26 лютого 2021 р. № 400/1631/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом:Коблівського закладу дошкільної освіти "Сонечко" Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, вул. Степова, 7, с. Коблеве, Березанський район, Миколаївська область, 57453
до відповідача:Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області, пр. Центральний, 288, м. Миколаїв, 54003
про:визнання протиправними та скасування припису від 06.02.2020 р. № 14.20.1-49/11 та постанов від 24.03.2020 р. № 14.4-10/03 і № 14.4-10/04,
Коблівський заклад дошкільної освіти «Сонечко» Коблівської сільської ради Березансьского району Миколаївської області (далі по тексту - Позивач, ЗДО «Сонечко») звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспожив служби в Миколаївській області (далі по тексту - Відповідач; Держпродспоживслужба), в якому просить суд (з урахуванням збільшення позовних вимог) визнати протиправним та скасувати Припис № 14.20.1-49/11 та визнати протравними та скасувати постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області № 14.4-10/04 та № 14.4-10/03 від 24.03.2020 року про накладення штрафів.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідачем проведено позапланову перевірку ЗДО «Сонечко» на предмет виконання вимог припису № 14.20.1-49/11 від 26.02.2020 року, який на думку Позивача є протиправним. Так, по-перше, Припис складений поза межами терміну перевірки, що був зазначений у Наказі на перевірку. По-друге, Припис не містив чітких вимог контролюючого органу, які необхідно виконати Позивачеві, а відтак оскаржуваний Припис не належить виконанню. За результатами перевірки виконання Припису складено Акт № 14.20.1-48/11 від 05.03.2020 року. В Акті перевірки перевіряючі дійшли висновку, що Позивачем не виконано вимоги Припису в частині: «на м'ясо яловичини не забезпечено систему простежуваності». За одне виявлене порушення «на м'ясо яловичини не забезпечено систему простежуваності» перевіряючі винесли два протоколи від 11.03.2020 року та дві постанови № 14.4-10/04 та № 14.4-10/03 від 24.03.2020 року про накладення штрафів по 37 784,00 грн кожна. Позивач зазначає, що в оскаржуваних Постановах про накладення штрафу суб'єкт відповідальності один і той самий «оператор ринку» та правопорушення, за яке накладено штрафні санкції, ідентичні - «на м'ясо яловичини не забезпечено систему простежуваності», що дає всі підстави стверджувати, що Позивача двічі притягнули до відповідальності за одне і те ж порушення. Позивач просить суд скасувати Припис про усунення порушень та Постанови про накладення штрафу.
Суд Ухвалою від 27.04.2020 року відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
21.05.2020 року відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що не погоджується з позовом. У відзиві зазначено, що 17.02.2020 року при позаплановій перевірці дотримання позивачем гігієнічних вимог щодо поводження з харчовими продуктами були встановлені численні порушення, а саме:
- не надано документального підтвердження боротьби з гризунами (п. 4.ч. 1 ст. 49 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»);
- у морозильній камері для зберігання м'яса птиці температура не відповідає вимогам виробника (п. 5 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»);
- постійно діючі процедури, засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках не розроблено (ч. 1 ст. 21 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»);
- на м'ясо яловичини не забезпечено систему простежуваності (ст. 22 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»).
За результатами інспектування позивачу було вручено припис із вимогами усунення порушень. З метою перевірки виконання вимог вищезазначеного припису відповідач 05.03.2020 року здійснив позапланове інспектування. В ході інспектування встановлено, що позивачем не виконано вимогу припису від 26.02.2020 року № 14.20.1-49/11, а саме: на м'ясо яловичини не забезпечено систему простежуваності (ст. 22 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»).
За результатами розгляду складених під час позапланового інспектування Протоколів від 11.03.2020 року № 14.20.1.-50/1 та № 14.20.1.-50/2 відповідно до законодавства України відповідач виніс Постанови про накладення штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин». Постанова № 14.4.-10/03 за невиконання вимог припису (п. 19 ч. 1 ст. 65) та Постанова № 14.4.-10/04 (п. 1 ч. 6 ст. 65).
Ухвалою суду від 17.04.2020 року продовжено строк проведення підготовчого провадження.
03.07.2020 року позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог.
Ухвалою суду 08.07.2020 року прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог та визначено розглядати справу з позовними вимогами про: визнання протиправними та скасування припису від 06.02.2020 року № 14.20.1-49/11 та постанов від 24.03.2020 року № 14.4-10/03 та 14.4-10/04. В обґрунтування позивних вимог щодо оскарження Припису Позивач зазначає, що перевірка проводилася поза межами строків, визначених Наказом для перевірки, та Припис не містить чітких вимог та строків для виконання, а відтак належить скасуванню.
19.10.2020 року відповідач подав до суду відзив на позов з урахуванням заяви позивача про збільшення позовних вимог.
30.10.2020 року позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що виявлені порушення, які зазначені в акті перевірки, носять формальний характер, обґрунтовані загальними фразами та не є належними доказами по справі.
23.11.2020 року відповідач надав до суду заперечення на відповідь на відзив, де зазначив, що в приписі чітко сформовано волевиявлення про усунення порушень, а також зазначені строки усунення з одночасним зазначенням строку надання повідомлення про виконання даного припису.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та в заяві про збільшення позовних вимог.
Представники відповідача проти задоволення позову заперечували та вважали його необґрунтованим.
В судовому засіданні 28.12.2020 року суд допитав в якості свідків інспектора відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Березанського міжрайонного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області ОСОБА_1 , який повідомив суду про процедуру здійснення перевірки та виявлені в ході інспектування порушення.
Судом допитана в судовому засіданні 28.12.2020 року в якості свідка ОСОБА_2 , яка зазначила, що на час виникнення спірних правовідносин обіймала посаду начальника районного відділу освіти (РВО). Саме РВО укладає договори на поставку м'яса та продуктів до дитячих закладів освіти за результатами проведених тендерів. Свідок під присягою зазначила, що до 31.12.2019 року поставку м'яса до закладів, у тому числі й Позивачеві, здійснювало за договором ТОВ «Торговельна компанія ПРОК-М». Всі умови договору були виконані ТОВ «ТК «ПРОК-М»» у 2019 році, Відділ освіти розрахувався з ТОВ «ТК «ПРОК-М»» у 2019 році, всі необхідні бухгалтерські стосунки нами були закінчені у грудні 2019 року. У січні 2020 року Продукти для дитячих закладів ТОВ «ТК «ПРОК-М»» не поставляло, оскільки укладений договір скінчив свою дію. З січня 2020 року був переукладений договір (відповідно до результатів проведених тендерів) з ТОВ «Ритм» та саме ця компанія здійснювала поставки, у тому числі й м'яса яловичини до закладу «Сонечко». Свідок ОСОБА_2 зазначила, що не навала жодних розпоряджень та / або рекомендацій, прохань Позивачеві щодо підписання ним та отримання документів (ТТН, Сертифікати якості) від ТОВ «ТК «ПРОК-М»» у кінці 2019 року без товару (без фактичної доставки м'яса яловичини), з метою отримання поставки м'яса у січні 2020 року.
Ухвалою від 28.12.2020 року суд закрив підготовче провадження у справі та приступив до розгляду справи по суті.
Після судового засідання 28.12.2020 року представники сторін надали до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Відповідно до Наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області № 569-од від 13.02.2020 року призначено проведення планового заходу державного інспектування установи Позивача та визначено період перевірки з 17.02.2020 року до 25.02.20202 року (т. 1 а. с. 47).
Наказом № 766-од від 26.02.2020 року внесено зміни до Наказу № 569-од від 13.02.2020 року та термін проведення інспектування подовжено до 26.02.20202 року (т. 2 а. с. 8).
Судом встановлено, що за результатами планової перевірки Коблівського закладу дошкільної освіти «Сонечко» Коблівської сільської ради Березансьского району Миколаївської області щодо дотримання гігієнічних вимог щодо поводження з харчовими продуктами посадовою особою Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області було виявлено наступні порушення:
- не надано документального підтвердження боротьби з гризунами (п. 4.ч. 1 ст. 49 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»);
- у морозильній камері для зберігання м'яса птиці температура не відповідає вимогам виробника (п. 5 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»);
- постійно діючі процедури, засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, не розроблено (ч. 1 ст. 21 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»);
- на м'ясо яловичини не забезпечено систему простежуваності (ст. 22 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів») (т. 1 а. с. 50-58).
За результатами інспектування позивачу було вручено припис від 26.02.2020 року № 14.20.1-49/11 з вимогами усунення порушень (т. 1 а. с. 78-81).
Зауважень та заперечень щодо проведеного заходу представник Позивача при отриманні Акту перевірки та Припису не виказувала, про що є її особистий підпис на Акті перевірки.
