18 лютого 2021 року Справа №1840/2985/18
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кунець О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,
представника позивача - Вакули В.М.,
представника відповідача - Будакова В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №1840/2985/18 за позовом ОСОБА_1 , який звернувся в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Сумській області), в якій просив визнати протиправною відмову відповідача, викладену у листі №Р-8160-3562\21\21-18 від 20.07.2018, у наданні дозволу ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,0 га. за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Берестівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області, та зобов'язати відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою.
Свої вимоги мотивувала тим, що дії відповідача у не наданні ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою суперечать нормам Земельного кодексу України. Відмітив, що підставою для відмови в наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Наголосив, що спірна земельна ділянка, щодо якої була подана заява про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, знаходиться в масиві земельної ділянки ОСОБА_3 , який відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 11.01.2002 створив та зареєстрував фермерське господарство «Тарас» та є єдиним засновником, учасником та керівником даного господарства. При цьому, ОСОБА_3 обробляв дану земельну ділянку на підставі державного акту на право постійного користування землею серії СМ№30310 як фізична особа, а не як фермерське господарство «Тарас», керівником якого він був.
Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.
З посиланням на Цивільний кодекс України зазначив, що право користування земельною ділянкою, що виникло в особи на підставі державного акту на право користування земельною ділянкою, не входить до складу спадщини і припиняється зі смертю особи, якій належало таке право. Тобто, не переходить спадщина у вигляді права користування земельною ділянкою і до спадкоємців фермерського господарства «Тарас», тому що дана земельна ділянка не належала господарству, а належала фізичній собі - ОСОБА_3 .
Відтак, вважає, що відповідачем було безпідставно відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з посиланням на те, що земельна ділянка знаходиться у користуванні померлої особи, оскільки спірна земельна ділянка не підлягає успадкуванню спадкоємцями ОСОБА_3 як фізичної особи, та спадкоємцями майна юридичної особи фермерського господарства «Тарас».
Ухвалою суду від 06.08.2018 відкрито провадження у справі, розгляд справи проводиться за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
22.08.2018 відповідачем подано відзив на позовну заяву (а.с.39-49), в якому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, виходячи з того, що ОСОБА_2 листом від 20.07.2018 було повідомлено про неможливість задоволення поданої нею заяви з огляду на те, що відповідно до інформаційної довідки відділу у Липоводолинському районі ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 05.07.2018 № 226/407-18 спірна земельна ділянка відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення шифр рядка 18 селянські (фермерські) господарства та знаходяться на земельній ділянці яка перебуває у постійному користуванні іншої особи. В даному випадку бажана позивачем до відведення земельна ділянка перебуває у постійному користуванні фермерського господарства «Тарас».
За наявною у відповідача інформацією, з боку фермерського господарства «Тарас» з дати видачі державного акту, на підставі якого оспорювана земельна ділянка знаходиться в постійному користуванні, до теперішнього часу не вживались заходи щодо припинення такого права.
При цьому, у Господарському суді Сумської області перебуває на розгляді справа №920/368/18 за позовом прокурора в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру в Сумській області до фермерського господарства «Тарас» про повернення державі на користь ГУ Держгеокадастру у Сумській області земельної ділянки загальною площею 12,03 га для ведення селянського (фермерського) господарства, розташовану на території Берестівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області.
Тобто, надане фермерському господарству «Тарас» право не є припиненим, і тому до його припинення не може бути підстав для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Берестівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області з цього масиву.
Ухвалою суду від 27 серпня 2018 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 11.09.2018 задоволено клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі №1840/2985/18. Зупинено провадження у справі №1840/2985/18 до набрання законної сили рішенням Господарського суду Сумської області у справі №920/368/18 за позовом Роменської прокуратури Сумської області в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Сумській області до Фермерського господарства «Тарас» про зобов'язання повернути земельні ділянки.
У зв'язку з закінченням суддею Соколовим В.М. повноважень судді Сумського окружного адміністративного суду на підставі Указу Президента України №195/2019 від 07.05.2019 року та наказу голови Сумського окружного адміністративного суду №18-ОС від 11.05.2019, на підставі розпорядження керівника апарату №30 від 14.05.2019 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №1840/2985/18.
