25 лютого 2021 р. № 400/5021/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв , 54020
про:визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач) з вимогами:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Миколаївській області щодо відмови позивачу в призначенні пенсії за вислугою років та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Миколаївській області від 28 травня 2020 р. №372/03.20-р., від 22 вересня 2020 р. №871/03.20-р;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугою років відповідно до Закону України « Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697 - VII.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звернувшись із двічі заявами про призначення пенсії за вислугою років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» отримав рішення відповідача про відмови у призначенні пенсії від 22.09.2020р. за № 871/03.20-р та від 28.05.2020р. за № 372/03.20-р через відсутність стажу на посадах, що відносяться до посад, які дають право на цей вид пенсії. Такі рішення ОСОБА_1 вважає протиправними, оскільки пенсійним органом протиправно не було зараховано до стажу, який дає право на пенсію за вислугою років період проходження строкової військової служби з 11.11.1984 року по 08.12.1986 року, а саме період служби коли позивач перебував періодично у службових відрядженнях на території Демократичної Республіки Афганістан, тобто 1 рік 06 місяців 9 днів, за проходження якої відповідно до чинного законодавства такий період служби зараховується на пільгових умовах як один місяць за три. Таким чином, відповідач не зарахував позивачу 3 роки 01 місяць 09 діб служби в Демократичній Республіці Афганістан, що в загальному обчисленні складає вислугу років позивача - 24 роки 11 місяців 01 день, що відповідно до ст.86 Закону України «Про прокуратуру» надає позивачу право на призначення пенсії за вислугою років.
Відповідачем подано відзив на позов, в якому Головне управління ПФУ в Миколаївській області заперечувало проти задоволення позовних вимог, оскільки позивач має на момент звернення загального (трудового) стажу 23 роки 10 місяців 20 днів, в тому числі спеціального стажу на посаді прокурора - 19 років 04 місяці 25 днів, 02 роки 28 дннів - час проходження строкової служби, 02 роки 04 місяці 27 днів - половина строку навчання у вищому навчальному закладі, що є недостатнім для призначення пенсії за вислугою років, а відтак при зверненні із заявою про призначення пенсії позивачу було відмовлено в призначенні такого виду пенсії в зв'язку з відсутністю необхідної кількості вислуги років. А звернувшись з заявою про призначенні пенсії вдруге, позивач додав довідку від 30.06.2020р. № 120, в якій вказано період служби позивача в складі діючої армії в період бойових дій, проте не зазначено загальну кількість років, місяців, днів проходження позивачем такої служби та місце її проходження, відповідач вдруге відмовив з тих же підстав, що й вперше. Свої дії відповідач вважає правомірними, оскільки у позивача відсутня достатня кількість вислуги років, що передбачена ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014р. № 1697-VII (далі - Закон №1697), яка дає право на призначення такого виду пенсії.
Ухвалою від 13.11.2020 року суд призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання відповідно до ст.260 КАС України.
Відповідно до вимог статті 262 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
19.05.2020 року позивач звернувся із заявою до відповідача про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1697.
До заяви позивач додав довідку, за формою визначеною Додатком № 2 Порядку № 637, від 20.02.2020 № 39 видану Маріупольським об'єднаним міським військовим комісаріатом на його ім'я.
28.05.2020 року відповідач рішенням № 372/03.20-р. відмовив позивачу у призначенні пенсії за вислугу років, що передбачена ст. 86 Закону № 1697 у зв'язку з відсутністю необхідної кількості вислуги років.
14.09.2020 року позивач повторно звернувся із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1697. До заяви позивач додав довідку, за формою визначеною Додатком № 2 Порядку № 637, від 30.06.2020 № 120, що видана Маріупольським об'єднаним міським військовим комісаріатом на його ім'я, в якій зазначено періоди проходження військової служби в складі діючої армії в період бойових дій, проте не зазначено загальну кількість років, місяців, днів проходження такої служби та місце її проходження.
Отже, відповідач двічі відмовив ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» з підстав того, що позивач не має достатнього стажу для зарахування до вислуги років в пільговому обчисленні періодів проходження строкової військової служби в Демократичній Республіці Афганістан відсутні.
Не погодившись такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
На думку суду, у даній справі належить з'ясувати наявність/відсутність правових підстав для зарахування до стажу роботи позивача, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини 6 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» періоду його служби в Демократичній Республіці Афганістан.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до Довідки від 30.06.2020р. за № 120 виданої Маріупольським об'єднаним міським військовим комісаріатом, ОСОБА_1 проходив військову службу в складі діючої армії і період бойових дій (в тому числі під час виконання інтернаціонального обов'язку, перебування в партизанських загонах і зєднаннях): з 07.01.1986 по 13.01.1986, з 31.01.1986 по 05.02.1986, з 18.02.1986 по 07.03.1986, з 16.03.1986 по 19.03.1986, з 28.03.1986 по 05.04.1986, з 14.04.1986 по 29.04.1986, з 26.06.1986 по 06.08.1986, з 07.08.1986 по 14.08.20186, з 25.08.1986 по 15.09.1986, з 11.10.1986 по 02.12.201986. У вказаній довідці зазначено, зо така служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць за три місяці.
Крім того, вказаний вище період проходження позивачем військової служби в Респудбіці Афганістан, підтверджений архівної довідкою Центрального прикордонного архіву ФСБ Російської Федерації від 30.07.2012 року за № 21/59/Ж-14439/1, а згідно довідки від 30.07.2012 року за № 21/59/Ж-14439 виданої також Центральним прикордонним архівом ФСБ Російської Федерації ОСОБА_1 у відповідності до указу Президіума Верховної Ради СРСР від 22.05.1987 року № 7052-ХІ нагороджено медаллю «за відвагу» за успішне виконання завдання з надання інтернаціональної допомоги Демократичній Республіці Афганістан.
ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 виданого позивачу в 1992 році.
Згідно записів у військовому квитку позивача, вбачається, що ОСОБА_1 проходив військову службу в лавах Радянської армії в період з листопада 1984 року по грудень 1986 року.
Також, довідкою Прокуратури Миколаївської області від 08.07.2020р. підтверджується стаж роботи позивача в органах прокуратури Миколаївської області, а саме періоди: з 07.07.1993 по 02.06.1994 - стажист помічника прокурора Балаклавського району Харківської області, з 03.06.1994 по 27.02.2006 - помічник прокурора Балаклавського району Харківської області, з 16.08.2013 по 14.12.2015 - прокурор прокуратури Врадіївського району Миколаївської області, з 15.12.2015 по теперішній час працює на посаді прокурора Кривоозерського відділу Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області. Згідно вказаної довідки, загальний стаж роботи ОСОБА_1 в органах прокуратури станом на 09.07.2020р. складає 19 років 06 місяців 15 днів.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно пункту 5 розділу ІІІ Прикінцевих положень Закону №213-VIII у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «;Про прокуратуру», «;Про судоустрій і статус суддів», «;Про статус народного депутата України», «;Про Кабінет Міністрів України», «;Про судову експертизу», «;Про Національний банк України», «;Про службу в органах місцевого самоврядування», «;Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
Вказаний в пункті 5 розділу ІІІ Прикінцевих положень Закону №213-VIII закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 01 червня 2015 року прийнятий не був, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ щодо права прокурорів і слідчих на пенсійне забезпечення і відповідно пенсії за цим Законом не призначаються.
Проте, 15 липня 2015 року набрав чинності Закон №1697-VII.
Отже, Законом №213-VIII скасовані діючі станом на 01 червня 2015 року норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначались відповідно до конкретного переліку законів, зокрема, і відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, а не система спецпенсій взагалі.
На час звернення позивача за призначенням пенсії набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII.
В свою чергу, статтею 86 Закону №1697-VII визначено підстави та порядок призначення пенсії за вислугу років.
Так, відповідно до частини 1 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців.
За змістом частини 6 цієї статті до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на посадах прокурорів (в тому числі адміністративних) органів прокуратури, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів;
- слідчими, суддями;
- на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою;
- у науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання;
- на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Тренінговому центрі прокурорів України;
- на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури;
- військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання;
- відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.
У Постанові Верховного Суду від19 серпня 2020 року у справі № 264/5989/16-судом зроблено правовий висновку про те, що під час вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для зарахування періодів роботи на таких посадах до прокурорського стажу, підлягають застосуванню норми законодавства, чинні на час роботи особи на відповідних посадах.
Згідно частини 1 статті 2 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до частини 6 статті 2 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» види військової служби:
строкова військова служба;
військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період;
військова служба за контрактом осіб рядового складу;
військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;
військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки ;
військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;
військова служба за призовом осіб офіцерського складу.
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 1 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-ХІІ передбачено, що учасниками бойових дій визнаються учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці МВС колишнього СРСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього СРСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів). Перелік таких держав, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України (абзаци 1, 3 пункту 2).
За змістом пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 08.02.1994 №63 та затвердженого нею Переліку держав і періодів бойових дій на їх території, бойові дії в Афганістані, під час яких йому надавалася допомога за участю військовослужбовців Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки та осіб рядового, начальницького складу і військовослужбовців МВС, військовослужбовців Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ колишнього СРСР, проходили в період із квітня 1978 року по грудень 1989 року.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" від 17.07.1992 №393 встановлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до вислуги років зараховується, зокрема, дійсна військова служба у Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо цією постановою не передбачено більш пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
У пункті 3 цієї Постанови закріплено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним у її пункті 1, зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці - участь у бойових діях у воєнний час.
Згідно з Постановою Верховної Ради України "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу PCP" від 12.09.1991 №1545-ХІІ, до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства СРСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.
Водночас, спільною постановою Центрального Комітету КПРС та Ради Міністрів СРСР "Про пільги військовослужбовцям, робітникам та службовцям, що знаходяться у складі обмеженого контингенту радянських військ на території Демократичної Республіки Афганістан, та їхнім сім'ям" від 17.01.1983 №59-27 було передбачено зараховування до вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за три місяці - час служби на території Демократичної Республіки Афганістан військовослужбовцям, які прослужили встановлений строк служби в цій країні, а тим, хто отримав поранення, контузії, каліцтво або захворювання, - незалежно від строку служби, і час безперервного перебування у зв'язку з цим на лікуванні в лікувальних закладах.
У той же час, суд зазначає, що процитоване вище законодавство колишнього СРСР і чинне законодавство України передбачає зарахування періоду проходження військової служби до різних видів трудового стажу, а також пільгове (кратне) обчислення цього періоду військовослужбовцям, які за рішенням Уряду СРСР проходили військову службу в державах, де в той час велися бойові дії, для зарахування до стажу роботи, що дає право на призначення і отримання різних видів пенсій, соціальних виплат.
З аналізу наведених норм законодавства, можна дійти висновку, що служба у складі діючої армії в Демократичній Республіці Афганістан повинна зараховуватись на пільгових умовах з розрахунку - один місяць служби за три місяці служби до стажу роботи для призначення пенсії.
Отже, спірні періоди роботи військової служби позивача в Демократичній Республіці Афганістан належить зарахувати до стажу позивача , що дає право останньому на призначення пенсії на підставі ст. 86 Закону №1697.
