26 лютого 2021 року м. Житомир справа № 240/22184/20
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Семенюка М.М.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ярунської сільської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- "Винести рішення, яким визнати дії Ярунської сільської ради Новоград-Волинського р-ну, Житомирської обл. щодо відмови у проведенні виплати середнього заробітку на протязі шести місяців, на період працевлаштування, протиправним та зобов'язати Ярунську сільську раду, Новоград-Волинського р-ну провести виплату мені виплату середнього заробітку, яку я отримувала на попередній посаді секретаря Тернівської сільської ради, на протязі шести місяців з місцевого бюджету відповідача."
В обґрунтування позову зазначає, що залишилась без роботи, а надати іншу роботу у відповідності до Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" Ярунська сільська рада не має можливості, а тому відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" відповідач повинен виплатити середню заробітну плату за шість місяців.
Ухвалою від 28.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, вказуючи, що запис в трудовій книжці позивача № 11 від 09.11.2018 не відповідає тексту рішення сільської ради від 09.11.2018 № 108, а рішення сільської ради від 09.11.2018 № 108 не містить вказівки на факт, підставу, дату звільнення позивача, що передувало обранню на виборну посаду.
Позивач відповіді на відзив не подав.
Проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 09.11.2018 ОСОБА_1 (депутата Тернівської сільської ради) обрано на посаду секретаря Тенівської сільської ради (а.с. 9) та розпорядженням сільського голови № 26 від 20.11.2020 припинено повноваження секретаря Тернівської сільської ради (а.с. 10), про що зроблені відповідні записи в трудовій книжці (а.с.5-6).
Позивач звернулась до відповідача з заявою (а.с. 7) в якій просила провести виплату середньої заробітної плати протягом 6 місяців, як секретарю сільської ради, що реорганізується при утворенні ОТГ.
Листом від 17.12.2020 № 826 (а.с. 8) відповідач відмовив, посилаючись на те, що записи у її трудовій книжці свідчать про те, що перед обранням на посаду секретаря ради належним чином не вказано окремим записом про звільнення з посади бухгалтера сільської ради, і в цьому записі повинно було зазначено статтю КЗпП України, згідно якої звільнено, також на підставі якого документу звільнено.
Не погоджуючись з відповіддю, позивач оскаржив її до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.
У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету.
Таким чином законодавець гарантує колишньому сільському голові збереження середньої заробітної плати, яку він одержував на виборній посаді, лише за умови неможливості надання йому попередньої роботи і виключно на період його працевлаштування, але не більше 6 місяців.
Обов'язок запропонувати звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади роботу (посаду) за згодою працівника на іншому підприємстві, в установі, організації в разі відсутності можливості працевлаштувати на попередній або рівнозначній посаді покладається саме на роботодавця.
За змістом Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", збереження протягом шести місяців середнього заробітку не звільняє адміністрацію установи, де працював депутат, вжити заходи до його працевлаштування.
Відповідач зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 118 КЗпП запропонувати іншу рівноцінну роботу (посаду) не має можливості.
У силу вимог ч.3 ст.7 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
За змістом рішення Конституційного суду України від 07.05.2002 №8-рп/202, адміністративний суд, розглядаючи спори щодо проходження публічної служби, встановивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосовувати норми Кодексу законів про працю України, в якому визначені основні трудові права працівників.
Отже, до спірних правовідносин, поряд з іншими, підлягають застосуванню норми Кодексу законів про працю України.
У силу вимог п.5 ч.1 ст.41 Кодексу законів про працю України, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку припинення повноважень посадової особи.
Відповідно до п.2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 N58, зареєстровано в міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Відповідно до запису 11 в трудовій книжці ОСОБА_1 (а.с.5 зворот), 09.11.2018 її обрано на посаду секретаря сільської ради та звільнено з посади головного бухгалтера на підставі п.5 ст. 36 КЗпП України.
При цьому суд звертає увагу, що відповідно ч. 2 ст. 50 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", секретар сільської, селищної, міської ради не може суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, у тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, що спростовує доводи відповідача про те, що позивач не була звільнена з посади бухгалтера.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для внесення у трудову книжку позивача запису №14 (а.с.6) про припинення повноважень зазначено пп. 4 п. 2 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад" (а.с.6).
Відповідно до ч.1 ст.47 Кодексу законів про працю України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно із ст.116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
За змістом ст.44 Кодексу законів про працю України, при припиненні трудового договору з підстав, зазначених, зокрема, у пункті 5 частини першої статті 41 працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, не меншому від шестимісячного середнього заробітку.
Проте, при звільненні 20.11.2020 із посади секретаря сільської ради не проведено повний розрахунок у строк, передбачений ст.116 Кодексу законів про працю України, а саме: не виплачено середню заробітну плату, яку позивач отримував на займаній посаді у розмірі шестимісячного середнього заробітку.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер НОМЕР_1 ) до Ярунської сільської ради (вул. Миру, 13, с. Ярунь, Новоград-Волинського р-ну, Житомирська обл., код 04344146) задовольнити.
Визнати протиправними дії Ярунської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області щодо не проведення виплати ОСОБА_1 середнього заробітку на протязі шести місяців, на період працевлаштування.
Зобов'язати Ярунську сільську раду Новоград-Волинського району нарахувати та виплатити ОСОБА_1 на період працевлаштування, але не більше шести місяців, середню заробітну плату, яку вона одержувала на виборній посаді секретаря Тернівської сільської ради.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Семенюк