26 лютого 2021 року Справа № 480/350/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Осіпової О.О., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/350/21 за позовом ОСОБА_1 до Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про визнання протиправною та скасування постанови,-
ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Шиян І.В. про накладення штрафу від 28.12.2020 року, винесену в межах виконавчого провадження №63424042.
Свої вимоги мотивує тим, що оскаржувана постанова є неправомірною, оскільки вона, керуючись ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження", 24.12.2020. на адресу виконавця направила заяву, в якій повідомила про її службове відрядження до м. Суми з м. Охтирка, де вона проживає із сином, та висловила прохання відкласти проведення 26.12.2020 року виконавчих дій, додавши до вказаної заяви копію наказу про відрядження. Отже, рішення суду про усунення перешкод у спілкуванні з малолітнім сином та встановлення способу участі батька у вихованні дитини шляхом систематичних зустрічей було не виконано з поважних причин.
Ухвалою від 15.01.2021р. провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просив відмовити, оскільки за телефоном 668127549, вказаним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, здійснено телефонний дзвінок та доведено до ФОП ОСОБА_2 , в якого працює позивач, що на виконанні у відділі перебуває відкрите відносно ОСОБА_1 виконавче провадження АСВП 63424042 та що згідно з резолютивною частиною рішення суду боржниця 26.12.2020 о 17:00 повинна перебувати в місці проведення виконавчих дій, визначеному рішенням та доведеному до боржника повідомленням, для вчинення виконавчих дій, які полягають у перевірці виконання боржником рішення. Також повідомлено про відповідальність у разі невиконання вищевказаного рішення, про що складено відповідний акт. В свою чергу ФОП ОСОБА_2 в телефонній розмові повідомив, що так, дійсно ОСОБА_1 відбуває у відрядження до м. Суми з 26.12.2020 до 27.12.2020 включно , але зі щоденним поверненням до м. Охтирка та зобов'язався забезпечити явку ОСОБА_1 на вищевказану дату та час. 24.12.2020р. до ФОП ОСОБА_2 направлено вимогу, про що боржниці було відомо про проведення перевірки 26.12.2020р. о 17 год, 00 хв. щодо виконання рішення суду №583/1310/17 від 03.11.2017, а тому зобов'язано забезпечити явку боржника на вищевказану дату та час. Крім того, за допомогою додатку Viber направлено дане повідомлення до ФОП ОСОБА_2 на телефонний номер НОМЕР_1 . Також до відділу та до позовної заяви не надано підтверджуючих документів про офіційне працевлаштування боржниці у ФОП ОСОБА_2 . Тобто боржник умисно створює перешкоди щодо систематичних зустрічей батька з дитиною. Відрядження боржниці до м. Суми не є поважною причиною невиконання рішення суду та дана обставина не може вважатися об'єктивною причиною його невиконання. Тому оскаржувана постанова є правомірною.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що заочним рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 31 серпня 2017 року у справі №583/1310/17, яке набрало законної сили, позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 задоволено та вирішено: усунути перешкоди у спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_4 та встановити спосіб участі батька ОСОБА_3 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_5 шляхом систематичних зустрічей з дитиною: з 17 години суботи до 17 години неділі щотижня з ночівлею вдома у ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 ; під час осінніх, зимових та весняних канікул перші 3 доби кожних канікул з проживанням вдома у ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 ; під час літніх канікул з 01 по 10 червня, з 01 по 10 липня, з 01 по 10 серпня щороку з проживанням вдома у ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 .
На примусовому виконанні в Охтирському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (далі-відділ) перебуває виконавчий лист №583/4241/19 від 29.01.2019, виданий Охтирським міськрайонним судом Сумської області, за номером АСВП № 63424042, на виконання вказаного вище рішення.
27.10.2020р. державним виконавцем відділу на підставі заяви про відкриття виконавчого провадження винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та разом з викликом боржника, направлено сторонам, постанова отримана боржником 28.10.2020р.
24.12.2020р. до відділу надійшло повідомлення від ОСОБА_1 , в якому зазначено, що вона направляється у службове відрядження на два дні з 26 грудня 2020 р. по 27 грудня 2020 р. включно до м. Суми для проведення звірки взаємних розрахунків та укладання додаткової угоди з ФОП ОСОБА_6 на службовому автомобілі, а тому просить відкласти проведення виконавчих дій по виконавчому листу №63424042.
Наказ №17-20 від 24 грудня 2020 р. на відрядження ОСОБА_1 видав ФОП ОСОБА_2 , якому 24.12.2020р. направлено вимогу та зобов'язано забезпечити явку боржника на вищевказану дату та час.
