Справа № 420/10690/20
17 лютого 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., за участю секретаря судового засідання Рижук В.І., представника позивача - адвоката Маркової О.І., відповідач - не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерфорвард Сервіс” до Південного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Інтерфорвард Сервіс” звернулося до суду з позовом до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №214206 від 31.08.2020 року у сумі 17000 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що державними інспекторами Управління Укртрансбезпеки в Сумській області Петриченко О.М. та Кот Ю.Д. 08.07.2020 року о 21 год.10 хв. проведено перевірку на а/д Р 03 під'їзд до М 03 км 4+100 згідно направлення на перевірку від 07.07.2020 року №000204 транспортного засобу марки Renault НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 .
Під час перевірки виявлено порушення перевезення вантажу згідно CMR від 08.07.2020 року (пиломатеріали) з перевищенням встановлених п.22.5 ПДР вагових норм на 10,18% навантаження на одиночну вісь 12,12 т без відповідного дозволу. Разом з тим, вказані порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абз.15 ч.1 перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 10% до 20% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.
Як вбачається з постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №214206 від 31 серпня 2020 року, позивачем допущено порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачено ч.1, абз.15 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», підстава Акт від 08.07.2020 р. №235982.
Позивач вказав, що при розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, посадовими особами відповідача, маючи завідомо відомості про власника автотранспорту, який здійснював дане перевезення вантажу 08.07.2020 року, без наявності підстав, неправомірно встановлено суб'єкта правопорушення законодавства про автомобільний транспорт, що містить в собі постанова №214206 від 31 серпня 2020 року та Акт перевірки від 08.07.2020 р. №235982, а саме TОB «Інтерфорвард Сервіс».
Відтак, позивач вважає, що постанова винесена протиправно, а отже підлягає скасуванню з підстав її винесення відповідачем суб'єкту господарювання, який не є суб'єктом правопорушення при перевезенні вантажу 08.07.2020 року транспортним засобом марки Renault НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 . Розгляд справи відповідачем проведено формально, без з'ясування належних обставин та підстав, в результаті чого винесена неправомірна постанова.
Позивач зазначає, що основним його видом діяльності є "інша допоміжна діяльність у сфері транспорту". Штатна чисельність товариства складає 2 одиниці, з яких є директор та менеджер. Будь-якими транспортними засобами не володіє та не обліковує на балансі, з власником транспортного засобу марки Renault НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , як зазначено в Акті перевірки від 08.07.2020 р. №235982, у трудових відносинах не перебував.
Позивач вказав, що договір на перевезення вантажу - пиломатеріали від 08.07.2020 року з будь-яким суб'єктом господарювання не укладав та не здійснював таке перевезення і, відповідно, не має оригіналу товарно-транспортної накладної від 08.07.2020 року на перевезення пиломатеріалів.
Отже, при перевезенні вантажу (пиломатеріали) 08.07.2020 року транспортним засобом марки Renault НОМЕР_1 позивач не був автомобільним перевізником у відповідності до статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», тобто фізичною або юридичною особою, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Ухвалою від 02.11.2020 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 02.12.2020 року на 10:00 год.
Підготовче засідання 02.12.2020 року відкладено на 22.12.2020 року на 11:00 год.
Ухвалою від 03.12.2020 року задоволено заяву Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про продовження встановленого судом строку для надання відзиву на позовну заяву. Продовжено Управлінню Укртрансбезпеки в Одеській області строк для надання відзиву на позовну заяву до 14 грудня 2020 року.
Ухвалою від 22.12.2020 року замінено відповідача Управління Укртрансбезпеки в Одеській області на правонаступника - Південне міжрегіональне Управління Укртранспезпеки. Продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів. Закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 25 січня 2021 року о 10 год. 00 хв.
Судове засідання 25.01.2021 року перенесено на 17.02.2021 року на 14:30 год. у зв'язку з відсутністю електропостачання в приміщенні суду.
У судове засідання, призначене на 17.02.2021 року на 14:30 год., з'явився представник позивача.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, 17.02.2021 року подав клопотання про відкладення розгляду справи, у задоволенні якого суд відмовив через його необґрунтованість та відповідно до п.1 ч.3 ст.205 КАС України ухвалив про розгляд справи за відсутності відповідача.
Протокольною ухвалою від 17.02.2021 року суд задовольнив клопотання позивача про приєднання додаткових доказів, які не було подано разом з позовом з поважних причин.
Під час судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позові.
10.12.2020 року електронною поштою представник відповідача подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що інспекторами Управління Укртрансбезпеки було проведено габаритно-вагову перевірку вантажного транспортного засобу, що належить позивачу, та виявлено порушення вимог ст.48 Закону України “Про автомобільний транспорт”.
Відповідач вказав, що при проведенні зважування встановлено перевищення допустимого навантаження на одиничну вісь на 1,12 т.
Відповідач зазначив, що про розгляд справи на 31.08.2020 року позивач був належним чином та завчасно викликаний. Запрошення на розгляд справи позивач отримав 28.08.2020 року, що підтверджується трекінгом поштового відправлення за ідентифікатором 6501408411026.
Будь-яких документів щодо вибуття автомобіля із власності (користування), передачі його іншій особі, позивач ані під час перевірки транспортного засобу, ані під час розгляду справи про порушення, відповідачу не надавав, письмові заперечення від позивача не надходили.
Перевізником за даними правовідносинами, на думку відповідача, було правомірно визнано згідно ТТН (CMR) позивача. Вказаний документ є основним документом на перевезення вантажу.
Відповідач вважав, що Управлінням було виконано всі вимоги, передбачені законодавством, з огляду на що, визнання його дій протиправними, як по складанню матеріалів, так і застосуванню штрафу - є безпідставним.
Заслухавши вступне слово представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступні обставини.
Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ “Інтерфорвард Сервіс” зареєстроване 27.03.2012 року за №15561020000043669 (а.с. 8).
Основним видом економічної діяльності ТОВ “Інтерфорвард Сервіс” є: “Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту” (код КВЕД 52.29).
Судом встановлено, що 08.07.2020 року інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Сумській області в пункті габаритно-вагового контролю, що знаходиться на ділянці а/д Р 03 під'їзд до М 03 км 4 + 100, було здійснено перевірку транспортного засобу марки Renault д/н НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 . За результатами контролю складено акт №235982 від 01.07.2020 року (а.с. 7, 61).
Перевезення здійснювалося водієм ОСОБА_1 , власником транспортного засобу Renault д/н НОМЕР_1 , що підтверджується вищевказаним актом перевірки (а.с.7).
Під час перевірки виявлено порушення: перевезення вантажу згідно CMR від 08.07.2020 року (пиломатеріали) з перевищенням встановлених п.22.5 ПДР вагових норм на 10,18%, навантаження на одиночну вісь 12,12 т, без відповідного дозволу, відповідальність за яке передбачена абз.15 ч.1 ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 10% до 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.
За результатами перевірки складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 08.07.2020 року №043271, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 08.07.2020 року №024722 та акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 08.07.2020 року №235982 (а.с. 7, 59).
Згідно вказаних документів навантаження на одиничну вісь становило 12,12 тонн при нормативно допустимому 11 тонн. Перевищення склало 10,18%.
З пункту 6 Акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 08.07.2020 року вбачається, що перевозився вантаж - пиломатеріали обрізні.
На підставі акта №235982 від 08.07.2020 року Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області було винесено постанову №214206 від 31 серпня 2020 року про застосування адміністративно-господарського штрафу, згідно якої до позивача на підставі абз.15 ч.1 ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт” застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000 грн. (а.с. 6).
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 3 Закону України “Про автомобільний транспорт” передбачено, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Згідно ст.6 Закону України “Про автомобільний транспорт”, державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року №1567 (далі - Порядок №1567).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Згідно з пунктом 3 Порядку №1567, органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.
Пунктом 4 Порядку №1567 регламентовано, що контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Відповідно до пункту 21 Порядку №1567, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Згідно п.25 Порядку №1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Відповідно до пункту 26 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
Згідно п.27 Порядку №1567 у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Згідно п.22.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Відповідно до ч.1 ст.48 Закону України “Про автомобільний транспорт”, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Згідно ч.4 ст.48 Закону України “Про автомобільний транспорт”, у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Відповідно до абз. 15 ч.1 ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, згідно приписів абз. 15 ч.1 ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт” відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу несе автомобільний перевізник.
Згідно ч.1 ст.1 вказаного Закону, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
В обгрунтування того, що позивач був автомобільним перевізником під час перевірки транспортного засобу Renault д/н НОМЕР_1 08 липня 2020 року відповідач посилається на міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) від 08.07.2020 року, яка містить печатки позивача у графах 16 та 23 (а.с.62).
При цьому, слід звернути увагу, що графа 16 вимагає заповнення найменування, адреси, країни перевізника, однак жодний з цих реквізитів у графі 16 не записаний.