Справа розподілена автоматизованою системою документообігу суду судді Кунець О.М.
Ухвалою суду від 15.05.2019 справа №1840/2985/18 прийнята до провадження судді Кунець О.М.
Ухвалою суд від 15.07.2019 в задоволенні заяви представника позивача про поновлення провадження у справі відмовлено.
У зв'язку з набранням законної сили ухвалою господарського суду Сумської області у справі №920/368/18 про залишення позовної заяви без розгляду, ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 12.01.2021 поновлено провадження у справі №1840/2985/18, її розгляд розпочато зі стадії розгляду справи по суті.
В судовому засіданні представник позивача просив позовні вимоги задовольнити з підстав, викладених у позові та додатково надав лист ФГ «Тарас» адресований ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 29.05.5019, в якому зазначено, що господарство не заперечує проти надання гр. ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,000 гектарів, для ведення особистого селянського господарства сільськогосподарського призначення, що розташована в складі земельної ділянки загальною площею 12,03 га, відповідно до державного акту на право постійного користування землею СМ 00310, на території Берестівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області (а.с.104).
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні з підстав викладених у відзиві.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Так, землекористувачем спірної земельної ділянки є ФГ "Тарас" відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії СМ№00310 (а.с.17), що також вбачається з інформаційної довідки відділу у Липоводолинському району ГУ Держгеокадастру у Сумській області (а.с.45).
21.06.2018 ОСОБА_2 , за погодження її батьків, звернулася до ГУ Держгеокадастру у Сумській області із заявою, зареєстрованою в ГУ Держгеокадастру у Сумській області 21.06.2018, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Берестівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області (а.с.11,44). До заяви було додано копію паспорту та РНОКПП, копія витягу з ЄДДР, графічні матеріали земельної ділянки, копію свідоцтва про народження.
Листом від 20.07.2018 №Р-8160-3562/21-18 (а.с.12) відповідач повідомив ОСОБА_2 про неможливість задоволення поданої ним заяви з тих підстав, що відповідно до інформаційної довідки відділу у Липоводолинському районі ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 05.07.2018 № 226/407-18 землі, за рахунок яких планується формування земельної ділянки, відносяться до категорії земель сільськогосподарського призначення шифр рядка 18 селянські (фермерські) господарства та знаходяться на земельній ділянці яка перебуває у постійному користуванні іншої особи.
Водночас, земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом (ч.5 ст. 116 Земельного кодексу України).
Також у листі від 20.07.2018 було зазначено, що Головне управління здійснює повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб в межах області відповідно до частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України та Положення про Головне управління.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтею 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, Головне управління не має правових підстав для вирішення питання, що порушене ОСОБА_2 у клопотанні.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, що в даному випадку склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. а ч.3 ст. 22 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (далі Земельний кодекс України) землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства. Згідно ч.4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Порядок передачі земельних ділянок у власність громадян врегульовано ст.118 Земельного кодексу України відповідно до частин 6-7 якої громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення, серед іншого, особистого селянського господарства, у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Таким чином, відповідач, розглядаючи заяву ОСОБА_2 , повинен був у встановлений Земельним кодексом України строк прийняти одне з двох рішень: надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні. При цьому, у випадку надання відмови, ГУ Держгеокадастру у Сумській області повинно було керуватись лише тими підставами, виключний перелік яких визначено у ст.118 Земельного кодексу України.
Дозвіл або відмова у його наданні є змістом відповідного індивідуального правового акту. Водночас, статтею 118 Земельного кодексу України не визначено прямого обов'язку уповноважених органів реалізувати ці повноваження у формі рішення, листа, тощо. Проте, зазначене питання має важливе значення для обрання ефективного способу захисту прав особи в суді.
Так, правовий статус Головних управлінь Держгеокадастру в областях визначено відповідним Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, яке затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29 вересня 2016 року № 333 (далі - Положення № 333).
Пунктом 8 Положення № 333 передбачено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.
Отже, за результатами розгляду будь-яких основних питань діяльності територіального органу Держгеокадастру, останнім має видаватися відповідний наказ.
