"24" лютого 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3572/20
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,
При секретарі судового засідання Тарасенко Ю.Г.,
розглядаючи справу №916/3572/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТерраТарса Україна" (вулиця Південна, будинок 4, місто Каховка, Херсонська область, 74800, код ЄДРПОУ 37871328)
до відповідача: Приватного підприємства "Ренійський Аграрій" (вулиця Новоселів, будинок 19, село Нагірне, Ренійський район, Одеська область, 68821, код ЄДРПОУ 39384570)
про стягнення 871958,28 грн.
Представники сторін:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТерраТарса Україна" звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Приватного підприємства "Ренійський Аграрій", в якому, з урахуванням зменшення розміру позовних вимог просить стягнути з відповідача 871958,28 грн., з яких 653370,30 грн. вартості несплаченого товару, 11782,48 грн. пені, 70337,03 грн. штрафу, 23564,97 грн. відсотків річних, 112903,50 грн. доплати у зв'язку зі зміною валютного курсу.
Ухвалою суду від 17.12.2020 позовну заяву було залишено без руху, встановлено позивачеві строк для усунення недоліків. Заявою від 28.12.2020 (вх.№34712/20) недоліки позову було усунуто.
29.12.2020 було відкрито провадження у справі, визнано справу малозначною, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання призначено на 27.01.2021.
20.01.2021 відповідачем подано відзив (вх.№1591/21) на позовну заяву.
27.01.2021 до суду надійшла відповідь на відзив (№2401/21).
27.01.2021 відкладено засідання на 03.02.2021.
29.01.2021 представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх.№2619/20).
02.02.2021 відповідачем подано клопотання про розгляд справи за відсутністю представника відповідача (вх.№2941/21).
03.02.2021 розгляд справи призначено на 24.02.2021.
22.02.2021 представником позивача подано заяву (вх.№4974/21) про здійснення розгляду справи без участі представника позивача.
23.02.2021 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності (вх.№5133/21).
В обґрунтування вимог позивач посилається на укладення договору поставки №04/03-2 від 03.04.2021, до якого сторонами було погоджено три специфікації. Вказує, що поставив весь товар відповідно до умов договору, однак відповідачем зобов'язання зі сплати товару виконано частково, у зв'язку з чим просить стягнути 703370,30 грн. вартість неоплаченого товару за специфікацією №2 до Договору, 113398,27 грн. суми доплати за товар у зв'язку зі зміною валютного курсу, 11782,48 грн. пені, 70337,03 грн. штрафу, 23564,97 грн. - 24% річних.
Зазначає, що Специфікацією №2 було передбачено, що покупець сплачує вартість товару частинами: 8% вартості товару до 06.04.2020, 8% вартості товару до 03.08.2020, 84% вартості товару до 15.10.2020. В рахунок оплати відповідачем було перераховано 66987,65 грн. 06.04.2020, 66987,65 грн. - 13.08.2020, оплата за товар у сумі 703370,30 грн. станом на 15.10.2020 не була здійснена.
У відзиві відповідач зазначає, що додатково до вказаних позивачем оплат на виконання умов специфікації №2 ним було сплачено 50000,00 грн. 30.12.2020, отже сума основного боргу становить 653370,30 грн. Посилається на те, що основним видом діяльності відповідача є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, при підписанні договору відповідач планував розрахуватися з позивачем за товар за рахунок коштів від реалізації врожаю 2020 року. Проте літній період 2020 року на території Ренійського району виявився посушливим, через аномальні погодні умови сталася непередбачувана загибель посівів. Осінньо-зимовий період кінця 2019 - початку 2020 теж був складним для регіону, протоколами позачергового засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Ренійської райдержадміністрації №17 від 19.05.2020 та №32 від 29.09.2020 визнано події, що призвели до масової загибелі посівів на всій території Ренійського району, надзвичайною ситуацією код 20323. На підтвердження факту загибелі посівів Відповідачем отримано в Одеській регіональній торгово-промисловій палаті відповідні висновки про загибель посівів. Крім цього, вказує, що наказом по підприємству від 21.06.2020 для окремих працівників було введено режим неповного робочого часу. Посилається на збитковість та наявність кредиторської заборгованості.
Зазначає також, що направляв позивачеві листи із пропозицією відтермінувати кінцевий розрахунок, однак відповіді не отримав, також у листах вказував про те, що товар, придбаний за договором, має недоліки, однак покупець не пред'являє претензій щодо якості товару, але просить винайти можливості для відстрочення платежу.
Вказує, що 29.12.2020 було отримано частину регіональної компенсації за напрямом здешевлення вартості електроенергії, витраченої на подачу води для зрошення на суму 36538,64 грн., завдяки чому відповідач зміг сплатити черговий платіж у розмірі 50000,00 грн.
Відповідач визнає наявність основного боргу у розмірі 653370,30 грн., визнає можливість нарахування відсотків та курсової різниці за Договором, втім, у розрахунку зміни вартості позивачем було допущено помилки. Щодо нарахування штрафних санкцій зазначає, що інфляційні та курсові витрати, а також 24% річних у повній мірі компенсують всі негативні наслідки для позивача, додаткове нарахування пені та штрафу пояснюється бажанням отримання надприбутку та байдужістю щодо скрутного фінансового становища відповідача, нехтуванням звичаями взаємної поваги і поступливості у стосунках.
Просить максимально зменшити розмір штрафних санкцій.
У відповіді на відзив позивач визнав отримання 50000,00 грн. в рахунок погашення боргу, зазначає, що сума основного боргу зменшилась до 653370,30 грн.
Також визнав обґрунтованими заперечення щодо допущеної помилки відносно взятого курсу, приведено розрахунок у відповідність із зауваженнями, просить стягнути 112903,50 грн. зміни вартості товару у зв'язку зі зміною курсу замість 113398,27 грн.
Щодо зменшення розміру штрафних санкцій вказує, що із розумінням ставиться до виниклої ситуації, однак звертає увагу на те, що має бути враховано баланс інтересів сторін, посилається на те, що дебіторська заборгованість позивача є дуже високою, крім того, збільшилась і кредиторська заборгованість. Таким чином, вказане свідчить про стійку тенденцію до зниження фінансових показників діяльності позивача, що в першу чергу обумовлено неналежним виконанням своїх зобов'язань контрагентами позивача.
Крім того, зазначає, що обов'язок розрахунку за товар виражений у грошовій, а не натуральній формі. Посилання на неможливість розрахуватися за поставлений товар позивач не може сприйняти як повну підставу для звільнення від відповідальності, оскільки предметом договору поставки була крапельна стрічка, яка мала використовуватись у господарській діяльності з метою зрошення сільськогосподарських культур, що не повинно було призвести до ґрунтової посухи та загибелі посівів.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
03.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТерраТарса Україна» (Постачальник, позивач) та Приватним підприємством «Ренійський Аграрій» (Покупець, відповідач) було укладено Договір поставки №04/03-2 (далі - Договір), відповідно до п.1.1. якого Постачальник зобов'язується в строки, обумовлені Договором, передати у власність Покупцеві мінеральні добрива, обладнання для крапельного зрошення, торф (далі - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти такий Товар та на умовах даного Договору оплатити його вартість (п.1.1.).
Згідно з п.1.2. Договору найменування Товару, його кількість, ціна за одиницю Товару, строки поставки (передачі) Товару Покупцю, базис поставки (місце передачі), вартість Товару і її еквівалент в іноземній валюті, а також інші погоджені сторонами умови зазначаються у специфікації (специфікаціях - якщо їх декілька), яка є невід'ємною частиною Договору.
Пунктом 2.1. Договору встановлено, що загальна вартість Товару (сума Договору), поставка якого здійснюється на умовах цього Договору, визначається специфікацією (на підставі всіх специфікацій - якщо їх декілька).
Вартість Товару визначена в гривнях і включає в себе ПДВ за ставкою 20%. У специфікації наведено грошовий еквівалент вартості Товару в іноземній валюті, а також курс продажу цієї валюти на міжбанківському валютному ринку на день, що передує дню підписання Специфікації. Днем оплати вартості Товару вважається день зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.
