Україна
Донецький окружний адміністративний суд
16 лютого 2021 р. Справа№200/10909/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В.,
при секретарі судового засідання - Скрипник К.О.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Ноздрьова С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; серія та номер паспорту: НОМЕР_1 ) до Донецької обласної прокуратури (місце знаходження: вул.Університетська, буд. 6, м. Маріуполь, Донецька область; код ЄДРПОУ: 25707002) про стягнення заробітної плати за час затримки виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2020 у справі №200/4456/20-а, -
ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; серія та номер паспорту: НОМЕР_1 ) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Донецької обласної прокуратури (місце знаходження: вул. Університетська, буд. 6, м. Маріуполь, Донецька область; код ЄДРПОУ: 25707002) про стягнення заробітної плати за час затримки виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2020 у справі №200/4456/20-а за період з 13.10.2020 по 17.11.2020 включно (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що наказом прокурора Донецької області №333-к від 22.04.2020 її було з 27.10.2020 звільнено з посади прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, аналітичної роботи та інформаційних технологій прокуратури Донецької області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру». Згідно до наказу виконувача обов'язків керівника обласної прокуратури №1602-к від 10.11.2020 на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2020 у справі №200/4456/20-а наказ №333-к від 22.04.2020 скасовано та поновлено на посаді прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, аналітичної роботи та інформаційних технологій прокуратури Донецької області. Відповідачем було повідомлено, що заробітна плата буде нараховуватися не з дати видання наказу керівником обласної прокуратури №1602-к від 10.11.2020, а з дати ознайомлення з наказом - з 18.11.2020. У зв'язку з чим, вбачає підстав для стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення за період з 13.10.2020 по 17.11.2020 включно.
У наданому відповідачем відзиві на позовну заяву вказано, що Донецьку обласну прокуратуру зобов'язано поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, аналітичної роботи та інформаційних технологій прокуратури Донецької області з 28.04.2020, на користь ОСОБА_1 з Донецької обласної прокуратури стягнуто заробітну плату за час вимушеного прогулу з 28.04.2020 по 12.10.2020 в сумі 126403,40 грн. На виконання постанови суду, наказом виконувача обов'язків керівника Донецької обласної прокуратури №1602-к від 10.11.2020 ОСОБА_1 поновлено па посаді прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, аналітичної роботи та інформаційних технологій прокуратури Донецької області, з яким її ознайомлено особисто під підпис 18.11.2020. Зазначає, що позивач не надала жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про відмову роботодавця виконувати рішення суду та наявність умислу, спрямованого на такі дії чи бездіяльність. На думку відповідача, порушень вимог ст.236 КЗпП України не вбачається, отже, відсутні підстави для виплати ОСОБА_1 середнього заробітку у зв'язку з несвоєчасним виконанням судового рішення про поновлення на роботі. У зв'язку з чим, просить суд у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
Від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій останній просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 30.11.2020 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено підготовче засідання на 23.12.2020.
Протокольною ухвалою від 23.12.2020 відкладено розгляд справи на 26.01.2021.
Ухвалою суду від 26.01.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.02.2021.
У судовому засіданні 16.02.2021 позивач позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити у їх задоволенні посилаючись на доводи, викладені у відзиві.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , працювала в органах прокуратури України на прокурорсько-слідчих посадах з серпня 2004 року.
Наказом прокурора Донецької області № 159-к від 13.02.2008 позивача, ОСОБА_1 , призначено прокурором відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, аналітичної роботи та інформаційних технологій прокуратури (Донецької) області.
22.04.2020 прокуратурою Донецької області за підписом прокурора області видано наказ №333-к, яким, керуючись статтею 11 Закону України «Про прокуратуру», пунктом 3, підпунктом 1 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», звільнено ОСОБА_1 з посади прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, аналітичної роботи та інформаційних технологій прокуратури області та органів прокуратури Донецької області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 27 квітня 2020 року із зазначенням у якості підстави листа виконувача обов'язків начальника Департаменту кадрової роботи та державної служби Генеральної прокуратури України від 01.11.2019 №11/1/1-2417вих19, у зв'язку з чим прокуратурою Донецької області позивачу направлено документ з назвою «Увідомлення» від 27.04.2020 вих. № 11/399.
Середньоденна заробітна плата за довідкою відповідача про розмір грошового забезпечення позивача розрахована відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ №100 від 08.02.1995 року і становить 1099,16 грн.
Вказані обставини встановлені рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29.07.2020 та постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2020 по справі №200/4456/20-а та не підлягають доказуванню, згідно ч.4 ст.78 КАС України.
Наказом виконувача обов'язків керівника обласної прокуратури №1602-к від 10.11.2020 на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2020 у справі №200/4456/20-а скасовано наказ №333-к від 22.04.2020 та поновлено позивача на посаді прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, аналітичної роботи та інформаційних технологій прокуратури Донецької області з 28.04.2020.
З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що фактично позивач була поновлена на посаді з 18.11.2020 та цього ж дня ознайомлена з наказом про поновлення 18.11.2020.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст.129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з п.3 ч.1 ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Частинами 1 та 7 ст.235 Кодексу законів про працю України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Приписами ст.236 Кодексу законів про працю України передбачено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Відповідно до ч.2 ст.65 Закону України «Про виконавче провадження» рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Стаття 236 Кодексу законі про працю України не містить застережень, що власник або уповноважений ним орган не відповідає за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, якщо працівник не вчинив додаткові дії, що вказують на його бажання поновитися на роботі.
Добровільне виконання рішення суду боржником - це його законодавчо встановлений обов'язок. Зазначений обов'язок не є похідним від дій особи (подання заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження), яку поновлено на роботі.
У пункті 34 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз'яснено, що рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.
Відповідно до ст.236 КЗпП України виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі проводиться незалежно від вини роботодавця в цій затримці. Закон пов'язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.
У постанові від 12.06.2019 у справі №826/18436/16 Верховний Суд зазначив, що наведений обов'язок виплатити поновленій на посаді особі середнього заробітку за час вимушеного прогулу не залежить від обставин та причин невиконання судового рішення про поновлення такої особи на посаді.
Для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 КЗпП України суду належить встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення, у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного дня після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.
Враховуючи те, що постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2020 у справі №200/4456/20-а про поновлення ОСОБА_1 на посаді фактично виконано лише 18.11.2020 (відповідачем прийнято наказ від 10.11.2020 №1602-к про поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, аналітичної роботи та інформаційних технологій прокуратури Донецької області з 28.04.2020), заробітна плата почала нараховуватися позивачу з 18.11.2020, суд вважає, що у позивача наявне право на середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі відповідно до ст.236 КЗпП України з 13.10.2020 по 17.11.2020.
Зазначене відповідає правовим висновкам Верховного Суду, які наведені в постанові від 08.11.2019 у справі №813/5952/15 і в постанові від 30.01.2019 у справі №808/1271/18.
Крім того, Верховний Суд в постанові від 25.07.2018 у справі №552/3404/17 зазначив, що положення ст.236 КЗпП України встановлюють відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі працівника з метою компенсації йому втрат від неотримання зарплати чи неможливості працевлаштування. Отже, вимога про оплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду є спором про оплату праці, тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина друга статті 233 КЗпП України.
Середньоденна заробітна плата позивача складає 1099,16 грн, що встановлено судовими рішеннями у справі №200/4456/20-а.
У періоді починаючи з 13.10.2020 по 17.11.2020 включно - 36 робочих днів.
Отже, середня заробітна плата за час затримки виконання рішення суду у справі №200/4456/20-а з 13.10.2020 по 17.11.2020 включно складає 39569,76 грн. (1099,16 х 36).
Суд зазначає, що при розрахунку середньої заробітної плати за час затримки виконання рішення суду не підлягають застосуванню приписи абзацу другого п.8 Порядку №100, оскільки в межах спірних правовідносин не використовується така розрахункова величина як «середня місячна» заробітна плата.
У постанові від 30.01.2019 у справі №808/1271/18 Верховний Суд зазначив, що здійснення такого розрахунку виходячи з кількості робочих днів відповідає приписам абзацу першого пункту 8 Порядку №100.
Також суд ураховує висновки Верховного Суду в постанові від 01.03.2018 у справі №818/149/17, за якими виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу та Законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Відповідачем у справі не спростовані наведені позивачем доводи позовної заяви та обставин справи, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат відсутній.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 78, 90, 139, 205, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; серія та номер паспорту: НОМЕР_1 ) до Донецької обласної прокуратури (місце знаходження: вул. Університетська, буд. 6, м. Маріуполь, Донецька область; код ЄДРПОУ: 25707002) про стягнення заробітної плати за час затримки виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2020 у справі №200/4456/20-а задовольнити.
Стягнути з Донецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час затримки виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2020 у справі №200/4456/20-а за період з 13.10.2020 по 17.11.2020 включно у розмірі 39569,76 грн.
Рішення прийняте в нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 16.02.2021.
Повний текст рішення виготовлено 26.02.2021.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Т.В.Загацька