24 лютого 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/3904/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фермерського господарства "ЯЛОКК" до в.о. заступника начальника Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Пархоменко Тетяни, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
Фермерське господарство "ЯЛОКК" (далі-позивач, ФГ "ЯЛОКК") звернулося до адміністративного суду з позовною заявою до в.о. заступника начальника Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Пархоменко Тетяни (відповідач-1), Державної служби України з безпеки на транспорті (далі-відповідач-2), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 171803 від 17.11.2020.
Ухвалою від 09.12.2020 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі в частині вимог щодо визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 040407 від 28.09.2020.
Ухвалою від 09.12.2020 позовна заява залишена без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків.
Ухвалою від 23.12.2020 у справі відкрите спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 28.09.2020 старшим державним інспектором управління Укртрансбезпеки у Херсонській області складений Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 225534. Вказаним актом на а/д Одеса-Мелітополь-Новоазовськ-203 км+500 м зафіксоване порушення нормативно-вагових обмежень водієм автомобіля DAF ( НОМЕР_1 ) із напівпричіпом KRONE ( НОМЕР_2 ) (реєстрація на ФГ "ЯЛОКК") ОСОБА_1 , а саме: на одиничну вісь по 12,55 т при допустимих 11,0 т. У результаті проведеної перевірки, відповідачем-1 винесена постанова від 17.11.200 № 171803, якою на ФГ "ЯЛОКК" накладений штраф у розмірі 17000,00 грн. Позивач вважає дії посадових осіб Управління при здійсненні габаритно-вагового контролю та оформлення його результатів неправомірними, оскільки інформація про вагові параметри транспортного засобу зазначається в Акті лише на підставі документа, автоматично сформованого відповідним ваговим обладнанням за результатами зважування (чек або талон та ін), який не надавався водію під час перевірки. Тому, Акт не може бути допустимим доказом фактичної ваги транспортного засобу позивача, оскільки є похідним від результатів зважування. Крім того, позивач зауважує, що в Акті не зазначено про перевезення саме сипучого вантажу (насіння соняшника), яке є рухомим під час зміни напрямків руху чи швидкості автомобіля, а тому його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху та не дає, за відсутності відповідної методики зважування, з достовірністю встановити, що перевезення вантажу здійснювалося з перевищенням вагових обмежень на одну з осей. Позивач вважаючи, що висновок про перевищення вагових параметрів зроблений безпідставно, просить задовольнити позов в повному обсязі.
Частинами 5, 6 ст. 162 КАС України визначено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою від 23.12.2020 про відкриття спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідачам наданий п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі. Вказана ухвала отримана представниками відповідача-1 - 06.01.2021, відповідача 2 - 29.12.2020.
Отже, останнім днем на подання відповідачем-2 відзиву на позов є 13.01.2021.
Суд зазначає, що відповідно до відмітки канцелярії суду відзив Державної служби України з безпеки на транспорті на позовну заяву надійшов 24.02.2021, тобто після спливу п'ятнадцятиденного строку визначеного ухвалою від 23.12.2020 більше, ніж на місяць.
Таким чином, оскільки відзив на позов є заявою по суті справи і потребує наведення поважності причин пропуску встановленого строку для подання останнього, суд не бере його до уваги при вирішенні справи по суті.
Відповідач-1 не скористався правом подання відзиву на позовну заяву у строки, зазначені в ухвалі від 23.12.2020.
Відповідно до приписів ст.ст.159,162 КАС України подання заяв по суті справи, зокрема, відзиву, є правом учасників справи, а у разі його ненадання без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Зважаючи на викладене вище, суд здійснює розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини
28.09.2019 ОСОБА_1 (водій), керуючи транспортним засобом, який належить фермерському господарству "ЯЛОКК", марки DAF, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з н/причепом, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , здійснював перевезення насіння соняшника автодорогою М-14 Одесса-Мелітополь-Новоазовськ 203 км+500 м.
На підставі направлення на перевірку від 28.09.2020 № 001419 посадовими особами управління Укртрансбезпеки в Херсонській області проведена перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, в рамках якої здійснений ваговий контроль вищезазначеного транспортного засобу.
