23 лютого 2021 року м. Дніпросправа № 160/4224/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів:
суддя - доповідач Чумака С.Ю.,
суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2020 року у справі № 160/4224/20 (суддя І інстанції - Захарчук-Борисенко Н.В.)
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії,
ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ, РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ, ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - ГУНП) від 30.03.2020 № 98 о/с в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (далі - позивач), оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Криворізького відділу поліції зі служби в поліції та в частині не виплати преміювання з 10 березня 2020 року у розмірі 115,129 % та невикористаної частини щорічної відпустки за 2020 рік за фактично відпрацьований час, що складає: основної - 5 діб, додаткової - 3 доби (підстава: наказ ГУНП від 26.03.2020 № 561К);
- поновити його на посаді оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Криворізького відділу поліції з 30.03.2020;
- зобов'язати ГУНП в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 31.03.2020;
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати це рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не повністю з'ясовані фактичні обставини справи, не надано належної оцінки доказам, на які позивач посилався в обґрунтування своєї позовної заяви, не зазначені мотивів їх відхилення, не наведена мотивована оцінка кожного аргументу учасників справи.
Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.
ОСОБА_1 проходив службу на посаді оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності кримінальної поліції Криворізького відділу поліції ГУНП, старший лейтенант поліції.
07.11.2015 склав присягу працівника Національної поліції України, що підтверджується власноручним підписом ОСОБА_1 (а.с. 96).
Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 10.03.2020 № 482 «Про організацію проведення службового розслідування» призначено службове розслідування за фактом надзвичайної події за участю оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (а.с 58).
На час проведення службового розслідування позивача відсторонено від виконання службових обов'язків за вказаною посадою з 10.03.2020 та визначено останньому робоче місце у службовому кабінеті № 518 адміністративної будівлі Криворізького відділу поліції ГУНП, де перебувати згідно з вимогами внутрішнього розпорядку для поліцейських, державних службовців та працівників управлінь, відділів, секторів апарату ГУНП в Дніпропетровській області та інших його структурних та відокремлених підрозділів, затвердженого наказом ГУНП від 30.09.2016 № 2786, і виконувати службові обов'язки, визначені т.в.о. начальника Криворізького відділу поліції ГУНП майором поліції ОСОБА_2 та не пов'язані із посадою оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності ВКП Криворізького ВП ГУНП.
За результатами службового розслідування 24.03.2020 складено висновок «Про результати службового розслідування за фактом надзвичайної події за участі оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Криворізького відділу поліції ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 » (далі - висновок службового розслідування) (а.с. 98-107).
Відповідно до висновку під час службового розслідування встановлено, що 09.03.2020 о 09:30 до ГУНП надійшла інформація про те, що цієї ж доби поліцейськими полку патрульної поліції у місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетроській області ДПП складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП у відношенні оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Криворізького відділу поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
Зі змісту висновку службового розслідування слідує, що 09.03.2020 о 09:03 на пр. Миру, буд. 5 «А», у м. Кривий Ріг, екіпажем полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області, за порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху (перевищення швидкості руху) зупинений легковий автомобіль «AUDI A6», н.з. НОМЕР_1 (польська реєстрація), під керуванням позивача, який перебував поза службою, у цивільному одязі, без вогнепальної зброї, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя).
У присутності двох свідків ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Опитані під час службового розслідування інспектори взводу № 3 роти № 1 батальйону № 2 полку патрульної поліції у місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП лейтенант поліції - ОСОБА_3 та капрал поліції ОСОБА_4 , а також поліцейський того ж взводу старший лейтенант поліції ОСОБА_5 , пояснили, що 09.03.2020 вони несли службу на патрульному автомобілі у складі екіпажу «Буран 302».
Зі слів опитаних поліцейських, о 09.03 год. 09.03.2020, під час вимірювання швидкісного режиму за допомогою пристрою вимірювання швидкості «TruCam», біля будинку № 5А по проспекту Миру у місті Кривий Ріг, зупинено легковий автомобіль «AUDI А6», н.з. НОМЕР_1 , який рухався зі швидкістю 85 км/год.
