Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"16" лютого 2021 р. м. Рівне Справа № 918/1087/20
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О., за участі секретаря судового засідання Ткачук І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи
за позовом Служби автомобільних доріг у Рівненській області (33028, м.Рівне, вул. Пушкіна, 19, код ЄДРПОУ 25894919)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрія Кепітал" (02156, м. Київ, вул. Шолом-Алейхема , будинок 3, офіс 3, код ЄДРПОУ 39265954)
про стягнення збитків в розмірі 392 578, 79 грн
за участі представника позивача: Цимбалюк О.П.
У листопаді 2020 року Служба автомобільних доріг у Рівненській області (далі Служба) звернулася до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрія Кепітал" (далі Товариство, або ТОВ "Олександрія Кепітал") про стягнення збитків в сумі 392 578 грн 79 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 08.09.2020 у справі №569/14294/20, який набрав законної сили, встановлено, що 27.03.2018 Служба (замовник) та Товариство (виконавець) уклали Договір про закупівлю послуг з поточного середнього ремонту мосту на км 50+589 автомобільної дороги Городище-Рівне-Старокостянтинів №4. В актах приймання виконаних будівельних робіт до вказаного договору за 2018 рік зазначені роботи, які не виконувались, внаслідок чого завищено вартість будівельних робіт і матеріалів на загальну суму 392 578,79 грн. Оскільки такі роботи були оплачені замовником, однак не виконувались виконавцем, Службі спричинені збитки на загальну суму 392 578,79 грн, які остання просить стягнути з Товариства на свою користь.
До позовної заяви додане клопотання про витребування судом доказів №12/2877 від 18.11.2020, а саме: матеріали кримінальної справи №569/14294/20.
Ухвалою суду від 24.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 17.12.2020.
Підготовче судове засідання неодноразово відкладалося з підстав, зазначених у відповідних ухвалах суду.
13 січня 2021 року на адресу суду від Служби надійшло клопотання №12/75 від 12.01.2021 про долучення доказів отриманих самостійно позивачем, частину яких останній просив витребувати клопотанням №12/2877 від 18.11.2020.
У судовому засіданні 18.01.2021, представник позивача заявив усне клопотання про відкликання клопотання №12/2877 від 18.11.2020 про витребування доказів, оскільки копії матеріалів кримінального провадження №569/14294/20, необхідні для розгляду даної справи отримані позивачем. Суд протокольною ухвалою задоволив вказане усне клопотання та залишив клопотання №12/2877 від 18.11.2020 без розгляду.
Ухвалою суду від 18.01.2021 закрито підготовче провадження у справі №918/1087/20, призначено справу до судового розгляду по суті на 02.02.2021.
У судовому засіданні 02.02.2021 судом було оголошено перерву до 16.02.2021.
У судовому засіданні 16.02.2021 позивач підтримав позовні вимоги з підстав зазначених в позовній заяві та просив їх задоволити.
Відповідач у жодне судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав.
Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалами суду, які направлялись на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02156, м. Київ, вул. Шолом-Алейхема, буд.3, офіс 3 (витяг а.с. 54-57).
Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Також у відповідності до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, вважається днем вручення відповідачу ухвали.
З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду, що надсилались на адресу відповідача повернуті на адресу Господарського суду Рівненської області відділенням поштового зв'язку.
Оскільки відповідач не повідомив про зміну свого місцезнаходження під час розгляду справи, та в матеріалах справи відсутні інші відомості про можливе місцезнаходження відповідача, суд вважає, що за змістом пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, вказані вище ухвали вручені відповідачу та останній був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України, та неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.03.2018 між Службою (Замовник) та Товариством (Виконавець) було укладено договір №4 про закупівлю послуг з поточного середнього ремонту з додатками (далі Договір, а.с. 11-23), відповідно до умов якого виконавець зобов'язався у період з 27.03.2018 по 31.12.2018 у порядку та на умовах, визначених Договором, своїми силами і засобами на власний ризик надати послуги: Поточний середній ремонт мосту на км 50+589 автомобільної дороги Городище-Рівне-Старокостянтинів (ДК 021:2015: 45233142-6 - Ремонт доріг), згідно технічного завдання викладеного в тендерній документації за рахунок коштів державного, місцевого та інших бюджетів, а замовник в свою чергу - прийняти надані послуги та сплатити їх вартість по мірі надходження бюджетних коштів передбачених на ці цілі (п. п. 1.1, 1.2, 5.1 Договору). Договір підписано повноважними представниками Служби та Товариства та скріплено відбитками печаток сторін.
