(про забезпечення позову)
26 лютого 2021 року м. Житомир справа № 240/2843/21
категорія 105000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панкеєвої В.А., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Військової частини НОМЕР_1 до Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
Військова частина НОМЕР_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Пінчук К.А. від 11.11.2020 р. ВП №63578304 про стягнення виконавчого збору у розмірі 20000,00 грн.
Разом з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову від 24.02.2021 р., в якій просить забезпечити позовну заяву шляхом зупинення дії постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 20000,00 грн. від 11.11.2020 головного державного виконавця Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Пінчук К.А. при примусовому виконанні виконавчого листа №7851/20, який виданий Житомирським окружним адміністративним судом 09.11.2020 р. та заборонити Новоград-Волинському управлінню Державної казначейської служби України Житомирської області виконувати вказану постанову відділу ДВС до вирішення Житомирським окружним адміністративним судом рішення по адміністративній справі за позовом військової частини НОМЕР_1 про скасування постанови Новоград-Волинського відділу ДВС.
В обґрунтування заяви вказано, що постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі від 11.11.2020 головним державним виконавцем Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Пінчук К.А. було винесено після відкриття виконавчого провадження при примусовому виконанні виконавчого листа №7851/20, який виданий Житомирським окружним адміністративним судом 09.11.2020 р. по справі № 240/11300/20 про зобов'язання виплатити середній заробіток за затримку повного розрахунку при звільненні з підстав несвоєчасної виплати компенсації за відпустку УБД стягувану ОСОБА_1 .
При цьому військова частина НОМЕР_1 рішення Житомирського окружного адміністративного суду виконала 11 листопада 2020 року, перерахувавши на рахунок позивача кошти платіжним дорученням № 3477 від 11 листопада 2020 р.
Таким чином, позивач вказує що Головним державним виконавцем Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Пінчук Катериною Анатоліївною ці обставини перевірені не були і не були враховані, що призвело, на думку позивача до незаконного винесення нею постанови про відкриття виконавчого провадження.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для забезпечення позову, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
За змістом приписів ч.4, 5, 6 ст.154 КАС України залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Згідно із п.17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Аналіз наведеної правової норми свідчить на користь висновку, що законодавець встановив наступні підстави для постановляння ухвали про забезпечення позову у справі: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності. Забезпечення адміністративного позову можливе виключно за наявності вищевказаних обставин, які підлягають доведенню позивачем та встановленню судом у разі вжиття таких заходів.
У контексті наведеного суд наголошує, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.
Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно будь-якої із сторін у спорі, їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ'я сторін.
Відтак, під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Як свідчать долучені докази, предметом розгляду у даній справі є постанова про про стягнення виконавчого збору у розмірі 20000,00 грн. передбаченого ст.27 Закону України "Про виконавче провадження".
Так, державним виконавцем 11 листопада 2020 року винесено оскаржувану постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 20000,00 грн. у ВП №63578304 у справі Житомирського окружного адміністративного суду.
Водночас, на думку позивача, таке рішення виконано в повному обсязі, а тому відсутні підстави для стягнення виконавчого збору.
Відтак, з огляду на той факт, що оскарження постанови виконавця не зупиняє її виконання, тому може призвести до стягнення з рахунків позивача суми виконавчого збору за оскаржуваною постановою, та відповідно істотно ускладнити виконання судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, оскільки до вирішення судом спору по суті на підставі оскаржуваної постанови може бути застосовано ч.27 Закону України "Про виконавче провадження", що може негативно вплинути на фінансове та правове становище позивача. Крім того, невжиття заходів забезпечення позову ускладнить ефективний захист і поновлення прав та інтересів позивача у випадку задоволення позову.
Водночас, не можуть бути задоволені вимоги Військової частини НОМЕР_1 щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом встановлення заборонити Новоград-Волинському управлінню Державної казначейської служби України Житомирської області виконувати вказану постанову відділу ДВС до вирішення Житомирським окружним адміністративним судом рішення по адміністративній справі за позовом військової частини НОМЕР_1 про скасування постанови Новоград-Волинського відділу ДВС, оскільки такий спосіб забезпечення позову, у даному випадку, не відповідає вимогам п.5 ч.1 ст.151 КАС України в контексті приписів п.2 ч.1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016р., якою передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа, отже, забезпечення позову саме шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа спірної постанови є належним способом такого забезпечення.
Слід звернути увагу, що забезпечення позову жодним чином не вказує на протиправність спірної постанови та не свідчить про фактичне вирішення спору по суті, оскільки забезпечення позову жодним чином не буде впливати на обов'язок позивача сплатити виконавчий збір у разі, якщо у задоволенні позовних вимог буде відмовлено.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про наявність об'єктивних обставин для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову та вважає необхідним вжити заходи забезпечення позову.
Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Заяву Військової частини НОМЕР_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови головного державного виконавця Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Пінчук Катерини Анатоліївни від 11.11.2020 р. про стягнення виконавчого збору у ВП №63578304, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
У задоволенні решти вимог заяви про забезпечення позову, - відмовити.
Негайно надіслати примірник ухвали про забезпечення позову заявнику та всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя В.А. Панкеєва