Україна
Донецький окружний адміністративний суд
26 лютого 2021 р. Справа№200/7492/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хохленкова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (код ЄДРПОУ 25953617, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Героїв Небесної Сотні, будинок 23) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить суд:
- визнати бездіяльність Управління соціального захисту Краматорської міської ради щодо нарахування та виплати мені щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2019 та 2020 років у розміру встановлених Постановами Кабінету Міністрів України від 20.03.2019 р. № 237 та 19.02.2020 р. № 112 - протиправною;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Краматорська міської ради провести мені перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до положень ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2019 -2020 роки з врахуванням виданих сум вказаної допомоги.
- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду, шляхом зобов'язання МВС України подати у місячний термін з часу набуття рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу, відповідно до довідки серії Дон 05 № 037333 від 10.08.2006 року встановлено безстроково ІІ групу інвалідності, посвідчення НОМЕР_2 від 22.02,2017 року. Має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни відповідно ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
У 2019 році управлінням підготовлено виплатну відомість для зарахування коштів на
особистий картковий рахунок, відкритий у відділені АТ «ОЩАДБАНК».
Зарахування коштів здійснено платіжним дорученням № 1396 від 25.04.2019 року у розмірі 3400 грн. на особистий рахунок.
У 2020 році управлінням підготовлено виплатну відомість для зарахування коштів на
особистий картковий рахунок, відкритий у відділені АТ «ОЩАДБАНК».
Зарахування коштів здійснено платіжним дорученням № 516 від 08.04.2019 року у розмірі 3640 гривень на особистий рахунок.
Позивач вважає, що при виплаті в 2019 - 2020 р щорічної одноразової виплати до 5 травня не враховано рішення Конституційного Суду України у справі щодо
відповідності Конституції України (конституційності), а тому відповідачем допущена
злочинна бездіяльність, яка призвела до порушення прав у вигляді значного
зменшення розміру виплати до 5 травня, передбаченої ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року відкрите спрощене провадження у справі.
Ухвалою від 17 серпня 2020 року, зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 440/2722/20 (провадження № Пз/9901/14/20).
28 серпня 2020 року відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позов, в якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги. Позивач перебуває з 18.04.2005 року як особа з інвалідністю внаслідок війни 2 групи.
Відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня ветеранам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених Законом про Державний бюджет України.
Механізм надання разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році регламентується постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» від 19.02.2020 року № 112.
Виплата допомоги здійснюється відповідно до переліку осіб, які мають право на отримання допомоги, наданого до управління Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Національною гвардією, Національною поліцією, Державною податковою службою, Державною митною службою, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Міністерством юстиції, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державною спеціальною службою транспорту, Офісом Генерального прокурора, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями - щодо осіб, які не перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України; Пенсійним фондом України - щодо осіб, які перебувають на обліку в його органах.
Військовослужбовцям, поліцейським, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ України, особам начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які проходять службу (крім пенсіонерів), виплата разової грошової допомоги здійснюється шляхом перерахування коштів на спеціальні рахунки військових частин, установ і організацій за місцем їх служби.
Цією постановою встановлено розмір разової грошової допомоги до 5 травня на 2020 рік для особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, який складає 3640,00 грн.
За даними Головного управління Пенсійного фонду України в Донецький області у 2019-2020 роках позивача включено до переліку осіб, які мають право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня, як особу з інвалідністю внаслідок війни 2 групи.
У 2019 році управлінням підготовлено виплатну відомість для зарахування коштів на особистий картковий рахунок, відкритий у відділенні 2711 АТ «ОЩАДБАНК». Зарахування коштів здійснено платіжним дорученням № 1396 від 25.04.2019 на відділення 2711 ДОУ АТ «ОЩАДБАНК» для подальшого перерахування на коштів у розмірі 3400,00 грн. особистий картковий рахунок одержувача.
У 2020 році управлінням підготовлено виплатну відомість для зарахування коштів на особистий картковий рахунок, відкритий у відділенні 2711 ДОУ АТ «ОЩАДБАНК». Зарахування коштів здійснено платіжним дорученням № 516 від 08.04.2020 на відділення 2711 ДОУ АТ «ОЩАДБАНК» для подальшого перерахування на коштів у розмірі 3640,00 грн. особистий картковий рахунок одержувача.
Управління при виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році керується Законом «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 року № 112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань». У пункті 22 статті 12 Закону зазначено: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених Законом про Державний бюджет України». У постанові Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», визначено розміри щорічної разової грошової допомоги пільговикам на 2020 рік.
Ухвалою від 28 січня 2021 року провадження у справі поновлено там призначено до судового розгляду на 26 лютого 2020 року.
05 лютого 2021 року позивач через канцелярію суду надав відповідь на відзив, в яких наполягав на задоволенні позовних вимог та просить суд:
- визнати бездіяльність Управління соціального захисту Краматорської міської ради щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2019 та 2020 років у розміру встановлених Постановами Кабінету Міністрів України від 20.03.2019 р. № 237 та 19.02.2020 р. № 112 - протиправною.
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Краматорська міської ради провести перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до положень ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2019 -2020 роки з врахуванням виданих сум вказаної допомоги.
- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду, шляхом зобов'язання Управління соціального захисту Краматорської міської ради подати у місячний термін з часу набуття рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду.
26 лютого 2021 року представники сторін у призначене судове засідання не з'явились. Були належним чином повідомлені про час та місце розгляду даної справи.
Позивач надав заяву про розгляд справи в його відсутність.
З метою запобігання поширенню гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб суд зазначає, що неявка сторін не перешкоджає розгляду даної адміністративної справи.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи, що перешкод для розгляду справи немає, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий Краматорським МВ УМВС України в Донецькій області 26.03.1999 року, РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації, згідно паспортних даних: АДРЕСА_1 (а.с.8-11).
Відповідач, Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради, яке є юридичною особою код ЄДРПОУ 25953617, 85113, Донецька обл., м.Краматорськ, вулиця Героїв Небесної сотні, 23 та суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до довідки МСЕК серії Дон 05 № 037333 від 10.08.2006 р. встановлено безстроково ІІ групу інвалідності, посвідчення НОМЕР_2 від 22.02,2017 р. Має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни відповідно ст. 13 Закону України «Прю статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Суд зазначає, що позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради та отримує щорічну разову допомогу до 5 травня.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з запитом про отримання інформації з питань надання разової грошової допомоги до 5 травня.
На звернення позивача, Управління праці та соціального захисту Краматорської міської ради № 29-01-14/5666 листом від 21.07.2020 року повідоміло, що при виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році керується Законом «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань». У пункті 22 статті 12 Закону зазначено: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених Законом про Державний бюджет України». Управління здійснює виплатну функцію щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до Закону та постанов Кабінету Міністрів України.
Не погодившись із вказаним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Пільги особам з інвалідністю внаслідок війни встановлені статтею 13 вказаного Закону.
Згідно статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року №367- XIV), щорічно до 5 травня інвалідам війни І групи виплачується разова грошова допомога у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком.
Пунктом 20 Розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» згадану вище норму права викладено в такій редакції: «Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
У подальшому рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 визнано неконституційними зокрема положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та пункту 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Цим же рішенням закріплено, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28.12.2014 №79-VIII, який набув чинності 01.01.2015, розділ Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову Кабінету Міністрів України №112 від 19.02.2020 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі - грошова допомога), згідно якої виплату до 5 травня разової грошової допомоги проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат).
Згідно рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі 1-247/2018 (3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що встановлення пунктом 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Бюджетного кодексу України та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином з 27.02.2020 року приписи пункту 26 розділу VI Бюджетного кодексу України у частині дії статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та приписи статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції пункту 20 Розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» об'єктивно не можуть запроваджувати правил призначення та виплати допомоги до 5 травня інвалідам війни.
Тому, з 27 лютого 2020 року у позивача виникло право на соціальне забезпечення у порядку редакції Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 №367-XІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня інвалідам війни ІІ групи як вісім мінімальних пенсій за віком.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 №294-IX установлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2020 року 1638 гривень.
Отже з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 №3-р/2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня інвалідам війни ІІ групи у 2020 році становить 13 104 грн (1638,00 грн х 8).
Статтею 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №423, Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціальної політики, загальнообов'язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту, волонтерської діяльності, з питань сім'ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, усиновлення та захисту прав дітей, запобігання насильству в сім'ї, протидії торгівлі людьми, відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, соціального захисту ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині організації виплати їм разової грошової допомоги, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби, у сфері здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, у сфері здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та з питань захисту прав дітей.
Згідно із підпунктом 41 пункту 4 вказаного Положення Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань організовує виплату до 5 травня разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до абзаців 1 та 2 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 за №112 Міністерство соціальної політики виплати організовує шляхом перерахування коштів структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах, зокрема особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 4120 гривень; II групи - 3640 гривень; III групи - 3160 гривень;
Пунктом 2 вказаної Постанови установлено забезпечити подання до 23 березня 2020 року районним органам соціального захисту населення переліків осіб, які мають право на отримання грошової допомоги: Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Національною гвардією, Національною поліцією, Державною податковою службою, Державною митною службою, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Міністерством юстиції, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державною спеціальною службою транспорту, Офісом Генерального прокурора, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями - щодо осіб, які не перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України; Пенсійним фондом України - щодо осіб, які перебувають на обліку в його органах.
Тобто, Міністерство соціальної політики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які і здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни.
Отже, органами, уповноваженими здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, є управління соціального захисту населення за місцем проживання позивача.
В даному випадку, безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги позивачу, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, здійснило Управління праці та соціального захисту Краматорської міської ради у розмірі 3640 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що з 27.02.2020 заявник набув право на соціальне забезпечення у порядку редакції Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 №367-ХІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю І1 групи внаслідок війни - вісім мінімальних пенсій за віком.