Згідно з п.3.2. Договору Товар вважається переданим Постачальником за кількістю, асортиментом та якістю в момент поставки. З цього моменту право власності на Товар, а також ризик випадкової втрати, знищення та (або) пошкодження Товару переходить до Покупця. Моментом поставки вважається:
- Момент підписання водієм першого перевізника товарно-транспортної накладної або момент оформлення іншого документа, що свідчить про прийняття перевізником Товару до перевезення (у випадку здійснення поставки на умовах FCA або СРТ згідно Інкотермс 2010);
- Момент підписання Покупцем видаткової накладної на Товар (у випадку здійснення поставки на умовах EXW згідно Інкотермс 2010);
- Момент підписання Покупцем товарно-транспортної накладної на товар або момент оформлення іншого документа, що свідчить про прийняття ним Товару від перевізника (у випадку здійснення поставки на умовах DDP згідно Інкотермс 2010).
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
П.1 ст.202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст.193 ГК України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов'язання або зміну його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Між сторонами було укладено Специфікації до Договору:
- Специфікація №1 від 03.04.2020 на суму 522629,32 грн. (а.с.18);
- Специфікація №2 від 03.04.2020 на суму 837345,60 грн. (а.с.19);
- Специфікація №3 від 07.05.2020 на суму 4060,01 грн. (а.с.20).
Позивачем було поставлено товар на загальну суму 1364034,93 грн., що підтверджується видатковими накладними, які підписані сторонами:
- №724 від 09.04.2020 на суму 522629,32 грн. (а.с.24);
- №725 від 09.04.2020 на суму 837345,60 грн. (ас.27);
- №1098 від 08.05.2020 на суму 4060,01 грн. (а.с.30).
Позивач просить стягнути з відповідача залишок несплаченої вартості товару за Специфікацією №2 у розмірі 653370,30 грн.
Наявність вказаної заборгованості визнається відповідачем у повному обсязі, що додатково також підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків станом за 2020 рік (а.с.157), в якому встановлено, що на 31.12.2020 заборгованість на користь ТОВ «ТерраТарса Україна» становить 653370,30 грн.
Відповідно до п.3 Специфікації №2 Покупець сплачує вартість Товару у наступному порядку:
3.1. 8% передоплата вартості Товару, що на дату підписання специфікації складає 66987,65 грн., у т.ч. ПДВ 11164,61 грн. - до 6 квітня 2020 р., грошовий еквівалент вартості Товару у Євро складає 2246 Євро.
3.2. 8% оплата вартості Товару, що на дату підписання специфікації складає 66987,65 грн., у т.ч. ПДВ 11164,61 грн. - до 3 серпня 2020 р., грошовий еквівалент вартості Товару у Євро складає 2246 Євро.
3.3. 84% оплата вартості Товару, що на дату підписання специфікації складає 703370,30 грн., у т.ч. ПДВ 20% 117228,38 грн. - до 15 жовтня 2020 р., грошовий еквівалент вартості Товару у Євро складає 23588 Євро.
Часткова оплата у розмірі 66987,65 грн. підтверджується випискою по рахунку від 06.04.2020 (а.с.31-35) та платіжним дорученням №5903 від 06.04.2020 (а.с.109). Надалі відповідачем було сплачено 66987,65 грн. 13.08.2020, що підтверджується випискою по рахунку від 13.08.2020 (а.с.36-39) та платіжним дорученням №132 від 13.08.2020 (а.с.110).
Крім того, 29.12.2020 відповідачем було сплачено 50000,00 грн. відповідно до платіжного доручення №257 (а.с.111), що визнано позивачем і з урахуванням чого позовні вимоги було зменшено.
Керуючись зазначеним вище, враховуючи, що за Специфікацією №2 відповідачем було загалом сплачено 183975,30 грн., суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог щодо стягнення основного боргу у сумі 653370,30 грн.
Позивач також з урахуванням уточнень просить стягнути 112903,50 грн. доплати за товар у зв'язку зі зміною валютного курсу.
Відповідно до п.2.2. Договору сторони домовилися, що ціна (вартість) Товару (в тому числі збільшена відповідно з особливою умовою, обумовленою у п.2.1. Договору) виражена в гривнях, яку Покупець зобов'язаний оплатити Постачальнику, в разі збільшення курсу продажу іноземної валюти, визначеної у Специфікації більш ніж на 2 (два) % на день, що передує дню оплати вартості Товару, в порівнянні з курсом, встановленим на день, і передує дню підписання такої Специфікації, коригується без додаткового узгодження за наступною формулою:
Ц = ЦП х (А2/А1), де
Ц - вартість товару на день оплати, грн.;
Цп - вартість товару на день підписання Специфікації (вказана в Специфікації), яка може бути збільшена відповідно з особливою умовою, обумовленою у п.2.1. Договору, грн.;
А1 - значення курсу продажу визначеної у Специфікації іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України на день, що передує дню підписання Специфікації (наведено у Специфікації), грн.;
А2 - значення курсу продажу визначеної у Специфікації іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України на день, що передує дню оплати вартості Товару, грн.
Якщо дню підписання Специфікації або дню оплати вартості Товару передує неробочий (вихідний, святковий) день, то значення курсу продажу іноземної валюти А1 або А2 визначається на перший попередній перед ним робочий день.
Достатнім (належним) підтвердженням (доказом) значення курсу продажу іноземної валюти А1 та (або) А2 є дані, розміщені в мережі Інтернет на сайті http://minfin.com.ua на веб-сторінці, яка знаходиться за адресою: http://index.minfin.com.ua/exchange/archive на відповідний день. Зазначена роздруківка має бути зроблена на паперовому носії та засвідчена підписом посадової особи Постачальника і підписом печатки Постачальника.
У випадку відсутності на вказаних в п.2.2. цього Договору сайті та веб-сторінці даних про значення курсу продажу визначеної у Специфікації та (або) день, що передує дню оплати вартості Товару, значення курсу продажу іноземної валюти А2 у наведеній в п.2.2. цього Договору формулі визначається за збільшеним на 2 (два) % офіційним курсом гривні до визначеної Специфікацією іноземної валюти, встановленим Національним банком України на день, що передує дню оплати вартості Товару.
Згідно з п.2.3. Договору у випадку, коли збільшення курсу продажу визначеної у Специфікації іноземної валюти на день, що передує дню оплати вартості Товару в порівнянні з курсом, встановленим на день, що передує дню підписання такої Специфікації не перевищує 2 (двох) процентів оплата вартості Товару здійснюється Покупцем за визначеною Специфікацією ціною (вартістю) Товару в гривнях без коригування за наведеною в п.2.2. цього Договору формулою.
Пунктом 2.5. Договору встановлено, що у випадку звернення Постачальника до Покупця з позовом про стягнення вартості поставленого за цим Договором Товару ціна (вартість) Товару коригується за наведеною в п.2.2. цього Договору формулою в разі збільшення курсу продажу визначеної у специфікації іноземної валюти більш ніж на 2% на день складання Постачальником позовної заяви в порівнянні з курсом, встановленим на день, який передував дню підписання такої Специфікації. При цьому показник вартості товару Ц та показник курсу А2 визначається на день складання Постачальником позовної заяви.
Судом перевірено розрахунок втрат від коливання курсу валют відповідно до вищезазначених умов Договору, та встановлено, що позивач нараховує відповідні втрати на суму у розмірі 66987,65 грн., яка мала бути сплачена до 03.08.2020, а фактично була сплачена 13.08.2020, а також нараховує втрати на суму у розмірі 703370,30 грн., яка мала бути сплачена до 15.10.2020. Зазначене відповідає умовам Договору і тому суд погоджується із відповідною базою нарахування.
Водночас, судом перевірено сам розрахунок з урахуванням курсу валют, розміщеного в мережі Інтернет на сайті http://minfin.com.ua, та встановлено, що збільшена вартість Товару з урахуванням коливання курсу відповідно до умов п.2.2. цього Договору, що нараховуються на суму 66987,65 грн., становить
66987,65 * (32,4213 / 29,8158) = 72841,47 грн., де
- 32,4213 - курс продажу Євро станом на 12.08.2020 (день, який передує дню оплати);
- 29,8158 - курс продажу Євро станом на 02.04.2020 (день, який передує дню підписання Специфікації).
Таким чином, втрати від коливання курсу становлять 5853,82 грн. (72841,47 грн. - 66987,65 грн.).
Також, збільшена вартість Товару з урахуванням коливання курсу відповідно до умов п.2.5. цього Договору, що нараховуються на суму 703370,30 грн., становить
703370,30 * (34,3589 / 29,8158) = 810544,40 грн., де
- 34,3589 - курс продажу Євро станом на 04.12.2020 (день складання позовної заяви);
- 29,8158 - курс продажу Євро станом на 02.04.2020 (день, який передує дню підписання Специфікації).
Таким чином, втрати від коливання курсу становлять 107174,10 грн. (81544,40 грн. - 703370,30 грн.).
Отже, сума втрат від коливань курсу становить 113027,92 грн.
Водночас, позивачем заявлено до стягнення суму доплати у розмірі 112903,50 грн., що є меншим за розрахунок, здійснений судом.
Втім, суд враховує положення ст. 14 ГПК України, відповідно до якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення 112903,50 грн. втрат від коливань валютного курсу.
Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п.7.4. Договору при порушенні Покупцем строків оплати Товару Постачальник має право, у тому числі, стягнути з Покупця суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, і нарахування 24 (двадцяти чотирьох) процентів річних від простроченої суми відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України.
Однією із засад цивільного законодавства є свобода договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України). Таким чином, особа може, реалізуючи своє право свободи договору (право свободи правочину), вчиняти з метою створення, зміни, припинення тощо цивільних прав і обов'язків будь-які правомірні дії. При цьому не вимагається прямої вказівки на правомірність дій в акті цивільного законодавства, а достатньо того, що закон не визначає ці дії як заборонені.
Так, сторонами узгоджено нарахування на прострочену суму заборгованості 24 відсотків річних.
Судом перевірено розрахунок відсотків річних, заявлений позивачем, та встановлено його правильність, у зв'язку з чим суд доходить висновку про задоволення вимоги щодо стягнення з відповідача 23564,97 грн. відсотків річних.
Крім цього, позивачем заявлено вимогу про стягнення 11782,48 грн. пені, а також 70337,03 грн. штрафу.
Відповідно до п.7.3. при порушенні Покупцем строків оплати Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу, і, крім того, при простроченні оплати Товару тривалістю більш ніж 30 календарних днів Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику штраф в розмірі 10 відсотків від несплаченої в установлений строк вартості Товару.
Судом перевірено розрахунок штрафних санкцій та встановлено його правильність.
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ч.3 ст. 549 ЦК України, ч.6 ст. 231 ГК України та ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч.4 ст. 231 ГК України.
Так, відповідно до ч.4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Суд зазначає, що можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України.
Відповідно до вказаної норми у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17).
Відповідач просить максимально зменшити розмір штрафу та пені, нарахований позивачем.
Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013.
Зі змісту наведених норм випливає, що у вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18.
Суди, досліджуючи питання щодо зменшення пені повинні були об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів обох сторін, а не лише відповідача.
Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити і з того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов'язань, при цьому вона має обов'язковий для учасників правовідносин характер.
Судом встановлено, що 06.05.2020 року комісією у складі представника Ренійської державної адміністрації, заступника голови Ренійської державної адміністрації, заступника директора з виробництва ПП «Ренійський аграрій», депутата Ренійської районної ради, спеціаліста-землевпорядника Нагірненської сільської ради, депутата Нагірненської сільської ради, складено акт обстеження сільськогосподарських озимих культур, постраждалих від засухи на полях ПП «Ренійський аграрій» Ренійського району, Одеської області (а.с.112). У результаті обстеження було встановлено, що посів озимих культур восени 2019 проводився в сухий грунт, практично з нульовим запасов вологи в метровому шарі грунту. В результаті відсутності тривалого періоду (вересень 2019 - квітень 2020) продуктивних атмосферних опадів волога у ораному шарі грунта відсутня. Загальна площа загибелі посівів озимого ячменю склала 213 га.
