Постанова
Іменем України
25 лютого 2021 року
м. Київ
справа №243/1891/20
провадження №61-18068св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання спадкового договору за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Донецького апеляційного суду
від 04 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Мірути О. А.,
Азевича В. Б., Тимченко О. О.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
представник позивачів - ОСОБА_4 ,
відповідач - ОСОБА_3 ,
представник відповідача - Фальченко Іван Володимирович ,
Короткий зміст позовних вимог та судового рішення суду першої інстанції
У лютому 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання спадкового договору.
Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області
від 04 вересня 2020 року у складі судді Мірошниченко Л. Є. позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без розгляду.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Не погоджуючись з ухвалою місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Постановою Донецького апеляційного суду від 04 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 04 вересня 2020 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції не звернув уваги на клопотання представника позивачів від 20 серпня 2020 року щодо звільнення позивача ОСОБА_2 від сплати судового збору через похилий вік останньої, не розглянув його та передчасно постановив ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із невиконанням позивачем ухвали суду про усунення недоліків позовної заяви.
Водночас, суд апеляційної інстанції не погодився з доводами апеляційної скарги, що позивач ОСОБА_1 , як ветеран війни, звільнений від сплати судового збору, оскільки відповідно до пункту 13 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Оскільки спір у цій справі виник із спадкових правовідносин та не пов'язаний із порушенням прав ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, він повинен сплачувати судовий збір на загальних підставах.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2020 року, ОСОБА_3 просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції обґрунтовано застосовано положення частини першої статті 187 ЦПК України, а апеляційний суд дійшов помилкового висновку щодо скасування ухвали місцевого суду, оскільки спір у даній справі є майновим, у якому визначена ціна позову, тому позов має бути поданий згідно норм, визначених частиною четвертою статті 177 ЦПК України.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи відзиву щодо вимог і змісту касаційної скарги до суду не направили.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Положеннями статей 175, 177 ЦПК України встановлено вимоги до форми, змісту позовної заяви та визначено перелік документів, що додаються до позовної заяви.
Зокрема, частино частиною статті 177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності
01 листопада 2011 року з подальшими змінами та доповненнями.
Національне законодавство передбачило процедуру, яка дозволяє реалізувати особам право на доступ до правосуддя, навіть за умови відсутності у них фінансової можливості сплатити судовий збір.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Близькі за змістом положення частин першої та третьої статті 136 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною третьою статті 185 ЦПК України встановлено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
У відповідність до пункту 8 частини першої статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
У справі, яка переглядається, апеляційний суд установив, що улютому 2020 році позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання спадкового договору.
Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області
від 02 березня 2020 року провадження по даній справі відкрито.
Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 19 червня 2020 року підготовче провадження закрито та призначено судовий розгляд справи.
Відповідно до ухвали Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 05 серпня 2020 року представнику відповідача
ОСОБА_3 - адвокату Фальченко І. В. поновлено строк на подання відзиву на позовну заяву. Клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Фальченко І.В. про залишення позовної заяви без руху - задоволено. Позовну заяву ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 залишено без руху для сплати судового збору.
Зазначеною ухвалою суду від 05 серпня 2020 року встановлено, що ОСОБА_1 є ветераном війни (посвідчення № НОМЕР_1 ), тобто звільнений від сплати судового збору. В той же час, будь-яких документів щодо звільнення від судового збору ОСОБА_2 до матеріалів справи не додано.
20 серпня 2020 року представником позивача ОСОБА_4 було подано заяву про вирішення питання розподілу судових витрат при розгляді справи, у зв'язку з похилим віком позивачів.
З протоколу судового засідання від 20 серпня 2020 року вбачається, що представником позивача ОСОБА_4 було висловлено думку про звільнення позивачів від сплати судового збору. Судом першої інстанції було оголошено перерву у справі.
Згідно ухвали Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 04 вересня 2020 року представником позивача ОСОБА_4 було заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору через похилий вік ОСОБА_2 , в якому зазначено, що надати будь-який документ стосовно розміру доходів позивача не має можливості. Судом першої інстанції в своїй ухвалі про залишення позовної заяви без розгляду було зазначено, що оскільки у представника позивача був достатній строк для подання відповідних доказів матеріального становища, але сторони не скористались своїм правом, тому позовну заяву необхідно залишити без розгляду.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним, воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявника на доступ до правосуддя (справа «Креуз проти Польщі»), оскільки формування справедливих принципів оплати судового збору характеризує рівень доступності до правосуддя у країні.
Це пов'язано з тим, що, на думку Європейського суду з прав людини, судовий збір є таким обмежувальним заходом, який попереджає подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів (справа «Шишков проти Росії»).
Положення статей ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Водночас підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути аргументовані.
Встановивши, що місцевий суд не розглянув клопотання представника позивачів від 20 серпня 2020 року щодо звільнення позивача
ОСОБА_2 від сплати судового збору, апеляційний суд дійшов до правильного висновку, що ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із невиконанням позивачем ухвали суду про усунення недоліків позовної заяви є передчасною.
Відповідно до положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими ОСОБА_1 звернувся у цій справі.
Встановивши, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом з приводу розірвання спадкового договору, який не зачіпає порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що судовий збір за подання позовної заяви у цій справі підлягає сплаті.
Наведене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду щодо застосування положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» викладеним, зокрема, у постанові
від 09 жовтня 2019 року (справа № 9901/311/19).
Приймаючи постанову про скасування ухвали місцевого суду та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, суд апеляційної інстанції діяв у межах своїх повноважень, визначених процесуальним законом.
З огляду на вищевикладене доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного суду від 04 листопада 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: В. С. Висоцька
А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко