17 лютого 2021 р.Справа № 520/5508/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Рєзнікової С.С. , Мельнікової Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 16.09.20 року по справі № 520/5508/2020
за позовом Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів"
до Офісу великих платників податків ДПС
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправною та скасування податкової вимоги,
Позивач Державне підприємство "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДПС, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Офісу великих платників податків Державної податкової служби щодо нарахування та її відображення в інтегрованій картці платника - державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" пені з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 44386492,13 грн., нараховану 30.03.2020 за результатами КПР (збільшено) №7/28-10-54-13 з 20.03.2020 по 09.07.2013 на податкове повідомлення-рішення (форма "Р") №0000205413 від 16.03.2020;
- зобов'язати Офіс великих платників податків Державної податкової служби виключити з інтегрованої картки платника - державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" пеню з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 44386492,13 грн., нараховану 30.03.2020 за результатами КПР (збільшено) №7/28-10-54-13 з 20.03.2020 по 09.07.2013 на податкове повідомлення-рішення (форма "Р") №0000205413 від 16.03.2020;
- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Офісу великих платників податків Державної податкової служби від 09 квітня 2020 №346-54 про існування податкового боргу з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 27937560,80 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з нарахуванням пені в розмірі 44386492,13 грн. та отриманою податковою вимогою від 09.04.2020 №346-54, вважає таке нарахування безпідставним та протиправним. При цьому, позивач посилається на те, що на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2020 по справі №820/10865/13-а частково скасовано податкове повідомлення-рішення від 25.07.2013 року №0000664001, а отже таке податкове повідомлення-рішення є відкликаним та не породжує для платника податків обов'язку по сплаті грошового зобов'язання. Позивач також зазначив, що отримане 19.03.2020 податкове повідомлення-рішення від 16.03.2020 №0000205413 погашено 29.03.2020, а отже сплачено в передбачений п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України строк. Таким чином, позивач вважає, що ним не порушено строку сплати за податковим повідомленням-рішенням від 16.03.2020 №0000205413, а тому відповідачем неправомірно нарахована пеня, а отже оскаржувана податкова вимога підлягає скасуванню.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2020 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем Державним підприємством "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2020 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що суд першої інстанції необґрунтовано не прийняв до уваги те, що позивачем своєчасно сплачена сума грошового зобов'язання, яка визначена податковим повідомлення - рішенням № 0000205413 від 16.03.2020 та не врахував доводи позивача стосовно неправомірності нарахування пені за весь період заниження грошового зобов'язання на підставі ст. 129 Податкового кодексу України.
Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що спірна пеня нарахована відповідачем на суму основного платежу та штрафної санкції по податковому повідомленню рішенню від 16.03.2020 №0000205413 в порядку передбаченому Податковим кодексом України. Також зазначає, що оскаржувана сума пені з податку на прибуток підприємств нарахована позивачу не за порушення строків сплати по податковому повідомленню-рішенню від 16.03.2020 року №0000205413, а за період заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, що виявлений під час проведення планової документальної перевірки.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Правовідносинам, які підлягають вирішенню в рамках даної справи передували ті, відносно яких є такі, що набрали законної сили рішення у справі №820/10865/13-а, отже, певні обставини не підлягають доказуванню при розгляді даної справи, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 78 КАС України.
Так, у справі №820/10865/13-а Харківським окружним адміністративним судом встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів (правонаступником якої є Офіс великих платників податків Державної податкової служби) проведена документальна планова перевірка Державного підприємства "Український Державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт № 16/40.1/01096362 від 09.07.13.
Відповідно до вказаного акту перевірки встановлено, крім іншого, порушення п. 137.17 ст. 137, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.5 п. 139.1 ст. 139, п. 143.1 ст. 143, п. 146.12 ст. 146 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 45997533 грн.; п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 736126 грн.
На підставі Акту перевірки № 16/40.1/01096362 від 09.07.13 Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів винесено, крім інших, податкове повідомлення-рішення №0000664001 від 25.07.2013, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, в розмірі 68910648,50 грн., з яких: 45997533,00 грн. - за основним платежем, 22913115,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
За результатами судового оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 по справі №820/10865/13-а частково задоволено адміністративний позов. Зокрема, в задоволенні позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0000664001 від 25.07.2013, в частині суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в розмірі 22639910,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 11319955,00 грн. - відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2020 апеляційні скарги Офісу великих платників податків Державної податкової служби та Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 по справі №820/10865/13-а залишено без змін.
В рамках даної справи, судом встановлено, що на виконання вказаних судових рішень відповідачем сформовано нове податкове повідомлення - рішення від 16.03.2020 №0000205413, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в розмірі 22639910,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 11319955,00 грн., всього на загальну суму 33966946,50 грн. (а.с. 96-97).
Вищезазначене податкове повідомлення - рішення від 16.03.2020 №00002055413 погашено за рахунок переплати 29.03.2020. Частина суми по вказаному податковому повідомленню-рішенню у розмірі основного платежу 4721 грн. та штрафної санкції 2360,50 вже сплачена підприємством 10.04.2014.
Вказане підтверджується інтегрованою карткою платника - державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" (а.с. 53-54) та не заперечується позивачем.
Рішенням про нарахування пені від 20.03.2020 №7/28-10-54-13 відповідачем на суму основного платежу та штрафної санкції по податковому повідомленню - рішенню від 16.03.2020 №0000205413 нарахована пеня в сумі 44386492,13 грн. відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України (а.с. 98), що підтверджується відповідними розрахунками пені (а.с. 99-102).
30.03.2020 відповідачем в інтегрованій картці платника відображено нарахування пені в розмірі 44386492,13 грн., із зазначенням операції "Коригування пені за результатами КПР (збільшено) №7/28-10-54-13 з 20.03.2020 по 09.07.2013 на податкове повідомлення-рішення (форма "Р") №0000205413 від 16.03.2020", та зазначено залишок несплаченої пені в розмірі 27937560,80 грн.
06.04.2020 позивачем направлено лист до відповідача з проханням надати детальну розшифровку щодо розрахунку пені в розмірі 44386492,13 грн. (а.с. 55), на яку отримано відповідь №17614/28-10-54-13-14 від 14.04.2020 про сплату підприємством коштів по податковому повідомленню - рішенню від 16.03.2020 №0000205413 та про проведений розрахунок пені (а.с. 56-57).
09.04.2020 відповідачем прийнято податкову вимогу №346-54 стосовно податкового боргу з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, у розмірі 27937560,80 грн. (а.с. 8), яку отримано позивачем 10.04.2020 відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 107).
Не погодившись з діями Офісу великих платників податків Державної податкової служби щодо нарахування та її відображення в інтегрованій картці платника - державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" пені з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 44386492,13 грн., та податковою вимогою від 09.04.2020 №346-54, позивач звернувся до суду за їх оскарженням.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Так, матеріалами справи встановлено, що позивач не погоджується з оскаржуваною сумою пені, оскільки вважає, що податкове повідомлення-рішення №0000205413 від 16.03.2020 сплачено в строк передбачений п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України шляхом погашення за рахунок переплати.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних відносин, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Згідно з п.п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.
Відповідно до п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст.129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Отже, пеня нараховується при нарахуванні суми грошового зобов'язання, в тому числі штрафної санкції, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки. При цьому, початок нарахування пені встановлено перший робочий день, що є наступним за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Граничний строк сплати платником податків податкових зобов'язань визначено, зокрема, п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин).
Отже, з урахуванням аналізу вищенаведених норм, граничним строком сплати податкового зобов'язання, що повинен застосовуватися для початку нарахування пені, передбаченої п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, є граничний строк сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного Кодексом по відповідній податковій декларації, по який виявлено заниження (тобто з урахуванням дати, коли таке податкове зобов'язання повинно було бути сплачено за відповідний податковий період та за весь період такого заниження).
Граничний строк сплати штрафної санкції починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання по податковому повідомленню-рішенню, але нарахування пені на її суму здійснюється і за період адміністративного та/або судового оскарження.
Відповідно до п. 129.2 ст. 129 Податкового кодексу України у разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов'язання (його частини) скасовується.
