м. Вінниця
17 лютого 2021 р. Справа № 120/5445/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Вільчинського О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Драло В.О.,
представника позивача: Герасимчука О.О.,
представників відповідача: Бурдейного О.В., Кухрівського О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКІТАН"
до: Головного управління ДПС у Вінницькій області
про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "ВІКІТАН" (далі - ТОВ "ВІКІТАН", позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що ГУ ДПС у Вінницькій області прийняло податкові повідомлення-рішення №0000063204 від 17.09.2020, яким застосовано штраф (фінансову санкцію) в розмірі 20000 грн., №0000073204 від 17.09.2020, яким застосовано штраф (фінансову санкцію) в розмірі 20000 грн. та №0000083204 від 17.09.2020, яким застосовано штраф (фінансову санкцію) в розмірі 147000 грн. На переконання сторони позивача, перевірка, за результатами якої прийняті оскаржувані рішення, проведена з порушенням вимог Податкового кодексу України (далі - ПК України), що зумовлює протиправність таких податкових повідомлень-рішень. Так, позивач, зокрема зазначає, що у наказі відповідача про проведення перевірки відсутні будь-які посилання на конкретні підстави призначення перевірки; направлення на перевірку не містить відомостей про мету та підстави такої перевірки; наказ про проведення перевірки до її початку не вручений уповноваженому представнику ТОВ "ВІКІТАН".
Ухвалою судді Вінницького окружного адміністративного суду від 09.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 04.11.2020.
29.10.2020 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Свою позицію мотивує тим, що фактична перевірка відносно ТОВ "ВІКІТАН" проведена контролюючим органом на реалізацію повноважень, наданих ПК України, - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, оскільки в результаті проведеного аналізу згідно баз даних Реєстру платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, Єдиного реєстру акцизних накладних, Єдиного реєстру податкових накладних, Реєстрів електронної звітності та АІС / "Податковий блок" / "Аналітична система" / "Чеки РРО", встановлено порушення вимог податкового законодавства.
За результатами проведеної фактичної перевірки TOB "ВІКІТАН", як зазначає відповідач, встановлено факт реалізації та зберігання пального без реєстрації рівнеміра-лічильника рівня пального, введеного в експлуатацію резервуара в кількості однієї одиниці в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у введеному в експлуатацію резервуарі; використання газорозподільної колонки (витратомір-лічильник) для відпуску пального споживачам в кількості одна одиниця без її реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників, та рівнемірів-лічильників рівня пального у введеному в експлуатацію резервуарі. Окрім того, перевіркою встановлено незабезпечення ТОВ "ВІКІТАН" як розпорядником акцизного складу в період з 01.04.2020 по 25.08.2020 (147 днів) щоденного (крім днів, в які акцизний склад не працює) формування даних про фактичні залишки пального та реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД їх подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою). Відтак, за наслідком встановлених порушень, ГУ ДПС у Вінницькій області було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Також у відзиві відповідач заперечував щодо стягнення витрат на правничу допомогу.
Ухвалою від 04.11.2020 підготовче засідання у справі відкладено за клопотанням представника позивача на 25.11.2020.
11.11.2020 представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій вважає доводи відповідача необґрунтованим, а позов таким, що підлягає задоволенню. Вказує, що підстави для перевірки та сама перевірка проведена із порушенням вимог чинного законодавства, що в свою чергу зумовлює протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Зазначає, що оператор-заправщик ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) не являється уповноваженим представником ТОВ "ВІКІТАН" або особою, яка фактично проводила розрахункові операції станом на час проведення фактичної перевірки, тому в порушення п. 80.2 ст. 80 ПК України наказ про проведення перевірки не було вручено під розписку уповноваженому представнику ТОВ "ВІКІТАН".
