24 лютого 2021 року Справа № 915/1499/20
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Давченко Т.М.
за участі секретаря Астахової С.І.,
та представників сторін:
від позивача ? Бєлобородова А.А.;
від відповідача ? Горнецької М.В.;
розглянувши у підготовчому засіданні справу № 915/1499/20
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “РосКосметика”,
пр. Богоявленський, 47, кв. 3, м. Миколаїв, 54018;
до Територіального управління Державного Бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві,
вул. Погранична, 9, м. Миколаїв, 54020;
про відшкодування шкоди
Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “РосКосметика” пред?явлено позов до Територіального управління Державного Бюро розслідувань (ДБР), розташованого у місті Миколаєві (далі ? Управління), з вимогою про відшкодування за рахунок державного бюджету шкоди, завданої незаконними діями слідчих Управління, у загальній сумі 62000 грн., із яких: 12000 грн. ? кошти, сплачені адвокату Беліку В.Г. за подання юридичної допомоги; 50000 грн. ? моральна шкода.
Позивач зазначає, що слідчі Управління при здійсненні досудового розслідування у кримінальному проваджені № 42018000000000800 від 04.04.2018 своєю бездіяльністю та незаконними діями, що обмежують права позивача, завдали останньому шкоду.
За такими вимогами ухвалою від 20.01.2021 відкрито провадження в даній справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.02.2021.
Від відповідача надійшло клопотання від 03.02.2021 № 11/11/2001 про передачу даної справи на розгляд до Господарського суду міста Києва на підставі ч. 5 ст. 30 ГПК України.
Клопотання мотивоване тим, що в даному випадку має місце виключна підсудність спору, оскільки позивач фактично пред?являє вимоги до Державної казначейської служби України, яка є центральним органом виконавчої влади.
Вислухавши позиції та пояснення представників сторін щодо заявленого Управлінням клопотання, дослідивши щодо цього клопотання матеріали справи, суд приходить до такого.
ТОВ “РосКосметика” зазначає відповідачем у даній справі Управління; разом із тим, у прохальній частині позовної заяви викладена вимога про стягнення грошових коштів з Державної казначейської служби України.
Відповідно до ч. 3 ст. 45 ГПК України відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Отже, згідно прохальної частини позовних вимог, позовні вимоги пред'явлені саме до Державної казначейської служби України.
Параграфом 3 “Територіальна юрисдикція (підсудність)” Глави 2 “Юрисдикція” ГПК України (ст.ст. 27-31) визначені правила територіальної юрисдикції (підсудності), у тому числі виключної підсудності справ.
У відповідності до ч. 1 ст. 29 ГПК України, право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Виключна підсудність ? це правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що деякі категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. У цих категоріях справ не допускається також договірна підсудність.
Отже, виходячи із комплексного аналізу положень ст.ст. 30, 31 ГПК України, суди не можуть допускати випадків будь-яких спорів щодо підсудності, оскільки ГПК України чітко визначено категорії спорів, які повинні розглядатися тільки за виключною підсудністю.
У відповідності до ч. 5 ст. 30 ГПК України спори, у яких відповідачем є Кабінет Міністрів України, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, незалежно від наявності інших визначених цією статтею підстав для виключної підсудності такого спору іншому господарському суду.
В абзаці третьому пункту 20.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 10 “Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам”, якщо відповідачем у справі є вищий чи центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, то така справа у будь-якому разі підлягає розгляду у господарському суді міста Києва.
У відповідності до пункту 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.
Судом встановлено, що у даній справі позивач фактично пред'являє вимоги до Державної казначейської служби України (центрального органу виконавчої влади).
Таким чином, в даному випадку, в силу ч. 5 ст. 30 ГПК України, має місце виключна підсудність спору, в якому відповідачем є центральний орган виконавчої влади, та розгляд якого віднесено виключно до компетенції господарського суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що, виходячи з суб?єктного складу сторін у даній справі, Господарський суд Миколаївської області не може розглядати спір, в якому відповідачем є центральний орган виконавчої влади, оскільки розгляд таких спорів віднесено до компетенції Господарського суду міста Києва.
У відповідності до п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 31 ГПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Керуючись ст.ст. 27, 29-31, 232, 234, 235 ГПК України, суд
Передати справу № 915/1499/20 за виключною підсудністю на розгляд Господарського суду міста Києва (вул. Б. Хмельницького, 44-в, м. Київ, 01030).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст. 254-259, пп. 17.5 розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 26.02.2021.
Суддя Т.М. Давченко