Згідно з п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, в редакцій чинній на момент винесення оскаржуваної податкової вимоги, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Відповідно до даних інтегрованої картки платника та розрахунків пені встановлено, що контролюючим органом нарахована пеня у розмірі 44386492,13 грн. на суму основного платежу та штрафної санкції по податковому повідомленню-рішенню від 16.03.2020 №0000205413, а саме: 29977151,49 грн. - пеня нарахована на суму основного платежу в розмірі 22644631,00 грн. за весь період судового оскарження первинного податкового повідомлення-рішення №0000664001 від 25.07.2013; 14409340,64 грн. - пеня нарахована на суму штрафної санкції в розмірі 11322315,50 грн. за весь період судового оскарження первинного податкового повідомлення-рішення №0000664001 від 25.07.2013.
Пеня на суму основного платежу (на податкове зобов'язання) в розмірі 29977151,49 грн. нарахована по терміну: дата початку нарахування пені - граничний день сплати грошового зобов'язання по деклараціям з податку на прибуток підприємств, відповідно до яких перевіркою встановлено заниження грошового зобов'язання та винесено первинне податкове повідомлення-рішення №0000664001 від 25.07.2013, тобто півріччя 2012 року - 19.08.2012; дата закінчення нарахування пені - граничний день сплати по винесеному за судовим рішенням податковому повідомленню - рішенню від 16.03.2020 №0000205413 - 28.03.2020.
Пеня на суму штрафної санкції (на грошове зобов'язання) в розмірі 11322315,50 грн. нарахована по терміну: дата початку нарахування пені - граничний термін сплати по первинному податковому повідомленню-рішенню №0000664001 від 25.07.2013, яке отримано позивачем 30.07.2013, що оскаржувалось в рамках судової справи №820/10865/13-а - 09.08.2013; дата закінчення нарахування пені - граничний день строку сплати по винесеному податковому повідомленню - рішенню від 16.03.2020 №0000205413 за результатами судового оскарження по справі №820/10865/13-а - 28.03.2020.
Таким чином, враховуючи положення п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 та п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, контролюючим органом правомірно визначено початок нарахування пені на суму основного платежу (на податкове зобов'язання) та початок нарахування пені на суму штрафної санкції (на грошове зобов'язання) за період судового оскарження.
Щодо посилання позивача на протиправність нарахованої пені та винесеної податкової вимоги у зв'язку з своєчасною сплатою підприємством податкового повідомлення-рішення №0000205413 від 16.03.2020 року, колегія суддів зазначає, що оскаржувана сума пені з податку на прибуток підприємств нарахована позивачу не за порушення строків сплати по податковому повідомленню-рішенню від 16.03.2020 №0000205413, а за період заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, що виявлений під час проведення планової документальної перевірки.
Тобто, відповідачем нарахована пеня на суму коштів, яку платник податків повинен був сплатити до відповідного бюджету як податок або збір, але не сплатив у встановлені законодавством строки, та на суму штрафної (фінансової) санкції, не сплачених платником у встановлені законодавством строки.
Матеріалами справи встановлено, що контролюючим органом при проведенні перевірки встановлено заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму основного платежу в розмірі 22644631,00 грн. та суму штрафних санкцій в розмірі 11322315,50 грн. за період заниження з півріччя 2012 року по дату узгодження податкового повідомлення-рішення, яке винесено за результатами судового оскарження.
Аналогічна позиція щодо порядку нарахування пені за період судового оскарження закріплена в п. 7 Розділу ІІІ Наказу Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422, яким затверджений Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідно до якого нарахування пені розпочинається у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (абз. 2 п. 1).
Згідно ч.1 та 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку щодо правомірності нарахування відповідачем пені з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 44386492,13 грн., та її відображення в інтегрованій картці платника - державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів", відтак оскаржувана податкова вимога від 09.04.2020 №346-54 є обґрунтованою та правомірною.
Згідно ч. 1 та 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процессуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2020 року по справі № 520/5508/2020 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц
Судді(підпис) (підпис) С.С. Рєзнікова Л.В. Мельнікова
Повний текст постанови складено 26.02.2021 року