Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/1571/2021
26 лютого 2021 року місто Київ
справа № 755/16450/18-ц
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Борисової О.В., перевіривши виконання вимог ст.356 ЦПК України за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на протокольну ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2020 року про прийняття до спільного розгляду зустрічного позову, постановлену під головуванням судді Новака В.Р., у справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача Вадима Вікторовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДЕПТ ФІНАНС» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДЕПТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -
У жовтні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
У вересні 2019 року ТОВ «Фінансова компанія «ДЕПТ ФІНАНС» звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2020 року постановленою, не виходячи до нарадчої кімнати, яка занесена до протоколу судового засідання, прийнято до спільного розгляду зустрічну позовну заяву ТОВ «Фінансова компанія «ДЕПТ ФІНАНС» в частині позовних вимог про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої, інстанції позивач ОСОБА_1 11 грудня 2020 року подав апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду та до суду першої інстанції.
Оскільки апеляційні скарги є ідентичними за своїм змістом, суд вважає, що вони підлягають розгляду як одна.
Разом з тим, у прийнятті до розгляду апеляційної скарги на протокольну ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2020 року слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути апелянту з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.
Стаття 353 ЦПК України містить вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, на які може бути подано апеляційну скаргу окремо від рішення суду.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина друга статті 353 ЦПК України).
Цей припис згідно з позицією Конституційного Суду України слід розуміти так, що будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом з рішенням суду (абзац п'ятий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року №3-рп/2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (рішення ЄСПЛ у справі «Воловік проти України» від 06 грудня 2007 року).
Таким чином, право на суд, складовою якого є право доступу до правосуддя, в аспекті апеляційного оскарження ухвали місцевого суду може бути обмежено на національному рівні з легітимною метою та із забезпеченням пропорційності при застосуванні відповідних правових засобів, передбачених процесуальним законом. Наведене не має наслідком порушення права на доступ до правосуддя.
Правові висновки щодо порядку оскарження окремо від рішення суду ухвал суду першої інстанції висловлено Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 13 червня 2018 року у справі №522/14750/16-ц, від 13 червня 2018 року у справі №761/6099/15-ц, від 04 липня 2018 року у справі №623/3792/15-ц, у постанові від 13 березня 2019 року у справі №522/18296/14-ц.
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Така мета є легітимною.
Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не передбачених у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 вересня 2018 року у справі №752/1016/17 дійшов висновку, що право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати в порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи своїми процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення по суті спору й окремо від такого рішення.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі №668/8268/15-ц.
Виходячи зі змісту статті 353 ЦПК України, ухвала суду про прийняття до спільного розгляду зустрічної позовної заяви не підлягає апеляційному оскарженню.
Згідно з п.4 ч.5 ст.357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Враховуючи те, що ухвала суду першої інстанції про прийняття до спільного розгляду зустрічної позовної заяви відповідно до положень ЦПК України не входить до переліку ухвал, визначеного статтею 353 ЦПК України, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду, тому апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на протокольну ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2020 року про прийняття до спільного розгляду зустрічного позову слід повернути апелянту.
При цьому суд враховує рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Керуючись ст.ст.353, 357 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на протокольну ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2020 року про прийняття до спільного розгляду зустрічного позову, постановлену під головуванням судді Новака В.Р., у справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача Вадима Вікторовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДЕПТ ФІНАНС» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДЕПТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - повернути апелянту.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя Борисова О.В.