За результатами зважування автомобіля марки DAF реєстраційний номер НОМЕР_3 встановлено, що повна маса транспортного засобу становить 41,95 т (нормативно допустима 44 т), навантаження на першу вісь - 7,0 т (нормативно допустиме 11 т), навантаження на другу вісь - 12,55 т, навантаження на третю вісь - 7,65 т, навантаження на четверту вісь - 7,55 т, навантаження на п'яту вісь - 7,2 т. Навантаження на строєну вісь - 22,40 т (нормативно допустиме для контейнеровозів 24,0 т),
Під час перевірки співробітниками Управління Укртрансбезпеки в Херонській області складений акт від 28.09.2020 № 225534 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким зафіксоване порушення водієм ОСОБА_1 п. 22.5 Розділу 22 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.01.2001 № 1306, а саме, перевищення навантаження на одиночну вісь (12,55 т) під час перевезення вантажу (насіння соняшника).
14.01.2020 в.о. заступником начальника управління Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у Херсонській області Пархоменко Тетяною винесена постанова № 171803 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 грн. , за порушення ФГ "Ялокк" абз. 15 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Не погоджуючись із винесеною постановою, позивач звернувся до суду зі даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт" від 5 квітня 2001 року № 2344-III (далі - Закон №2344-III).
Статтею 6 Закону № 2344-III передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, в т.ч. державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі-Положення № 103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно із п. 8 Положення № 103, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до пунктів 2, 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567), державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Частинами 14, 17 ст. 6 Закону № 2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
За визначенням, наведеним в абз. 54 ст.1 Закону № 2344-III, рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб'єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об'єкти, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).
Пунктами 12, 14 Порядку № 1567 передбачено, що рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Згідно з п. 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Пунктами 16, 17 Порядку № 1567 передбачено, що рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб Укртрансбезпеки у кількості не менш як дві особи. Рейдова перевірка проводиться із зупиненням транспортних засобів або без їх зупинення.
Згідно з пунктами 21, 22 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
У разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.
Відповідно до пунктів 25, 26 Порядку №1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
За результатом розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 17.11.2020 винесена постанова № 171803 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою до фермерського господарства "Ялокк" застосований адміністративно-господарський штраф в розмірі 1700 грн.
Відповідно до п.п. 4 п. 2, п. 3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року № 879 (далі - Порядок № 879), габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є, зокрема для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством (ч. 2 ст. 48 Закону № 2344-III).
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків (ч. 4 ст. 48 Закону № 2344-III).
Відповідно до п. 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Відповідно до п. 31-1 Порядку № 879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.
У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.
Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.
Статтею 33 Закону україни "Про автомобільні дороги" від 08.09.2005 № 2862-IV передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22. 5 Правил дорожнього руху (пункт 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2001).
Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
За змістом 21 Порядку № 879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.
У разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подвійний розмір застосовується в частині перевищення фактичних показників над показниками, визначеними у дозволі, за пройдену частину маршруту.
Довідка про здійснення габаритно-вагового контролю та/або сертифікат зважування, або документ щодо внесення плати за проїзд є чинними протягом усього маршруту.
Тобто, законодавцем чітко передбачено критичну похибку в розмірі 2 %, що в даному випадку еквівалентно 220 кг на строєну вісь, що дозволяє враховувати специфіку вантажу, в тому числі й сипучого, який під час транспортування здатний зсуватися. У даній справі перевищення навантаження на одиночну вісь становить більше 2% (1,55 т).
До того ж, відповідно до п. 23 Порядку № 879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.
Відповідно до п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.
У ході перевірки встановлене перевищення транспортним засобом DAF НОМЕР_1 із напівпричіпом KRONE ( НОМЕР_2 ), власником якого є ФГ "ЯЛОКК", нормативних вагових параметрів, про що складений акт від 28.09.2020 № 040407 та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 024401.
Позивач у позовній заяві зазначає, що в його діях відсутня будь-яка вина щодо вчинення порушення, оскільки перевищення навантаження на вісь не залежить від водія та перевізника, оскільки під час руху відбувається переміщення сипучого вантажу та його маса не є сталою у різних точках автомобіля.