Як зазначено у висновку службового розслідування, під час спілкування з водієм вказаного транспортного засобу, а саме ОСОБА_1 , у останнього виявлено ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя.
У подальшому, поліцейськими екіпажу «Буран 251» запропоновано ОСОБА_1 пройти медичний огляд у встановленому законом порядку з метою встановлення стану сп'яніння, однак останній у присутності двох свідків відмовився.
Надалі старшим лейтенантом поліції Ливиненком С.М. у відношенні ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Опитані під час службового розслідування інспектор взводу № 3 роти № 1 батальйону № 2 полку патрульної поліції у місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП лейтенант поліції - ОСОБА_6 та командир того ж взводу старший лейтенант поліції ОСОБА_7 пояснили, що 09.03.2020 вони несли службу на патрульному автомобілі у складі екіпажу «Буран 251».
Приблизно о 09.10 09.03.2020 від екіпажу «Буран 302». Надійшла інформація про те, що біля будинку № 5А по проспекту Миру у місті Кривий Ріг, ними зупинений легковий автомобіль «AUDI А6», н.з. НОМЕР_1 , водій якого, перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Поліцейськими екіпажу «Буран 251» запропоновано ОСОБА_1 пройти медичний огляд у встановленому законом порядку з метою встановлення стану сп'яніння.
ОСОБА_1 повторно в присутності двох свідків відмовився від проходження медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у зв'язку з чим старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 у відношенні позивача, складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 211475 від 09.03.2020 за ч. 1 с. 130 КУпАП (а.с. 65) та після складання протоколу вилучено посвідчення водія.
Як слідує із висновку службового розслідування від 24.03.2020 ОСОБА_1 під час проведення службового розслідування пояснив, що 09.03.2020 приблизно о 09.00 год. він разом із своєю дружиною ОСОБА_8 рухався на автомобілі «AUDI А6», н.з. НОМЕР_1 по проспекту Миру у напрямку вул. Старовокзальній в місті Кривий Ріг. Під час руху, за перевищення швидкості автомобіль зупинено працівниками патрульної поліції. У подальшому, у поліцейських виникла підозра, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння, оскільки в салоні автомобіля чути запах спиртного.
Зі слів позивача поліцейські запропонували йому пройти огляд за допомогою спеціального пристрою «Драгер».
У зв'язку з тим, що вказаний пристрій зберігався у багажнику автомобіля в антисанітарних умовах, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці та повідомив поліцейським, що медичний огляд він буде проходити тільки у медичному закладі.
Як вказує старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , дочекавшись водія, він прибув до медичного закладу «ПНД», де у присутності заступника начальника СКЗ Криворізького ВП капітана поліції ОСОБА_9 та інспектора ВІОС УКЗ ГУНП майора поліції ОСОБА_10 пройшов медичний огляд. Згідно з висновком від 09.03.2020 № 771 ознак сп'яніння у нього не виявлено.
Старший лейтенант поліції ОСОБА_1 також пояснив, що протягом березня 2020 року, включаючи 08.03.2020 та 09.03.2020 будь-які спиртні напої він не вживав. Про складання 09.03.2020 адміністративних матеріалів він керівництву Криворізького відділу поліції Головного управління національної поліції не повідомляв, оскільки відразу після складання вказаних матеріалів на місце прибуло керівництво Криворізького відділу поліції та СКЗ Криворізького ВП і їм було відомо про вказану подію.
Надалі поліцейські склали у відношенні старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та обмежили його у праві керування транспортним засобом.
Також у висновку службового розслідування зазначено, що після зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , поліцейський повідомив останньому про те, що у відношенні нього буде винесена постанова за ч. 1 ст. 122 КУпАП та визначено суму стягнення у розмірі 255 грн, на що ОСОБА_1 погодився. А у подальшому, під час ознайомлення ОСОБА_1 зі змістом винесеної постанови за ч. 1 ст. 122 КУпАП останній повідомив, що заплатить штраф на місці.