16.11.2020 на адресу суду від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому останній не погоджується із позицією позивача. Зокрема зазначає, що перевірка проводилася у присутності особи, яка фактично проводила розрахункові операції (оператор ОСОБА_1 ), якому і були пред'явлені направлення від 27.08.2020, копія наказу на проведення фактичної перевірки від 25.08.2020 та службові посвідчення, а тому підстав для недопуску до перевірки не було. Після ознайомлення із зазначеними документами ОСОБА_1 відмовився від підпису у направленні на перевірку, внаслідок чого і був складений відповідний акт, який став підставою для початку проведення фактичної перевірки. Вказує, що оператор ОСОБА_1 є єдиною особою, яка працює на АГЗС за адресою, за якою проведена перевірка, а тому є особою, яка фактично проводить розрахункові операції. До заперечення відповідач долав відомості про нарахування заробітної плати.
Ухвалою від 25.11.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 09.12.2020, який в подальшому за клопотанням представника позивача було відкладено на 23.12.2020.
14.12.2020 на адресу суду від представника позивача знову надійшла відповідь на відзив, в якій наполягає, що фактична перевірка ТОВ "ВІКІТАН" була проведена із порушенням вимог чинного законодавства, що зумовлює протиправність податкових повідомлень-рішень. Також зазначає, що до ТОВ "ВІКІТАН" не може бути застосовано санкцію за порушення пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України, оскільки на час проведення фактичної перевірки не були встановлені рівнеміри-лічильники, якими обладнуються резервуари на АГЗП та витратоміри-лічильники на місці відпуску пального.
23.12.2020 адміністративна справа знята з розгляду у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді.
Ухвалами суду від 11.01.2021 та 27.01.2021 розгляд справи відкладався за клопотанням представників сторін.
15.02.2021 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про застосування судом правових позицій Верховного суду при вирішенні даного спору у подібних правовідносинах.
17.02.2021 у судовому засіданні під час розгляду справи по суті представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві, відповіді на відзив.
Представники відповідача у судовому засіданні щодо позову заперечували, просили у задоволенні заявлених позовних вимог відмовити, посилаючись на мотиви, наведені у відзиві на позовну заяву, та запереченні на відповідь на відзив.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи сторін, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
25.08.2020 ГУ ДПС у Вінницькій області видало №863, яким вирішено провести фактичну перевірку ТОВ "ВІКІТАН" за адресою місця здійснення господарської діяльності: Вінницька область, м. Ладижин, вул. Карла Маркса, 2/А, АГЗП з 27.08.2020, терміном 10 діб, за період з 01.07.2019. На підставі зазначеного наказу видано направлення на перевірку від 27.08.2020 № 1398 та № 1939.
27.08.2020 посадовими особами ГУ ДПС у Вінницькій області для проведення фактичної перевірки здійснено виїзд за адресою місця здійснення господарської діяльності ТОВ "ВІКІТАН": Вінницька область, м.Ладижин, вул. Карла Маркса, 2/А, АГЗП.
27.08.2020 складено акт відмови у направленні на перевірку №440/306141728 у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 від підпису у направленнях на проведення фактичної перевірки та вручення наказу на її про проведення.
За результатами проведеної перевірки складено акт (довідку) фактичної перевірки від 28.08.2020 № 149/32/30641728. В акті (довідці) зафіксовано, що позивачем у порушення пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України здійснювалась роздрібна торгівля пальним на АЗС з резервуарів, що не обладнані рівнемірами-лічильниками та витратомірами-лічильниками; в порушення пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України в період з 01.04.2020 по 25.08.2020 (147 днів) не забезпечено щоденне (крім днів, в які акцизний склад не працює) формування даних про фактичні залишки пального та реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД їх подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою).
У зв'язку з відмовою ОСОБА_1 від підписання та отримання акта фактичної перевірки 27.08.2020 складений акт відмови від підписання матеріалів перевірки № 441/30641728.
На підставі висновків акта перевірки від 28.08.2020 № 149/32/30641728 ГУ ДПС у Вінницькій області 17.09.2020 прийняло такі податкові повідомлення-рішення про застосування відносно ТОВ "ВІКІТАН" штрафних (фінансових) санкцій (штрафів): за порушення пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України: № 0000073204 в розмірі 20000 грн. (двадцять тисяч гривень); № 0000063204 в розмірі 20000 грн. (двадцять тисяч гривень); за порушення пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України № 0000083204 в розмірі 147000 грн. (сто сорок сім тисяч гривень).
