18 лютого 2021 р.Справа № 440/3599/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Рєзнікової С.С.,
Суддів: Бегунца А.О. , Мельнікової Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Т.С. Канигіна, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 17.09.20 року по справі № 440/3599/20
за позовом Головного управління ДПС у Полтавській області
до ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу,
Позивач, Головне управління ДПС у Полтавській області, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просив суд:
- стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 податковий борг у розмірі: - 1336291,55 грн. за платежем податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на розрахунковий рахунок; - 111343,46 грн. за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на розрахунковий рахунок.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено про те, що згідно з інтегрованою карткою особового рахунку за ОСОБА_1 обліковується податковий борг, який підлягає стягненню, а саме: з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 1336291,55 грн., з військового збору в розмірі 111343,46 грн.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 адміністративний позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 податковий борг у розмірі: 1336291 (один мільйон триста тридцять шість тисяч двісті дев'яносто одна) грн 55 (п'ятдесят п'ять) коп за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на розрахунковий рахунок UA048999980333109341000016002, Казначейство України (ЕАП), отримувач УК у м. Полтаві/м.Полтава/1101050, код отримувача (ЄДРПОУ): 38019510, код класифікації доходів бюджету 11010500; 111343 (сто одинадцять тисяч триста сорок три) грн 46 (сорок шість) коп за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на розрахунковий рахунок UA618999980313090137000016002, Казначейство України (ЕАП), отримувач УК у м. Полтаві/м.Полтава/11011001, код отримувача (ЄДРПОУ): 38019510, код класифікації доходів бюджету 11011001.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що за відповідачем, ОСОБА_1 , обліковується податковий борг у загальній сумі 1447635,01 грн., а саме: з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 1336291,55 грн. та з військового збору в розмірі 111343,46 грн.
Як свідчать матеріали справи, фахівцями податкового органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 з питань правильності та повноти нарахування і сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, результати якої оформлені актом від 10.01.2019 №39/16-31-13-05-11/ НОМЕР_1 , у висновках якого встановлено: неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний 2016 рік; заниження суми грошового зобов'язання з податку на доходи з фізичних осіб за період, що перевірявся (за звітний 2016 рік), на суму 889123,73 грн. та заниження суми грошового зобов'язання з військового збору за період, що перевірявся (за звітний 2016 рік), на суму 74093,64 грн. (а.с. 23-33).
На підставі вказаних вище висновків акта перевірки податковим органом 11.02.2019 прийняті податкові повідомлення-рішення: №0001821305, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, у загальному розмірі 1111404,66 грн. (у тому числі за основним платежем 889123,73 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 222280,93 грн.); №0001831305 про застосування до відповідача штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн.; №0001841305, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: військовий збір у загальному розмірі 92617,05 грн. (у тому числі за основним платежем 74093,64 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 18523,41 грн.) (а.с. 17-19).
Зазначені податкові повідомлення-рішення надсилались платнику податків на податкову адресу та отримані останнім 14.02.2019 (а.с. 16).
Як свідчать матеріали справи, відповідач звернувся до Державної фіскальної служби України зі скаргою на податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 11.02.2019 № 0001821305, № 0001841305, № 0001831305, за результатами розгляду якої рішенням Державної фіскальної служби України від 17.04.2019 податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга - без задоволення (а.с. 12-15).
Доказів оскарження податкових повідомлень-рішень від 11.02.2019 № 0001821305, №0001841305, № 0001831305 у судовому порядку матеріали справи не містять.
Зважаючи на наявність облікованого за ОСОБА_1 податкового боргу, позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам зазначає наступне.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент винесення податкових повідомлень-рішень), у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Згідно з п. 56.1 статті 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пп.пп. 14.1.39, 14.1.156, 14.1.162, 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Податкове зобов'язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Податковий борг сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пеня сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний, зокрема сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження - на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов'язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Судовим розглядом встановлено, що на підставі пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, в автоматичному режимі відповідачу податковим органом нараховано пеню на суму 224716,89 грн. (податкове повідомлення-рішення від 11.02.2019 № 0001821305) та 18726,41 грн. (податкове повідомлення-рішення від 11.02.2019 № 0001841305).
Наявність податкового боргу у відповідача підтверджується також відомостями облікових карток платника податків, копії яких надані позивачем.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
На виконання вищезазначених вимог Податкового кодексу України 26.06.2019 ГУ ДФС у Полтавській області винесено податкову вимогу форми "Ф" № 119387-50 на загальну суму податкового боргу за узгодженим податковим зобов'язанням у розмірі 1447635,01 грн., яка направлена на адресу відповідача рекомендованим листом та повернута позивачу з відміткою "за закінченим терміном зберігання" (а.с. 40).
Відповідно до п.п. 42.2, 42.5 ст. 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
З урахуванням вказаних вище обставин по справі, податкова вимога вважається врученою.
Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що з урахуванням того, що відповідачем не сплачено податковий борг, наявні підстави для задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу у розмірі: 1336291,55 грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб; 111343,46 грн. за платежем військовий збір.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 року по справі №440/3599/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя С.С. Рєзнікова
Судді А.О. Бегунц Л.В. Мельнікова
Повний текст постанови складено 26.02.2021 року