За телефоном 668127549, вказаним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, здійснено телефонний дзвінок та доведено до ФОП ОСОБА_2 , в якого працює позивач, шо на виконанні у відділі перебуває відкрите відносно ОСОБА_1 виконавче провадження АСВП 63424042 та що згідно з резолютивною частиною рішення суду боржниця 26.12.2020 о 17:00 повинна перебувати в місці проведення виконавчих дій, визначеному рішенням та доведеному до боржника повідомленням, для вчинення виконавчих дій, які полягають у перевірці виконання боржником рішення. Також повідомлено про відповідальність у разі невиконання вищевказаного рішення, про що складено відповідний акт від 24.12.2020р.
Крім того, за допомогою додатку Viber направлено дане повідомлення до ФОП ОСОБА_2 на телефонний номер НОМЕР_1 ,
24.12.2020р. державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та направлено на виконання до ФОП ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 за вихідним номером №55306.
26.12.2020р. державним виконавцем здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_3 (місце проведення виконавчих дій) та складено акт про невиконання рішення суду.
28.12.2020р. державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 3400,00 грн., яка направлена сторонам виконавчого провадження за вих. №55477.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII (надалі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 3 Закону №1404-VIII визначено перелік документів, що підлягають примусовому виконанню, до яких належать і виконавчі листи, що видаються судами.
Отже, правовою підставою для відкриття виконавчого провадження, зокрема є виконавчий документ, виданий на підставі та на виконання рішення суду.
Відповідно до статті 13 Закону № 1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 18 Закону №1404-VIII).
Згідно зі статтею 24 Закону № 1404-VIII виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій.
Відповідно до частини шостої статті 26 Закону № 1404-VIII:
- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною);
- за рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.
Статтею 28 Закону № 1404-VIII встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Особливості порядку виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, врегульовані статтею 63 Закону № 1404-VIII.
Статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.
Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.
У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею.
Рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною виконується у порядку, встановленому статтею 63 цього Закону.
Згідно зі ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Поважними в розумінні наведених норм закону можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його волевиявлення.
Аналізуючи наведені положення статті 75 Закону України "Про виконавче провадження", суд дійшов висновку, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання (виконати судове рішення). Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем.
Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника накладено штраф за невиконання судового рішення, потрібно з'ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом), і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв'язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з'ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону України "Про виконавче провадження". Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об'єктивно) перешкодило виконати судове рішення.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року по справі № 821/1568/16.
Отже, державний виконавець зобов'язаний провести перевірку виконання судового рішення боржником, та підставою для накладення штрафу є невиконання рішення боржником без поважних причин. Тобто, державний виконавець має встановити відсутність поважних причин невиконання рішення. Поважними в розумінні Закону України "Про виконавче провадження" можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення, боржником та які не залежали від його власного волевиявлення. Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 07 березня 2018 року по справі №127/3770/17.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 , керуючись ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження", 24.12.2020р., тобто завчасно, на адресу виконавця направила заяву, в якій повідомила про її службове відрядження з 26.10.2020р. до 27.12.2020р. включно до м. Суми з м. Охтирка, де вона проживає із сином, та висловила прохання відкласти проведення 26.12.2020 року виконавчих дій, додавши до вказаної заяви копію наказу про відрядження.
Водночас, суд зауважує, що відповідачем не надані докази створення позивачем будь-яких перешкод для спілкування батька з дитиною.
Перебування у службовому відрядженні поза межами проживання із дитиною не може бути підставою для притягнення її до відповідальності, за умови такого завчасного повідомлення, оскільки направлення у відрядження є волевиявленням її роботодавця та в разі не виконання позивачем своїх службових обов'язків останній матиме право притягнути її до дисциплінарної відповідальності.
Таким чином, перевіривши постанову державного виконавця про накладення штрафу на відповідність вимогам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про її протиправність та необхідність скасування.
При цьому суд не погоджується із доводами представника відповідача про те, що ФОП ОСОБА_2 , в якого працює позивач, був повідомлений, що на виконанні у відділі перебуває відкрите відносно ОСОБА_1 виконавче провадження АСВП 63424042 та що згідно з резолютивною частиною рішення суду боржниця 26.12.2020 о 17:00 повинна перебувати в місці проведення виконавчих дій, визначеному рішенням та доведеному до боржника повідомленням, для вчинення виконавчих дій, які полягають у перевірці виконання боржником рішення, що свідчить про законність оскаржуваної постанови, оскільки позивач не може нести відповідальність за невиконання її роботодавцем вимоги державного виконавця про зобов'язання забезпечити її явку на вищевказану дату та час. Юридична відповідальність стосується кожної окремої особи і не може автоматично поширюватись на третіх осіб.
З приводу посилань представника відповідача на не надання підтверджуючих документів про офіційне працевлаштування боржниці у ФОП ОСОБА_2 суд зазначає, що вказане не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідальність за неналежне оформлення працівників при прийнятті їх на роботу несе роботодавець.