Крім цього, 06.05.2020 року комісією у складі представника Ренійської державної адміністрації, заступника голови Ренійської державної адміністрації, заступника директора з виробництва ПП «Ренійський аграрій», депутата Ренійської районної ради, спеціаліста-землевпорядника Нагірненської сільської ради, депутата Нагірненської сільської ради, складено акт обстеження сільськогосподарських озимих культур, постраждалих від засухи на полях ПП «Ренійський аграрій» Ренійського району, Одеської області (а.с.113). У результаті обстеження було встановлено, що посів озимих культур восени 2019 проводився в сухий грунт, практично з нульовим запасов вологи в метровому шарі грунту. В результаті відсутності тривалого періоду (вересень 2019 - квітень 2020) продуктивних атмосферних опадів волога у ораному шарі грунта відсутня. Це призвело до усихання озимої пшениці, що знаходилася у стадії трубкування. Загальна площа загибелі посівів озимої пшениці склала 393 га.
Крім цього, 20.08.2020 комісією у складі виконуючого обов'язки директора ПП «Ренійський аграрій», депутата Ренійської районної ради, голови Нагірненської сільської ради, спеціаліста-землевпорядника Нагірненської сільської ради, депутата Нагірненської сільської ради, складено акт обстеження сільськогосподарських ярових культур, постраждалих від засухи на полях ПП «Ренійський аграрій» Ренійського району, Одеської області (а.с.114). В результаті обстеження було встановлено загибель посівів проса в результаті відсутності у червні 2020 - 1й половині серпня 2020 продуктивних атмосферних опадів, а також впливу високих температур навколишнього середовища. Встановлено, що загинуло 99% на площі 538,56 га.
Відповідачем надано розрахунок збитків сільськогосподарської продукції по ПП «Ренійський аграрій» внаслідок надзвичайної ситуації (посухи) у розмірі 6842,88 тис. грн. на площі 544 га (а.с.115), розрахунок збитків у розмірі 5200800,18 грн. на площі 606 га (а.с.116).
Гідрометеорологічний центр Чорного та Азовського морів Державної служби України з надзвичайних ситуацій надав відповідачеві довідку про несприятливі погодні умови у весняно-літній період 2020 щодо стану пізніх культур на території Ренійського району Одеської області (а.с.117). З наданої довідки вбачається, що засушливі умови у весняно-літній період 2020 року негативно впливали на розвиток та формування врожаю проса на землях ПП «Ренійський аграрій» Ренійського району Одеської області.
Також, Гідрометеорологічним центром Чорного та Азовського морів Державної служби України з надзвичайних ситуацій надано відповідачеві довідку про несприятливі погодні умови восени 2019, зимовий період 2020 та весняний період 2020 щодо стану озимих культур на території Ренійського району Одеської області (а.с.118). Довідкою встановлено, що засушливі умови восени 2019, несприятливі явища навесні 2020 (дефіцит опадів, недостатнє і незадовільне зволоження грунту, заморозки, низька відносна вологість повітря) негативно впливали на вегетацію озимої пшениці, озимого ячменя і могли спричинити пошкодження та загибель на землях ПП «Ренійський аграрій».
Крім цього, відповідачем надано копію довідки про погодні умови Дунайської гідрометеорологічної обсерваторії Державної служби України з надзвичайних ситуацій (а.с.119), відповідно до якої у період з вересня 2019 по квітень 2020 року спостерігались вкрай несприятливі погодні умови, які пов'язані із значним дефіцитом опадів та підвищеною температурою повітря. Зазначено, що ця довідка є підтвердженням форс-мажорних обставин на території Ізмаїльського та Ренійського районів.
19.05.2020 Комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Ренійської районної державної адміністрації складено Протокол №17 позачергового засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій райдержадміністрації (а.с.120-121), зазначеним протоколом комісія зафіксувала наступні рішення:
- прийняти акти обстеження посівів озимих зернових культур під урожай 2020 року для обчислення збитків (майнової шкоди) сільгоспвиробникам району, які постраждали внаслідок надзвичайної ситуації, пов'язаної з масовим засиханням та загибеллю посівів, унаслідок засухи та з масовим пошкодженням і загибеллю посівів, незібраним урожаєм, унаслідок заморозків;
- визнати події, що призвели до масової загибелі посівів на території району надзвичайною ситуацією код 20323 (Надзвичайна ситуація, пов'язана з масовим засиханням та загибеллю посівів і створених 1-3-річних лісових культур, унаслідок засухи), код 20324 (Надзвичайна ситуація, пов'язана з масовим пошкодженням і загибеллю посівів, незібраним урожаєм, унаслідок заморозків) згідно Національного класифікатора надзвичайних ситуацій України ДК 019:2010, з класифікаційною ознакою 8 розділу ІІ (Надзвичайні ситуації природного характеру «Масове пошкодження та загибель посівів сільськогосподарських культур, незібраного врожаю (травостою) внаслідок небезпечних природних гідрометеорологічних явищ (засуха) не менше ніж 1000 га»), згідно наказу МВС України від 06.08.2018 року №658 «Про затвердження Класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 серпня 2018 року за №969/32421;
- визначити зону надзвичайної ситуації по всій території Ренійського району.
Протоколом №32 позачергового засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій райдержадміністрації (а.с.122-123) від 29.09.2020 Комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Ренійської районної державної адміністрації вирішено:
- Прийняти надані акти обстеження посівів озимих зернових культур під урожай весняно-літнього періоду 2020 року для обчислення збитків (майнової шкоди) сільгоспвиробникам району, які постраждали внаслідок надзвичайної ситуації, пов'язаної з масовим засиханням та загибеллю посівів, унаслідок засухи та з масовим пошкодженням і загибеллю посівів;
- Визнати події, що призвели до масової загибелі посівів на території району надзвичайною ситуацією код 20323 (Надзвичайна ситуація, пов'язана з масовим засиханням та загибеллю посівів і створених 1-3-річних лісових культур, унаслідок засухи) згідно Національного класифікатора надзвичайних ситуацій України ДК 019:2010, з класифікаційною ознакою 8 розділу ІІ (Надзвичайні ситуації природного характеру ««Масове пошкодження та загибель посівів сільськогосподарських культур, незібраного врожаю (травостою) внаслідок небезпечних природних гідрометеорологічних явищ (засуха) не менше ніж 1000 га»), згідно наказу МВС України від 06.08.2018 року №658 «Про затвердження Класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 серпня 2018 року за №969/32421;
- Визначити зону надзвичайної ситуації по всій території Ренійського району.
Також судом встановлено, що відповідачеві Одеською регіональною торгово-промисловою палатою було надано висновок про загибель посівів за вих.№2003-14/353 від 14.07.2020 (а.с.126-127), зазначено, що Одеська регіональна торгово-промислова палата підтверджує, що надані Заявником документи свідчать про те, що на полях ПП «Ренійський аграрій» внаслідок несприятливих погодних умов восени 2019 та навесні 2020 року відбулась загибель сільськогосподарських культур, а саме: посівів озимої пшениці на площі 393,00 га, озимого ячменю на площі 213,00 га.
Крім цього, Одеською регіональною торгово-промисловою палатою було надано висновок про загибель посівів за вих.№2003-14/605 від 11.11.2020 (а.с.128-129), в якому зазначено, що Одеська регіональна торгово-промислова палата підтверджує, що надані Заявником документи свідчать про те, що на полях ПП «Ренійський аграрій» внаслідок засушливих умов у весняно-літній період 2020 року відбулась загибель сільськогосподарських культур, а саме: посівів проса на площі 538,56 га.
Відповідачем надано копії листів, адресовані ТОВ «ТерраТарса Україна» за вих.№29/07 від 29.07.2020 (а.с.130), за вих.№05/08 від 05.08.2020 (а.с.131), за вих.№13/11 від 13.11.2020 (а.с.132) щодо узгодження перенесення строків сплати заборгованості, втім доказів направлення таких листів та отримання їх позивачем не надано.
26.06.2020 року наказом ПП «Ренійський аграрій» було встановлено з 01.09.2020 року неповний робочий час тривалістю 4 години на день для деяких працівників (а.с.133).
Відповідачем подавалась заявка на отримання фінансової підтримки з обласного бюджету за напрямом здешевлення вартості електроенергії, витраченої на подачу води для зрошення (а.с.135), 29.12.2020 отримано 36538,64 грн. відповідної підтримки, що підтверджується випискою з рахунку (а.с.136).