Таким чином, станом на момент звернення позивача з заявою про призначення пенсії загальний стаж позивача і спеціальний був достатнім. При цьому, відповідачу слід врахувати до загального стажу позивача періоди служби в Радянській армії з 07.01.1986 по 13.01.1986, з 31.01.1986 по 05.02.1986, з 18.02.1986 по 07.03.1986, з 16.03.1986 по 19.03.1986, з 28.03.1986 по 05.04.1986, з 14.04.1986 по 29.04.1986, з 26.06.1986 по 06.08.1986, з 07.08.1986 по 14.08.20186, з 25.08.1986 по 15.09.1986, з 11.10.1986 по 02.12.201986. та зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць за три місяці.
Отже, з урахуванням зазначеного та з урахуванням наданих до справи доказів, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 має достатній стаж для призначення пенсії за вислугу років визначеної ст. 86 Закону України «Про прокурату».
За таких обставин, суд вважає, що оскаржувані рішення відповідача не відповідає критеріям, визначеним ч.2 ст.2 КАС України, зокрема критеріям законності, обґрунтованості, неупередженості.
Тому, суд дійшов висновку про наявність обгрунтованих підстав для задоволення позовних вимог та визнання протиправними дії відповідача щодо не зарахування до загального стажу позивача періоду проходження ОСОБА_1 військової служби в СРСР на території Демократичної Республіки Афганістан з 07.01.1986 по 13.01.1986, з 31.01.1986 по 05.02.1986, з 18.02.1986 по 07.03.1986, з 16.03.1986 по 19.03.1986, з 28.03.1986 по 05.04.1986, з 14.04.1986 по 29.04.1986, з 26.06.1986 по 06.08.1986, з 07.08.1986 по 14.08.20186, з 25.08.1986 по 15.09.1986, з 11.10.1986 по 02.12.201986. та зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць за три місяці, що визначено Довідкою від 30.06.2020р. за № 120 виданої Маріупольським об'єднаним міським військовим комісаріатом.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати (включити) ОСОБА_1 до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст.86 Закону України «Про прокуратуру» періоду проходження служби в ОСОБА_1 військової служби в СРСР на території Демократичної Республіки Афганістан з 07.01.1986 по 13.01.1986, з 31.01.1986 по 05.02.1986, з 18.02.1986 по 07.03.1986, з 16.03.1986 по 19.03.1986, з 28.03.1986 по 05.04.1986, з 14.04.1986 по 29.04.1986, з 26.06.1986 по 06.08.1986, з 07.08.1986 по 14.08.20186, з 25.08.1986 по 15.09.1986, з 11.10.1986 по 02.12.201986. та зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах як один місяць за три місяці, що визначено Довідкою від 30.06.2020р. за № 120 виданої Маріупольським об'єднаним міським військовим комісаріатом.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) задовольнити.
2. Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Миколаївській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугою років відповідно до ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014р. № 1697-VII.
3. Скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Миколаївській області від 28 травня 2020 р. за №372/03.20-р. та рішення від 22 вересня 2020 р. за №871/03.20-р. про відмову ОСОБА_2 в призначенні пенсії за вислугою років відповідно до ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014р. № 1697-VII.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 13844159) зарахувати (включити) ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) до стажу роботи, який дає право призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст.86 Закону України «Про прокуратуру» періоду проходження військової служби ОСОБА_1 в СРСР на території Демократичної Республіки Афганістан з 07.01.1986 по 13.01.1986, з 31.01.1986 по 05.02.1986, з 18.02.1986 по 07.03.1986, з 16.03.1986 по 19.03.1986, з 28.03.1986 по 05.04.1986, з 14.04.1986 по 29.04.1986, з 26.06.1986 по 06.08.1986, з 07.08.1986 по 14.08.20186, з 25.08.1986 по 15.09.1986, з 11.10.1986 по 02.12.201986. та зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах як один місяць за три місяці, що визначено Довідкою від 30.06.2020р. за № 120 виданої Маріупольським об'єднаним міським військовим комісаріатом.
5. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 13844159) призначити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) пенсію за вислугою років відповідно до ст.86 Закону України « Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697 - VII.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя І. А. Устинов