Вважаючи такі рішення протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить із такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.
Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
За приписами пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Відповідно до п. 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно із п.п.75.1.3 п.75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Підстави призначення, обставини та порядок проведення фактичної перевірки визначено положеннями статті 80 ПК України.
Відповідно до п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, визначених п.п.80.2.1 - 80.2.7 п.80.2 статті 80 ПК України.
Згідно із абз. 3 п. 81.1 статті 81 ПК України у наказі про проведення перевірки зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.
Отже, закон передбачає зазначення в наказі про проведення перевірки, зокрема, підстав для її проведення, визначених ПК України.
Встановлено, що наказ від 25.08.2020 № 2551 на проведення фактичної перевірки ТОВ "ВІКІТАН" виданий на підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.
Фактично, як зазначено у відзиві та поясненнях представника позивача, наданих в судовому засіданні, перевірка призначена у зв'язку зі встановленням в результаті проведеного доперевірочного аналізу згідно баз даних Реєстру платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, Єдиного реєстру акцизних накладних, Єдиного реєстру податкових накладних, Реєстрів електронної звітності та АІС / "Податковий блок" / "Аналітична система" / "Чеки РРО", порушення вимог ПК України.
Згідно із пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка проводиться у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Отже, вказаний підпункт дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які відповідно до приписів статті 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" покладені на відповідача.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, у постанові від 10.04.2020 у справі №815/1978/18, встановивши, що позивач займається діяльністю, яка регулюється Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", Верховний Суд дійшов висновку про те, що контролюючий орган мав право на проведення фактичної перевірки позивача на підставі здійснення контролюючим органом функцій (відповідно до положень ст. 19-1ПК України), визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального та рішення керівника контролюючого органу, а наказ про проведення фактичної перевірки є законним.
Суд зауважує, що в наказі ГУ ДПС у Вінницькій області №2551від 25.08.2020 міститься посилання на підстави проведення перевірки. Крім того, у направленнях на перевірку від 27.08.2020 також було відзначено мету проведення перевірки - дотримання вимог, встановленим законодавством України, при здійсненні виробництва, зберігання та обігу підакцизних товарів, а також законодавчо визначені підстави проведення перевірки, а саме: підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.
Крім того, суд зазначає, що ПК України не передбачено розкриття змісту інформації та фактів, які свідчать про можливе порушення платником податків податкового законодавства, у наказі на призначення перевірки.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про наявність підстав для проведення фактичної перевірки позивача, визначених чинним ПК України.
Надаючи оцінку діям відповідача під час проведення фактичної перевірки ТОВ "ВІКІТАН", суд виходив з такого.
Згідно із п. 80.4 ст. 80 ПК України перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПП України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Встановлено, що наказ на перевірку від 25.07.2020 № 2551, направлення на перевірку від 27.08.2020 № 1938, 1939 та службові посвідчення посадових осіб ГУ ДПС у Вінницькій області, які прибули 27.08.2020 на проведення фактичної перевірки ТОВ "ВІКІТАН", були пред'явлені ОСОБА_1 . Після ознайомлення із зазначеними документами ОСОБА_1 відмовився від підпису у направленні на перевірку, внаслідок чого і був складений акт №440/30641728 від 27.08.2020.
Надаючи оцінку доводам позивача про те, що вказана особа не є уповноваженим представником ТОВ "ВІКІТАН", суд вважає за доцільне зауважити, що фактичні перевірки мають певну специфіку щодо процедури їх проведення і, як слідує з положень п. 81.1 ст. 81 ПК України, можуть бути розпочаті як в присутності власника чи керівника закладу, так і в присутності його посадових (службових) осіб або його уповноваженого представника, або осіб, які фактично проводять розрахункові операції (незалежно від належного чи не належного оформлення трудових відносин цих осіб).
Відповідно до наданих відповідачем відомостей про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованими особами ТОВ "ВІКІТАН" за звітний 6 місяць 2020 року ОСОБА_1 нарахована заробітна плата як працівнику ТОВ "ВІКІТАН".
