18 лютого 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/982/20
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Головко А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року у справі №440/982/20, -
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року у справі №440/982/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії задоволено: визнано протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 29.01.2020 № 2961-СГ про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,12 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для індивідуального садівництва, на території Ковалівської сільської ради Полтавського району за межами населеного пункту; зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,12 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для індивідуального садівництва, на території Ковалівської сільської ради Полтавського району за межами населеного пункту, згідно клопотання від 16.01.2020 (вхідний номер В-1617/0/25-20 від 21.01.2020).
На виконання вказаного судового рішення Полтавським окружним адміністративним судом 18.08.2020 видано виконавчий лист по справі №440/982/20, яким зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,12 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для індивідуального садівництва, на території Ковалівської сільської ради Полтавського району за межами населеного пункту, згідно клопотання від 16.01.2020 (вхідний номер В-1617/0/25-20 від 21.01.2020).
08 лютого 2021 року від представника позивача до суду надійшла заява про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області щодо невиконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року у справі №440/982/20, подану у відповідності до приписів статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України. В обґрунтування клопотання заявником зазначено, що рішення суду до цього часу не виконано.
Вирішуючи клопотання представника позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року у справі №440/982/20, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що на даний час рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року у справі №440/982/20 боржником не виконано.
При цьому, поважних причин невиконання судового рішення, відповідних доказів матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі “Шмалько проти України”, заява № 60750/00, від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15.05.2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі “Валерій Фуклєв проти України” від 07.06.2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі “Шмалько проти України” від 20.07.2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі “Юрій Миколайович Іванов проти України” від 15.10.2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі “Apostol v. Georgia” від 28.11.2006 року, заява № 30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Відповідно до ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в ст. 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.
При цьому суд звертає увагу, що положеннями Кодексу адміністративного судочинства України визначено загальні та спеціальні способи судового контролю.
Загальний судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
В свою чергу, спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень закріплені статтями 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до частин 1 та 6 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
При цьому, правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Отже, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається за можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
Відповідно до частини 1 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Таким чином, враховуючи невиконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року у справі №440/982/20 суд дійшов висновків про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року у справі №440/982/20.
Суд вважає за доцільне копію окремої ухвали направити до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов неналежного виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року у справі №440/982/20.
Таким чином, заява представника позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року у справі №440/982/20 підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись статтями 243, 248, 249, 256, 294, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Заяву представника позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року у справі №440/982/20 задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року у справі №440/982/20.
Копію окремої ухвали направити до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов неналежного виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року у справі №440/982/20.
Про результати виконання окремої ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 у справі №440/982/20 повідомити Полтавський окружний адміністративний суд протягом 30 днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя А.Б. Головко