Справа № 420/13553/20
(додаткове)
26 лютого 2021 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Сидорівського С.А., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі №420/13553/20 по справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Барбатекстіль” до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №500050/2020/000040/2 від 20.10.2020 року та визнання протиправною бездіяльність щодо не проведення консультації, -
16.02.2021 Одеським окружним адміністративним судом винесено рішення у справі №420/13553/20, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Барбатекстіль” задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано Рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500050/2020/000040/2 від 20 жовтня 2020 року.
Визнано протиправною бездіяльність Одеської митниці Держмитслужби, яка полягала в непроведенні в письмовому вигляді консультації між Товариством з обмеженою відповідальністю “Барбатекстіль” та Одеською митницею Держмитслужби відповідно до частин п'ятої, шостої статті 55 та частини четвертої статті 57 Митного кодексу України перед винесенням Рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500050/2020/000040/2 від 20 жовтня 2020 року.
Стягнуто з Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Барбатекстіль” (код ЄДРПОУ 40314889) судового збору у сумі 6768,30 грн. (шість тисяч сімсот шістдесят вісім грн. 30 коп.)
До суду надійшло клопотання представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі №420/13553/20 по справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Барбатекстіль” до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №500050/2020/000040/2 від 20.10.2020 року та визнання протиправною бездіяльність щодо не проведення консультації.
В судове засідання 26.02.2020 року сторони по справі не з'явились, про дату, час та місце судового засідання сповіщались належним чином, від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання за його відсутності, від відповідача жодних заяв про розгляд клопотання без участі або перенесення судового засідання на іншу дату до суду не надходило.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про можливість розгляду клопотання в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.3 ст. 134 КАС України).
За приписами ч.5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.6 ст. 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст. 134 КАС України).
Згідно висновку Верховного Суду, висвітленого у Постанові від 15.05.2018 року у справі №821/1594/17, “розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги”.
Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23 лютого 2006 року № 3477- IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справі “East/West Alliance Limited” проти України” Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі “Ботацці проти Італії” (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі “Іатрідіс проти Греції” (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Що стосується розміру, заявлених представником позивача до стягнення витрат, суд зазначає наступне.
Як вказано вище, розмір судових витрат має бути співмірним з часом, витраченим адвокатом на надання послуг, складністю справи, обсягом наданих послуг, ціною позову, значенням справи для сторін.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг, акти виконаних або отриманих послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Даний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі 814/698/16.
Крім того, до суду необхідно надати і детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги разом із відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена, а також із доказами, які підтверджують здійснення відповідних витрат (у разі понесення таких).
Недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам.
Таким чином, судові витрати, в тому числі витрати на правову допомогу, повинні бути пов'язані тільки з розглядом конкретної адміністративної справи, що розглядається судом, і за надання правової допомоги за визначених законом обставин: у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.
Суд зазначає, що матеріали справи містять наступні документи на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у суді його представником, а саме: договір про надання правової допомоги, додаткову угоду, рахунок, платіжне доручення, акт про надання адвокатських послуг.
Разом з тим, суд зазначає, що в підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно також долучати калькуляцію погодинної вартості правової допомоги, яка має бути передбачена договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором (звіті про надання правової допомоги).
Калькуляція платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Аналогічний висновок висловив Верховний Суд в постанові від 01 жовтня 2018 року у справі №569/17904/17.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч.5 ст. 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст. 134 КАС України).
При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Долученими до справи документами позивачем доведено часткового надання йому адвокатом правничої допомоги у суді першої інстанції.
Так, згідно акту за договором про надання правової допомоги заявлялися до відшкодування такі витрати:
1) Ознайомлення з рішенням Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500050/2020/000040/2 від 20.10.2020 року, юридичний аналіз підстав його прийняття та формування правової позиції Клієнта щодо оскарження Рішення в судовому порядку - 500,00 грн.;
2) Формування переліку доказів, необхідних для підготовки позовної заяви Клієнта до Одеського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування Рішення, визнання протиправною бездіяльність Одеської митниці Держмислужби, яка полягала в не проведенні в письмовому вигляді консультації між Клієнтом та Одеською митницею Держмислужби відповідно до частин п'ятої, шостої статті 55 та частини четвертої статті 55 МК України перед винесенням Рішення - 1000 грн.;
3) Підготовка позовної заяви клієнта до суду - 3500,00 грн.;
4) Ознайомлення з відзивом Одеської митниці Держмислужби № 7.10-10/457 від 29.01.2021 року в адміністративній справі № 420/13553/20 та підготовка відповіді клієнта на відзив - 1500,00 грн.;
5) Підготовка письмових заяв та клопотань клієнта під час розгляду судом адміністративної справи №420/13553/20 - 500,00 грн.
Дослідивши поданий розрахунок, суд частково з ним погоджується та вважає, що послуги за № 1 - 3 по суті стосуються підготовки позовної заяви клієнту, а тому є взаємопохідними між собою та не можуть рахуватися окремо. Відтак, суд не враховує їх окремо, а вважає однією правовою послугою. А тому, замість розрахованих 7000,00 грн., суд вважає співмірною сумою - 5000,00 грн.
Враховуючи ту обставину, що дана справа є незначної складності та підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи, розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, а тому суд вважає, що розмір витрат на правову допомогу на рівні 7000,00 грн. є неспівмірним зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді та затраченим ним часом на надання таких послуг.
Так, витрати зазначені в заяві про стягнення витрат на професійну правничу допомогу не відповідають критерію реальності та розумності їхнього розміру, а відтак суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 139, 143, 241 247, 252 КАС України суд, -
Клопотання представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.
Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459)
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Барбатекстіль” (код ЄДРПОУ 40314889) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. (п'ять тисяч гривень 00 коп.).
В іншій частині клопотання - відмовити.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено та підписано 26.02.2021 р.
Суддя О.М.Тарасишина