Планове інспектування проводилося Відповідачем у присутності уповноваженої особи Позивача - Вербик О.А., яка на час здійснення перевірки відповідно до Наказу № 08 від 16.01.2020 року виконувала повноваження директора ЗДО «Сонечко» (т. 2 а. с. 12).
З метою перевірки виконання вимог вищезазначеного припису та на предмет виконання гігієнічних вимог щодо поводження з харчовими продуктами, визначених Законом України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», на підставі наказу Головного управління Держпродспоживслужби у Миколаївській області від 03.03.2020 року № 822-Д «Про проведення позапланового заходу зі здійснення державного контролю у формі інспектування перевірки Коблівського закладу дошкільної освіти «Сонечко» Коблівської сільської ради Березансьского району Миколаївської області, за місцем провадження господарської діяльності, за адресою: вул. Степова, 7, с. Коблеве, Березанський район, Миколаївська область, 57453» здійснено інспектування.
В ході інспектування встановлено, що позивачем не виконано вимогу припису від 26.02.2020 року № 14.20.1-49/11, а саме: «на м'ясо яловичини не забезпечено систему простежуваності, не надані документи, які б підтверджували походження м'яса яловичини» (ст. 22 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»).
За результатами здійснення вищезазначеного позапланового державного контролю було складено акт проведення позапланового заходу державного контролю стосовно додержання операторами ринку гігієнічних вимог щодо поводження з харчовими продуктами від 05.03.2020 року № 14.20.1-48/11, в якому було зафіксовано факт невиконання вимог припису (т. 1 а. с. 59-77).
11.03.2020 року головним спеціалістом державним інспектором відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Березанського міжрайонного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області було складено два протоколи № 14.20.1-50/01 та № 14.20.1-50/02 про порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми, які було направлено позивачу.
11.03.2020 року позивачу були направлені повідомлення про розгляд справи щодо порушення законодавства про харчові продукти № 14.20.1-2/11/1204-20, № 14.20.1-2/11/1208-20, яке було призначено на 24.03.2020 року на 10:00 год. у приміщенні Управління.
24.03.2020 року за результатами розгляду головним державним інспектором винесені постанови № 14.4-10/03 та № 14.4-10/04 про накладення штрафу за порушення законодавства про харчові продукти та корми, які було вручено позивачу під підпис.
Не погодившись із вказаними постановами позивач звернувся до суду із відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Окрім того, завданням адміністративного судочинства є саме захист порушеного права. У справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування (доведення правомірності своїх дій та/або прийнятого рішення) лежить саме на Відповідачеві (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).го.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" № 771/97-ВР від 23.12.1997 року (далі - Закон № 771) до системи органів виконавчої влади у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів належать, зокрема центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів (компетентний орган).
Відповідно до п. 1, 12 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин" № 2042-VIII від 18.05.2017 року (далі - Закон № 2042) компетентний орган у сфері державного контролю, зокрема організовує та здійснює державний контроль, у тому числі на державному кордоні України; вживає у межах своїх повноважень заходів для усунення порушень цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин, а також для притягнення винних осіб до відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 7 Закону № 2042 систему компетентного органу складають компетентний орган, його територіальні органи, а також державні установи, підприємства та організації, підпорядковані компетентному органу.
Територіальні органи виконують повноваження компетентного органу в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Керівник компетентного органу покладає виконання повноважень головного державного інспектора та головного державного ветеринарного інспектора на керівника територіального органу або його заступників, за умови їх відповідності вимогам, встановленим цим Законом відповідно до державного інспектора та державного ветеринарного інспектора.
Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2019 № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворена Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, реорганізувавши шляхом перетворення Державну ветеринарну та фітосанітарну службу і приєднавши до Служби, що утворюється, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція) і Державну санітарно-епідеміологічну службу та поклавши на Службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються (крім функцій з реалізації державної політики у сфері племінної справи у тваринництві, у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), а також функції із здійснення державного контролю (нагляду) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів.
Відповідно до п. 1 "Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 р. № 667 (далі - Положення № 667) Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.
Відповідно до п. 3 Положення № 667 основними завданнями Держпродспоживслужби є, зокрема реалізація державної політики у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і реклами в цій сфері.
Відповідно до п. 4 Положення № 667 Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань забезпечує реалізацію державної політики, а саме у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та кормів, санітарного та епідемічного благополуччя населення, державного нагляду (контролю) за дотриманням санітарного законодавства, карантину та захисту рослин, пестицидів та агрохімікатів: організовує, здійснює у межах повноважень, передбачених законодавством, державний нагляд (контроль), зокрема щодо дотримання вимог санітарного законодавства; здоров'я та благополуччя тварин; субстанцій, кормових добавок, преміксів та кормів; дотримання вимог щодо ідентифікації та реєстрації тварин.