Вказаний висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 29.09.2020 року, залишеного в силі Постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 року, у справі № 440/2722/20 (провадження №Пз/9901/14/20) за результатами розгляду зразкової справи за позовом за позовом ОСОБА_2 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Так, Верховний Суд у зразковій справі зазначив, що «…у зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 у справі 1-247/2018(3393/18) та визнанням таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окремого положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, стаття 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» діяла та мала застосовуватись у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998.
З 27.02.2020 року розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році підлягає нарахуванню і виплаті органом, уповноваженим здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) у розмірі, визначеному статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 року:
«Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком».
Відповідно до частини десятої статті 290 Кодексу адміністративного судочинства України у рішенні суду, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи, Верховний Суд додатково зазначає: 1) ознаки типових справ; 2) обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм; 3) обставини, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі.
Водночас, як встановлено судом з 27.02.2020 позивач мав право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни - вісім мінімальних пенсій за віком, що становить 13104 грн., а виплачено йому було лише 3640 грн.
Оскільки разову грошову допомогу позивачу виплачено у розмірі, меншому ніж передбачено частиною п'ятою статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», суд дійшов висновку про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі та визнання бездіяльності Управління соціального захисту населення Краматорської міської ради щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року у розмірі меншому, ніж передбачено статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях неодноразово констатував, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Окрім того, відповідно до рішень ЄСПЛ «Кечко проти України» (заява № 63134/00, пункти 23, 26) та «Ромашов проти України» (заява № 67534/01, пункт 43), реалізація особою права, яке пов'язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, є безпідставними.
Зокрема, у справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплати з державного бюджету, однак свідома відмова від цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
У рішеннях ЄСПЛ у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» (заява №70297/01) та у справі «Бакалов проти України» (заява №14201/02) також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (пункти 48 та 40 цих рішень відповідно).
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зазначає, що право позивача на щорічну одноразову допомогу до 05 травня, підпадає під дію ст. 1 Першого протоколу до Конвенції "Захист прав власності" і що їх можна вважати "майном" у значені цього положення, отже, ненарахування та невиплати вказаної щорічної одноразової допомоги у визначеному положеннями ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, є втручанням у право позивача на мирне володіння майном.
Зазначена правова позиція, викладена в рішенні ЄСПЛ по справі "Сук проти України" від 10.03.2011 (за заявою №10972/05), згідно якої, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є чинним Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування.
В даному випадку є підстави стверджувати про наявність "законних сподівань", оскільки наявний статус позивача передбачає право на нарахуванні та виплату щорічної одноразової допомоги у визначеному положеннями ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, фактично звужує право позивача на отримання щорічної одноразової допомоги у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Водночас, суд зазначає, що друге речення першого пункту ст. 1 Першого протоколу до Конвенції "Захист прав власності", яке дозволяє позбавити майна лише "на умовах, передбачених законом", а другий пункт зазначає, що держава має право здійснювати контроль за використанням майном шляхом введення в дію "законів" не поширюється на спірні правовідносини, оскільки втручання у право позивача не може бути визнано таким, що відповідає закону. Таким чином, суд вважає, що позивач мав "законні сподівання" на отримання щорічної одноразової допомоги у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Щодо позовних вимог про визнання бездіяльності Управління соціального захисту Краматорської міської ради щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2019 році у розміру встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2019 р. № 237- протиправною та зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Краматорська міської ради провести перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до положень ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2019 рік з врахуванням виданих сум вказаної допомоги, суд зазначає наступне.
Фактично вказані вимоги стосуються періоду до прийняття рішення Конституційним Судом України від 27.02.2020 року №3-Р/2020 (справі №1-247/2018(3393/18).
Водночас, як зазначалося вище, окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України визнане неконституційним і втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 року №3-Р/2020 (справі №1-247/2018(3393/18).
Тобто, до прийняття Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 №3-р/2020 були чинними та підлягали застосуванню, зокрема, постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 №147, від 02.03.2016 №141, від 05.04.2017 №223, від 14.03.2018 №170, від 20.03.2019 №237, які були прийняті на виконання пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Це означає, що за загальним правилом норма права діє стосовно відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто, до певних юридичних фактів застосовується той закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали.
Відтак, приймаючи до уваги, що виплати відповідачем разової грошової допомоги до 5 травня за 2019 рік включно були здійснені у повному обсязі на підставі чинних на той час актів законодавства, такі дії відповідача відповідають критеріям правомірності, визначених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення вказаних позовних вимог.
Що стосується вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача подання до суду звіту про виконання судового рішення суд зазначає наступне.
Згідно частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
З аналізу викладених норм вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю щодо виконання рішення в даній справі.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, доказів понесення ним інших судових матеріали справи не містять, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління праці та соціального захисту Краматорської міської ради щодо не нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у розміру встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 року - протиправною.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (84333, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Героїв Небесної Сотні, 23, код ЄДРПОУ 25953617) провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до положень ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2020 рік з врахуванням виданих сум вказаної допомоги.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, , з урахуванням ч. 3 Розділу VІ Прикінцевих положень КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення складено та підписано 26 лютого 2021 року.
Суддя О.В. Хохленков