Суд не погоджується з зазначеними доводами, оскільки відповідно до наказу Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 "Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні" (далі - Правила № 363), зареєстрованого Міністерством юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, на водія та перевізника покладено ряд обов'язків щодо навантаження, розміщення, закріплення та перевезення сипучого вантажу, які позивачем не були виконані, зокрема: навантажені предмети слід розміщувати і закріпляти так, щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню ними супровідних осіб чи створенню перешкод для руху. Вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення (п.п. 8.14-8.15 Глави 8 Правил № 363)
Пунктом 8.20 Глави 8 Правил № 363 визначено, що водій зобов'язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити Замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню.
Відповідно до п. 8.21 Глави 8 Правил № 363 визначено, що виходячи з вимог безпеки руху, водій зобов'язаний перевірити відповідність габаритів вантажу розмірам, що зазначені у Правилах дорожнього руху України.
Відповідно до п.12.5 Глави 12 вказаних правил для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.
Отже, водій, який здійснює вантажні перевезення, зокрема, сипучого вантажу великоваговим автомобільним транспортом зобов'язаний дотримуватись встановлених правил, з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт та створення небезпеки для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.
Щодо твердження позивача про те, що водію транспортного засобу не надавалися документи про зважувальне обладнання та автоматично сформований документ за результатами зважування (чек, талон) , суд зазначає таке.
Відповідно до п. 18 Порядку № 879 за результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.
Суд встановив, що під час рейдової перевірки водію транспортного засобу надавалася довідка від 28.09.2020 № 024401 із зазначенням результатів здійснення габаритно-вагового контролю, що не заперечується позивачем у позовній заяві. Документ про, який позивач зазначає (чек, талон),що на його думку повинен бути сформований в автоматичному порядку в результаті здійснення зважування не передбачений нормами чинного законодавства.
Таким чином, факт ненадання водію під час зважування документів про технічне обладнання та чек/талон про результати зважування не заперечує його наявність та не спростовує факт виявленого перевищення позивачем законодавчо встановлених вагових параметрів.
Крім того, єдиною методикою виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі в Україні є лише Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України, затверджена заступником голови Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), атестована у відповідності з ГОСТ 8.010-99 Національним науковим центром "Інститут Метрології", свідоцтво про атестацію № 02-84-08.
Суд зазначає, що дійсно, на момент виникнення спірних правовідносин, не була затверджена відповідна методика Мінекономрозвитку, якою мали керуватися органи Укртрансбезпеки під час проведення габаритно-вагового контролю.
Втім, оскільки за змістом статей 4 і 29 Закону України "Про дорожній рух", статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначений Порядком № 879, яким керувався відповідач-1, суд вважає, що відповідачем правомірно проведений такий захід контролю, за наслідками якого позивач притягнутий до відповідальності за перевищення встановлених законодавством вагових норм при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.
Наведене узгоджується з подальшим нормативним регулюванням спірних правовідносин, а саме скасування п. 19 Порядку № 879 постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 671 без визначення необхідності застосування затвердженою Мінекономрозвитку або іншою методикою.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.09.2018 у справі № 804/5296/17.
Отже, під час розгляду матеріалів, складених в результаті перевірки 28.09.2020 встановлене порушення позивачем п. 22.5 Розділу 22 постанови Кабінету Міністрів України № 1306, відповідальність за яке передбачене абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-ІІІ.
Відповідно до абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем-1 правомірно прийнята постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 17.11.2020 №171803.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 73 КАС).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст. 76 КАС).
За приписами ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (ч. 5 ст. 77 КАС).
Позивач не надав суду належних доказів здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу, що належить позивачу, у спосіб не передбачений Порядком № 879, які б спростовували факт перевезення позивачем вантажу з перевищенням допустимих вагових обмежень.
За таких обставин, суд відмовляє ФГ "ЯЛОКК" у задоволенні позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України у разі відмови у задоволенні позову, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, на користь позивача не стягуються.
У період з 28.12.2020 до 11.01.2021 суддя Кисильова О.Й. перебувала у відпустці.
Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,-
вирішив:
Відмовити фермерському господарству "ЯЛОКК" (вул. Шевченко, 57-а, смт. Великий Рогачик, Херсонська область, 74402; код ЄДРПОУ 34137889) у задоволенні позовних вимог до в.о. заступника начальника Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Пархоменко Тетяни, Державної служби України з безпеки на транспорті (просп. Перемоги, 14, м. Київ, 01135; код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови від 17.11.2020 № 1171803 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.Й. Кисильова
кат. 113070200