Таким чином, рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в його наданні повинно оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі наказу Головного управління Держгеокадастру в області.
В межах цього адміністративного спору позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою, за наслідками розгляду якої суб'єкт владних повноважень мав би прийняти відповідне управлінське рішення, в той час, як останній протиправно направив позивачу відповідь у формі листа. Суд зазначає, що відсутність належним чином оформленого рішення ГУ Держгеокадастру в Сумській області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи відмову у його наданні у формі наказу, свідчить про те, що відповідач не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.
Отже, наданий відповідачем лист не може сприйматися судом як належна відмова у наданні такого дозволу, оскільки питання вирішене не у встановленому законом порядку.
Відтак, суд визнає, що відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Земельним кодексом України, без дотримання вимог частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, що свідчить про допущення відповідачем як суб'єктом владних повноважень протиправної бездіяльності стосовно розгляду поданої позивачем заяви, як того вимагає ст.118 Земельного кодексу України, оскільки вищезазначеними нормами права не закріплено за суб'єктом владних повноважень права утримуватись від прийняття відповідного рішення за результатом розгляду питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. А тому позивачем помилково обрано такий спосіб захисту, як визнання протиправною відмови відповідача, викладеної у листі від 20.07.2018, оскільки цей документ, фактично, є листом-відповіддю, який не є рішенням у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи, що ГУ Держгеокадастру у Сумській області не прийняло обґрунтованого рішення у відповідності до вимог Земельного кодексу України, чим допущено протиправну бездіяльність, вимоги про зобов'язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу не підлягають задоволенню, з підстав їх передчасності, оскільки відсутнє рішення відповідача щодо відмови у наданні такого дозволу.
Зазначені вище висновки узгоджуються з позицією, висловленою у постановах Верховного Суду у постановах від 10.10.2019 у справі №814/1959/17, від 06.11.2019 у справі №509/1350/17, від 15.09.2020 у справі №802/2321/17-а, від 16.09.2020 у справі №0240/2834/18-а.
Згідно із частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.
Вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, при цьому вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.
Враховуючи встановлені судом обставини справи та приписи наведених вище положень законодавства, суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність відповідача стосовно розгляду заяви ОСОБА_2 , яку датовано 21.06.2018 та яку зареєстровано 21.06.2018 в ГУ Держгеокадастру у Сумській області, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Берестівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області та зобов'язати відповідача повторно розглянути таку заяву ОСОБА_2 , зареєстровану 21.06.2018 в ГУ Держгеокадастру у Сумській області, та прийняти рішення по даній заяві з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
При цьому, при виборі способу захисту прав ОСОБА_2 як зобов'язання відповідача вчинити певні дії, суд зауважує, що оскільки у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов'язаний до вчинення конкретних дій - розглянути заяву позивача у встановленому законом порядку, а за умови відповідності заяви та доданих до неї документів вимогам законодавства - прийняти рішення про задоволення заяви. Підставою для відмови у задоволенні заяви позивача можуть бути лише визначені законом обставини. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд - розглянути заяву, або ж ні; прийняти рішення про задоволення заяви, або ж рішення про відмову у її задоволенні. Визначальним є те, що у кожному конкретному випадку звернення особи із заявою, з урахуванням фактичних обставин, згідно із законом існує лише один правомірний варіант поведінки суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вказане положення, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держгеокадастру у Сумській області суму судового збору в розмірі 704,80грн., сплаченого ним за подання позовної заяви згідно квитанції від 26.07.2018 (а.с.4).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 , який звернувся в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 25, код ЄДРПОУ 39765885) стосовно розгляду заяви ОСОБА_2 , яку датовано 21.06.2018 (яку зареєстровано 21.06.2018) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Берестівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області (40000, м.Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 25, код ЄДРПОУ 39765885) повторно розглянути заяву ОСОБА_2 , яку датовано 21.06.2018 (яку зареєстровано 21.06.2018) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Берестівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області та прийняти рішення по даній заяві з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
В задоволенні іншої частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (вул.Г.Кондратьєва, 25, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 39765885) витрати зі сплати судового збору у сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 26.02.2021.
Суддя О.М. Кунець