про повернення позовної заяви
26 лютого 2021 року Справа № 480/1085/21
Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Бондар С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Недригайлівського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії,
08.02.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Недригайлівського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати постанову державного виконавця Недригайлівського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про накладення арешту на грошові кошти на рахунках боржника ОСОБА_1 від 21.10.2020 ВП№ 49594477;
- зобов'язати державного виконавця, яким здійснюються примусове виконання судового рішення у вказаному виконавчому провадженні, вчинити дії, визначені п.9.11 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ від 21.02.2004 № 22, а саме: або самостійно доставити до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» рішення суду про скасування зазначеної постанови, або направити вказане рішення суду до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» рекомендованим чи цінним листом у строк не пізніше десяти днів з моменту отримання рішення суду по даній справі.
Ухвалою суду від 09.02.2021 позов було залишено без руху, позивачу було надано строк на усунення недоліків шляхом надання клопотання про поновлення строку звернення до суду та вказати інші підстави для поновлення строку з відповідними доказами поважності пропуску звернення до суду.
На виконання вказаної ухвали сулу, позивач подав до суду заяву про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування заяви зазначає, що про накладення арешту на кошти він дізнався у листопаді 2020 року. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 у справі № 818/1407/15 було розстрочено виконання рішення суду шляхом сплати ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ протягом 11 місяців 3000грн. рівними частинами до 25 числа кожного місяця, а також 704,22грн. до 25 числа дванадцятого місяця періоду розстрочення. Наявність розстрочки відповідно до обґрунтування позову по даній справі визначають безпідставність оскаржуваної постанови. До теперішнього часу арешт з коштів на рахунку не знято.
Дослідивши матеріали позовної заяви та зміст заяви про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів (пункт 1 частини другої статті 287 КАС України).
Відповідно до частини 5 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
У заяві про поновлення строку позивач зазначає, що строк звернення до суду пропустив з поважних причин, оскільки після винесення ухвали про розстрочення виконання рішення суду, він звернувся до органу виконавчої служби про зняття арешту з коштів. Проте у знятті арешту відповідачем було відмовлено. Тому, на думку позивача, підстави заявляти про порушення своїх прав та інтересів з'явилися у позивача з моменту винесення Сумським окружним адміністративним судом ухвали по справі №818/1407/15 від 27.01.2021.
Інших поважних причин неможливості звернення до суду у строк, встановлений статтею 287 КАС України, позивачем не наведено.
Посилання позивача на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 у справі № 818/1407/15, є безпідставним, оскільки винесення даної ухвали не впливає на строк звернення до суду.
Пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі приписи наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Отже, учасники справи мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних прав та обов'язків.
За таких обставин, суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску строку звернення до суду та відсутність підстав для його поновлення.
Згідно з ч. 2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо звернення до суду у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України” від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі “Мельник проти України” від 28.03.2006, заява №23436/03).
Таким чином встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За приписами пункту 9 частини 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами позивачеві.
Разом з тим, ч. 8 ст. 169 КАС України передбачено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 169, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Недригайлівського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії та додані до неї документи - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Суддя С.О. Бондар