про залишення позовної заяви без руху
25 лютого 2021 року м. РівнеСправа №460/1170/21
Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Н.О. Дорошенко, після одержання позовної заяви:
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, у якому просить:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати з 12.02.2020 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;
зобов'язати відповідача здійснити з 20.02.2020 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Пунктами 1- 3 та 5-6 частини першої статті 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.
Так, перевіряючи на виконання положень ч.1 ст.171 КАС України даний позов, суддею встановлено, що подана ОСОБА_1 позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.160 - 161 КАС України з огляду на таке.
Згідно з ч.1 ст.161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
ОСОБА_1 в додатках до позовної заяви зазначає про наявність, зокрема, листа ГУПФ України в Рівненській області від 06.11.2019 №К-2983/07.1-59, однак не долучає його до такого позову, про що свідчить акт від 22.02.2021 про відсутність вкладень у конверті.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 №1082-IX встановлено, що розмір прожиткового мінімуму на одну особу для працездатних осіб в розрахунку на місяць станом на 1 січня 2021 року становить 2270,00 грн.
За змістом позовних вимог позивач оскаржує бездіяльність відповідача щодо непроведення нарахування та виплати йому з 17.07.2018 щомісячної грошової допомоги, встановлену статтею 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, та просить суд зобов'язати відповідача виплатити йому таку допомогу.
Суд зауважує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.
Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12.11.2019 у справі №640/21330/18 (№К/9901/28031/19), які є обов'язковими для врахування судом в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.
Тобто, зі змісту позовних вимог слідує, що даний позов містить одну вимогу немайнового характеру, за яку позивачу слід сплатити судовий збір в сумі 908,00 грн (2270 х 0,4).
Всупереч викладеному, ОСОБА_1 не додано до позовної заяви документа про сплату судового збору.
Разом з тим, позивачем у позові заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, з урахуванням того, що предметом даного позову є захист його соціальних прав, а також скрутного майнового стану.
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.132 КАС України).
Згідно зі статтею 8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Так, єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору чи його розстрочення є майновий стан позивача.
При цьому, визначення майнового стану є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень такого майнового стану сторони.
Слід зазначити, що доказом на підтвердження обґрунтованості скрутного майнового стану у зв'язку з малозабезпеченістю, може слугувати, зокрема, довідка про річний дохід позивача за попередній календарний рік.
Надані позивачем довідка про доходи № НОМЕР_1 підтверджує дохід позивача лише за період серпень-грудень 2020 року, а відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 15.02.2021 №17/06-6033 - за І - ІІІ квартали 2020 року.
Тобто, позивачем не надано суду документів, з яких можливо було б встановити суму всього його доходу, отриманого за попередній календарний рік, чи іншого доказу, який підтверджує його скрутний майновий стан.
Відтак, підстави для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору наразі відсутні.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Разом з тим, частиною першою статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом (ч.1 ст.74 КАС України).
Статтею 94 КАС України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1). Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч.2). Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (ч.5). Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ч.4).
Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.27 Національного стандарту України, затвердженого наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 "ДСТУ 4163-2003", відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Всупереч викладеному, позивачем до позовної заяви додано копії письмових доказів (паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 ; картка платника податків; посвідчення особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи; пенсійне посвідчення; трудова книжка серії НОМЕР_3 ), які в порядку, встановленому чинним законодавством, належним чином не засвідчені.
У постанові від 11.07.2018 у справі №904/8549/17 Верховним Судом було висловлено правову позицію, що незасвідчені належним чином копії документів є належними, проте недопустимими доказами у справі та є підставою для скасування судового рішення.
Крім того, зі змісту позовних вимог слідує, що предметом спору є бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу підвищення до пенсії, передбаченого статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні гарантованого добровільного відселення з 12.02.2020.
Проте, позивачем не надано до позовної заяви доказів на підтвердження його проживання на території зони гарантованого добровільного відселення з 12.02.2020.
Матеріали позовної заяви не містять доказів, що підтверджують статус його проживання на території зони гарантованого добровільного відселення з 12.02.2020, та, як наслідок, права на отримання компенсацій, допомог певних видів та пільг, передбачених статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 12.02.2020.
Згідно з ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною шостою статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а (№11-345апп19) відзначила, що визначаючи початок перебігу строку звернення до адміністративного суду, важливо встановити той момент, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення її прав. У спорах, що виникають з органами ПФУ, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу ПФУ відповіді на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Отже, в цьому випадку початок перебігу строку звернення до адміністративного суду слід пов'язувати з датою отримання листа-відповіді, листа-роз'яснення від органу ПФУ на запит особи про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку.
Зі змісту позовної заяви слідує, що предметом спору бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу підвищення до пенсії з 12.02.2020. Лист-відповідь органу Пенсійного фонду на звернення позивача щодо виплати вказаного підвищення датований 29.11.2019.
Водночас, даний позов пред'явлено позивачем до суду 22.02.2021, тобто з пропуском встановленого законом строку звернення.
Однак, доказів в обґрунтування причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом позивач не подав, не подав також і клопотання про поновлення такого строку.
Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позов слід залишити без руху та запропонувати ОСОБА_1 у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви шляхом подання суду: 1) належним чином засвідченої копії листа ГУПФ України в Рівненській області від 06.11.2019 №К-2983/07.1-59 (для суду та відповідача); 2) документа про сплату судового збору в сумі 908,00 грн за такими реквізитами: Отримувач коштів ГУК у Рiвн.обл/Рівнен.міс.тг/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38012494 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA168999980313191206084017527; Код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу ";101; ________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Рівненський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)", або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; 3) належним чином засвідчених копій письмових доказів (паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 ; картка платника податків; посвідчення особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи; пенсійне посвідчення; трудова книжка серії НОМЕР_3 ), доданих до позовної заяви (для суду); 4) довідки органу місцевого самоврядування на підтвердження проживання позивача на території зони гарантованого добровільного відселення з 12.02.2020; 5) заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та належних доказів в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.
Керуючись статтями 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя Н.О. Дорошенко