Саме ця особа, як зазначив представник відповідача, який здійснював перевірку, є собою, яка фактично проводила розрахункові операції станом на час проведення фактичної перевірки. Надана позивачем копія посадової інструкції вказаного факту не спростовує, оскільки не затверджена керівником або уповноваженим ним органом ТОВ "ВІКІТАН" та, як зазначено вище фактична перевірка може бути розпочата в присутності осіб, які фактично проводять розрахункові операції, незалежно від належного чи не належного оформлення трудових відносин цих осіб.
Відтак, суд вважає що ОСОБА_1 був належною особою, якій відповідно до норм ПК України працівники ГУ ДПС у Вінницькій області, що прибули на перевірку, пред'явили службові посвідчення, наказ та направлення на перевірку.
Згідно із п. 86.5 ст. 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.
У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.
У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.
У зв'язку з відмовою ОСОБА_1 від підписання та отримання акта фактичної перевірки 27.08.2020 посадовими особами ГУ ДПС у Вінницькій області правомірно складений акт відмови від підписання матеріалів перевірки № 441/30641728 та його копія направлена позивачу, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
За наведеного суд відхиляє твердження позивача щодо безпідставності проведення перевірки, прийняття за її результатами рішень, порушення порядку проведення перевірки. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, при проведенні фактичної перевірки ТОВ "ВІКІТАН" діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законами України.
Щодо ж до суті виявлених порушень, за які до позивача застосовано штрафні санкції, то суд зазначає таке.
За приписами пп. 14.1.6. п. 14.1 ст. 14 ПК України акцизний склад це спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, а також приміщення, розташовані на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), за винятком приміщень для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального розпорядником акцизного складу.
В свою чергу, пп. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що розпорядник акцизного складу це суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), крім суб'єктів господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального.
Пунктом 230.1 ст. 230 ПК України визначено, що акцизні склади утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро- горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходжень до бюджету акцизного податку.
Акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами- лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі (далі - рівнемір- лічильник), які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів- лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.
Відпуск пального без наявності витратомірів-лічильників та рівнемірів- лічильників забороняється.
За змістом п. 12 підрозділу 5 розділу XX ПК України, норми п. 230.1 ст. 230 цього Кодексу щодо обладнання акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження- розвантаження, зберігання пального, витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками застосовуються з 1 січня 2017 року.
Відповідно до вимог ст. 230 ПК України, постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 891 затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку (далі - Порядок).
Резервуар - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки у вигляді стаціонарної споруди або ємності, який призначений для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання та для якого встановлена залежність його місткості від абсолютної висоти рівня пального в резервуарі, що оформлено у вигляді градуювальної таблиці (пп. 3 п. 2 Порядку).
Відповідно до пп. 4 п. 2 Порядку обіг пального - будь-які операції, що передбачають: фізичне отримання розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з виробництва, придбання, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції); фізичний відпуск (відвантаження) розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з реалізації, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції).
Враховуючи норми п. 22 підрозд. 5 розд. XX ПК України та відповідно до п. 12 підрозд. 5 розд. XX ПК України, розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов'язані обладнати акцизні склади витратомірами- лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки:
акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яка перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 01.07.2019;
акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 01.10.2019;
акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 01.01.2020.
Тобто, при визначенні загальної місткості розташованих на акцизному складі резервуарів беруться до уваги стаціонарні споруди або ємності, які призначені для здійснення операцій, що передбачають фізичне отримання розпорядником акцизного складу пального чи/або фізичний відпуск (відвантаження) розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне та його зберігання, при цьому акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Як уже зазначалося, за результатами проведеної фактичної перевірки TOB "ВІКІТАН" (Вінницька область, м. Ладижин, вул. Карла Маркса, 2/А, АГЗП) встановлено факт реалізації та зберігання пального без реєстрації рівнеміра- лічильника рівня пального введеного в експлуатацію резервуара в кількості однієї одиниці в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у введеному в експлуатацію резервуарі. Крім того, перевіркою встановлено факт використання газорозподільної колонки (витратомір-лічильник) для відпуску пального споживачам в кількості одна одиниця, без її реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у введеному в експлуатацію резервуарі.
Пунктом 128-1.1 ст. 128-1 ПК України передбачено, зокрема, що необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів- лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра- лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 грн. за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу, та/або незареєстрований витратомір-лічильник.
Таким чином, у позивача наявний обов'язок обладнати резервуари, які використовуються для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі станом на 01.01.2020, за невиконання якого накладається штраф у відповідному розмірі.
Водночас позивачем вказане порушення не спростовано, а тому податкові повідомлення-рішення від 17.09.2020 № 0000063204, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 20000 грн. за 1 необладнаний рівнеміром резервуар АЗС, та № 0000073204, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 20000 грн. за 1 необладнаний витратоміром резервуар АЗС, прийнято правомірно.
Щодо іншого порушення в частині того, що позивач не забезпечив щоденне (крім днів, в які акцизний склад не працює) формування даних про фактичні залишки пального та реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД їх подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою), то суд зазначає таке.
Законом України від 23.11.2018 № 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" внесено, зокрема, зміни та доповнення до статей 14, 212, 230, 232 ПК України.
Зазначеними змінами, які набули чинності з 01.07.2019, Кодекс доповнено поняттями акцизного складу пересувного і розпорядника акцизного складу пересувного, викладено у новій редакції поняття акцизного складу і розпорядника акцизного складу, розширено визначення платника акцизного податку, змінено порядок реєстрації та роботи акцизних складів, встановлено, що ведення обліку обсягів пального або спирту етилового здійснюється у Системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕАРП та СЕ).
Відповідно до п.п. 230.1.3 п. 230.1 статті 230 ПК України розпорядники акцизних складів зобов'язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С.
Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.
На кожному акцизному складі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД формуються показники про:
обсяги залишків пального на початок та кінець звітної доби, що визначаються шляхом підсумовування обсягів залишків пального в кожному резервуарі на підставі показників рівнемірів-лічильників, встановлених на таких резервуарах, розташованих на такому акцизному складі;
добовий обсяг реалізованого пального, що визначається шляхом підсумовування обсягів реалізованого за звітну добу пального через кожне місце відпуску пального наливом з акцизного складу на підставі показників витратомірів-лічильників, встановлених на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на такому акцизному складі;
добовий обсяг отриманого пального, що визначається шляхом віднімання від обсягу залишків пального на кінець звітної доби обсягу залишків пального на початок звітної доби та додавання добового обсягу реалізованого пального з такого акцизного складу з додаванням обсягу втраченого пального, зазначеного в акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та з відніманням додаткового обсягу пального, зазначеного в заявках на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового, зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Відповідно до абзацу тридцятого пп. 230.1.3 ст. 230 ПК України дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв'язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Формат даних та структура Єдиного державного реєстру витратомірів- лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (далі - Реєстр), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018 № 944.
Пунктом 128-1.3 ст. 128-1 ПК України передбачено, що незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику та митну політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1 000 грн. за кожний не поданий електронний документ.
Згідно з абзацом третім п. 25 підрозділу 5 розділу XX "Перехідні положення" ПК України норми п. 128-1.3 ст. 128-.1 ПК України за неподання електронних документів з акцизних складів, на яких розташовані резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 м3, починають застосовуватися з 1 квітня 2020 року.
Водночас позивачем вказане порушення не спростовано, а тому податкове повідомлення-рішення від 17.09.2020 № 0000083204, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 14700 грн. прийнято правомірно.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Позивач під час судового розгляду справи, не довів належними засобами доказування обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, натомість відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність та обґрунтованість прийнятих ним рішень.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та наявні докази, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог .
Відповідно до положень статті 139 КАС України судові витрати до відшкодування не підлягають.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
У задоволені позову відмовити повністю.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІКІТАН" (22800, Вінницька область, м. Немирів, вул. Гайсинське шосе, 2, код ЄДРПОУ 30641728)
Головне управління ДПС у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 43142454)
Рішення у повному обсязі виготовлено 26.02.2021
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович