36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
про повернення позовної заяви
26.02.2021 Справа № 917/263/21
Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., розглянувши матеріали
за позовною заявою Першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області
в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах:
Комунального підприємства «Полтава-сервіс» Полтавської міської ради
Полтавської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство Оллан"
про стягнення 80245,17 грн.
встановив:
До господарського суду Полтавської області надійшов позов Першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Комунального підприємства «Полтава-сервіс» Полтавської міської ради та Полтавської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство Оллан".
В цьому позові заявлено вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство Оллан" на користь Комунального підприємства «Полтава-сервіс» Полтавської міської ради (далі - КП «Полтава-сервіс») 80245,17 грн. безпідставно збережених коштів.
В обґрунтування позову Прокурор посилається на те, що між КП «Полтава-сервіс» та ТОВ «Рекламне агентство Оллан» укладено договір № Д355 від 24.07.2014 про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій. Оскільки відповідач фактично користується вказаними місцями, проте не виконав своїх зобов'язань за вказаним договором зі сплати коштів за користування місцями для розташування спеціальних конструкцій, Прокурор прохає стягнути заборгованість на користь КП «Полтава-сервіс».
При перевірці наявності підстав для представництва, суд зазначає наступне.
У статті 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і у порядку, що визначені законом.
Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення ЄСПЛ у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).
В ч. 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України вказано, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
В ч. 1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» вказано, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
В абзаці третьому частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» вказано, що не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній.
У Законі України «Про прокуратуру» закріплено вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді у некримінальних провадженнях. Таке представництво відповідно до ч. 3 ст. 23 цього Закону здійснюється лише у випадках порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо: 1) захист інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, 2) відсутній компетентний орган.
Прокурор у позові зазначає, що Комунальне підприємство «Полтава-сервіс» Полтавської міської ради є органом, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження у спірних правовідносинах, на якого покладено виконання функцій щодо регулювання діяльності у сфері розміщення зовнішньої реклами у місті Полтаві.
Проте вказане твердження є необґрунтованим.
В ст. 62 Господарського кодексу України вказано, що підприємство - це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
В ч. 1 ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вказано, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Відповідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Комунальне підприємство «Полтава-сервіс» Полтавської міської ради (ідентифікаційний код 30191518) за організаційно-правовою формою є саме комунальним підприємством, тобто суб'єктом господарювання, який здійснює підприємницьку діяльність, а не органом державної влади чи органом місцевого самоврядування.
КП «Полтава-сервіс» не є органом місцевого самоврядування, не є виконавчим органом міської ради, а також не є іншим суб'єктом владних повноважень.
Отже, визначення у позові КП «Полтава-сервіс» як органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є помилковим.
З огляду на викладене, у Прокурора відсутні підстави для звернення з даним позовом в інтересах КП «Полтава-сервіс».
В ч. 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України вказано, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Полтавська міська рада не є стороною договору № Д355 від 24.07.2014, на підставі якого заявлено позов.
Жодних позовних вимог на користь Полтавської міської ради у позові не заявлено.
Позовна заява містить вимоги про стягнення грошових коштів саме на користь КП «Полтава-сервіс», а не на користь Полтавської міської ради, тому суд вважає, що визначення Прокурором в позовній заяві Полтавської міської ради як органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є помилковим.
Одночасно суд зазначає, що пред'явлення Прокурором позову в інтересах держави в особі КП «Полтава-сервіс», яке є стороною у спірних правовідносинах, але не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, прямо заборонено ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру».
Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
Судом враховується правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, згідно якої:
«Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим».
Прокурор у позові зазначає, що Полтавська місцева прокуратура листом № 35-1508вих-21 від 08.02.2021 звернулася до Полтавської міської ради про необхідність звернення до суду з позовною заявою про стягнення безпідставно збережених коштів з ТОВ «Рекламне агентство Оллан», оскільки останнє не сплатило кошти в добровільному порядку.
При цьому жодних доказів направлення вказаного листа до Полтавської міської ради або доказів отримання листа до позову не додано.
Отже, Прокурором не доведено належними доказами дотримання порядку повідомлення Полтавської міської ради згідно з вимогами ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», не доведено, що Полтавська міська рада знала або повинна була знати про порушення інтересів держави, і як наслідок не доведено бездіяльність компетентного органу.
КП «Полтава-сервіс» листом (вих. № 169 від 09.02.2021) повідомило про те, що «на даний час у КП «Полтава-сервіс» відсутні можливості оперативно звернутися з позовом щодо стягнення коштів з ТОВ «Р. А. Оллан» у зв'язку з відсутністю коштів на сплату судового збору».
Проте, із вказаного листа не вбачається, що КП «Полтава-сервіс» відмовляється вживати заходи щодо стягнення заборгованості з відповідача, а неможливість подання відповідного позову носить тимчасовий характер з огляду на незначний розмір заборгованості та судового збору (2270,00 грн.), який підлягає сплаті за подання позову про її стягнення.
Крім того, в доданих до позову претензіях від 26.03.2020, від 09.04.2020, від 27.04.2020, від 14.05.2020 КП «Полтава-сервіс» повідомляло відповідача про намір звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором № Д355 від 24.07.2014.
Також, суд зазначає, що строк між датою складення листа Полтавської місцевої прокуратури від 08.02.2021 та датою подання позову - 24.02.2021 не є тривалим, та не може розглядатися як розумний строк для вжиття відповідних заходів адресатами для підготовки та подачі позову.
Згідно з ч. 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави.
Оскільки у даному випадку відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави, то позовну заяву слід повернути.
Керуючись ст.ст.174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суддя -
ухвалив:
Позовну заяву повернути Першому заступнику керівника Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги через відповідний суд до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Полтавської області.
Дата підписання ухвали: 26.02.2021.
Суддя Т. М. Безрук