24 лютого 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/1755/19
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про процесуальне правонаступництво в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "СІТІ-ІТС" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 13.11.2019 року по справі №540/1755/19 адміністративний позов ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "СІТІ-ІТС" до ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, задоволено частково, тим самим ухвалено:
- визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 05.08.2019 року №1244701/39184650 про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "СІТІ-ІТС" від 16.07.2019 року № 4 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "СІТІ-ІТС" від 16.07.2019 року №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Державної фіскальної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "СІТІ-ІТС" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 коп., шляхом безспірного списання.
У задоволенні позовної вимоги щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду відмовлено.
23.02.2021 Державна фіскальна служба України (далі - заявник) надіслала до суду клопотання про процесуальне правонаступництво, в якому просить суд замінити Державну фіскальну службу України на Державну податкову службу України в порядку процесуального правонаступництва щодо стягнення судового збору за рахунок бюджетних асигнувань у розмірі 3842 грн.
Розглядаючи заявлене клопотання, суд враховує наступне.
За приписами ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Таким чином, виходячи зі змісту наведеної вище норми, процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв'язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі в разі заміни кредитора або боржника в зобов'язанні. Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 КАС України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.
Отже, ухвала про здійснення процесуального правонаступництва на стадії виконання судового рішення є документом, що забезпечує виконання рішення та фактично є його невід'ємною частиною, а тому заміна сторони в зобов'язанні (правонаступництво) на стадії виконавчого провадження є зміною судового рішення, передбаченою чинним законодавством, що оформлюється ухвалою (стаття 52 КАС України).
Питання правонаступництва в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) було предметом розгляду Верховним Судом, який у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову від 11.10.2019 року у справі №812/1408/16.
Так, Верховний Суд у цій постанові здійснив системне тлумачення норм Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404-VIII(далі - Закон № 1404-VIII) у взаємозв'язку зі статтями 52 і 379 КАС України і сформулював висновок, відповідно до якого публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права іншому. При цьому обов'язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід щодо переходу до правонаступника обов'язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов'язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувались ліквідованим органом, не можуть бути припинені і підлягають передачі іншим державним органам, за виключенням того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
Отже, правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанції (окрім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб'єктом, коли права та обов'язки суб'єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб'єкта владних повноважень, а також можливість суб'єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити у судовий процес як сторона чи третя особа.
Таким чином, коли відбувається публічне правонаступництво, вирішальним є встановлення факту переходу повністю чи частково функцій (адміністративної компетенції) від одного суб'єкта владних повноважень до іншого, а не факту державної реєстрації припинення вибувшого з публічних правовідносин суб'єкта владних повноважень як юридичної особи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року №1200 (зі змінами і доповненнями, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 року №846) утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.
Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов'язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" від 19.06.2019 року №537 утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби та реорганізовані деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби.
Отже, Державній податковій службі України передані всі права та обов'язки Державної фіскальної служби України.
Варто відмітити, що заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, (процесуальне правонаступництво) можливе на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред'явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 13.12.2018 у справі № 2-а-1710/11, від 14.02.2019 у справі № 2-а-2727/11/2209 та від 16.03.2020 у справі № 673/544/19.
Таким чином, оскільки рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13.11.2019 у справі №540/1755/19 набрало законної сили 17.01.2020 року, тобто розгляд справи закінчений, та для його виконання 29.01.2020 року видані виконавчі листи №172 2020р. та №149 2020р., суд не вбачає підстав для заміни сторони - відповідача - ДФС України на ДПС України в порядку процесуального правонаступництва.
Відповідно ч. 1 , ч. 2 ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Згідно із ч. 4 ст. 379 КАС України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
За таких обставин, суд вказує на те, що представник ДФС України мав звернутись до суду із заявою про заміну боржника у виконавчому листі №149 2020р., виданому Херсонським окружним адміністративним судом у справі №540/1755/19 з Державної фіскальної служби України на Державну податкову службу України.
Керуючись ст. ст. 52, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
У задоволенні клопотання представника Державної фіскальної служби України про процесуальне правонаступництво - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Якщо ухвалу було постановлено поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя С.В. Гомельчук