Крім того, за висновком службового розслідування підтверджується факт відмови старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку та роз'яснення поліцейським ОСОБА_1 , що відмова від проходження медичного огляду є порушенням п. 2.5 Правил дорожнього руху, що зафіксовано відеозаписом.
У свою чергу, зауважень від ОСОБА_1 не надходило.
Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного від 09.03.2020 об 13:00 год. лікарем Комунального підприємства «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР у ОСОБА_1 ознак сп'яніння не виявлено (а.с. 10).
Не погодившись з адміністративним протоколом про адміністративне правопорушення серії від 09.03.2020 ОБ № 211475 та постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автономному режимі № 832088 серія АР, позивач звернувся до Центрального Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Постановою Центрального Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.03.2020 у справі № 216/1530/20 закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (а.с 17-18). Постанова набрала законної сили 06.04.2020 та не оскаржена.
Рішенням Саксаганського районного суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27.05.2020 у справі № 214/2045/20 позов ОСОБА_1 до поліцейського роти № 1 батальйону № 2 взводу № 3 Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Ливиненка Станіслава Михайловича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, залишений без задоволення. Постанова набрала законної сили 09.09.2020
Постанову від 9 березня 2020 року серії АР № 832088 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, винесену інспектором роти № 1 батальйону № 2 Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Ливиненком С.М. залишено без змін.
26.03.2020 наказом ГУНП в Дніпропетровській області № 561к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Криворізького відділу поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 » застосовано до оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Криворізького відділу поліції ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни, недотримання вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.1, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ч. 5 ст. 14, ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», Присяги поліцейського, що виразилось у перевищенні встановленого обмеження швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, безпідставній відмові від проходження у встановленому законом порядку огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тобто скоєння проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади (а.с. 13).
Підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача став висновок службового розслідування від 24.03.2020 за фактом надзвичайної події за участі оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Криворізького відділу поліції ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 30.03.2020 № 98 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Криворізького відділу поліції, з 30.03.2020 звільнено за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) (а.с. 14).
Підстави звільнення: Наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 26.03.2020 № 561к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Криворізького відділу поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 »
Вважаючи наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 30.03.2020 № 98 о/с в частині його звільнення протиправним та прийнятим з відсутністю обставин для прийняття зазначеного дисциплінарного стягнення, позивач звернувся до суду. Вказує, що при накладенні дисциплінарного стягнення у виді звільнення, відповідачем не враховано відсутність доказів вчинення дисциплінарного порушення, а висновки про порушення службової дисципліни є передчасними.
Відмовляючи в задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи поліцейського надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки. Встановивши факт порушення позивачем службової дисципліни у вигляді вчинення дій, не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейського, що призвело до приниження авторитету органу Національної поліції, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач обґрунтовано застосував до позивача за скоєння дисциплінарного проступку стягнення у вигляді саме звільнення зі служби в поліції та є співмірним вчиненому дисциплінарному проступку, який привів до порушення вимог дисципліни, недотримання вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.1, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ч. 5 ст. 14, ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», Присяги поліцейського, що виразилось у перевищенні встановленого обмеження швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, безпідставній відмові від проходження у встановленому законом порядку огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тобто скоєння проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" № 580-VIII від 2 липня 2015 року (далі - Закон України № 580-VІІ).
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України № 580-VІІ поліцейський зобов'язаний, зокрема неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
Частиною 1 статті 59 Закону України № 580-VІІ визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Статтею 64 Закону України № 580-VІІ визначена Присяга працівника поліції.
Відповідно до частини 1, 2 статті 19 Закону України № 580-VІІ у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Приписами ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського, зокрема
бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
Крім того, нормами абз. 1, 3 п. 1 розділу ІІ та п. 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 передбачено, що під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен:
неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.