Додатком №1 до Договору є погоджене технічне завдання із переліком робіт та витрат, що складають зміст зобов'язання виконавця (Товариства) (а.с. 17-22). Договірна ціна також погоджена сторонами та склала 11 999 990,00 грн. (а.с. 22 зворот - а.с. 23).
Договірна ціна, згідно п. 3.2 Договору є динамічною і може бути уточнена у випадках передбаченими п.6.3.2.2 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 без збільшення суми договору.
Відповідно до п. 4.1 Договору розрахунки проводяться Замовником виключно Виконавцю після підписання Сторонами "Актів приймання виконаних будівельних робіт" (форма № КБ-2в) і "Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" (форма № КБ-3), складених у відповідності з положенням чинних ДСТУ та СОУ, які складаються Виконавцем і подаються для підписання Замовнику не пізніше як за 3 робочих дні до кінця звітного місяця, або поетапної оплати Замовником наданих послуг.
Згідно пункту 4.3 Договору платіжні зобов'язання за договором виникають при наявності відповідного бюджетного призначення. Попередня оплата може здійснюватися у межах 30% від вартості річного обсягу робіт відповідно до Постанови КМУ від 23.04.2014 № 117.
Під час надання послуг Виконавець забезпечує повне, якісне і своєчасне ведення документації, що передбачена діючими нормами (п. 5.3 Договору).
Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами та діє до 31.12.2018, а в частині розрахунків та гарантійних зобов'язань - до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань (п. 10.1 Договору).
Позивачем до матеріалів справи долучено вирок Рівненського міського суду Рівненської області у справі №569/14294/20 від 08.09.2020 у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 , працюючого на момент його прийняття провідним інспектором Служби (а.с. 27-34).
Так, з означеного вироку вбачається, що Товариству видано ордер-дозвіл від 18.04.2018 №24 на право виконання робіт по поточному середньому ремонту мосту на км 50+589 автомобільної дороги Городище - Рівне - Старокостянтинів.
Згідно актів приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в за серпень, вересень 2018 року Підрядником відображено виконання будівельно-монтажних робіт на суму 3 401 544,20 гривень.
За виконані будівельно-монтажні роботи Службою розрахунки проведено в повному обсязі (платіжне доручення від 03.07.2018 №41 - 599 999,50 грн (аванс), платіжне доручення від 08.08.2018 №78 - 1 001 544,70 грн. (виконана робота), платіжне доручення від 14.08.2018 №88 - 1 800 000,00 грн (аванс)).
Службою згідно листа від 31.10.2018 №12/2263, у зв'язку з неналежним виконанням взятих зобов'язань Виконавцем по Договору, керуючись п.6.2.1 договору від 27.03.2018 №4, достроково розірвано договір з 15.11.2018 з Товариством.
Отже, по об'єкту "Поточний середній ремонт мосту на км 50+589 автомобільної дороги Городище-Рівне-Старокостянтинів", згідно актів приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в за серпень, вересень 2018 року фактично прийнято Замовником та оплачено будівельно-монтажних робіт на суму 3 401 544,20 грн.
Зокрема, у період з 02.08.2018 по 26.12.2018, службові особи ТОВ "Олександрія Кепітал" після укладення договору про закупівлю послуг з поточного середнього ремонту № 4 від 27.03.2018, з метою підтвердження виконання робіт з "поточного середнього ремонту мосту на км 50+589 автомобільної дороги Городище-Рівне-Старокостянтинів", склали акт №24/1 від 08.08.2018 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2018 року, акт №1/21 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2018 року від 02.08.2018, акт №38/1 від 13.09.2018 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2018 року та довідки вартості виконаних робіт до вказаних актів, відобразивши у них обсяг та види виконаних робіт на вказаному об'єкті на суму 3 401 544,20 грн.
У період з 02.08.2018 по 13.09.2018 в актах приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в отриманих працівником служби від ТОВ "Олександрія Кепітал", а саме: акті № 1/21 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2018 року від 02.08.2018; акті № 24/1 від 08.08.2018 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2018 року; акті № 38/1 від 13.09.2018 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2018 року, вказаним підрядником включено обсяги виконаних будівельних робіт і матеріалів під час здійснення поточного середнього ремонту мосту на км. 50+589 автомобільної дороги Городище - Рівне - Старокостянтинів, які фактично ТОВ "Олександрія Кепітал" за 2018 рік не виконувались, внаслідок чого завищено вартість будівельних робіт і матеріалів на загальну суму 392 578,79 грн.
