25 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 332/1560/20
провадження № 61-2553ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 15 жовтня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 20 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» (далі - АТ «Запорізький завод феросплавів») про зобов'язання вчинити певні дії,
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з указаним позовом до АТ «Запорізький завод феросплавів», в якому просила зобов'язати відповідача надати уточнюючу довідку про підтвердження наявного спеціального трудового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за формою згідно з Додатком 5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року за період роботи за професією «машиніст компресорних установок, зайнятий під час роботи із шкідливими речовинами не нижче 3 класу небезпеки» з 21 січня 1988 року по 12 грудня 2014 року.
Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 15 жовтня 2020 рокую залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 20 січня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Зобов'язано АТ «Запорізький завод феросплавів» надати ОСОБА_1 уточнюючу довідку про підтвердження наявного спеціального трудового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за формою згідно з Додатком 5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року за період роботи за професією «машиніст компресорних установок, зайнятий під час роботи із шкідливими речовинами не нижче 3 класу небезпеки» з 21 січня 1988 року по 12 грудня 2014 року.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суди, задовольняючи позов ОСОБА_1 , виходили з того, що записи у трудовій книжці позивача підтверджують лише загальний стаж її роботи і не містять відомостей про зайнятість у шкідливих умовах праці. Відмова відповідача у видачі ОСОБА_1 уточнюючої довідки про особливий характер роботи, яка надає право на пільгове пенсійне забезпечення, є необґрунтованою та порушує права позивача.
У лютому 2021 року АТ «Запорізький завод феросплавів» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 15 жовтня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 20 січня 2021 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, містяться у статті 129 Конституції України, відповідно до якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи:
1) малозначні справи;
2) що виникають з трудових відносин.
Пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Касаційна скарга не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Крім того, при визначенні справи малозначною Верховний Суд враховує рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року № R (95) 5, згідно яких державам-членам Ради Європи необхідно вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження.
Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України встановлено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).
З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ «Запорізький завод феросплавів» на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 15 жовтня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 20 січня 2021 року слід відмовити з підстав, встановлених пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України.
Керуючись частиною шостою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 15 жовтня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 20 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» про зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Судді:В. С. Жданова
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко