26 лютого 2021 року Справа №480/8856/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/8856/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській області), в якій, з урахуванням уточнення, просить
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 04.11.2020 №ВЕБ-18001-Ф-С-20-064953 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за заявою від 14.09.2020;
- зобов'язати відповідача провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Сумського апеляційного суду №80 від 17.03.2020 у розмірі 90 відсотків від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 2016 року позивачу призначене та виплачується довічне грошове утримання як судді у відставці. У вересні 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та надав довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, видану Сумським апеляційним судом 17.03.2020 за №80, на підставі рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020. Однак спірним рішенням відповідач відмовив у проведенні такого перерахунку.
Позивач не погоджується із таким рішенням органу Пенсійного фонду, оскільки Конституційний Суд України у своєму рішенні від 18.02.2020 № 2-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними), положення п. 25 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів", яким запроваджено різні підходи до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, а тому з 19.02.2020 має право на перерахунок призначеного йому довічного грошового утримання.
Ухвалою суду від 14.12.2020 позовну заяву було залишено без руху, оскільки її подано з порушенням вимог ст.ст. 160, 161 КАС України. Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою суду від 28.12.2020 судом відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив, тому у відповідності до ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання ГУ ПФУ в Сумській області відзиву на позов кваліфікується судом як визнання позову.
Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд частково задовольняє позовні вимоги, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є суддею у відставці (а.с. 16), перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання.
14.09.2020 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (а.с. 5) та надав довідку Сумського апеляційного суду від 17.03.2020 № 80 про розмір суддівської винагороди (а.с. 6).
Однак, листом ГУ ПФУ в Сумській області від 25.09.2020 р. № 1800-0303-8/47313 позивача повідомлено про те, що йому відмовлено в проведенні перерахунку відповідно до наданої довідки у зв'язку з відсутністю законодавчих підстав для його проведення (а.с. 12).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Статтею 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (далі - закон № 1402-VIІІ) урегульовано порядок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Відповідно до ч. 4 вказаної статті у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Водночас, пунктом 2 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 1402-VIII передбачено, що з дня набрання чинності цим Законом втрачає чинність Закон України № 2453-VI, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.
Пунктом 25 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII (з урахуванням змін, внесених згідно із Законом України від 06.12.2016 № 1774-VIII та у редакції Закону України від 21.12.2016 № 1798-VIII) було визначено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
У інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів". За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 положення пункту 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 1402-VIII визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Мотивуючи своє рішення Конституційний Суд України зазначив, що право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України).
Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуттям прав на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 № 10-рп/2013).
Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці; право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості; щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу; конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя (абзаци п'ятий, шостий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3.06.2013 № 3-рп/2013).
Розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, відрізняється від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання.
Отже, судді, які вже перебувають у відставці та досягли шестидесятип'ятирічного віку, з об'єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов'язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом України № 1402-VIII, фактично не мали можливості отримувати довічне грошове утримання у вказаному розмірі.
Водночас, щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.
З урахуванням наведеного, Конституційний Суд України дійшов висновку, що запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 1402-VIII різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.
Таким чином, положення пункту 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 1402-VIII втратили чинність з 18.02.2020. Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 №2-р/2020 Закон України №1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Як наслідок, з 18.02.2020 на порядок обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці поширюються положення статті 142 Закону України № 1402-VIII, у силу приписів частини четвертої якої суддя у відставці має право на перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Таким чином, право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у ОСОБА_1 виникає з 19.02.2020, а саме наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020 - моменту, з якого у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону № 1402-VIII.
Саме з 19.02.2020 втратили чинність обмеження, встановлені пунктом 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII, щодо права на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, тільки тими суддями, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працювали на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо них відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
Викладена позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в рішенні від 16.06.2020 у зразковій справі № 620/1116/20.
На підставі викладеного, суд вважає висновки ГУ ПФУ в Сумській області, викладені в листі від 25.09.20 р. №1800-0303-8/47313 про відмову в перерахунку необґрунтованими, а дії неправомірними.
Звернувшись до суду позивач просив скасувати рішення від 04.11.2020 №ВЕБ-18001-Ф-С-20-064953 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання. Однак, під №ВЕБ-18001-Ф-С-20-064953 від 04.11.2020 зареєстроване звернення позивача на Веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України щодо неотримання відповіді на звернення № ВЕБ-18001-Ф-С-20-057218 від 24.09.2020, на яке УПФУ в Сумській області листом від 09.11.2020 №1800-1103-8/56925 надало відповідь щодо зазначеного питання у зверненні (а.с.10).
Разом з цим, ГУ ПФУ у Сумській області листом від 25.09.20 р. №1800-0303-8/47313 розглянувши заяву позивача від 14.09.2020 повідомило про відмову у перерахунку щомісячного грошового утримання суддів у відставці відповідно до довідки від 17.03.2020 №80 виданої Сумським апеляційним судом.
Однак зазначеним листом не приймалось рішення про відмову в перерахунку грошового утримання судді у відставці, а лише повідомлено за результатами розгляду заяви позивача від 14.09.2020 про відмову.
З огляду на викладені вище обставини, враховуючи положення ч. 2 ст. 9 КАС України, з метою належного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною відмову відповідача, викладену у листі №1800-0303-8/47313 від 25.09.2020, та зобов'язати ГУ ПФУ в Сумській області здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Сумського апеляційного суду від 17.03.2020 № 80, починаючи з 19.02.2020.
При цьому, вимоги позивача в частині зобов'язання ГУ ПФУ в Сумській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці саме у розмірі 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, не підлягають задоволенню, оскільки є передчасними, так як в листі про відмову у здійсненні перерахунку не йшлося про відсотковий розмір довічного грошового утримання позивача та будь-які обмеження граничного розміру, тобто, відповідачем не приймалось рішення з вказаного питання. У даному випадку, відповідачем взагалі заперечувалося право позивача на можливість перерахунку грошового утримання згідно наданої довідки.
З урахуванням викладеного, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Враховуючи положення ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Сумській області судові витрати в розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області викладену у листі №1800-0303-8/47313 від 25.09.2020 щодо проведення перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Сумського апеляційного суду від 17.03.2020 № 80.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19.02.2020 згідно з довідкою Сумського апеляційного суду від 17.03.2020 № 80, з урахуванням раніше проведених виплат.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Кунець