17 лютого 2021 р.Справа № 520/2876/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Мінаєвої О.М. , Кононенко З.О. ,
за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Панченко О.В., м. Харків по справі №520/2876/2020
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління Держпраці у Харківській області
про скасування припису,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області (далі - відповідач), в якому просив суд скасувати припис про усунення порушень законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю №20-01-4309/0175-0725 від 14.02.2020, винесений ГУ Держпраці у Харківській області щодо ОСОБА_1 .
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 року вказаний адміністративний позов задоволено.
Скасовано припис Головного управління Держпраці у Харківській області про усунення порушень законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 №20-01-4309/0175-0725 від 14.02.2020.
Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 року у справі № 520/2876/2020, та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що ним був проведений захід державного контролю у формі планової перевірки додержання законодавства у сферах зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю ФОП ОСОБА_1 із дотриманням норм чинного законодавства України, за результатами якого складено акт перевірки та припис. Відповідач зазначає, що проведеним заходом контролю було встановлено, що позивачем як роботодавцем не виконується норматив зі створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у зв'язку із чим і було винесено оспорюваний припис №20-01-4309/0175-0725 від 14.02.2020. При цьому відповідач зазначає, що вимоги припису були направлені лише на подальше недопущення порушення вимог законодавства у сферах зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю. Також зазначено, що позивач виконав вимоги припису №20-01-4309/0175-0725, про що повідомив відповідача листом від 27.02.2020 року та надав підтверджуючі документи.
Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що у період з 10 по 21 лютого 2020 на підставі наказу від 23.01.2020 №190 та направлення на перевірку №02.04-03/346 від 23.01.2020 фахівцями відповідача проведено планову перевірку додержання суб'єктом господарювання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 законодавства у сферах зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю за 2019 рік, за результатами якого складено акт інспекційного відвідування №20-01-4309/0175 від 14.02.2020.
Відповідно до висновків вказаного акту встановлено порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" в частині невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю.
14.02.2020 Головним управлінням Держпраці у Харківській області, із посиланням на акт перевірки, прийнято оскаржуваний припис №20-01-4309/0175-0725, яким заявника зобов'язано: 1) в подальшому дотримуватися вимог ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"; 2) подати звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.
19.02.2020 заявником подано звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік, де відображено показник середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (осіб) у 19 робітників, 1 особа - інвалід.
Проте, не погодившись із відповідністю закону згаданого припису контролюючого органу, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем вжито всі належні заходи щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, а тому припис Головного управління Держпраці в Харківській області №20-01-4309/0175-0725 від 14.02.2020 підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" № 875-ХІІ (далі - Закон № 875-XII) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
При цьому, частиною другою статті 19 Закону № 875-XII зобов'язано підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховувати кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення, встановленого частиною першою цієї статті та забезпечувати працевлаштування інвалідів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подання ними звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування (ч. 8 ст. 19 вказаного Закону).
З аналізу вказаної норми закону встановлено, що повноваження щодо проведення перевірок стосовно виконання нормативу робочих місць було покладено на Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015 року, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Відповідно до п. 7 Положення про Державну службу України з питань праці Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Як передбачено Положенням про Головне управління Держпраці у Харківській області, затвердженим наказом Державної служби України з питань праці № 84 від 03.08.2018 року, Головне управління Держпраці у Харківській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.
Відповідно до пп.11 п.4 Положення про Головне управління Держпраці у Харківській області управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний контроль за дотриманням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, законодавства про зайнятість населення та працевлаштування інвалідів у частині реєстрації у регіональному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів; виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.
Так, оспорюваний припис Головним управлінням Держпраці в Харківській області №20-01-4309/0175-0725 від 14.02.2020 було прийнято через невиконання ФОП ОСОБА_1 нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, що є порушенням ч. 1 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". При цьому відповідач в апеляційній скарзі наполягає, що виконанням нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавцем вважається працевлаштування особи з інвалідністю, для якої це місце роботи є основним.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 875-ХІІ забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Згідно з частиною третьою статті 18 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За змістом статті 18-1 Закону № 875-ХІІ пошук підходящої роботи для особи з інвалідністю здійснює державна служба зайнятості.
Таким чином, обов'язок суб'єкта господарювання зі створення робочих місць для осіб з інвалідністю не є тотожним пошуку осіб з інвалідністю для працевлаштування.
Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 50 Закону України “Про зайнятість населення” від 05 липня 2012 року № 5067-VІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 5067-VІ) роботодавці зобов'язані, зокрема, своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).
Отже, своєчасно та в повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії роботодавець, фактично, вживає усіх залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.
На виконання пункту 4 частини третьої статті 50 Закону № 5067-VІ наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31 травня 2013 затверджено Порядок подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" ( далі - Порядок № 316, у редакції наказу Міністерства соціальної політики України від 05 грудня 2016 року № 1476).
Згідно з приписами пункту 5 Порядку № 316, форма N 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
З огляду на вищезазначене, звіт за формою 3-ПН є актом інформування органів працевлаштування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, водночас, запитом про направлення на підприємство для працевлаштування.
Доказами, які свідчать про створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць, є звіти за формою 3-ПН про наявність вакансій.
Колегія суддів зазначає, що періодичності подачі звітності за формою №3-ПН законодавством не встановлено, між тим передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію. Тому, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов'язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.
Наведені висновки відповідають висновкам Верховного Суду, наведеним у постановах Верховного Суду від 20.05.2019 р. у справі №820/1889/17, від 31.01.2019 №809/750/17, від 17.01.2019 №811/1314/18.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Колегією суддів встановлено, що у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 протягом 2019 року було наявне 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу. Позивачем протягом 2019 року подавалися звіти про наявність вакантних місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, що підтверджується наявними в матеріалах справи звітами форми 3-ПН.
Відповідно до п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70 звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за формою 10-ПІ роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням з Держстатом.
Отже, станом на момент проведення перевірки у 2020 році та винесення припису від №20-01-4309/0175-0725 від 14.02.2020 строк подачі звітності за 2019 р. за формою 10-ПІ у позивача не скінчився.
При цьому у ході проведення перевірки адміністративним органом не було виявлено фактів протиправної відмови позивача від працевлаштування осіб з інвалідністю, які самостійно зверталися до позивача з метою працевлаштування.
Таким чином, позивачем здійснено всіх заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема, повідомлення центру зайнятості про наявність вакантних посад для працевлаштування осіб з інвалідністю та надання копії звітів про попит на робочу силу, у строк, передбачений Порядком № 316.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що саме подання позивачем до центру зайнятості інформації про попит на робочу силу (вакансії) із вказівкою про підходящі для осіб з інвалідністю вакансії за формою № 3-ПН та вчинення інших дій, спрямованих на працевлаштування осіб з інвалідністю, свідчить про вчинення позивачем, як роботодавцем, усіх дій, необхідних для працевлаштування осіб з інвалідністю.
При цьому колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що оскаржуваний припис позивачем виконано, а тому він не підлягає скасуванню в судовому порядку, оскільки ФОП ОСОБА_1 при поданні Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік (форма 10-ПІ) 19.02.2020 року (а.с.92) було виконано вимоги Законів України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" та "Про зайнятість населення" у встановленому порядку і строки.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволенні позову.
Згідно ч.ч. 1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч.ч. 1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача у справі.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 року по справі №520/2876/2020 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 року по справі №520/2876/2020 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко
Судді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва З.О. Кононенко
Повний текст постанови складено 26.02.2021 року