25 лютого 2021 р. № 400/3549/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування,-
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (надалі - позивач) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 захід реагування у вигляді повного зупинення роботи об'єкта - бази відпочинку “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Ухвалою від 25.10.2019 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/3549/19 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що перевіркою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 встановлені порушення правил пожежної і техногенної безпеки, які створюють безпосередню загрозу життю та здоров'ю людини, що є підставою для застосування заходу реагування у виді заборони експлуатації об'єкту, який належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 . З огляду на вищезазначене, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою суду від 18.12.2019 року зупинено провадження в адміністративній справі № 400/465/20 для надання сторонам часу для примирення.
Ухвалою від 05.02.2021 року суд поновив провадження у справі №400/3549/19 за позовною заявою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування зі стадії, на якій його було зупинено та призначив судове засідання на 23 лютого 2021 року.
Представники сторін в судове засідання, призначене на 23.02.2021 року не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, про причини неявки суд не сповістили. Заяв чи клопотань до суду не надходило.
Відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не надав.
Відповідно до положень ч. 4. ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до вимог ч. 6 ст. 162 КАС України.
На підставі частини 9 статті 205 КАС України, суд здійснив розгляд справи у письмовому провадженні.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
20.08.2019 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області видало наказ № 447 "Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю)", відповідно до якого у вересні 2019 року заплановано проведення перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що 05.09.2019 року відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.09.2017 року №643-р «Деякі питання державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки», наказу ГУ ДСНС України в Миколаївській області № 447 "Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю)" на підставі посвідчення на проведення перевірки від 30.08.2019 року № 11 головним інспектором Первомайського міськрайонного відділу ГУ ДСНС України в Миколаївській області Тужиковим О.І. у присутності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 здійснено позапланову перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , під час якої перевірено територію, будівлі, приміщення з метою перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.
За результатом проведеної перевірки складено акт № 198 від 05.09.2019 року, яким зафіксовані 19 порушень з боку відповідача, примірник якого отримано 05.09.2019 року ФОП ОСОБА_1 та підписано без заперечень.
Позивачем зазначено, що серед виявлених порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки зазначених в Акті перевірки, є особливо небезпечні, оскільки створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а саме:
- посадові особи не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» порушено п. 16 розділу II ППБУ, відповідно до якого, посадові особи та працівники проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях»);
- територія об'єкта, а також будинки, споруди, приміщення мають бути забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности» (порушено п. 8 розділу II ППБУ, відповідно до якого, Територія об'єкта, а також будинки, споруди, приміщення мають бути забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76);
- на об'єкті на видимих місцях не вивішено плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі (порушено п. 5 розділу II ППБУ, відповідно до якого, На об'єктах з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб або таких, що мають хоча б одне окреме приміщення із одночасним перебуванням 50 і більше осіб, у будинках та спорудах (крім житлових будинків), котрі мають два поверхи і більше, у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб, а для одноповерхових - більше 50 осіб, мають бути розроблені і вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі.);
- дерев'яні конструкції покрівель спальних корпусів не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (порушено п. 2.5 розділу III ППБУ, відповідно до якого, у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності);
- не виконано захист будівель та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, із складанням відповідних актів, відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд» (порушено п. 1.21 розділу IV ППБ, відповідно до якого, захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд.»);
- в побутовому приміщенні допускається експлуатація світильників зі знятими ковпаками (розсіювачами) (порушено п. 1.18 розділу IV ППБУ, відповідно до якого, забороняється використання в пожежонебезпечних зонах світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків), а також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів);
- у побутовому приміщені допускається експлуатація проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцію (порушено п. 1.18 розділу IV ППБУ, відповідно до якого, забороняється експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією);
- у побутовому приміщені допускається експлуатація тимчасових електромереж (порушено п. 1.8 розділу IV ППБУ, відповідно до якого, Улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються. Винятком можуть бути тимчасові електромережі, які живлять ілюмінаційні установки, а також електропроводки в місцях проведення будівельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт);
- з'єднувальна коробка на 1-му поверсі адмін. будівлі не закрита кришкою з негорючого або важкогорючого матеріалу (порушено п. 1.8 розділу IV ППБУ, відповідно до якого, В електропроводках вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зон відгалужувальні та з'єднувальні коробки повинні бути закриті кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів);
- з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів у всіх примігценняхвиконано не за допомогоюопресування, зварювання, паянняабозатискачів (порушено п. 1.6 розділу IV ППБУ, відповідно до якого, з'єднання, відгалуженя а окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів);
- не надано протоколи замірів опору ізоляції і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (з періодичністю 1 раз у 2 роки) (порушено п. 1.20 розділу IV ПГІБУ, відповідно до якого, замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають провидитеся 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ);
- допускається зменшення розміру евакуаційного шляху, зокрема при відкриванні дверей з приміщень та приміщення навпроти з двох боків коридору не забезпечений прохід по коридору на ширину найширшого дверного полотна у спальному корпусі № 1 (порушено п. 2.23 розділу III ППБУ, відповідно до якого, забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою відповідно до п 7.3.7 ДБН В. 1.1-7:2016);
- під час експлуатації об'єктів допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкта, зокрема об'єкт не забезпечений кільцевою мережею для подачі води на протипожежне водопостачання із встановленням пожежних гідрантів на відстані не більше 100 м до будівель та із забезпеченням витрати води для цілей пожежогасіння (порушено п. 22 розділу II ППБУ, відповідно до якого, Під час експлуатації об'єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкта.);
- наявний пожежний щит не забезпечено у повному обсязі такими комплектом засобів пожежогасіння: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт (порушено п. 3.11 розділу V ППБУ, відповідно до якого, для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди). Пожежні щити (стенди) повинні встановлюватись на території об'єкта площею більше 200 м2 з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м2 захищуваної площі. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт);
- об'єкт не забезпечено вогнегасниками відповідно до вимог Наказу МВС від 15.01.2018 № 25 «Про затвердження Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників» (порушено п. 3.6 розділу V ППБУ, відповідно до якого, територія підприємств, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку та п. 3.8 розділу V ППБУ, відповідно до якого, необхідна кількість первинних засобів пожежогасіння повинна визначатися відповідальним за пожежну безпеку на об'єкті окремо для кожного поверху та приміщення, а також для етажерок відкритих установок);
- територія не забезпечена пожежними щитами з розрахунку 1 пожежний щит на 5000 кв. м, із забезпеченням кожного щита таким комплектом засобів пожежогасіння: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт. (порушено п. 3.11 розділу V ППБУ, відповідно до якого, для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди). Пожежні щити (стенди) повинні встановлюватись на території об'єкта площею більше 200 м2 з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м2 захищуваної площі. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт);
- приміщення адміністративного та спального корпусу не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН 13.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», зокрема приміщення не обладнані автоматичною пожежною сигналізацією із використанням адресних компонентів та системою оповіщення про пожежу СО-2, зі складанням відповідних актів (порушено п. 1.2 розділу V ППБУ, відповідно до якого, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5- 56:2014 «Системи протипожежного захисту»);
- електрощити, групові електрощитки не оснащено в повній мірі схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарату захисту (порушено п. 1.16 розділу IV ППБУ, відповідно до якого, електрощити, групові електрощитки повинні оснащуватися схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки);
- працівників об'єкта не забезпечено придатними до застосування засобами колективного та індивідуального захисту (порушено п. 2 ст. 20 КЦЗ № 5403-УІ, відповідно до якого, завдання і обов'язки суб'єктів господарювання належить забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту).
Вирішуючи вказаний публічно-правовий спір суд виходить з наступного.
Згідно підпункту 39 пункту 4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, ДСНС України відповідно до покладених на неї завдань організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання.
Положенням про Головне Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, затвердженим наказом ДСНС України від 21.09.2017 №507 передбачено, що ГУ ДСНС України у Миколаївській області, відповідно до покладених на нього завдань, на відповідній території здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, іншими суб'єктами господарювання, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства. Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Положеннями ст. 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Аналіз вищезазначених норм законодавства свідчить про те, що для звернення Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до суду з вказаним позовом, обов'язковою умовою є те, що такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, та належними доказами існування такої загрози є результати перевірки.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Відповідно до ч.1 ст.68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у т.ч. невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
Згідно підпункту 48 пункту 4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, ДСНС України складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень.
Відповідно до ст. 20 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ) суб'єкт господарювання є суб'єктом забезпечення цивільного захисту. Частиною 1 ст. 20 КЦЗ України визначено обов'язки суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту.
Згідно зі ст. 51, 55 КЦЗ забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на їх власників та/або керівників.
Як встановлено частиною 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Відповідно до ч. 2 ст. 70 КЦЗ України, повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Згідно ст. ст. 67, 68 Кодексу цивільного захисту України скасування заходу реагування, або зняття вимог щодо застосування такого заходу реагування, можливе лише за умови повного усунення порушень законодавства щодо техногенної, пожежної безпеки і цивільного захисту населення.
Жодних доказів, пояснень, доводів, щодо усунення порушень станом на час розгляду справи від відповідача не надходило.
Суд вважає за необхідне зазначити, що примірник Акту перевірки був отриманий та підписаний ФОП ОСОБА_1 без жодних скарг та зауважень.
Так, відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Таким чином, оскільки у відповідача під час підписання Акту перевірки зауважень до форми та змісту останнього не виникло, а також беручи до уваги положення ч. 6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", які в даному випадку носять для суб'єкта господарювання імперативний характер, суд дійшов висновку, що відповідач погодився з усіма встановленими під час перевірки порушеннями.
Разом з тим, як слідує з Акту позапланової перевірки від 27.12.2019 року № 368 на об'єкті перевірки залишається не усунено 10 порушень із 19, а саме:
- дерев'яні конструкції покрівель спальних корпусів не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (порушено п. 2.5 розділу III ППБУ, відповідно до якого, у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності);
- у побутовому приміщені допускається експлуатація проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцію (порушено п. 1.18 розділу IV ППБУ, відповідно до якого, забороняється експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією);
- з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів у всіх примігценняхвиконано не за допомогоюопресування, зварювання, паянняабозатискачів (порушено п. 1.6 розділу IV ППБУ, відповідно до якого, з'єднання, відгалуженя а окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів);
- не надано протоколи замірів опору ізоляції і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (з періодичністю 1 раз у 2 роки) (порушено п. 1.20 розділу IV ПГІБУ, відповідно до якого, замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають провидитеся 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ).
Тобто, неусунутими залишилось 15 порушень, встановлених актом позапланової перевірки від 05.09.2019 року № 198.
Судом досліджено матеріали справи та встановлено, що під час судового розгляду справи відповідачем частково усунуті виявлені перевіркою порушення, але у той же час, одне з порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, яке не усунуто, може призвести до загрози життю та здоров'ю людей у випадку виникнення пожежі.
Відповідно до п. 5 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.
Щодо принципу пропорційності під час застосування такого заходу, як повне зупинення роботи будівлі, то суд вважає його обґрунтованим, оскільки забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення. При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявленого порушення.
До того ж, суд враховує позицію Верховного Суду України, висловлену в постанові від 28.02.2019 року у справі № 810/2400/18 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80168901), відповідно до якої такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
З огляду на встановлені в акті порушення, суд приходить до висновку, що подальша робота бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з виявленими порушеннями створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров'ю людей.
Таким чином, беручи до уваги те, що не усунуті порушення є такими, що створюють реальну загрозу життю та здоров'ю відвідувачів та персоналу підприємства, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості заявленого позову та наявності підстав для застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи об'єктів, будівель та споруд, до повного усунення порушень.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
У відповідності до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки, матеріали справи не містять доказів понесення позивачем судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (вул. 2 Екіпажна, 1, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код 38524996) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про застосування заходів реагування у сфері держаного нагляду - задовольнити.
Застосувати до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 захід реагування у вигляді повного зупинення роботи об'єкта - бази відпочинку “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 25.02.2021 року.
Суддя Г.В. Лебедєва