24 лютого 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/5809/20
Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О.А.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.,
при секретарі Жигайлової О.Е.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2020 року, ухвалене в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні о 12:01 год в м. Одесі, по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний перевалочний компекс" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -
В липні 2020 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В3» №0001020402 від 16.06.2020 року про відмову в отриманні бюджетного відшкодування заявленого на рахунок платника у банку у розмірі 1185850 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем було проведено перевірку підприємства, складено акт, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення. Позивач вважає, що воно прийняте з порушенням норм податкового законодавства, а тому звернувся до суду про визнання йогопротиправними та скасування.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2020 року позов задоволено.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Доводами апеляційної скарги зазначено, що проведеною документальною позаплановою не виїзною перевіркою підприємства ТОВ «ПІВДЕННИЙ ПЕРЕВАЛОЧНИЙ КОМПЛЕКС» (код за ЄДРПОУ 41128218) в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за лютий 2020 року встановлено, що в порушення абзацу б) п. 200.4. ст.200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями) підприємство ТОВ «ПІВДЕННИЙ ПЕРЕВАЛОЧНИЙ КОМПЛЕКС» (код за ЄДРПОУ 41128218) не має права на отримання бюджетного відшкодування заявленого на рахунок платника у банку (відображеного у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за лютий 2020 року) у розмірі 1 185 850 грн.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що висновки відповідача про придбання транспортних засобів за цінами, значно нижчими, ніж ціни, за якими їх реалізовано на адресу ТОВ "Південний перевалочний компекс" ґрунтуються виключно на податковій інформації по вказаним контрагентам та його постачальників у ланцюгу товарообігу, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій між позивачем та безпосередніми контрагентами позивача, які мали місце у періоді, в якому проводилась перевірка, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи. З огляду на зазначене, позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін.
Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Згідно ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “ПІВДЕННИЙ ПЕРЕВАЛОЧНИЙ КОМПЛЕКС” (ТОВ “ППК”) зареєстроване 06.02.2017 року, взято на облік в контролюючих органах 06.02.2017 року за № 150217041985 та станом на 08.05.2020 року перебувало на обліку в Головному управлінні ДПС в Одеській області.
Видами господарської діяльності позивача за КВЕД є: 52.24 Транспортне оброблення вантажів (основний); 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів. н. в. і. у.; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 49.20 Вантажний залізничний транспорт; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.10 Складське господарство; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 52.22 Допоміжне обслуговування водного транспорту; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 33.11 Ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; 33.17 Ремонт і технічне обслуговування інших транспортних засобів; 43.11 Знесення; 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.31 Штукатурні роботи; 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін; 43.34 Малярні роботи та скління; 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.
У період з 24.04.2020 року по 30.04.2020 року відповідно до наказу Головного управління ДФС в Одеській області від 21.04.2020 року №1482 та повідомлення від 21.04.2020 №345/15-32-04-02 ГУ ДПС в Одеській області, відповідно до пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень та визначеного в додатку 3 до декларації з ПДВ за лютий 2020 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 18.03.2020 №9056337574, з урахуванням уточнюючої від 06.04.2020 року №9070081768 (з додатками).
За результатами вказаної перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області складено акт від 08 травня 2020 року №399/15-32-04-02/41128218 (т.1 а.с.45-62), яким встановлено порушення позивачем абзацу б) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями): підприємство ТОВ “ПІВДЕННИЙ ПЕРЕВАЛОЧНИЙ КОМПЛЕКС” (код за ЄДРПОУ 41128218) не має права на отримання бюджетного відшкодування заявленого на рахунок платника у банку (відображеного у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за лютий 2020 року) у розмірі 1185850 грн.
На підставі висновків вищевказаного акту перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області 16.06.2020 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001020402 (т.1 а.с.63), яким зазначено, що в порушення абзацу б) п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України виявлено відсутність права ТОВ “ППК” на отримання бюджетного відшкодування заявленого на рахунок платника у банку (відображеного у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за лютий 2020 року) у розмірі 1185850 грн.
Не погодившись з висновками податкового органу та винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що документи, які надані позивачем, є достатніми та такими, що підтверджують факт придбання товару у контрагентів з метою використання його у власній господарській діяльності, та настання змін в майновому стані платника податків, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку, що підстави для невключення сум ПДВ по вищевказаних податкових накладних до складу податкового кредиту позивача відсутні.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до пп.14.1.36, 14.1.178, п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з п. 44.2 ст. 44 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.
Юридичні особи - платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об'єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Згідно до ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Згідно до п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Згідно з п. 135.1 ст. 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно з п.198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.
Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
Відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Згідно з п. 200.10 ст. 200 ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до п. 200.11 ст. 200 ПК України Контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від'ємного значення, сформованого за операціями:
за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками;
з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу.
У визначені цим пунктом терміни проводяться також документальні перевірки, передбачені підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.
Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.
Згідно з п. 200.14 ст. 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.
Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів (послуг) із метою їх використання в господарській діяльності. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, діяльність якої, безумовно, здійснюється в межах правової відповідальності, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції та під час здійснення господарської операції.
В акті перевірки зазначено, що основним постачальником на митній території України у лютому 2020 є ТОВ “БЄЛ-ТРАНС” код 37136296.
Згідно договору купівлі - продажу транспортних засобів від 06.12.2019 №2019/12-02/ТЗ, укладений з ТОВ “БЄЛ-ТРАНС” (продавсь) передає ТОВ “ПІВДЕННИЙ ПЕРЕВАЛОЧНИЙ КОМПЛЕКС” (покупець) у власність на праві власності рухоме майно - транспортні засоби, в порядку та на умовах визначених договором. Транспортні засоби передаються у власність покупця в найменуванні, кількості та за ціною відповідно до специфікацій, які є невід'ємною частиною договору. Місцем виконання договору є місце реєстрації покупця.
На виконання умов договору ТОВ “БЄЛ-ТРАНС” виписано податкові накладні та розрахунки коригування до них, видаткові накладні.
Сума ПДВ по вказаним податковим накладним за грудень 2019 - лютий 2020 включена ТОВ “ПІВДЕННИЙ ПЕРЕВАЛОЧНИЙ КОМПЛЕКС” до складу податкового кредиту з податку на додану вартість відповідно до декларацій з ПДВ за грудень 2019-лютий 2020 і відповідає даним додатку 5 “Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту” поданих до відповідних декларації з податку на додану вартість за грудень 2019 - лютий 2020 та даним Єдиного реєстру податкових накладних.
В акті зазначено, що з'ясовано, що ТОВ “БЄЛ-ТРАНС” придбано сідельні тягачі і напівпричепи за цінами значно нижчими ніж ціни, за якими їх реалізовано на адресу ТОВ “ПІВДЕННИЙ ПЕРЕВАЛЧНИЙ КОМПЛЕКС”.
Слід зазначити” що до перевірки надано договір купівлі - продажу транспортних засобів від 06.12.2019 №2019/12-02/Т3, укладений з ТОВ “БЄЛ-ТРАНС”, але свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу містять інші дані щодо укладених договорів. Крім того свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та протоколи перевірки технічного стану, не містять даних щодо переобладнання транспортних засобів.
За аналізом наданих до перевірки документів встановлено, що ТОВ “ПІВДЕННИЙ ПЕРЕВАЛОЧНИЙ КОМПЛЕКС” придбані транспортні засоби не використовувались у власній господарській діяльності за призначенням, а були передані в строкове платне користування ТОВ “ЕКСПОТРЕНД”, код 41326371 (орендар) відповідно до договору оренди транспортних засобів від 0l.02.20 № 01/02-2020-ТЗ (з урахуванням додаткових угод №1 від 26.02.2020 року та №2 від 05.03.2020).
Довідково: на підставі наказу “Про проведення документальної позапланової виїзні перевірки ТОВ “БЄЛ-ТРАНС”, код за ЄДРПОУ 37136296” 19.11.2019 було здійснено вихід на податкову адресу, підприємства, але керівництво ТОВ “БЄЛ-ТРАНС” не допустило фахівців ГУ ДПС в Одеській області до проведення перевірки, про що складено акт, який засвідчує факт відмови від допуску до проведення перевірки.
Колегія суддів не погоджується з вищевказаними висновками податкового органу виходячи з наступного.
06 грудня 2019 року між ТОВ “ППК” (покупець) та ТОВ “БЄЛ-ТРАНС” (продавець) укладено договір купівлі-продажу транспортних засобів № 2019/12-02/ТЗ від (т.1 а.с.66-69), згідно умов якого продавець передає покупцю у власність, а покупець приймає та зобов'язується оплатити належне продавцеві на праві власності рухоме майно - транспортні засоби (далі по тексту договору - “транспортний засіб” “транспортні засоби”) в порядку та на умовах визначених даним договором (п.1.1). Продавець передає у власність покупця транспортні засоби в найменуванні, кількості та за ціною відповідно до специфікації (додаток № 1), яка є невід'ємною частиною цього договору (п.1.2). Покупець зобов'язаний прийняти транспортні засоби, передані у передбаченому цим договором порядку, за актом (-ами) приймання-передачі транспортного засобу (додаток № 2 до цього договору). Акт приймання-передачі складається у 2 (двох) оригінальних примірниках для кожної із сторін, і є невід'ємною частиною цього договору (п.2.3).
