Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
місто Харків
23.02.2021р. справа №520/64/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) осіб справу за позовом
Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС,
до Готелю "Старт"
простягнення 198.272,34грн. податкового боргу, -
встановив:
Матеріали позову одержані судом 04.01.2021р. Рішення про відкриття провадження було прийнято 05.01.2021р. Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті може бути розпочатий з 05.02.2021р.
Суб'єкт владних повноважень, Головне управління ДПС у Харківській області (далі за текстом - владний суб'єкт, позивач, контролюючий орган, адміністративний орган, Управління), у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу про стягнення з Готелю "Старт" 198.272,34грн. коштів за податковим боргом з податку на додану вартість та податку на прибуток.
Аргументуючи ці вимоги зазначив, що платник податків у добровільному порядку не виконав податкового обов'язку з оплати самостійно задекларованих податкових зобов'язань. Вказане спричинило утворення спірної суми заборгованості. Вжиті контролюючим органом заходи, зокрема, направлення податкової вимоги, не призвели до погашення податкового боргу. Посилаючись на вказані вище обставини, контролюючий орган просив ухвалити рішення про задоволення позову.
Відповідач, Готель "Старт" (далі за текстом - платник, Готель, боржник), з поданим позовом не погодився.
Аргументуючи заперечення роти позову, зазначив, що задекларовані податкові зобов'язання сплачував вчасно, а борг виник через допущену контролюючим органом плутанину при зарахуванні сплачених сум в рахунок погашення боргів з 2014 року.
Наполягав, що неузгодженість у розрахунках по податку на прибуток підприємств між контролюючим органом та Готелем почалась ще на початку 2015 року. Так, Готелем не було сплачено до 10.03.2015 року узгоджене податкове зобов'язання - податок на прибуток підприємства за 2014 рік. Однак, як стверджує відповідач, вказана ситуація склалась з вини банківської установи, яка не виконала платіжне доручення № 75 на суму 45.574,00грн. із призначенням платежу: "Передплата податку на прибуток за 2014 рік. Перераховано повністю. Заборгованості немає. Термін сплати 03.02.2015 р." Як стверджує відповідач, рішенням Господарського суду м. Києва від 12.05.2015 року по справі №910/5781/15-г за позовом Готелю «Старт» до ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", встановлено, що 03.02.2015р. банківською установою не виконано платіжне доручення №75 на суму 45.574,00грн. в якості передплати податку на прибуток підприємства за 2014 рік.
Також відповідач зазначив, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2015 року, яка набрала законної сили 28.10.2015 року, адміністративний позов Готелю «Старт» до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкової вимоги, було задоволено у повному обсязі та скасовано податкову вимогу від 13.03.2015 року № 1374-25 на суму 44.583,27грн. Задовольняючи позовні вимоги в рамках розгляду справи 820/5377/15 суд виходив з тих обставин, що платник податків сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання у строк, встановлений законом, але грошові кошти не надійшли до державного бюджету України з вини банківської установи.
У подальшому Східною ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області проведена камеральна перевірка податкової звітності Готелю "Старт" з податку на прибуток, за результатами камеральної перевірки складений акт від 17.03.2016 №874-20-38-12-04- 07/22613986, у висновках якого встановлено порушення платником терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п.57.1 ст. 157 ПК України, а саме: нарахованого податкового зобов'язання в загальному розмірі 136722 грн., граничний термін сплати якого 11.03.2015, фактично сплаченого - 02.03.2016, 03.03.2016, 09.03.2016, відповідно. За результатами висновків, викладених в акті перевірки, податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення від 20.04.2016 №0005381204, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції з податку на прибуток у розмірі 2.929,00грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2016 року залишеного без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 року по справі № 820/4958/16 адміністративний позов Готелю "Старт" до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено в повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення - рішення Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 20.04.2016 №0005381204.