Таким чином, вартість будівельних робіт і матеріалів, що закладені, зокрема, ТОВ "Олександрія Кепітал" в акті №1/21 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2018 року від 02.08.2018, акті №24/1 від 08.08.2018 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2018 року, акті №38/1 від 13.09.2018 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2018 року, але фактично не виконані, становить - 392 578,79 грн.
За виконані будівельно-монтажні роботи згідно вищевказаних актів приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в, Службою для Товариства згідно платіжних доручень 03.07.2018 № 41 перераховано - 599 999,50 грн., від 08.08.2018 № 78 перераховано - 1 001 544,70 грн. та від 14.08.2018 № 88 перераховано - 1 800 000,00 грн., всього на загальну суму 3 401 544,20 грн.
Встановлені у вироку наведені вище обставини підтверджуються наданими позивачем до даної справи доказами, а саме: довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2018 №21 від 02.08.2018, №24 за серпень 2018 від 08.08.2018, №38 від 13.09.2018 за вересень; актами приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в за серпень, вересень 2018 (а.с. 73-89); платіжними дорученнями: від 03.07.2018 №41 на суму 599 999,50 грн (аванс), від 08.08.2018 №78 на суму 1 001 544,70 грн. (виконана робота), від 14.08.2018 №88 на суму 1 800 000,00 грн (аванс) (а.с. 90-92); висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №9896 від 04.08.2020.
Враховуючи обставини встановлені у вироку по справі №569/14294/20 від 08.09.2020, Служба 25.09.2020 звернулась з претензією №12/2353 від 25.09.2020 до Товариства з вимогою відшкодувати збитки завдані внаслідок завищення вартості будівельних робіт у розмірі 392 578,79 грн та повернути безпідставно отримані кошти на рахунок Служби (а.с. 24-26).
Проте, вимога позивача про відшкодування завданих збитків відповідачем виконана не була. Докази перерахування позивачеві коштів в розмірі 392 578,79 грн сплачених за фактично не виконані роботи в матеріалах справи відсутні.
Так, спір у даній справі полягає у стягненні з відповідача збитків, завданих позивачу внаслідок завищення вартості будівельних робіт і матеріалів за договором підряду.
Стаття 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Положеннями ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Статтею 852 Цивільного кодексу України встановлено, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
За змістом статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зазнала або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов'язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.
Збитки, завдані суб'єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону (ст. 147 ГК України).
Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.
Згідно ч. 1, 2, 4 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
У відповідності до статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено у ст.1166 ЦК України, згідно з якою - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення). Для настання відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювача шкоди; в) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г) вина.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
Оскільки Позивачем заявлено цивільно-правову вимогу про відшкодування шкоди в межах якої слід встановити наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення наведених вище.
Відповідно до частини 1 статті 1192 Цивільного кодексу України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Відповідно до ст. 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Так наявними матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Договору, з метою підтвердження виконання робіт з "поточного середнього ремонту мосту на км 50+589 автомобільної дороги Городище-Рівне-Старокостянтинів", відповідачем складені та направлені на підпис та підписані позивачем акти виконаних будівельних робіт на суму 3 401 544,20 грн.
Позивачем, відповідно до наявних в матеріалах справи платіжних доручень, було сплачено відповідачу грошові кошти на загальну суму 3 401 544,20 грн.
Позовні вимоги мотивовані неправомірним включенням до актів приймання виконаних будівельних робіт за Договором, вартості робіт, які фактично не виконані, у зв'язку з чим у відповідача виникло зобов'язання відшкодувати збитки, які визначені, виходячи із здійснення надмірної плати за роботи у розмірі 392 578,79 грн.
Судом досліджено висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №9896 від 04.08.2020 (далі Висновок, а.с. 94-117), наданий позивачем та встановлено, що судовий експерт повідомлений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, передбачену статтею 384 КК України, відтак, наданий висновок приймається судом в якості доказу на підтвердження обставин зазначених в позовній заяві.
Так, об'єктом дослідження згідно Висновку були, в тому числі, акти приймання виконаних будівельних робіт № 1/21 за серпень 2018 року від 02.08.2018, № 24/1 від 08.08.2018 за серпень 2018 року, № 38/1 від 13.09.2018 за вересень 2018 року підписані замовником та підрядником.
На вирішення судової будівельно-технічної експертизи поставлені питання, зокрема, які обсяги та вартість виконаних будівельних робіт і матеріалів під час здійснення поточного середнього ремонту мосту на км. 50+589 автомобільної дороги Городище-Рівне-Старокостянтинів, які зазначені в актах приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, а саме: акт №1/21 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2018 року від 02.08.2018, акт №24/1 від 08.08.2018 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2018 року, акт №38/1 від 13.09.2018 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2018 року, але фактично не виконаних ТОВ "Олександрія Кепітал" за 2018 рік, з врахуванням будівельно-технічної експертизи №9912 від 11.01.2020?
Висновком судового експерта (п. 1 розділу "висновки") встановлено, що обсяги виконаних будівельних робіт і матеріалів під час здійснення поточного середнього ремонту мосту на км. 50+589 автомобільної дороги Городище-Рівне-Старокостянтинів, які зазначені в актах приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, а саме: акт №24/1 від 08.08.2018 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2018 р., акт №1/21 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2018 р. від 02.08.2018, акт №38/1 від 13.09.2018 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2018р., але фактично не виконаних ТОВ "Олександрія Кепітал" за 2018 рік, з врахуванням будівельно-технічної експертизи №9912 від 11.01.2020 викладені на сторінках 8-9 висновку. Вартість виконаних будівельних робіт і матеріалів під час здійснення поточного середнього ремонту мосту на км. 50+589 автомобільної дороги Городище-Рівне-Старокостянтинів, які зазначені в актах приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, а саме: акт №24/1 від 08.08.2018 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2018 р., акт №1/21 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2018 р. від 02.08.2018, акт №38/1 від 13.09.2018 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2018р., але фактично не виконаних ТОВ "Олександрія Кепітал" за 2018 рік, з врахуванням будівельно-технічної експертизи №9912 від 11.01.2020 становить - 392 578,79 грн. (триста дев'яносто дві тисячі п'ятсот сімдесят вісім грн 79 коп).
Отже, завищення вартості робіт складає 392 578,79 грн.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що всупереч умовам Договору відповідач безпідставно включив до актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в вартість робіт, які фактично не виконав, в сумі 392 578,79 грн.
При цьому, з пункту 4.1 Договору вбачається, що акти приймання виконаних будівельних робіт складаються саме виконавцем, з чого вбачаються винні дії Товариства з включення до актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, які ним не виконані на суму 392 578,79 грн.
Статтею 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Статтею 883 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
З аналізу вищенаведених норм убачається, що вони передбачають відповідальність за неналежне виконання своїх зобов'язань за договором та необхідність відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язань.
На переконання суду позивачем доведено належними та допустимими доказами протиправну поведінку відповідача у вигляді порушення договірного зобов'язання, яка спричинила шкідливий результат для зобов'язаного контрагента - збитки завдані позивачу в розмірі 392 578,79 грн, а відтак з означеного вбачається причинний зв'язок між заподіяною шкодою та поведінкою особи.
З огляду на вищевикладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, зокрема, підписані сторонами довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень - вересень 2018, акти приймання виконаних будівельних робіт за серпень - вересень 2018, платіжні доручення, висновок будівельно-технічної експертизи, суд вважає наявними підстави для покладення на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування збитків у розмірі 392 578,79 грн., з огляду на завищення Товариством вартості підрядних робіт, які проводились на виконання Договору, враховуючи що останнім отримано кошти за роботи, які не проводились, а відтак, позов підлягає до задоволення.
Ураховуючи положення статті 74 Господарського процесуального кодексу України, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Натомість Відповідачу, з урахуванням положень частини 1 статті 883 Цивільного кодексу України, потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.
Відповідач вимог позивача не спростував, відсутність його вини у завданні збитків позивачу, не довів.
Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно до ст.129 Конституції України та ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують доводи викладені у позові, отже позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає судові витрати на відповідача в сумі 5 889,00 грн.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 129, 237- 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Служби автомобільних доріг у Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрія Кепітал" про стягнення збитків в розмірі 392 578, 79 грн задоволити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрія Кепітал" (02156, місто Київ, вул. Шолом-Алейхема , будинок 3, офіс 3, код ЄДРПОУ 39265954) збитки в розмірі 392 578 (триста дев'ятсот дві тисячі п'ятсот сімдесят вісім) грн 79 коп. та 5 889 (п'ять тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять) грн 00 коп. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-Західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 25.02.2021.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя І.О. Пашкевич