Отже, Закон України "Про Національну поліцію", Правила етичної поведінки поліцейських вимагають від кожного співробітника суворо та неухильно дотримуватись Конституції України, законів України, виконання вимог статутів, нормативних актів Міністерства внутрішніх справ України, працівник поліції має бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності.
Положеннями ст. 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Стаття 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначає, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Згідно з ч. 1-4 ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником (ч. 1 ст. 16 Дисциплінарного статуту).
Частинами 1-3 статті 18 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.
Частинами 7, 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Згідно з ч. 3, ч. 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Згідно з підпунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Отже дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, який доведений матеріалами службового розслідування. У свою чергу, висновок за результатами службового розслідування повинен містити повне та об'єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку та встановлення наявності (або відсутності) вини порушника.
Крім того, законодавець визначив, що підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначений у статті 13 Дисциплінарного статуту, є вчинення таким поліцейським дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії чи бездіяльності поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року № 893.
Згідно з розділом VI Порядку № 893, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Під час розгляду справи встановлено, що у висновку про результати службового розслідування зазначено, що 09.03.2020 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «AUDI A6», н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху, а в подальшому відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, незважаючи на вимоги НП України та керівництва ГУНП в Дніпропетровській області щодо недопущення порушень транспортної дисципліни та законності, тобто вчинив діяння, несумісне з його посадою, оскільки скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним обов'язків поліцейського.
Під час службового розслідування відібрано пояснення у патрульних поліцейських, які складали адміністративні матеріали стосовно позивача та пояснення позивача.
За змістом висновку про результати службового розслідування щодо позивача особи, які проводили службове розслідування, прийшли до переконання про вчинення ним дисциплінарного проступку, про що свідчать протоколи про адміністративні правопорушення, за результатами розгляду одного з яких позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, а також пояснення інспекторів, які склали вказаний протокол.
Предметом оскарження справі, яка переглядається апеляційним судом, є дії та рішення відповідача щодо накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Тобто, в межах розгляду цієї справи не досліджується питання наявності або відсутності вини в діях позивача щодо вчинення адміністративного правопорушення, а надається правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку. При цьому, наявність факту притягнення до адміністративної відповідальності або відсутність такого факту не спростовує можливості притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності за наявності відповідних підстав.
Отже, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача став дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, що свідчить про його низькі морально-ділові якості, що суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією порушника дисципліни.
Відтак, саме за скоєння дисциплінарного проступку до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
При цьому, службове розслідування проведено саме за фактом складання адміністративних матеріалів стосовно позивача, відмови від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння, а не за фактом доведення вини останнього у вчиненні адміністративних правопорушень, зокрема керування транспортним засобам у стані алкогольного сп'яніння, як помилково вважає апелянт.
Так, в апеляційній скарзі в обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на недоведеність факту перебування у стані алкогольного або іншого сп'яніння.
Варто зауважити, що дисциплінарний проступок не завжди передбачає безумовну наявність складу адміністративного правопорушення, але ж проступок може утримувати в собі також недотримання службової дисципліни. Так, в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Верховний Суд неодноразово у своїх постановах висловлював правову позицію, що відсутність кримінального або адміністративного притягнення до відповідальності позивача не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту, відповідач має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів поліції.
Правовий висновок, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, однак не дисциплінарного проступку, міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 6 березня 2019 року (справа № 816/1534/16), від 17 липня 2019 року (справа № 806/2555/17), від 13 жовтня 2020 року (справа № 805/3079/17-а).
Слід зауважити, що статтею 130 КУпАП передбачено альтернативні склади правопорушення, за які за нею може наставати відповідальність, у т.ч. у зв'язку з відмовою позивача від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння.
При цьому, посилання позивача на відмову від проходження тесту на алкоголь за допомогою спеціального технічного засобу «ДРАГЕР» на місці зупинення транспортного засобу через пандемію короновірусу COVID-19 та не дотриманням поліцейським полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг елементарної санітарної гігієни, Колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки події відбулися до встановлення на всій території України карантину.
