25 лютого 2021 року Справа № 480/9223/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/9223/20 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу при звільненні грошової компенсації за невикористані додаткові відпустки військовослужбовця, встановленої ч. 4 ст. 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" за період з 2014 по 2018 рік за 37 календарних дні в сумі 17688,70 грн;
- зобов'язати відповідача виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки військовослужбовця, встановленої ч. 4 ст. 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" за період з 2014 по 2018 рік за 37 календарних дні в сумі 17688,70 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що в період з 20.05.1992 по 14.09.2018 він проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України. Наказом від 14.09.2018 звільнений з військової служби, припинено контракт, виключено зі списків особового складу. На момент звільнення з військової служби відповідач не провів з ним розрахунок щодо виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної додаткової відпустки за виконання обов'язків військової служби, пов'язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я. На письмове звернення стосовно нарахування та виплати грошової компенсації за відпустки відповідач надав відповідь у якій зазначив про те, що в особливий період надання додаткових оплачуваних відпусток припинено.
Ухвалою суду від 24.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
18.01.2021 відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити у їх задоволенні. Зокрема, зазначає, що під час особливого періоду щорічні додаткові відпустки та деякі додаткові відпустки військовослужбовцям не надаються, їх використання за минулі роки після закінчення особливого періоду законодавством не передбачено. Крім того, відповідач посилається на те, що для реалізації свого права на отримання додаткової відпустки, позивач повинен був звернутися з рапортом з проханням надати йому вищезазначеної відпустки, однак позивач не звертався до військової частини із відповідним рапорт.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності відповідно до вимог ст. 90 КАС України та встановивши всі фактичні обставини справи, суд встановив наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 14.09.2018 № 192 позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв'язку із звільненням у відставку за станом здоров'я.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей відповідно до Конституції України визначає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі (далі - Закон).
Відповідно до ч. 4 ст. 10-1 Закону військовослужбовцям, виконання обов'язків військової служби яких пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров'я, крім військовослужбовців строкової військової служби, надається щорічна додаткова відпустка із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої щорічної додаткової відпустки визначається залежно від часу проходження служби в цих умовах та не може перевищувати 15 календарних днів.
Відповідно до пунктів 1 та 11 Порядку надання та визначення тривалості щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами та на посадах, виконання обов'язків військової служби за якими пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2012 р. № 702, щорічні додаткові відпустки із збереженням грошового та матеріального забезпечення за виконання обов'язків військової служби в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами, пов'язане з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я (далі - додаткова відпустка), надаються військовослужбовцям у році, що настає після календарного року, під час якого військовослужбовці проходили військову службу в умовах та (або) на посадах, виконання обов'язків військової служби за якими надає право на зазначену додаткову відпустку (крім військовослужбовців строкової служби), і можуть бути використані за їх бажанням одночасно із щорічною основною відпусткою або окремо. Щорічна додаткова відпустка надається в календарних днях пропорційно фактичному часу виконання обов'язків військової служби в зазначених умовах та (або) на посадах.
Відповідно до Переліку військових посад Держприкордонслужби, виконання обов'язків військової служби за якими пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я, які дають право на щорічну додаткову відпустку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2012 р. № 702 (далі - Перелік), посади військовослужбовців, які проходять службу у підрозділах, що виконують завдання з охорони державного кордону органів Держприкордонслужби, зокрема, у відділеннях інспекторів прикордонної служби: Молодший інспектор прикордонної служби 1 категорії - дозиметрист (п. 7 Переліку) та Інспектор прикордонної служби 3 категорії (п. 4 Переліку), а також у відділеннях (групах) дільничних інспекторів прикордонної служби: Дільничний інспектор прикордонної служби 2 категорії та Дільничний інспектор прикордонної служби 1 категорії (п. 12 Переліку), належать до переліку військових посад Держприкордонслужби, виконання обов'язків військової служби за якими пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я, які дають право на щорічну додаткову відпустку. Тривалість щорічної додаткової відпустки позивача складає 7 календарних днів.
Підстави та порядок надання додаткової відпустки військовослужбовцям передбачені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Статтею 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачена виплата компенсації військовослужбовцям за невикористані основні та додаткові відпустки. При цьому така компенсація надається виключно: а) у рік звільнення; б) тільки військовослужбовцям, тобто особам, які ще не виключені з військової частини та виконують обов'язки. Разом з тим даною нормою не передбачено та не регламентовано нарахування компенсації особам, які вже звільнені з військової служби.
За змістом ч. 8 ст. 10-1 вказаного Закону інші додаткові відпустки надаються на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.
Тобто дана норма відсилає до спеціального акта законодавства, яким у даному випадку є Перелік військових посад, виконання обов'язків військової служби за якими пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я, що дають право на щорічну додаткову відпустку, затверджений постановою КМУ від 01.08.2012 № 702.
У свою чергу, даним Переліком не передбачено виплату компенсації у випадку невикористання додаткової відпустки.
Крім того, виплати які здійснюються військовослужбовцям Державної прикордонної служби України під час звільнення, передбачені Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженою наказом МВС України 25 червня 2018 року № 558 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 р. за № 854/32306, якою передбачено компенсацію для військовослужбовців за невикористання додаткової відпустки за поточний рік за кожен місяць служби в рік звільнення та, відповідно, не передбачено права на отримання компенсації за не реалізацію пільг, у тому числі такої як додаткова відпустка за всі роки, в яких така відпустка не використовувалася.
За таких обставин, суд зазначає, що не виплативши грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки за виконання обов'язків військової служби, пов'язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я, відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства і в межах наданих повноважень.
Суд вважає помилковими посилання позивача на правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні у зразковій справі № Пз/9901/4/19 (620/4218/18), так як в цій справі спір не з аналогічних чи подібних підстав.
Як передбачено ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та до задоволення не підлягають.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Шаповал