09 лютого 2021 року м. Дніпросправа № 280/1363/20
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Прокопчук Т.С., перевіривши на відповідність нормам Кодексу адміністративного судочинства України матеріали апеляційної скарги Дніпровської митниці Держмитслужби
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року
по адміністративній справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Український графіт» до Дніпровської митниці Держмитслужби
про визнання протиправними та скасування рішень, -
27 лютого 2020 року позивач Приватне акціонерне товариство «Український графіт» (далі по тексту - ПАТ «Український графіт») звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року адміністративний позов ПАТ «Український графіт» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень задоволено частково.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 17 липня 2020 року відповідач Дніпровська митниця Держмитслужби оскаржив її в апеляційному порядку.
Ухвалою суддів Третього апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року, апеляційна скарга Дніпровської митниці Держмитслужби на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року повернута.
Втім, 21 січня 2021 року Дніпровська митниця Держмитслужби повторно оскаржила рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року в апеляційному порядку.
Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, було встановлено, що зазначену апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог закону, що полягають в наступному:
- в порушення вимог частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, скаржником Дніпровською митницею Держмитслужби подано апеляційну скаргу з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, встановленого законом, тобто, після закінчення процесуальних строків апеляційного оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року, з огляду на наступне.
Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що 02 липня 2020 року Запорізьким окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження ухвалено рішення.
Відповідно до протоколу судового засідання Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року представник відповідача Дніпровської митниці Держмитслужби Лисенко С.В. був присутній в цьому судовому засіданні і, відповідно, йому було роз'яснено судом порядок та строки оскарження вищезазначеного рішення.
Повний текст рішення суду складено 21 вересня 2020 року.
Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Звертаю увагу на тому, що відповідно до розписки в матеріалах адміністративної справи (т.1 а.с.209), копія рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року отримана уповноваженою особою відповідача Дніпровської митниці Держмитслужби 28 вересня 2020 року.
До того ж, сам скаржник Дніпровська митниця Держмитслужби в своїй апеляційній скарзі підтверджує факт отримання спірного судового рішення суду першої інстанції саме 28 вересня 2020 року, що не спростовується матеріалами даної адміністративної справи.
Отже, апеляційна скарга Дніпровської митниці Держмитслужби на вищевказане судове рішення суду першої інстанції повинна бути подана не пізніше 28 жовтня 2020 року включно.
Однак, апеляційна скарга Дніпровської митниці Держмитслужби на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року до суду першої інстанції подана 21 січня 2021 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Запорізького окружного адміністративного суду, тобто з тримісячним пропуском строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення.
Більш того, відповідно до дати, поставленої скаржником Дніпровською митницею Держмитслужби на апеляційній скарзі, апеляційна скарга Дніпровської митниці Держмитслужби на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року навіть виготовлена 21 січня 2021 року, тобто, поза межами тридцяти денного строку, встановленого чинним законодавством України.
Разом з тим, скаржником Дніпровською митницею Держмитслужби до апеляційної скарги надано клопотання про поновлення йому пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року.
В обґрунтування зазначеного клопотання про поновлення Дніпровській митниці Держмитслужби пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року, скаржник Дніпровська митниця Держмитслужби зазначає, що з первісною апеляційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року звернувся 17 липня 2020 року, тобто, вказане рішення суду першої інстанції було оскаржене в межах процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду протягом тридцяти днів з дня його отримання. Однак, ухвалою суддів Третього апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року первісна апеляційна скарга Дніпровської митниці Держмитслужби на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року повернута скаржнику. Стверджує, що недотримання процесуального строку на звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції відбулося за відсутності вини скаржника Дніпровської митниці Держмитслужби, оскільки ним були вжиті всі необхідні заходи для своєчасного виконання свого процесуального обов'язку та виконані належні процесуальні дії щодо направлення апеляційної скарги. Також, скаржник посилається на Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії», яке констатує, в тому числі, що право на звернення до суду гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. З огляду на викладені обставини, які не залежать від волевиявлення скаржника Дніпровської митниці Держмитслужби, просить суд апеляційної інстанції поновити Дніпровській митниці Держмитслужби пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року.
Розглянувши клопотання скаржника Дніпровської митниці Держмитслужби про поновлення Дніпровській митниці Держмитслужби пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року, а також вивчивши наведені у ньому доводи, вважаю його таким, що не підлягає задоволенню через їх безпідставність та необґрунтованість, з огляду на наступні обставини.
Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження, суд повинен в сукупності оцінити всі обставини справи, навести мотиви щодо поважності чи неповажності причин пропуску строків на апеляційне оскарження та зазначити з яких підстав подане скаржником клопотання не може бути задоволене.
Приписами статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено порядок та строки апеляційного оскарження.
Вказаною статтею визначено події, з настаннням яких починається перебіг процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Вирішуючи клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення, суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дотримання вимог вказаної норми процесуального права є обов'язком для всіх учасників адміністративного процесу.
Відповідно до частини першої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Верховний Суд постановою від 03 квітня 2018 року у справі №804/7050/16 (адміністративне провадження №К/9901/41446/18) висловив наступну правову позицію:
Відповідно до статті 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Отже, поновлення відповідачу пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду без достатніх підстав буде наданням йому переваги, чим, в свою чергу, буде порушено право позивача.
Також суд зазначає, що право на повторне звернення з апеляційною скаргою може бути реалізовано лише в межах процесуального строку на апеляційне оскарження, встановленого законом.
Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно до Рішення Європейського Суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польші» («Kreuz v. Poland»), «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для цього.
