25 лютого 2021 р. № 400/5078/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020
про:визнання протиправним та скасування рішення від 09.09.2020 № 816/03-20-р; зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 09.09.2020 № 816/03.20-р про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком; зобов'язати відповідача призначити позивачу, ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 02.09.2020 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність у нього необхідної тривалості стажу за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад, робота на яких дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
У відзиві на позовну заяву відповідач проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в позові, з посиланням на те, що під час роботи позивача з 28.12.1982 по 06.10.1989 на ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод» складальником - добудовником судновим застосовувався Список № 2 виробництв, цехів, професій та посад з важкими умовами праці, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, який не передбачав відповідної професії.
Відповідно до частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Безпосередньо, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.
На підставі копій трудової книжки позивача (а. с. 12), довідки від 01.07.2020 № 702/186, виданої ліквідатором ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод» (а. с. 6), суд установив, що з 28.12.1982 по 06.10.1989 позивач працював на Ордена Леніна Чорноморському суднобудівному заводі м. Миколаєва та у його правонаступнику - Виробничому об'єданні «Чорноморський суднобудівний завод»:
- з 28.12.1982 прийнятий на роботу у добудовний цех № 34 складальником - добудовником судновим 2 розряду;
- з 02.01.1984 переведений у добудовному цеху № 34 складальником - добудовником судновим 3 розряду;
- з 07.07.1987 переведений у добудовному цеху № 34 складальником - добудовником судновим 4 розряду;
- з 06.10.1989 звільнений за власним бажанням.
01.07.2020 ліквідатор ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод», який є правонаступником, серед іншого, Ордена Леніна Чорноморського суднобудівного заводу м. Миколаєва та Виробничого об'єдання «Чорноморський суднобудівний завод» (довідка від 01.07.2020, а. с. 7), видав позивачу довідку від 01.07.2020 № 112/2 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
У довідці зазначено, що позивач працював повний робочий день у добудовному цеху № 34 з 28.12.1982 по 06.10.1989 та виконував роботи із складання та монтажу складних вузлів суднового обладнання, виробів, пристроїв і систем всередині відсіків суден за професією складальника-добудовника суднового, що передбачена Списком № 2, розділ XIV, підрозділ 3-а, 2150300а-18145. Період роботи на цій посаді - 6 років 9 місяців 8 днів. Як підстава для оформлення довідки зазначена постанова Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10, а також пункт 2 частини другої статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) та первинні документи.
02.09.2020 позивач ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) досяг віку 58 років та звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням від 09.09.2020 № 816/03.20-р відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу в шкідливих та важких умовах праці за Списком № 2, передбаченого частиною другою статті 114 Закону № 1058-IV.
Зазначені обставини підтверджуються змістом рішення відповідача від 09.09.2020 № 816/03.20-р (а. с. 9-11).
Рішення мотивоване тим, що до страхового стажу позивача із шкідливим та важкими умовами праці за Списком № 2 не врахований період роботи з 28.12.1982 по 06.10.1989 у Виробничому об'єднанні «Чорноморський суднобудівний завод» складальником-добудовником судновим в цеху № 34, оскільки на цей період застосовувався Список № 2 виробництв, цехів, професій та посад з важкими умовами праці, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, яким зазначена професія передбачена не була.
Обставини досягнення позивачем необхідного віку, наявності у нього загального страхового стажу достатньої тривалості відповідач у рішенні від 09.09.2020 № 816/03.20-р не заперечує.
Вирішуючи спір між сторонами, суд виходив з такого.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:
чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;
жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Під час роботи позивача на Ордена Леніна Чорноморському суднобудівному заводі м. Миколаєва та у його правонаступнику - Виробничому об'єданні «Чорноморський суднобудівний завод» у добудовному цеху № 34 складальником - добудовником судновим чинним був Список № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173 «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах» (мовою оригіналу - «Список № 1 производств, цехов, профессий и должностей на подземных работах, на работах с вредными условиями труда и в горячих цехах, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах, утвержденный постановлением Совета Министров СССР от 22 августа 1956 г. N 1173»), пунктом «а» підрозділу 3 «Котельные и судокорпусные работы» Розділу ХV «Металлообработка» якого встановлено право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах робітників, що виконували, зокрема, роботи за такими професіями: «котельщики, котельщики-сборщики, сборщики корпусов судов и котельщики-монтажники».
Також посада складальника-добудовника суднового (« 2150300а-18145 Сборщики-достройщики судовые, занятые на работах внутри отсеков судов») передбачена «Списком № 2 производств, работ, профессий, должностей и показателей на подземных работах, на работах с особо вредными и особо тяжелыми условиями труда, занятость в которых дает право на пенсию по возрасту (по старости) на льготных условиях», затвердженим постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10.
Пункт 2 Порядку № 383 визначає, що під повним робочим днем належить вважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Пункт 10 Порядку № 383 встановлює, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку.
Згідно зі статтею 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пункти 1, 2 Порядку № 637 передбачають, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 637, в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організації або їх правонаступників потрібно виключно в разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31.07.2018 у справі № 235/1112/17.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Разом з тим, як установив суд вище, відповідна довідка, що уточнює особливий характер роботи позивача у період з 28.12.1982 по 06.10.1989, була надана відповідачу. У цій довідці зазначено про зайнятість позивача на відповідних роботах повний робочий день.
Суд зазначає, що позивач надав відповідачу трудову книжку, яка містить записи про роботу на посадах, робота на яких надає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, яка у сукупності з іншими поданими позивачем документами свідчить про те, що період роботи позивача з 28.12.1982 по 06.10.1989, який становить 6 років 9 місяців 8 днів, належить зарахувати до стажу роботи позивача на роботах із важкими та шкідливими умовами праці за Списком № 2.
У постанові від 27.03.2020 у справі № 591/3706/17 Верховний Суд дійшов висновку про наявність у позивача, який працював на посаді складальника-добудовника суднового, права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, з посиланням на передбачену постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173 «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах» посаду «котельщики, котельщики-сборщики, сборщики корпусов судов и котельщики-монтажники».
Суд врахував, що, як зазначено вище, відповідач не оспорює досягнення позивачем необхідного пенсійного віку та наявність у нього достатнього загального страхового стажу.
Ураховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскаржуване позивачем рішення є протиправним та підлягає до скасування, а спірний період роботи з 28.12.1982 по 06.10.1989 належить зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком № 2 та призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Одночасно суд погоджується з аргументом відповідача про те, що позовні вимоги в частині дати, з якої позивач просить зобов'язати відповідача призначити пенсію (02.09.2020), не підлягають до задоволення, з огляду на таке.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Оскільки позивач досяг пенсійного віку 02.09.2020, позовну вимогу про зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах належить задовольнити з 03.09.2020.
На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Судові витрати у справі становить судовий збір у сумі 840,80 грн., сплачений позивачем за подання позовної заяви за квитанцією від 25.11.2020 № 0.0.1919897718.1.
Відповідно до приписів частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, сплачений позивачем судовий збір підлягає до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статями 2, 19, 139, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 13844159) задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області від 09.09.2020 № 816/03.20-р.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 13844159) призначити та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) з 03.09.2020 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
5. У задоволенні позовних вимог за 02.09.2020 відмовити.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Птичкіна