Відповідно до п. 6. Положення № 667 Держпродспоживслужба для виконання покладених на неї завдань, зокрема має право: здійснювати заходи державного нагляду (контролю) відповідно до закону; вимагати відповідно до закону від суб'єктів господарювання усунення виявлених порушень; вживати у межах повноважень, передбачених законом, заходів до усунення порушень вимог закону і притягнення винних у таких порушеннях осіб до відповідальності відповідно до закону.
Відповідно до частини 3 ст. Закону №2042 територіальні органи виконують повноваження компетентного органу в межах в межах відповідних адміністративно- територіальних одиниць.
Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області було утворене відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 р. № 1092 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів", є територіальним органом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та їй підпорядковане.
Завданням Головного управління є реалізація повноважень Держпродспоживслужби на території Миколаївської області.
Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону № 2042 заходи державного контролю можуть здійснюватися позапланово у разі виявлення невідповідності або появи обґрунтованої підозри щодо невідповідності, а також в інших встановлених законом випадках.
Згідно із статтею 65 Закону № 2042 оператори ринку несуть відповідальність, зокрема за такі правопорушення: невиконання, несвоєчасне виконання законних вимог (приписів) посадової особи компетентного органу, його територіального органу щодо усунення порушень цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми.
При оскаржені Позивачем Припису від 26.02.2020 року позивач посилався на обставину для визнання Припису протиправним та скасування - проведення перевірки та прийняття оскаржуваного припису поза межами терміну, визначеного наказом для перевірки. Суд вважає, що таке твердження позивача не заслуговує на увагу, оскільки спростовується Наказом № 766 -од від 26.02.2020 року про внесення змін до Наказу № 569-од та подовження терміну проведення інспектування.
Щодо твердження Позивача, що Припис не містить чітко визначених вимог для його виконання, суд вважає, що таке твердження є хибним. Так при перевірці виявлено чотири порушення, на кожен вид порушення встановлений свій окремий термін виконання, а зазначення в кінці Припису дати 01.04.2020 року - це є дата, до якої позивач повинен письмово повідомити відповідача про результати виконання припису.
Слід зауважити, що Позивачем без ніяких ускладнень виконані дві вимоги припису:
1) «не надано документального підтвердження боротьби з гризунами» - Позивач усунув виявлене порушення та надав документи, що підтверджують здійснені заходи боротьби з гризунами»;
2) «у морозильній камері для зберігання м'яса птиці температура не відповідає вимогам виробника» - Позивач здійснив заходи, направлені на проведення ремонту терморегулятору в морозильній камері.
Виконання двох із чотирьох вимог Припису не заперечується сторонами в судовому засіданні та встановлено Відповідачем під час здійснення перевірки виконання припису 03.03.2020 року. Ця обставина - часткового виконання вимог оскаржуваного Припису доводить, що Позивач чітко усвідомлював зміст порушень та йому були відомі всі вимоги, викладені в Приписі.
А відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування Припису від 26.02.2020 року не належать задоволенню.
Суд зазначає, що під час розгляду даної справи встановлено, що керівником Закладу вимоги Припису частково не виконано, а саме: на м'ясо яловичини не забезпечено систему простежуваності, факт невиконання позивачем законних вимог (приписів) посадової особи компетентного органу підтверджується актом, складеним за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного контролю стосовно додержання операторами ринку гігієнічних вимог законодавства у сфері ветеринарної медицини. Доказів протилежного судом не здобуто, а сторонами не надано.
Суд не може прийняти до уваги доводи Позивача про те, що м'ясо яловичини, яке було в наявності під час проведення перевірки 17.02.2020 року, фактично поставлено ТОВ «ТК «ПРОК-М»» у січні 2020 року, а документи на виконання вимог простежуваності Позивач отримав у листопаді та грудні 2019 року від ТОВ «ТК «ПРОК-М»». Така позиція Позивача спростовується доказами, що містяться в матеріалах справи, нічим не підтверджено, що саме ТОВ «ТК «ПРОК-М»» у січні 2020 року здійснило поставку м'яса яловичини. Окрім того, таке твердження спростовується показаннями свідка ОСОБА_2 , допитаної в судовому засіданні.
