 2020 року, а саме повідомлення Южненської міської ради №745/20-05-03 від 25 вересня 2020 року щодо виконання постанови ВП №62492518 від 04 липня 2020 року, яке свідчить про те, що відповідач ухиляється від виконання судового рішення та за відсутності судового контролю рішення суду залишиться не виконаним, чи для його виконання доведеться докласти значних зусиль, у зв'язку з чим у ОСОБА_1 виникають сумніви щодо неупередженості або об'єктивності суддів Бойка А.В. та Федусика А.Г.
Дослідивши доводи заяви ОСОБА_1 та матеріали справи, суддя вважає, що подана заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п.4 ч.1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до абз.1 ч.3 ст. 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно ч.8 ст. 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Дослідивши доводи, зазначені у заяві про відвід суддів Бойка А.В. та Федусика А.Г., суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) існування безсторонності суду для цілей п.1 ст. 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Практика ЄСПЛ свідчить, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин, сумнівів у неупередженості конкретного судді (п.п.45-50 рішення ЄСПЛ у справі "Морель проти Франції"; п.23 рішення ЄСПЛ у справі "Пескадор Валеро проти Іспанії") або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (п.40 рішення ЄСПЛ у справі "Лука проти Румунії"), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (п.44 рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії"; п.30 рішення ЄСПЛ у справі "ПаблаКю проти Фінляндії"; п.96 рішення ЄСПЛ у справі "Мікалефф проти Мальти").
ЄСПЛ в п.49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до п.1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об'єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" (заява №10486/83) зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому, суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" (серія A, №255, с.12, п.п.27, 28 і 30 рішення від 24 лютого 1993 року) ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Наведені позивачем доводи стосовно висловленої суддями Бойка А.В. та Федусика А.Г. правової позиції з аналогічних правовідносин при розгляді інших справ, не визнаються у розумінні норм КАС України підставами для відводу.
Доводи заявника щодо відводу суддів ґрунтуються виключно на особистих припущеннях та суб'єктивній оцінці вищезазначених обставин і не викликають сумнівів у неупередженості або необ'єктивності членів судової колегії суддів: Бойка А.В. та Федусика А.Г., оскільки відсутні докази, які б містили належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості судді як з погляду "суб'єктивного критерію", так і з погляду "об'єктивного критерію", що застосовує в судовій практиці ЄСПЛ.
З урахуванням вищенаведених обставин, норм процесуального законодавства та практики ЄСПЛ суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність у заявника переконливих мотивів та достатніх доказів на підтвердження обґрунтованості обставин, що викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності суддів Бойка А.В. та Федусика А.Г.
Таким чином, суддею не встановлено підстав, передбачених ст.ст. 36, 37 КАС України, які б перешкоджали брати участь у розгляді даної справи чи свідчили про неупередженість.
Інших підстав, передбачених ст.ст. 36, 37 КАС України для відводу суддів Бойка А.В. та Федусика А.Г. заявником не наведено.
За таких обставин, заява ОСОБА_1 про відвід Бойка А.В. та Федусика А.Г. не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 242, 311, 325, 328 КАС України, суддя,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Бойка А.В., Федусика А.Г. - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя: Бітов А.І.