про залишення позовної заяви без руху
26 лютого 2021 р. справа № 400/1115/21
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Мороз А. О., ознайомившись з позовною заявою:
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1
доГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001
провизнання протиправною та скасування вимоги від 08.09.2020 р. № Ф-824-17
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (надалі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) від 08.09.2020 року № Ф-824-17 про стягнення 32 289,38 грн., у тому числі недоїмки 13 360,19 грн., штрафу 2 796,64 грн. та пені 16 132,55 грн.
Суд ознайомився з позовом та встановив наступне.
Частиною 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Оскаржувана позивачем вимога сформована відповідачем 08.09.2020 року, до суду з позовом позивач звернувся 22.02.2021 року, тобто більше ніж через 5 місяців, а отже з пропуском десятиденного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
До позовної заяви позивач додав заяву про поновлення строку на подання адміністративного позову. В обґрунтування заяви позивач вказав, що дізнався про наявність податкового зобов'язання тільки 07.12.2020 року від державного виконавця. В той же день, не погоджуючись з боргом, позивач телефоном направив запит до відповідача у порядку адміністративного оскарження. Відповідач листом від 21.12.2020 року надав відповідь на заяву позивача та додав рішення від 23.07.2020 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску. Позивач отримав зазначену відповідь 31.12.2021 року та вважає, що строк звернення до суду слід обраховувати саме з цієї дати.
Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для визначення причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними в конкретній справі залежить від вказаних у заяві про поновлення строку звернення до суду причин, підтверджених відповідними засобами доказування та доданими до них матеріалами.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Крім того, у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення законами інших строків звернення до адміністративного суду. Такі строки мають перевагу в застосуванні порівняно з загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним ч. 2 ст. 122 та ч. 4 ст. 122 КАС України.
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів є стаття 56 ПК України.
З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутись до суду з відповідним позовом.
Пунктом 56.18 ст. 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до п. 56.19 ст. 56 ПК України, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
З аналізу пунктів 56.2, 56.3, 56.17 ст. 56 ПК України вбачається, що процедура адміністративного оскарження рішення контролюючого органу розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов'язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених п. 56.17 ст. 56 ПК України. Строк для подачі первинної скарги за загальним правилом становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків оскаржуваного рішення.
Як вбачається з матеріалів доданих до позову, позивач телефоном направив запит до відповідача у порядку Закону України "Про звернення громадян", а відповідач надав відповідь на звернення.
Суд звертає увагу позивача, що його звернення до відповідача у порядку Закону України "Про звернення громадян" не відповідає процедурі адміністративного оскарження рішення контролюючого органу згідно норм ПК України, оскільки позивачем не подано скаргу у відповідності до вимог п. 56.3 ст. 53 ПК України.
Так, п. 56.3 ст. 53 ПК України визначає, що скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Окрім того, підтвердженням того, що позивачем подано не скаргу у порядку п. 56.3 ст. 53 ПК України, а саме звернення, є відповідь відповідача на це звернення, викладена у листі від 21.12.2020 року, а не вмотивоване рішення, яке контролюючий орган зобов'язаний прийняти згідно п. 56.8 ст. 56 ПК України.
З урахуванням викладеного, у суду відсутні підстави для застосування місячного строку звернення до суду, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження передбаченого п. 56.19 ст. 56 ПК України, а також застосування тримісячного строку, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, визначеного ч. 4 ст. 122 КАС України.
Таким чином, суд визнає строк звернення до адміністративного суду з позовом пропущеним з неповажних причин.
Отже, позивач має подати заяву, в якій вказати інші підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Крім того, суд перевірив відповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, і дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем судовий збір не сплачено та не надано документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 року становить 2 270,0 грн.
Відтак, позивачу слід надати суду доказ сплати судового збору у сумі 908,0 грн. за заявлену вимогу майнового характеру.
Суд звертає увагу, що з 01.01.2021 року судовий збір сплачується на рахунок № UA838999980313191206084014478, отримувач коштів Миколаїв.ГУК/тг м. Миколаїв/22030101, код отримувача 37992030, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування збору: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), призначення платежу: судовий збір за позовом (ПІБ, ідентифікаційний код/серія та номер паспорта позивача).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Визнати неповажними підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду.
2. Залишити позовну заяву без руху.
3. Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, подати до Миколаївського окружного адміністративного суду:
- заяву, в якій вказати інші підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду;
- доказ сплати судового збору в розмірі 908,0 грн.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.
5. Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя А. О. Мороз