Отже, як стверджує відповідач, рішенням Господарського суду м. Києва від 12.05.2015 року, яке було залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2015 року, встановлено факт надання 02.03.2015 року Готелем "Старт" банку платіжного доручення № 75, отримання його банком та факт його невиконання. А враховуючи, що платіжне доручення №75 про сплату самостійно узгодженого грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток підприємств за 2014 рік готелем «Старт» було подано банку у строк встановлений законом, а неперерахування коштів до бюджету відбулося з вини банку, то відповідач наполягає на відсутності зі свого боку порушення щодо перерахування до бюджету податкових зобов'язань з податку на прибуток.
Стосовно податку на додану вартість платник зазначив, що посадовим особами Готелю "Старт" на момент подання податкової декларації з ПДВ за лютий 2018 року було виявлено недостатність коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань, у зв'язку із чим 23.03.2018 р., 27.03.2018 р. та 28.03.2018 р. було перераховано для поповнення згаданого рахунку 31.522,18грн. Проте, як стверджує відповідач, згадані кошти були невчасно перераховані на його рахунок з вини ДФС України.
Відзив надійшов до суду 01.02.2020р., відповідь на відзив надійшла до суду 19.02.2021р., і за таких обставин, суд не вбачає перешкод у вирішенні спору по суті, адже учасниками справи у прийнятні поза розумним сумнівом строки були реалізовані права на подачу відповідних процесуальних документів.
Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Установлені судом обставини спору полягають у наступному.
Відповідач, Готель "Старт", набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи приватного права 26.10.1992р., значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань під ідентифікаційним номером 22613986.
Податковою адресою відповідача є вул. Плеханівська, буд. 18, м. Харків, 61001.
До заявленої владним суб'єктом вимоги про стягнення коштів у розмірі 198272,34 грн. структурно входять такі платежі: за податковою декларацією з податку на додану вартість від 18.09.2020р. №9236700791 (з урахуванням часткової сплати) - 22529,40 грн.; за податковою декларацією з податку на додану вартість від 19.10.2020р. №9269657688 - 57650,00 грн.; за податковою декларацією з податку на додатну вартість від 20.11.2020р. №9306517076 - 33855,00 грн.; за уточнюючим розрахунком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств №9335337104 від 16.03.2020 р. (з урахуванням часткової сплати) - 81302,94 грн.; самостійно нараховані штрафні санкції за уточнюючим розрахунком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств №9335337104 від 16.03.2020 р. - 2935,00 грн.
17.07.2020р. ГУ ДПС у Харківській області була складена податкова вимога №81166-58, котра надіслана відповідачу за належною податковою адресою, і 05.08.2020р. вручена.
Стверджуючи про наявність підстав для виконання податкового обов'язку боржника у примусовому порядку, контролюючий орган ініціював даний спір.
Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.
Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
З 01.01.2011р. таким законом є Податковий кодекс України.
З огляду на приписи ч.2 ст.73 КАС України до предмету доказування по адміністративній справі про стягнення заборгованості, котра утворилась внаслідок невиконання публічного обов'язку з проведення платежу на користь Державного бюджету України, місцевого бюджету чи певного суб'єкта владних повноважень з огляду на приписи ч.2 ст.73 КАС України входять обставини: 1) реального існування зобов'язаної особи як суб'єкта права, 2) виникнення публічного обов'язку по здійсненню платежу, 3) доведення до відома зобов'язаної особи факту виникнення публічного обов'язку по здійсненню платежу, 4) виконання публічного обов'язку в добровільному порядку, 5) дотримання органом контролю чи управління визначеної законом процедури виконання публічного обов'язку в примусовому порядку, 6) існування заборгованості з виконання публічного обов'язку, 7) заявлення органом контролю чи управління вимоги про стягнення в межах визначеного законом строку.
Стосовно заявленої суб'єктом владних повноважень вимоги про стягнення коштів, яка ґрунтується на самостійно задекларованих податкових зобов'язаннях, суд зазначає, що згідно з загальним правилом п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Правила обчислення та оплати податку на прибуток визначені, зокрема, п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України, де указано, що податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.
Відповідно до п.137.4 ст.137 цього ж кодексу податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.
Відносно податку на додану вартість строки передбачені п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України (у 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації), і також співпадають із тривалістю строку за загальним правилом.
Згадані строки у спірних правовідносинах збігли, доказів виконання особою податкового обов'язку у добровільному порядку матеріали справи не містять, доказів припинення податкового обов'язку з інших підстав судом не виявлено.
Дослідивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах скінчився перебіг визначених законом строків виконання податкового обов'язку, але фактичних даних, котрі б засвідчували припинення податкового обов'язку внаслідок самостійного і добровільного перерахування платником податків коштів до бюджету, а також з інших підстав відповідно до положень ст.ст. 37, 38, 101, 102 Податкового кодексу України матеріали справи не містять.
У зв'язку із цим, за правилами п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 та п. 57.1, п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України за податковими деклараціями виник податковий борг.
17.07.2020 р. ГУ ДПС у Харківській області була складена податкова вимога №81166-58, котра надіслана відповідачу за належною на той час податковою адресою, і 05.08.2020 р. вручена.
Матеріали справи не містять доказів втрати юридичної дії цим рішенням контролюючого органу.
Пунктом 87.9 ст. 89 Податкового кодексу України визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Доказів визнання протиправними (неправомірними) дій контролюючого органу з приводу зміни визначеного платником призначення платежу матеріали справи не містять.
У силу ч.5 ст.242 КАС України суд не вбачає правових підстав для не застосування при розгляді справи останньої у часі позиції Верховного Суду з приводу моменту виконання податкового обов'язку у разі перерахування безготівкових грошових коштів, котра викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.07.2020р. по справі №804/4602/16.
За змістом названого судового акту Верховного Суду під належним виконанням податкового зобов'язання шляхом ініціювання платником переказу слід розуміти надходження коштів від платника на відповідний казначейський рахунок.
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду відступила від правової позиції, постанови Верховного Суду України від 06.04.2004р. у справі № 8/140, і прямо зазначила, що у разі несвоєчасного або перерахування не в повному обсязі суми податкового зобов'язання з вини банку платника такий платник звільняється від фінансової відповідальності у вигляді штрафу та/або пені, однак, не звільняється від обов'язку сплатити в повному обсязі податкове зобов'язання.
З огляду на викладене, обрані боржником доводи слід визнати юридично неспроможними.
До того ж суд окремо зважає на ту обставину, що розміру платежу, який був ініційований заявником у минулому і не надійшов до Держави через вину банку, є істотно меншим порівняно із заявленою до стягнення сумою податкового боргу.
Запроваджений ст.102 Податкового кодексу України присікальний строк давності у спірних правовідносинах не сплинув.
Передбачена ст.95 Податкового кодексу України черговість реалізації управлінської функції контролю за своєчасністю розрахунків Головним управлінням дотримана.
Існування невиконаного податкового обов'язку боржника підтверджено наявною у справі роздруківкою інтегрованої картки особового рахунку платника податків, котра за правилами ст.ст.73-76 КАС України є належним, допустимим, достатнім та достовірним доказом невиконаного податкового обов'язку з боку відповідача.
Доказів існування судових рішень про спонукання контролюючого органу до внесення змін у відомості інтегрованої картки особового рахунку з податку на прибуток та інтегрованої картки особового рахунку з податку на додану вартість матеріали справи не містять.
У ході розгляду справи доказів відсутності обов'язку платника податків у спірних правовідносинах здійснити платіж на користь державного бюджету України або доказів виконання такого обов'язку сторонами до суду не подано, а судом самостійно не виявлено.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення заявленою суб'єктом владних повноважень вимогою в частині стягнення 198272,34 грн. прав та інтересів платника податків у сфері публічно-правових відносин у галузі податкової справи, то позов належить задовольнити, стягнувши борг у вказаній сумі.
Розподіл судових витрат необхідно провести за правилами ст. 139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".
Вирішуючи клопотання позивача про заміну ГУ ДПС у Харківській області на ГУ ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС, суд керується такими мотивами та судженнями.
Відповідно до приписів постанови КМУ від 30.09.2020р. №893 та наказу ДПС України від 30.09.2020р. №529 відбулось компетенційне правонаступництво між ГУ ДПС у Харківській області (у якості правопопередника зі статусом юридичної особи публічного права ) та ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС (у якості правонаступника зі статусом структурного підрозділу органу державної виконавчої влади - юридичної особи публічного права).