У матеріалах справи також міститься довідка про те, що чистий збиток від діяльності ПП «Ренійський аграрій» за 9 місяців 2020 року склав 3761 тис.грн., кредиторська заборгованість перед бюджетом - 308,5 тис.грн., кредиторська заборгованість перед постачальниками товарів (робіт, послуг) - 3470 тис.грн., з яких контрагенти надали підприємству відстрочення платежу через надзвичайні природні обставини (форс-мажор) на суму 1926 тис.грн.
Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі статтею 3 Цивільного кодексу України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.
Суд враховує, що сторони, укладаючи договір, погодили усі його істотні умови, в тому числі ціну, порядок розрахунків, відтак відповідач, прийнявши на себе зобов'язання за спірним договором погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов'язань.
Водночас, суд об'єктивно повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання) тощо.
При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження передбачені статтями 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки. Господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Встановивши відповідні обставини, суд вирішує стосовно можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд (відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18).
Враховуючи вищевикладене, суд підкреслює, що зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду. Суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафних санкцій, а також розмір, до якого вони підлягають зменшенню.
Чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Законом визнання розміру, до якого штрафні санкції підлягають зменшенню, віднесено на розсуд суду Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013.
Зі змісту наведених норм випливає, що у вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.
Дослідивши подане відповідачем клопотання про зменшення штрафних санкцій, зокрема, та враховуючи винятковість обставин, які спричинили виникнення заборгованості, зокрема, вплив погодних умов на загибель врожаю відповідача, фіксування зазначених обставин вищезазначеними документами, зокрема, висновками Одеської регіональної ТПП про загибель посівів на територіях відповідача, визнання подій, що призвели до масової загибелі посівів на території району надзвичайною ситуацією, унеможливлення своєчасного розрахунку внаслідок специфіки діяльності, наявність великої кредиторської заборгованості та збитковість відповідача - суд вважає за можливе зменшити розмір пені та штрафу на 30%.
При зменшенні пені суд враховує, що специфіка діяльності відповідача не звільняє його від підприємницьких ризиків, що можуть виникнути під час здійснення господарської діяльності. Більше того, суд враховує, що відповідно до даних балансу позивача за 9 місяців 2020 року дебіторська заборгованість ТОВ «ТерраТарса» за продукцію, товари, роботи та послуги в порівнянні з даними балансу за перше півріччя 2020 року, збільшилася на 39641000,00 грн. (рядок 1125 балансу), кредиторська заборгованість ТОВ «ТерраТарса» в цьому самому періоді за довгостроковими зобов'язаннями збільшилася на 411000,00 грн. (рядок 1610 балансу), а кредиторська заборгованість за товари роботи та послуги на 2456000,00 грн. (рядок 1615 балансу) відповідно.
Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 175, 202, 525, 526, 549, 551, 610, 611, 625, 627, 712 ЦК України, ст.ст. 175, 193, 230, 231, 233 ГК України, ст.ст. 73, 74, 75, 77, 79, 86, 91, 98, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТерраТарса Україна" (вулиця Південна, будинок 4, місто Каховка, Херсонська область, 74800, код ЄДРПОУ 37871328) до Приватного підприємства "Ренійський Аграрій" (вулиця Новоселів, будинок 19, село Нагірне, Ренійський район, Одеська область, 68821, код ЄДРПОУ 39384570) про стягнення 871958,28 грн. задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Ренійський Аграрій" (вулиця Новоселів, будинок 19, село Нагірне, Ренійський район, Одеська область, 68821, код ЄДРПОУ 39384570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТерраТарса Україна" (вулиця Південна, будинок 4, місто Каховка, Херсонська область, 74800, код ЄДРПОУ 37871328) 653370,30 грн. заборгованості, 112903,50 грн. доплати за товар у зв'язку зі зміною валютного курсу, 23564,97 грн. - 24% річних, 8247,74 грн. пені, 49235,92 грн. штрафу, 13081,83 грн. витрат зі сплати судового збору.
3. У задоволенні іншої частини вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Вступна та резолютивна частина рішення складені в судовому засіданні 24.02.2021. Повний текст рішення складений та підписаний 25 лютого 2021 р.
Суддя Р.В. Волков