Статтею 17 Закону України «Про виконавче провадження та застосування практики Європейського Суду з прав людини» визначено, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод і практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права.
Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Кодексом адміністративного судочинства України дотримання скаржником строку подачі апеляційної скарги визначено обов'язковою умовою при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження. Поновлення судом пропущеного строку можливо лише за наявності обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення передбачених Кодексом адміністративного судочинства дій.
Відповідно до приписів частини 2 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Враховуючи те, що встановлений процесуальний строк апеляційного оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року закінчився, для обґрунтування поважності пропуску процесуального строку апеляційного оскарження, скаржнику слід було надати докази регулярного та послідовного вчинення активних дій з метою подання апеляційної скарги в межах строку встановленого Кодексом адміністративного судочинства України.
Слід зазначити, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, у зв'язку з чим, вважаємо, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору, блокуванням рахунків останніх, тощо, не є поважними підставами при вирішенні питання про поновлення пропущеного процесуального строку апеляційного оскарження судового рішення.
При цьому, звертаю увагу скаржника на те, що слід враховувати правову позицію Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України», згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Суддя не знаходить обґрунтованими доводи скаржника, адже він мав право/обов'язок подати апеляційну скаргу у встановлений законом процесуальний строк, а неналежне виконання посадовими особами скаржника службових обов'язків не звільняє суб'єкта владних повноважень від дотримання вимог процесуального закону.
На думку суду, внутрішня організація роботи щодо підготовки апеляційної скарги (належна або неналежна) не може вважатись поважною причиною пропуску процесуального строку апеляційного оскарження та, відповідно, не є доказом того, що скаржник з об'єктивних причин був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з моменту отримання її копії, а навпаки, свідчить про неналежну організацію роботи на підприємстві, безвідповідальність працівників та відсутність вимогливості і контролю за підлеглими з боку адміністрації.
До того ж, скаржником Дніпровською митницею Держмитслужби не вжиті заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб, що ставить під сумнів обставини, викладені в апеляційній скарзі скаржника Дніпровської митниці Держмитслужби.
Також, суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що посилання скаржника на окремі фрагменти рішення Європейського суду з прав людини у даному спорі є необґрунтованими, оскільки правові позиції вказаних рішень покликані захищати інтереси особи та забезпечити їй належний захист від протиправних дій чи бездіяльності з боку держави та державних органів, уповноважених на виконання її функцій. При цьому державний орган та держава в цілому не вправі використовувати юридичні механізми захисту прав, визначені Конвенцією та правовими позиціями Європейського суду з прав людини для задоволення власних інтересів, оскільки це прямо суперечить меті та завданню самої Конвенції та може призвести до зловживання домінуючим становищем, як суб'єкта владних повноважень, у адміністративних правовідносинах. Аналогічний висновок викладено в ухвалі Верховного Суду від 13.04.2020 року у справі 280/637/19.
Водночас, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що оскаржуване скаржником Дніпровською митницею Держмитслужби рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року на момент повторної подачі апеляційної скарги набрала законної сили, у зв'язку з чим скаржник Дніпровська митниця Держмитслужби мав навести чіткі та обґрунтовані поважні причини пропуску ними процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду, які б виправдовували втручання у принцип res judicata (принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами).
Інших підстав для поновлення пропущеного процесуального строку апеляційного оскарження даного судового рішення скаржником не зазначено.
При цьому, наголошую на тому, що жодних належних та допустимих доказів неможливості подання апеляційної скарги у встановлений законом процесуальний строк, скаржником Дніпровською митницею Держмитслужби суду апеляційної інстанції не надано.
Отже, апеляційна скарга Дніпровської митницію Держмитслужби не відповідає вимогам статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим, враховуючи наявність вказаних недоліків, адміністративна справа не може бути розглянута Третім апеляційним адміністративним судом.
Відповідно до частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши невідповідність поданої скарги вимогам, встановленим статтею 296 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначає недоліки апеляційної скарги, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та в разі не усунення її недоліків у встановлений судом строк повертає скаргу особі, яка її подала.
Відповідно до частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
Таким чином, враховуючи те, що апеляційна Дніпровської митницію Держмитслужби подана поза межами процесуального строку, встановленого законом для подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, тобто з тримісячним пропуском строку на апеляційне оскарження даного судового рішення, а питання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції ставилося із зазначенням підстав, визнаних суддею неповажними через неналежне виконання посадовими особами скаржника Дніпровської митницію Держмитслужби службових обов'язків та відсутність жодних належних та допустимих доказів неможливості подання апеляційної скарги у встановлений законом строк, вважаю за необхідне апеляційну скаргу Дніпровської митницію Держмитслужби залишити без руху, надавши скаржнику Дніпровській митниці Держмитслужби десятиденний строк з урахуванням поштового перебігу з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги в порядку та спосіб, зазначений в мотивувальній частині цієї ухвали.
Керуючись статтями 169, 295, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Визнати неповажними наведені скаржником Дніпровською митницею Держмитслужби підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року.
Апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року по адміністративній справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Український графіт» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без руху.
Надати скаржнику Дніпровській митниці Держмитслужби десятиденний строк з урахуванням поштового перебігу з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги в порядку та спосіб, зазначений в мотивувальній частині цієї ухвали, шляхом звернення до Третього апеляційного адміністративного суду з заявою про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення та вказати поважні підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення з наданням відповідних доказів.
Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не буде подано заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення разом з зазначенням поважних підстав для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення з наданням відповідних доказів або наведені підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення будуть визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
При усуненні недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде вважатися поданою в день первинного її подання до адміністративного суду.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надіслати особі, яка її подала.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Т.С. Прокопчук