Так, події, пов'язані із вчиненням позивачем дисциплінарного проступку, відбувались 09.03.2020, тоді як лише з 12 березня 2020 року встановлено карантин постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2020 № 262 та від 22.04.2020 № 291.
Крім того, з наданого до справи відеозапису судом встановлено, що такі доводи позивачем поліцейським, які складали відносно нього протокол та постанову у справах про скоєння ним адміністративних правопорушень, не заявлялись. Також на відеозапису наявний факт відмови позивача в присутності двох свідків від проходження огляду на стан сп'яніння, при цьому в протоколі позивачем зазначено, що він від проходження такого огляду відмовляється, оскільки алкогольні напої не вживав. (а.с. 76)
Разом з тим, апеляційний суд ще раз зауважує, що дисциплінарним проступком позивача є не перебування ним у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, а відмова від проходження огляду на стан такого сп'яніння.
Проте, як зазначено вище, така відмова беззаперечно зафіксована на відеозапису, який наданий до справи відповідачем.
Щодо проходження медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, після спливу терміну, встановленого для його здійснення, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до пункту 9 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735, відповідно до якої, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Як зазначає апелянт, він після складання у відношенні нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, направився до КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради», куди прибув 09.03.2020 о 10:00 год. та до 11:59 год. чекав у черзі, через це, особисто звернувся із заявою до медичного закладу з метою проходження огляду лише о 12.15 год. Але жодного належного та допустимого доказу зазначеним обставинам позивачем не надано. Натомість, при відповідальному ставленні до виконання обов'язків поліцейського повинен був здійснити всі необхідні міри для своєчасного проходження медичного огляду.
Колегія суддів ще раз підкреслює, що проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи поліцейського надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки.
Поліцейські зобов'язані дотримуватись Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 року № 1179, з метою дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.
Відповідно до позиції Верховного Суду у постановах від 17 серпня 2019 року у справі № 806/2555/17, 18 грудня 2019 року № 813/3279/17, Верховного Суду України від 29 вересня 2015 року (справа № 21-1288а15) та від 20 жовтня 2015 року (справа № 21-2103а15) зазначено, що дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (національної поліції) за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Вчинки, що дискредитують працівників органів внутрішніх справ та власне органи внутрішніх справ, пов'язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.
Позивачем не спростовані встановлені відповідачем обставини допущення порушення Дисциплінарного статуту, Правил дорожнього руху України, що свідчить про підрив авторитету органів Національної поліції.
Апеляційний суд вважає, що дії відповідача при проведенні службового розслідування та винесенні оскаржуваного наказу є правомірними, оскільки вчиненні на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
З огляду на встановленні службовим розслідуванням обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що застосування до позивача за скоєння дисциплінарного проступку стягнення у вигляді саме звільнення зі служби в поліції та є співмірним вчиненому дисциплінарному проступку, який привів до порушення вимог дисципліни, недотримання вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.1, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ч. 5 ст. 14, ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», Присяги поліцейського, що виразилось у перевищенні встановленого обмеження швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, безпідставній відмові від проходження у встановленому законом порядку огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тобто скоєння проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади.
Враховуючи встановлений факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, суд першої інстанції дійшов висновку обґрунтованого висновку про правомірність спірного наказу.
Вимоги щодо поновлення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Криворізького відділу поліції з 30.03.2020 року; зобов'язання Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 31.03.2020 року; постанову суду в частині поновлення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Криворізького відділу поліції з 30.03.2020 та зобов'язання Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць звернути до негайного виконання є похідними від вимоги про скасування наказу від 30.03.2020 № 98 о/с.
Оскільки суд дійшов висновку про правомірність застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, то в задоволенні похідних вимог також необхідно відмовити.
За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно та об'єктивно досліджено обставини справи і надано оцінку всім доводам сторін, рішення прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
Оскільки справа відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України відноситься до категорії незначних, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2020 року у справі № 160/4224/20 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач С.Ю. Чумак
суддя С.В. Чабаненко
суддя І.В. Юрко