На підтвердження реальності умов даного договору позивачем до суду надано:
- специфікації: № 1 від 06.12.2019 року, № 2 від 20.12.2019 року, № 3 від 23.12.2019 року, № 4 від 16.02.2020 року (т.1 а.с.70-73);
- акти приймання-передачі транспортних засобів: № 1 від 17 січня 2020 року, № 2 від 17 лютого 2020 року, № 3 від 02 березня 2020 року (т.1 а.с.74-76);
- податкові накладні: № 2 від 06.12.2019 року, № 3 від 13.12.2019 року, № 4 від 21.12.2019 року, № 5 від 21.12.2019 року, № 6 від 23.12.2019 року, № 7 від 24.12.2019 року, № 8 від 24.12.2019 року, № 508 від 17.01.2020 року, № 910 від 17.02.2020 року, № 1210 від 02.03.2020 року (т.1 а.с.77, 79, 81, 83, 85, 87, 89, 91-92, 94, 95);
- платіжні доручення: № 1486 від 06.12.2019 року, № 28 від 13.12.2019 року, № 1511 від 21.12.2019 року, № 1513 від 21.12.2019 року, № 1516 від 23.12.2019 року, № 1520 від 24.12.2020 року, № 1521 від 24.12.2019 року, № 1 від 26.02.2020 року, № 3 від 28.02.2020 року, №2 від 27.02.2020 року (т.1 а.с.78, 80, 82, 84, 86, 88, 90, 93, 96);
- рахунки: № СФ-0005566 від 06.12.2019 року, СФ-000695 від 13.12.2019 року, СФ-0005567 від 20.12.2019 року, СФ-000699 від 24.12.2019 року (т.1 а.с.97-100);
- видаткові накладні № ЛНА-000001 від 17.01.2020 року, № ЛНА-000002 від 17.02.2020 року, № ЛНА-000003 від 02.03.2020 року (т.1 а.с.101-103);
- картки рахунку: 311 за лютий 2020 року (т.1 а.с.104-115), 631 за лютий 2020 року (т.1 а.с.116-135), 361 за лютий 2020 року (т.1 а.с.139-141);
- оборотно-сальдову відомість за лютий 2020 року по рахункам: 631 (т.1 а.с.136-137), 1321 (т.1 а.с.138), 361 (т.1 а.с.142), 105 (т.1 а.с.143-149);
- свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів (т.1 а.с.150-154);
- податкову декларацію від 18.03.2020 року за лютий 2020 року з додатками (т.1 а.с.210-219);
- додаткові угоди №2 та №3 від 15.02.2020 року до договору купівлі-продажу транспортних засобів №2019/12-02/ТЗ (т.2 а.с.26, 27), згідно яких сторони внесли зміни до додатку №1 до такого договору специфікація №1 та специфікація №3 в частині марки ТЗ, що передаються продавцем у власність покупцю.
Також, відповідно до додаткової угоди №1 до вищевказаного договору від 09 січня 2020 року (т.1 а.с.218) ТОВ “ППК” (покупець) та ТОВ “БЄЛ-ТРАНС” (продавець) було укладено окремі договори купівлі-продажу на кожний транспортний засіб, зазначений у специфікаціях до даного договору, а саме: № 2020/01-15/1-ТЗ (т.1 а.с.219-222), №№ 2020/01-15/2-ТЗ (т.1 а.с.225-228), №2020/01-15/3-ТЗ (т.1 а.с.231-234), №2020/01-15/4-ТЗ (т.1 а.с.237-240), №2020/01-15/5-ТЗ (т.1 а.с.244-246), №2020/01-15/6-ТЗ (т.1 а.с.249-252), №2020/01-15/7-ТЗ (т.2 а.с.3-5), №2020/01-15/9-ТЗ (т.2 а.с.8-11), №2020/01-15/10-ТЗ (т.2 а.с.14-17), №2020/01-15/11-ТЗ (т.1 а.с.20-23).
На підтвердження реальності вказаних договорів позивачем до суду надано специфікації №1 та акти приймання-передачі №1 (т.1 а.с.223-224, 229-230, 235-236, 241-242, 247-248, т.2 а.с.1-2, 6-7, 12-13, 18-19, 24-25);
Позивач також на підтвердження здійснення ТОВ “БЄЛ-ТРАНС” ремонту, реконструювання та модернізації проданих йому транспортних засобів надав до суду акти приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів ТОВ “БЄЛ-ТРАНС”, згідно яких зазначені в актах транспортні засоби перебували у неплановому ремонті чи модернізації та що такий ремонт/модернізацію виконано повністю (т.1 а.с.190-209).