А відтак, суд вважає, що Позивачем порушено п. 1 ст. 22 ЗУ «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (далі по тексту ЗУ № 771), за що передбачена відповідальність. А відтак, Постанова № 14.4-10/04 від 24.03.2020 року про накладення штрафу на оператора ринку (яким є Позивач) за виявлене порушення ч. 1 ст. 22 ЗУ № 771 передбачає відповідальність за п. 1 ч. 6 ст. 65 ЗУ № 2042, та винесена правомірно в межах своїх повноважень та з дотриманням визначеною законом процедури.
Так, відповідно до п. 74 ст. 1 Закону: «простежуваність - можливість ідентифікувати оператора ринку, час, місце, предмет та інші умови поставки (продажу або передачі), достатні для встановлення походження харчових продуктів, тварин, призначених для виготовлення харчових продуктів, матеріалів, що контактують з харчовими продуктами, або речовин, що призначені для включення, або очікується, що вони будуть включені в харчові продукти, на всіх стадіях виробництва, переробки та обігу».
Вимоги до операторів ринку харчових продуктів стосовно забезпечення простежуваності наведено у ст. 22 Закону. Вона передбачає, що оператори ринку повинні бути здатні встановити інших операторів ринку, які постачають їм харчові продукти та інші об'єкти санітарних заходів, за принципом «крок назад», а також інших операторів ринку, яким вони постачають харчові продукти та інші об'єкти санітарних заходів, за принципом «крок вперед».
Водночас слід зазначити, що для забезпечення найвищих стандартів безпечності харчових продуктів та ефективного виконання принципу «від ферми до столу» харчовий продукт повинен простежуватися вздовж усього харчового ланцюга, а отже, необхідною є як зовнішня, так і внутрішня простежуваність. Наявність внутрішньої простежуваності є одним з елементів ефективної системи простежуваності.
Згідно із Законом, необхідна для забезпечення простежуваності інформація повинна зберігатися протягом шести місяців від кінцевої дати продажу харчового продукту, нанесеної на маркуванні.
Відповідно до матеріалів справи у позивача відсутні документи, що мають забезпечити простежуваність м'яса яловичини, яке було виявлено під час проведення перевірки 17.02.2020 року, а потім і під час проведення перевірки виконання вимог Припису, при здійсненні позапланового заходу 03.03.2020 року.
Позивач не заперечував у судову засіданні, що через відсутність документів від торговельної компанії ТОВ «ТК «ПРОК-М»» на таку кількість м'яса, яке було у залишку, Позивачем фактично не виконані вимоги Припису в цій частині, тобто, не забезпечено вимоги закону щодо простежуваності товару.
Положенням п. 19 ч. 1 ст. 65 ЗУ № 2042 передбачена відповідальність оператора ринку - яким є Позивач за невиконання (несвоєчасне виконання) вимог Припису. Оскільки факт невиконання п. 3 вимог Припису від 26.02.2020 року встановлений та підтверджений у судовому засіданні самим Позивачем та матеріалами справи, суд вважає, що Відповідач правомірно притягнув Позивача до відповідальності, яка передбачена п. 19 ч. 1 ст. 65 ЗУ № 2042, та виніс оскаржувану Постанову № 14.4-10/03 від 24.03.2020 року про накладення штрафу на оператора ринку (яким є Позивач) у межах своїх повноважень та з дотриманням визначеної законом процедури.
Посилання Позивача на те що, Відповідач нібито двічі притягнув Позивача до відповідальності за одне й те саме порушення не знайшло свого підтвердження.
Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що приймаючи оскаржувані постанови про порушення Позивачем Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин", законодавства про харчові продукти та корми від 24.03.2020 року № 14.4-10/03 та 14.4-10/04 про накладення штрафу, Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області діяло в межах та у спосіб, визначений чинним законодавством.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із частинами 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведених обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання оскарженої постанови протиправною, а відтак й про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати у зв'язку з відмовою у задоволенні позову не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову Коблівського закладу дошкільної освіти «Сонечко» Коблівської сільської ради Березансьского району Миколаївської області (вул.. Степова, 7, с. Коблеве, Березанський район, Миколаївська область, 57453, ідентифікаційний код 25375184) до Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області (пр. Центральний, 288, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код 40327023) про визнання протиправними та скасування припису від 06.02.2020 року № 14.20.1-49/11 та постанов від 24.03.2020 року № 14.4-10/03 та № 14.4-10/04 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 26.02.2021 р.
Суддя Н.В. Лісовська