25 лютого 2021 року Справа № 480/2085/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді - Соп'яненка О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,
представника позивача - Васюти Д.К.,
представника відповідача - Будакова В.М. , розглянувши в приміщенні суду в м. Суми заяву про визнання протиправними рішень, дій бездіяльності, вчинених на виконання рішення суду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,-
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 10.06.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. Зобов'язано повторно розглянути заяву ОСОБА_1 . Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та за результатами її розгляду прийняти рішення у формі наказу з урахуванням правової оцінки спірних правовідносин, наданої судом.
26.01.2021 ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду із заявою в якій просить визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, яки повторно відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. Зобов'язати відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Вважає, що відповідачем на виконання рішення суду видано протиправний наказ та рішення суду фактично не було виконане. Так, 21.09.2020 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою відмолено у зв'язку з тим, що земельна ділянка, яку має бажання отримати позивач, включена до переліку ділянок, право на які буде виставлено на земельні торги. Відповідно до відомостей з Публічної кадастрової карти України на момент видання наказу відповідачем земельна ділянка не була сформована. Також вона не була включена до переліку, який знаходиться у відкритому доступі, ділянок для продажу права на них на земельних торгах. Відмова у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою за таких обставин суперечить вимогам закону, на що неодноразово вказував Верховних Суд у своїх постановах.
У судовому засідання представник позивача заяву підтримав із зазначених підстав.
Представник відповідача вважає заяву необґрунтованою. На виконання рішення суду відповідачем проведено повторний розгляд заяви ОСОБА_1 . Висновки суду були враховані. У зв'зку з включенням бажаної земельної ділянки в складі масиву до переліку ділянок, права на які можуть бути виставлені на земельні торги, у наданні дозволу було відмовлено з посланням на норми ст. 118 та ст. 136 ЗК України. Рішення суду виконано у повному обсязі.
Перевіривши матеріали заяви й вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява про визнання ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ст.ст. 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Рішенням суду визнано протиправним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру у Сумській області про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву від 03.03.2020 та за результатами її розгляду прийняти рішення у формі наказу з урахуванням правової оцінки спірних правовідносин, наданої судом. У задоволенні вимог в частині зобов'язання відповідача надати дозвіл відмовлено (а.с. 32-33). Частково задовольняючи вимоги суд дійшов висновку, що ГУ Держгеокадастру у Сумській області при розгляді заяви ОСОБА_1 . Допущено порушення вимог Земельного кодексу. При прийняті рішень за результатом розгляду заяви позивача розсуд відповідача є обмежений, а відмовити у наданні дозволу він має виключно з підстав, викладених у ст. 118 ЗК України.
21.09.2020 ГУ Держгеокадастру у Сумській області видано наказ № 18-28911/16-20СГ яким за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 йому відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки. Відмова обґрунтована, з посиланням на ч. 7 ст. 118 ЗК України невідповідністю місця розташування бажаної земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Також зазначено, що бажана для відведення земельна ділянка накладається на масиві, який включений до переліку земельних ділянок, право на які буде виставлено на земельні торги. Відповідно до ст. 136 ч. 3 ЗК України не підлягають передачі у власність до завершення торгів (а.с. 48).
Дослідивши зміст наведеного наказу, суд вважає, що він не відповідає висновкам суду, викладеним у рішенні за позовом ОСОБА_1 та є протиправним. У наказі відповідач дійсно посилається на ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідно до вимог якої підставою відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою може бути невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. При цьому ні у наказі, ні у судовому засіданні відповідачем не зазначено яким саме законом чи нормативно-правовим актам не відповідає місце розташування земельної ділянки, яку позивач має бажання отримати у власність. Частиною 3 ст. 136 ЗК, на яку також посилається відповідач у наказі, дійсно встановлено обмеження щодо відчуження, передачу у користування щодо земельних ділянок, включених до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності, які виставлені на земельні торги. Відповідачем надано копію наказу № 96-Т від 16.09.2020 про внесення змін до додатку 1 наказу “Про визначення переліку земельних ділянок” від 09.04.2014 № 23. До переліку внесено земельну ділянку площею 19 га з місцем розташування: Перехрестівська сільська рада. При цьому вказано не кадастровий номер ділянки, а лише номер кварталу (а.с. 64,65). З наведеної вище норми вбачається, що обмеження на відчуження земельних ділянок встановлюється лише на час до завершення торгів. З копії ж наказу вбачається, що перелік ділянки сформований у 2014 році. Відповідачем не надано ніяких доказів того, що на момент винесення ним 21.09.2020 або на момент розгляду заяви судом оголошено торги щодо земельної ділянки, яку має намір отримати позивач.
Крім того, видаючи наказ з посиланням на ч. 3 ст. 136 ЗК України відповідачем не взято до уваги зміст інших частин цієї статті, якими врегульовано порядок відбору та підготовки лотів на торги. Так, передбачено відбір та включення до переліку земельних ділянок, які виставляються на земельні торги окремими лотами. У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу. Відповідно до ж до ст. 79 ч. 1 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Виходячи зі змісту наведених норм, складання переліку ділянок права на які не виставляються на торги, а лише можуть бути продані на земельних торгах, а також зазначення у переліку не кадастрового номеру ділянки, як вимагає закон, а лише кадастрового номеру кварталу та площі ділянки без визначення її меж не відповідає вимогам ст. 136 ЗК України.
Верховним Судом при розгляді справ у подібних правовідносинах неодноразово, зокрема у постанові від 08.11.2019 справа №420/914/19 (адміністративне провадження №К/9901/22169/19), висловлена правова позиція про можливість включення до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставляються на земельні торги, лише за умови присвоєння такій ділянці кадастрового номеру, тобто сформовану земельну ділянку у відповідності до статті 79-1 ЗК України. Підготовка лотів до проведення земельних торгів включає державну реєстрацію земельної ділянки. Включення до переліку ділянок як складових загального масиву у межах кадастрового кварталу вимогам закону не відповідає.
Відповідно до ст. 13 ч. 5 закону України “Про судоустрій і статус суддів” висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Позивач просить скасувати наказ відповідача, що винесено на виконання рішення суду та зобов'язати надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою. Суд вважає, що в цій частині заява задоволенню не підлягає. Відповідно до ст. 383 ч. 6 КАС України за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу. Відповідно до ст. 249 ч. 1 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Тобто, розгляд заяви у порядку ст. 383 КАС України не передбачає повторного розгляду справи судом та скасування рішень суб'єкта владних повноважень, що винесено при виконанні рішення суду.
Разом з тим, на підставі викладеного, суд вважає, що наказ ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 21.09.2020 № 18-28911/16-20СГ про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області є протиправним, постановити у зв'язку цим окрему ухвалу, яку направити для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, які сприяли порушенню закону до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).
Керуючись ст. ст. 248, 249, 256, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву представника ОСОБА_1 про визнання протиправними наказу Головного Управління Держгеокадастру у Сумській області задовольнити.
Визнати протиправним наказ № 18-28911/16-20СГ від 21 вересня 2020 року Головного Управління Держгеокадастру у Сумській області.
Про вищевикладене довести до відома Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 3) для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, які сприяли порушенню закону.
Про вжиті заходи повідомити суду протягом тридцяти днів з дня отримання окремої ухвали.
Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується, до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя О.В. Соп'яненко