ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
25 лютого 2021 року м. Київ № 640/21539/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) з позовом до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368), в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві у перерахунку щомісячного довічного утримання судді у відставці за заявою від 23.06.2020 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснити перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 60% від суддівської винагороди працюючого судді, зазначеної у довідці №99/0403/20 від 10.06.2020 року, з урахуванням фактично виплачених су, починаючи з 19 лютого 2020 року.
Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач є суддею у відставці Апеляційного суду м. Києва з квітня 1995 року, а тому, враховуючи рішення Конституційного суду України від 18.02.2020 №2-р/2020, оскільки з 01.01.2020 збільшився розмір винагороди працюючих суддів, позивач має право на перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із розміру суддівської винагороди працюючого судді, зазначеної у довідці №99/0403/20 від 10.06.2020 року, з урахуванням фактично виплачених су, починаючи з 19 лютого 2020 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.10.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі, без повідомлення учасників справи (письмове провадження), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що спір між гр. ОСОБА_1 та Головним управлінням пенсійного фонду України в м. Києві відповідно до звернення позивача від 23.06.2020 - відсутній, оскільки позивачем не було подано заяву встановленого зразка про перерахунок пенсії. Також, на переконання відповідача, підстави для здійснення перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 згідно довідки №99/0403/20 від 10.06.2020 про суддівську винагороду станом на 18.02.2020 - відсутні.
Позивач надав відповідь на відзив, в якій наголосив, що разом з адміністративним позовом суду було надано копію заяви про перерахунок пенсії від 23.06.2020 та відповідь-відмову Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на таку заяву. Також, на підтвердження обґрунтованості своїх позовних вимог позивач послався на рішення Верховного Суду у зразковій адміністративній справі №620/1116/20.
Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.
ОСОБА_1 є суддею у відставці Апеляційного суду міста Києва з квітня 1995 року.
23.06.2020 ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою до Головного Управління Пенсійного Фонду України в місті Києві з проханням виплачувати щомісячне довічне грошове утримання із розрахунку відсотка від заробітної плати працюючого судді на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-УШ від 02.06.2016 року, та надав оригінали Довідок №74/0403/20 від 04.06.2020 року та № 99/0403/20 від 10.06.2020 року про розмір заробітної плати (суддівської винагороди) судді Апеляційного суду міста Києва.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 07.07.2020 №2600-030308/91158, відповідач відмовив ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з посиланням на те, що з 01.01.2020 року розмір складових суддівської винагороди працюючих суддів відповідно до Закону України № 1402 не змінювався.
Вважаючи рішення відповідача від 18.03.2020 №1519 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Виходячи з меж позовних вимог, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.
Суд встановив, що вказана справа є типовою та відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №620/1116/20, адміністративне провадження №Пз/9901/5/20, за результатами зразкової справи, що відповідно до частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для врахування судом відповідних правових висновки Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Що стосується правового регулювання спірних правовідносин, суд зазначає наступне.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 125 Конституції України передбачено, що підставами для звільнення судді є подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні визначає Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VІІІ.
Згідно із пунктом 2 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року №2453-VI, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.
Статтею 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VІІІ зокрема передбачено, що судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
З наведеного вбачається, що правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Відповідно до частини третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VІІІ базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Разом з цим, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VІІІ передбачались особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
У відповідності до пункту 25 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VІІІ право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року №2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
У свою чергу, рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року №2-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VІІІ.
У вказаному рішенні зокрема зазначено: "Судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесяти п'ятирічного віку, з об'єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов'язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом №1402-VIII.
Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402 різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України".
Згідно з частиною першою статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Враховуючи, що зміна розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці з 19 лютого 2020 року, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18 лютого 2020 року у справі №2-р/2020 у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VІІІ.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відмова Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві у перерахунку щомісячного довічного утримання судді у відставці ОСОБА_1 за заявою від 23.06.2020 року - є протиправною.
При цьому, суд відхиляє доводи відповідача відносно того, що між ним та позивачем відсутній спір відповідно до звернення від 23.06.2020, оскільки позивач не звертався до управління із заявою встановленого зразка про перерахунок пенсії, оскільки матеріали справи містять, як копію звернення позивача від 23.06.2020, так і копію відповіді ГУ ПФУ в м. Києві на зазначене звернення, в якій позивачеві відмовлено в перерахунку пенсії посилаючись виключно на ті обставини, що після 18.02.2020 розмір суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді - не змінювався. При цьому, в листі ГУ ПФУ в м. Києві від 07.07.2020 не йде мова про будь-яку формальну невідповідність заяви позивача від 26.06.2020 заяві про перерахунок пенсії встановленого зразка, і такі обставини не були підставою для відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зазначені вище обставини, на переконання суду, підтверджують право позивача на перерахунок пенсії щомісячного довічного утримання судді у відставці за заявою від 23.06.2020 року.
Водночас, суд зазначає, що позивач просить суд здійснити такий перерахунок виходячи з 60% від суддівської винагороди працюючого судді, в той час, як первинно позивачеві було призначено пенсію в розмір 90% заробітної плати працюючого судді.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як зазначено вище, первинно позивачеві було призначено пенсію в розмір 90% від заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді відповідно до Закону України «Про статус суддів».
Однак, в подальшому, з прийняттям Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 142 вказаного закону було визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Саме враховуючи зазначені норми Закону України «Про судоустрій і статус суддів», позивач помилково вважає, що розмір його грошового утримання судді у відставці має обраховуватись виходячи з 60% від суддівської винагороди працюючого судді.
Однак, суд наголошує, що зміни розміру пенсії (грошового утримання судді у відставці) у відсотках стосуються лише порядку призначення пенсії (грошового утримання судді у відставці) особам, які мають право на таке грошове утримання за Законом України «Про судоустрій і статус суддів» у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення.
У той же час ці норми не стосуються і не поширюються на випадки перерахунку вже призначеного грошового утримання судді у відставці, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Таким чином, при перерахунку грошового утримання суддям у відставці має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового утримання у відсотках, яка діяла на момент призначення грошового утримання судді у відставці.
Отже, враховуючи наведені висновки суду, з метою повного захисту прав та інтересів позивача, належним способом задоволення позовних вимог буде зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснити перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 в розмірі 90% від суддівської винагороди працюючого судді, зазначеної у довідці №99/0403/20 від 10.06.2020 року, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність своїх дій з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 8 ст. 139 КАС України).
Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судові витрати належить стягнути за рахунок Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 в розмірі 840, 80 грн.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною відмову Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві у перерахунку щомісячного довічного утримання судді у відставці - ОСОБА_1 за заявою від 23.06.2020 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснити перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - ОСОБА_1 в розмірі 90% від суддівської винагороди працюючого судді, зазначеної у довідці №99/0403/20 від 10.06.2020 року, з урахуванням фактично виплачених су, починаючи з 19 лютого 2020 року.
4. В іншій частині позову - відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368).
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Н.Г. Вєкуа