У розумінні п.п.41.1.1 ст.41 Податкового кодексу України ДПС України та ГУ ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС, є окремими податковими органами та окремими контролюючими органами як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику та територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
До того ж у розумінні п.41.4 ст.41 Податкового кодексу України і ДПС України, і ГУ ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС є окремими органами стягнення.
Водночас із цим, за змістом положень п.п.7-9 ч.1 ст.4, ч.ч.1 і 3 ст.43, ч.1 ст.46 КАС України участь в адміністративній справі у якості сторони може брати або юридична особа публічного права (посадова чи службова особа цього суб'єкта права), або орган державної влади без статусу юридичної особи (посадова чи службова особа цього органу державної влади), або інший суб'єкт при здійсненні публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" міністерства та інші центральні органи виконавчої влади є юридичними особами публічного права і відповідно до ч.1 ст.16 означеного закону утворюються для виконання окремих функцій з реалізації державної політики як служби, агентства, інспекції, комісії.
Оскільки за змістом наказу ДПС України від 30.09.2020р. №529 у складі органу державної влади - ДПС України утворено 31 відокремлений структурний підрозділ, то слід вважати, що ці територіальні органи діють у судових процедурах від імені ДПС України як органу державної влади - юридичної особи публічного права і можуть бути наділені адміністративною процесуальною дієздатністю виключно за критерієм - інший суб'єкт при здійсненні публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства.
Втім, частиною 2 ст.21-1 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" визначено, що територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є органами державної влади.
Таким чином, законодавець увів в дію юридичну конструкцію, у силу якого структурні відокремлені підрозділи органу державної виконавчої влади (а саме: центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику) є самостійними органами державної влади без статусу юридичної особи.
Зважаючи на ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. по справі «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011р. по справі «Серков проти України» (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05), суд не знаходить підстав для висновку про те, що у спірних правовідносинах ця обставина спричиняє погіршення правового становища приватної особи.
З огляду на викладене, клопотання про заміну сторони правонаступником підлягає задоволенню.
При розв'язанні спору, суд зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі “Гарсія Руїз проти Іспанії”, від 22.02.2007р. у справі “Красуля проти Росії”, від 05.05.2011р. у справі “Ільяді проти Росії”, від 28.10.2010р. у справі “Трофимчук проти України”, від 09.12.1994р. у справі “Хіро Балані проти Іспанії”, від 01.07.2003р. у справі “Суомінен проти Фінляндії”, від 07.06.2008р. у справі “Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії”), надав оцінку усім юридично значимим факторам і обставинам справи, дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін, виклав власні мотиви конкретного тлумачення змісту належних норм матеріального і процесуального права.
Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.
Посилання заявника на решту аргументів, а саме: відносно обставин реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та відносно обставин залишку ліміту коштів на спеціальному рахунку в СЕА ПДВ об'єктивно не має значення для результату вирішення цього спору.
Відсутність належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів оплати заявлених до стягнення сум податкового боргу у поєднанні з останньою у часі правовою позицією Верховного Суду з приводу моменту виконання податкового обов'язку у разі проведення платежу безготівковими коштами як настання події фізичного надходження коштів на рахунки установ Державної казначейської служби України та імперативними приписами п.87.9 ст. 89 Податкового кодексу України з приводу обов'язку контролюючого органу змінювати самостійно обране платником призначення платежу, спрямовуючи кошти на погашення податкового боргу у хронологічній черговості виникнення не залишають жодного іншого легального варіанту вирішення даного спору, окрім задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Допустити заміну позивача, ГУ ДПС у Харківській області, правонаступником - ГУ ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС.
Позов - задовольнити.
Стягнути з Готелю "Старт" (ідентифікаційний код - 22613986; місцезнаходження - 61001, м. Харків, Плеханівська, буд. 18) на користь Державного бюджету України кошти за податковим боргом у сумі 198272 (сто дев'яносто вісім тисяч двісті сімдесят дві) грн. 34 коп.
Роз'яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду); підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).
Суддя Сліденко А.В.