У графі 23 вимагається підпис та штамп перевізника, натомість підпис перевізника у цій графі відсутній.
Відбиток печатки ТОВ "Інтерфорвард Сервіс" в обох графах (16 та 23) є нечітким та таким, що не читається.
На вказані обставини уповноважені посадові особи відповідача під час перевірки уваги не звернули, а також не з'ясували у водія ОСОБА_2 , який є власником транспортного засобу, наявність трудових чи цивільно-правових відносин між ним та ТОВ "Інтерфорвард Сервіс".
Крім того, акт перевірки № 235982 від 08.07.2020 року не містить відомостей про те, що ТОВ "Інтерфорвард Сервіс" є перевізником вантажу.
За вказаних обставин, враховуючи неналежне оформлення міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) від 08.07.2020 року, яка окрім іншого не містить номера накладної, суд вважає, що відповідач передчасно зробив висновки про те, що позивач є автомобільним перевізником вантажу Renault д/н НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 .
З наданих позивачем до суду довідок ТОВ "Інтерфорвард Сервіс" вбачається, що на балансі підприємства відсутні будь-які транспортні засоби (а.с.10), а також те, що ТОВ "Інтерфорвард Сервіс" ніколи не заключало будь-які договори на перевезення вантажу - пиломатеріали від 08.07.2020 року (а.с.11).
Також позивач підтвердив штатним розписом підприємства (введеним у дію з 02 січня 2020 року), що в штаті ТОВ "Інтерфорвард Сервіс" перебуває дві особи - директор та менеджер (а.с.9).
Як пояснив представник позивача, вищевказані документи не були надані до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області на розгляд справи 31.08.2020 року з тих причин, шо отримане менеджером підприємства 28.08.2020 року в період відсутності керівника поштове відправлення від Укртрансбезпеки не було ним розкрито без дозволу директора, та передане останньому вже після 31.08.2020 року, коли директор вийшов на роботу.
Крім того, з наданого позивачем адвокатського запиту від 28.01.2021 року до ТОВ "СЛАВ ФОРЕСТ", яке було відправником пиломатеріалів згідно CMR від 08.07.2020 року, та відповіді вказаного підприємства на цей запит, вих.№ 39 від 01.02.2021 року, вбачається, що станом на 01.02.2021 року договір на перевезення пиломатеріалів та будь-якого іншого вантажу між ТОВ "Інтерфорвард Сервіс" та ТОВ "СЛАВ ФОРЕСТ" відсутній і ніколи не укладався (а.с.101-103).
Таким чином, сукупністю наведених вище доказів підтверджується, що під час перевезення вантажу - пиломатеріалів автомобілем Renault д/н НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_2 , та здійснення габаритно-вагового контролю 08.07.2020 року на автодорозі Р 03 під'їзд до М 03 км 4+100, за наслідками якого складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 08.07.2020 року №043271, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 08.07.2020 року №024722 та акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 08.07.2020 року №235982, - позивач ТОВ "Інтерфорвард Сервіс" не був автомобільним перевізником вказаного вантажу.
За викладених обставин, виходячи з приписів ч.1 ст.1 та абз.15 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» відсутні підстави для застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн. постановою № 214206 від 31.08.2020 року, а тому вказана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
При цьому доводи позивача про розгляд відповідачем справи за його відсутності суд до уваги не бере, оскільки згідно досліджених судом доказів позивач про розгляд справи був повідомлений належним чином, а тому порушень вимог Порядку №1567 відповідачем допущено не було.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що постанова відповідача №214206 від 31.08.2020 року є протиправною та підлягає скасуванню, а тому адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерфорвард Сервіс” підлягає повному задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Оскільки відповідач не є самостійною юридичною особою, а є територіальним органом Державної служби України з безпеки на транспорті, судові витрати належить стягнути з останнього.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, ч.1 ст.139, ч.9 ст.205, ч.4 ст.229, 241-246, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерфорвард Сервіс” (адреса: вул. Жуковського, 10, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 38155461) до Південного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки (адреса: вул. Успенська, 4, м. Одеса, 65014) - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову № 214206 від 31.08.2020 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн. до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерфорвард Сервіс”, винесену Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (адреса: проспект Перемоги, 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерфорвард Сервіс” (код ЄДРПОУ 38155461, розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 в АТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 380805) сплачений судовий збір у розмірі 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 26 лютого 2021 року.
Суддя В.В. Андрухів