про залишення позовної заяви без руху
26 лютого 2021 року 320/2071/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Балаклицький А.І., розглянувши у м. Києві позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Конверс Лінкс" до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві про скасування акту,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Конверс Лінкс" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, в якому просить суд:
- скасувати Акт №12, складений Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки - приміщень та територій автозаправного комплексу ТОВ "Автобансервіс", розташованого по вул. Київська, 227 у м. Бровари.
Частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Судом встановлено, що позовна заява підписана ОСОБА_1 як директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Конверс Лінкс".
Відповідно до ч. 3 ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
У той же час, позивачем не додано до позовної заяви документи на підтвердження повноважень Баранова В.С. як директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Конверс Лінкс".
У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду документи на підтвердження повноважень Баранова В.С. як директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Конверс Лінкс" (копію Статуту, протоколу про призначення директора, витяг з ЄДР тощо).
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Частиною 1 статті 42 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасниками справи є сторони, треті особи.
Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
У позовній заяві в якості відповідача вказано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.
У той же час, з доданих до позовної заяви документів вбачається, що оскаржуваний акт складений Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області.
Таким чином, враховуючи зазначене, належним відповідачем у даній справі є Головне управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області.
Отже, позивачу необхідно уточнити склад учасників справи, зокрема, відповідача, або у разі наявності позовних вимог саме до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві позивачу слід надати обґрунтування позовних вимог саме до вказаного органу.
Відповідно до п. 9 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Суд зазначає, що пункт 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України вказує на невичерпний перелік інформації, яка може бути висвітлена в адміністративному позові задля правильного вирішення спору.
Разом з цим, судом встановлено, що у позовній заяві відсутнє обґрунтування протиправності дій відповідача щодо проведення перевірки та внесення безпідставних відомостей до акту перевірки.
Таким чином у позовній заяві не розкрито, чому позивач вважає дії відповідача протиправними та чим позивач підтверджує свої вимоги.
Недотримання позивачем даної вимоги, яка пред'являється до позовної заяви, не дозволяє суду в повній мірі здійснити підготовку справи для судового розгляду та відповідно відкрити провадження у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
При цьому, суд звертає увагу на те, що вимоги Закону України "Про судовий збір" про сплату судового збору за кожну вимогу немайнового характеру у разі об'єднання в позовній заяві двох і більше вимог немайнового характеру є імперативними.
Проте, позивачем всупереч вищенаведеним положенням чинного законодавства не додано до позовної заяви доказів сплати судового збору.
Натомість, у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд надати розстрочку сплати судового збору до набрання рішенням у даній справі законної сили.
Розглядаючи дане клопотання по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Вказана норма встановлює можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 Кодексу адміністративного судочинства України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.
У клопотанні сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.
У той же час, суд зазначає, що позивачем не наведено як будь-якого обґрунтування у клопотанні про відстрочення сплати судового збору, так і не надано жодних доказів незадовільного (скрутного) матеріального становища.
У зв'язку з цим, суд вважає, що наведені у клопотанні про відстрочення сплати судового збору доводи є недостатніми для його задоволення.
Отже, зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вказані недоліки повинні бути усунуті у десятиденний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали шляхом подання до суду: уточненої позовної заяви (два примірники), з урахуванням вказаних судом зауважень; доказів сплати судового збору за подання даного адміністративного позову (оригінал платіжного документу); документів на підтвердження повноважень Баранова В.С. як директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Конверс Лінкс" (копію Статуту, протоколу про призначення директора, витяг з ЄДР тощо).
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Конверс Лінкс" - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Балаклицький А. І.