Як вбачається з вищевказаної податкової декларації з ПДВ, ТОВ “ППК” у розділі ІІІ “Розрахунки за звітний період” податкової декларації з ПДВ за лютий 2020 року задекларовано наступні показники:
- у рядку 19 “Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9 декларації) (позитивне значення)” - 2942310 грн.;
- у рядку 20 “Сума від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1)” - 2743428 грн.;
- у рядку 20.2 “підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1 + рядок 20.2.2) (рядок 3 ДЗ):” - 1185850 грн.;
- у рядку 20.2.1 “на рахунок платника у банку” - 1185850 грн.
Разом із вказаною податковою декларацією позивачем подано додаток 3 “Розрахунок бюджетного відшкодування (Д3)”, а якому наведено наступні показники у таблиці 1:
1) “Сума від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації за вирахуванням суми, зарахованої у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (рядок 20-рядок 20.1 декларації звітного (податкового періоду)” - 2743428;
2) “Фактично сплачено у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальником товарі/послуг або до Державного бюджету України (зазначення рядка “Усього” графи 7 таблиці 2)” - 1185850;
3) “Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (зазначається сума рядка 1, яка не більша зазначення рядка 2) (зазначення цього рядка переноситься до рядка 20.2 декларації за поточний звітний (податковий) період)” - 1185850.
У таблиці 2 додатку 3 “Розрахунок бюджетного відшкодування (Д3)” до декларації з податку на додану вартість за лютий 2020 року зазначено, що сума від'ємного значення за грудень 2019 року, січень та лютий 2020 року складає загалом 1185850 та постачальником є 371362915097 (індивідуальний податковий номер).
Згідно наявних в матеріалах справи доказів, індивідуальним податковим номером спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю “БЄЛ-ТРАНС” є 371362915097.
Колегія суддів зазначає, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, у власному капіталі підприємства у зв'язку з його господарською діяльністю.
Колегія суддів зазначає, що під час проведення перевірки податковим органом не було зазначено про невідповідність первинних бухгалтерських документів, що підлягають складанню вимогам чинного законодавства, також не зазначено про відсутність будь-якої первинної документації, яка є обов'язковою для складання під час здійснення господарської діяльності. В акті перевірки не заперечується факт укладання відповідних правових угод та проведення оплати за такими угодами.
Норми податкового законодавства, не ставлять у залежність право платника податків на врахування витрат при визначенні оподатковуваного прибутку та на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв'язку з фактичним придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Одне тільки порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та обліку витрат за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.
За умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими правомірно (обґрунтовано), якщо контролюючий орган не доведе зворотне.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 2 грудня 2019 року у справі №826/13060/18.
Так, Європейський Суд з прав людини (далі по тексту - Суд) у своєму рішенні у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) від 22 січня 2009 року (п.57 Рішення) зазначив, що у разі, якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаного зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватись між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.
Також, Судом вказано, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Необхідно зазначити, що податковий орган, не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивачем було порушено податкове законодавство, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про порушення позивачем законодавства.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вищевказані первинні документи по формі та за змістом відповідають вимогам Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”.
Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою використання їх в господарській діяльності.
Колегія суддів зазначає, що одним з видів господарської діяльності позивача є: 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів, а відтак посилання відповідача у акті перевірки на невикористання позивачем придбаних транспортних засобів та передачу натомість їх в оренду третім особам як на підставу у відмові позивачу у отриманні бюджетного відшкодування є необґрунтованим.
Також колегія суддів вважає необґрунтованими посилання апелянта на значне підвищення ціни придбаних позивачем транспортних засобів по ланцюгу постачання та відсутність доказів на обґрунтування такого підвищення, оскільки доказів витребування таких доказів відповідачем під час перевірки до суду не надано, а ТОВ “ППК” в свою чергу надані до суду копії актів приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів ТОВ “БЄЛ-ТРАНС”.
Доказів нездійснення такого ремонту/модернізації придбаних позивачем транспортних засобів відповідачем до суду також не надано.
Документи, які надані позивачем, колегія суддів вважає достатніми та такими, що підтверджують факт придбання товару у контрагентів з метою використання його у власній господарській діяльності, та настання змін в майновому стані платника податків.
За таких обставин підстави для невключення сум ПДВ по вищевказаних податкових накладних до складу податкового кредиту позивача відсутні.
Колегія суддів зазначає, що нереальність господарських операцій з придбання платником податків товарів/послуг має підтверджуватись належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, обумовлених лише посиланням на недостатність у контрагентів покупця товарів (послуг), трудових ресурсів, техніки, тощо.
Жодною нормою чинного законодавства не передбачено обов'язку платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ними бухгалтерського та податкового обліку.
Крім того, апелянтом не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивач як платник податків, діяв без належної обачності й обережності, і йому було відомо про можливі порушення, які можливо допускав його контрагент або, що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2020 року - залишити без змін.
Відповідно до ст. 329 КАС України постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 26.02.2021 року.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: А.Г. Федусик