Зокрема, як визначено у ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Частиною 3 ст. 24 КЗпП України встановлено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.
Тобто, такі доводи не можуть бути покладені в основу судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Положеннями ст. 132 Кодексу передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, повязану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 4 статті 134 цього Кодексу передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Судом встановлено, що між позивачем та адвокатським бюро «Ігоря Павліка» укладено договір про надання правової допомоги №272/5 від 06.01.2021р., додатковою угодою до якого сторони погодили, що загальний розмір гонорару адвокатського бюро за надання правової допомоги, яка полягає у: наданні консультацій, роз'яснень, правових висновків з приводу правовідносин, які виникають в ході виконавчого провадження №63424042, відкритого Охтирським міськрайонним ВДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми); збиранні доказів, інформації, ознайомленні з наявними матеріалами; подальшої підготовки та подачі до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення штрафу від 28.12.2020р. в межах виконавчого провадження №63424042, становить 600грн.; представництві інтересів у суді під час розгляду справ, відкритих на підставі позову клієнта про скасування постанови про накладення штрафу від 28.12.2020р. в межах виконавчого провадження №63424042 - 1500грн.
Представником відповідача подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 0грн., мотивоване тим, що позовна заява підписана ОСОБА_1 , що унеможливлює встановлення причетності адвоката Павлюка І.О. до її складання. Послуги із ознайомлення та аналізу документів, наданих клієнтом для виконання доручення, формування правової позиції та підготовки переліку додатково необхідних документів, аналізу сформованої судової практики з питань виконання доручення, попередньої консультації щодо характеру спірних відносин за своєю суттю охоплюються послугою з правничої допомоги при підготовці та складенні позовної заяви, а тому не підлягають відшкодуванню в окремому порядку.
Вирішуючи питання щодо стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що згідно з актом виконаних робіт загальна сума наданих послуг, які включають: ознайомлення та аналіз документів, наданих клієнтом для виконання доручення, формування правової позиції, підготовку переліку додатково необхідних документів; аналіз сформованої судової практики з питань виконання доручення; попередню консультацію щодо характеру спірних відносин; підготовку позовної заяви про скасування постанови про накладення штрафу від 28.12.2020р. в межах виконавчого провадження №63424042, складає 600грн.
Крім того, у справі міститься квитанція Приватбанку №0.0.1967576938.1 від 06.01.2021р. на вказану суму.
Щодо правничої допомоги суд погоджується із вказаним у акті наданих послуг обсягом часу, витраченого на надання даних послуг, та заявленою до відшкодування сумою у розмірі 600,00 грн. з огляду на категорію справи, обсяг та характер зібраних доказів, зазначаючи, що така сума є співмірною зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а послуги із ознайомлення та аналізу документів, наданих клієнтом для виконання доручення, формування правової позиції, підготовки переліку додатково необхідних документів; аналізу сформованої судової практики з питань виконання доручення; попередньої консультації щодо характеру спірних відносин також мають бути відшкодовані, оскільки вони безпосередньо пов'язані зі підготовкою позовної заяви про скасування постанови про накладення штрафу від 28.12.2020р. в межах виконавчого провадження №63424042 та вартість цих послуг є незначною.
Водночас, не підлягає відшкодуванню сума у розмірі 1500 грн., вказана у п. 1.1 додаткової угоди до договору про надання правової допомоги №272/5 від 06.01.2021р., оскільки представництво інтересів у суді під час розгляду даної справи про скасування постанови про накладення штрафу від 28.12.2020р. в межах виконавчого провадження №63424042 не здійснювалося внаслідок її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
З приводу посилань представника відповідача на те, що позовна заява підписана ОСОБА_1 , що унеможливлює встановлення причетності адвоката Павлюка І.О. до її складання, суд вважає необхідним відмітити, що підписання позовної заяви самим позивачем не є беззаперечним доказом відсутності причетності адвоката до її складання, за умови наявності належного договору на правову допомогу із зазначенням послуги про підготовку позову до суду, акту виконаних робіт та відповідного розрахункового документу про її оплату.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про відшкодування на його користь судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 600грн.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908грн.00коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 600грн.00коп.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Шиян Інни Василівни про накладення штрафу від 28.12.2020 року, винесену в межах виконавчого провадження №63424042.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (вул. Снайпера, 3, м. Охтирка, Охтирський район, Сумська область, 42704, код ЄДРПОУ 34802639) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНКОПП НОМЕР_2 ) суму судового збору у розмірі 908 грн. 00 коп. (дев'ятсот вісім грн.) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 600 грн. 00 коп. (шістсот грн.).
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Осіпова