17 лютого 2021 р.Справа № 520/11657/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Рєзнікової С.С. , Чалого І.С. ,
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Бідонько А.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 17.11.20 року по справі № 520/11657/2020
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області третя особа Державний реєстратор Харківської філії ДП "Національні інформаційні системи" Асіпчикова Олена Михайлівна
про визнання протиправним та скасування рішення,
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, третя особа Державний реєстратор Харківської філії ДП "Національні інформаційні системи" Асіпчикова Олена Михайлівна, в якому просив суд:
- визнати незаконним та скасувати Рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області б/н від 01 серпня 2017 року про накладення податкової застави на рухоме майно ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 67670871 від 22 серпня 2020 року, йому стало відомо про публічне обтяження у вигляді податкової застави, яке накладено на його рухоме майно на підставі рішення ГУ ДФС у Харківській області б/н від 01 серпня 2017 року, прийнятого відповідно до ст. 89 ПК України та акту опису №778 від 02 червня 2017 року на суму 4095 грн. 11 коп. Зазначає, що обтяження зареєстроване реєстратором Харківської філії ДП "Національні інформаційні системи" Асіпчиковою Оленою Михайлівною 01 серпня 2017 року за № 16404314. Термін дії обтяження - 01 серпня 2022 року. Також зазначає, що будь-які підстави для накладення податкової застави на його майно з підстав згідно ч. 1 ст. 89 ПК України - відсутні, адже, жодної підприємницької діяльності ним не здійснюється, договорів про розстрочення або відстрочення сплати грошових зобов'язань не укладалося, грошові зобов'язання, визначені контролюючим органом - позивачу невідомі.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що відповідачем не надано доказів вручення ОСОБА_1 повідаткового повідомлення - рішення про сплату податку на нерухомість, також не надано доказів узгодження суми грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків. Крім того зазначає, що працівниками податкової служби позивачу не надавали акт опису майна для ознайомлення та підписання, що є порушенням ст. 89 ПК України.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що згідно даних інформаційної системи "Податковий блок" у позивача обліковується податковий борг починаючи з 26.08.2014 у загальній сумі 4095,11 гривень, а саме:
- по податку на нерухоме майно (житлова нерухомість, Холодногірський район м.Харкова ) - 1991,14 гривень.
- по податку на нерухоме майно (житлова нерухомість, Шевченківський район м.Харкова ) - 2103,97 гривень.
З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (п. 88.1 ст. 88 ПК України ). Право податкової застави виникає згідно з Кодексом та не потребує письмового оформлення (п. 88.2 ст. 88 ПК України).
Позивач зазначає, що 22 серпня 2020 року під час продажу належного йому на праві власності автомобіля разом із покупцем у Регіональному сервісному центрі МВС в Харківській області стало відомо, що його автомобіль обтяжено податковою заставою, про що роздрукований витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Згідно Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 67670871 від 22 серпня 2020 року, публічне обтяження у вигляді податкової застави накладено на рухоме майно ОСОБА_1 на підставі рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області б/н від 01 серпня 2017 року, прийнятого відповідно до ст. 89 ПК України та акту опису № 778 від 02 червня 2017 року на суму 4095 грн. 11 коп. Обтяження зареєстроване реєстратором Харківської філії ДП "Національні інформаційні системи" Асіпчиковою Оленою Михайлівною 01 серпня 2017 року за № 16404314. Термін дії обтяження - 01 серпня 2022 року.
Не погоджуючись із рішенням Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області б/н від 01 серпня 2017 року про накладення податкової застави на рухоме майно, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав із позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Під грошовим зобов'язанням платника податків, згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, розуміється сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Під податковим боргом розуміється сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Згідно п.п. 4.1.1, 4.1.3. п. 4.1 статті ПК України, податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах зокрема як: загальність оподаткування - кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу; невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства.
Згідно п. 6.1. статті 6 ПК України, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
В силу вимог п. 16.1 статті 16 ПК України платник податків зокрема зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Отже, платник податків зобов'язаний сплатити відповідні податки у встановленому законом розмірі та у встановлений строк, в свою чергу невиконання чого тягне за собою притягнення до відповідальності за порушення податкового законодавства.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 31.01.2018 року по справі № 822/2624/16, що враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Матеріалами справи встановлено, що починаючи з 26.08.2014 у позивача наявний податковий борг на загальну суму 4095,11 гривень, а саме: по податку на нерухоме майно (житлова нерухомість, Холодногірський район м. Харкова ) - 1991,14 гривень; по податку на нерухоме майно (житлова нерухомість, Шевченківський район м. Харкова ) - 2103,97 гривень.
Відповідно до ст. 265 ПК України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.
Підпунктом 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України встановлено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
При цьому, об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп.266.2.1 п. 266.2ст.266 ПК України), а базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пп.266.3.1 п.266.3 ст.266 ПК України).
Відповідно до пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Згідно з пп. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.
Колегія суддів зазначає, що позивачем до суду першої та апеляційної інстанції не надано доказів про сплату існуючого боргу по податку на нерухоме майно.
Щодо посилань позивача стосовно неотримання акту та відповідного повідомлення, колегія суддів зазначає, що чинним законодавством не передбачені граничні терміни пред'явлення (направлення) боржникам рішень про опис майна у податкову заставу. Оригінал рішення про опис майна ОСОБА_1 у податкову заставу знаходиться у відділі по роботі з податковим боргом Центрального управління. Примірник рішення платника може бути пред'явлений платнику при його звернені.
Відповідно до пп. 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки те з розмірах, встановлених Кодексом.
Зазначений обов'язок закріплений також статтею 67 Конституції України, згідно якої кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і у розмірах, встановлених законом.
Проте станом на звітну дату ОСОБА_1 грошове зобов'язання до бюджету не сплатив, доказів про сплату боргу до суду першої та апеляційної інстанції не надано.
Матеріалами справи встановлено, що станом на час розгляду справи податковий борг позивача становить 4095,11 гривень.
Крім того, стосовно вимог про скасування від 01 серпня 2017 року про накладення податкової застави на рухоме майно ОСОБА_1 колегія суддів зазначає, що припинення податкової застави регулюється ст. 93 ПК України.
Згідно п. 93.1.1 п.93.1 ст. 93 ПК України, майно платника податків звільняється з податкової застави з дня отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку.
Однак, позивачем таких доказів не надано, відтак підстави для зняття обтяження з майна ОСОБА_1 у ГУ ДПС у Харківській області відсутні.
Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку, що оскаржуване рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області б/н від 01 серпня 2017 року про накладення податкової застави на рухоме майно ОСОБА_1 прийнято обґрунтовано, підстав для його скасування не має, відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процессуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 року по справі № 520/11657/2020 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц
Судді(підпис) (підпис) С.С. Рєзнікова І.С. Чалий
Повний текст постанови складено 26.02.2021 року