79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
18.02.2021 справа № 914/3153/20
за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях
до відповідача: Дочірнього підприємства “СОРЕНСЕН і ХААР” Датської компанії “КОНСЕПТ ПАРТНЕРС”, м. Львів
про розірвання договору оренди нерухомого державного майна від 28.02.2012 року №39 та стягнення заборгованості в сумі 20 191,74грн.
Суддя Коссак С.М.
за участі секретаря Пукач М.В.
Представники:
Від позивача: Савко Наталя Володимирівна - головний спеціаліст відділу правового забезпечення;
Від відповідача: не з'явився
На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях до відповідача Дочірнього підприємства “СОРЕНСЕН і ХААР” Датської компанії “КОНСЕПТ ПАРТНЕРС”, м. Львів про розірвання договору оренди нерухомого державного майна від 28.02.2012 року №39 та стягнення заборгованості в сумі 20 191,74грн., яка складається з : 17 586,65грн. основного боргу, 846,42грн. пені, 1 758,67 грн. штрафу.
07.12.2020 року ухвалою Господарського суду Львівської області прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче судове засідання призначено на 14.01.2021 р.
Протокольною ухвалою суду від 14.01.2021, у зв'язку з неможливістю розгляду справи в даному судовому засіданні, неподанням заяв по суті справи та відсутністю інформації про належне повідомлення відповідача про дане судове засідання, постановлено відкласти розгляд справи на 04.02.2021.
Враховуючи вчинення усіх необхідних процесуальних дій у даній справі для виконання завдань підготовчого провадження, визначених ст.177 ГПК України та вирішення питань які підлягають з'ясуванню у порядку ст.182 ГПК України, розумність строків, ухвалою суду від 04.02.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 18.02.2021 р. о 10:20 год.
В судове засідання 18.02.2021 року позивач явку представника забезпечив, та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
В судове засідання 18.02.2021 року відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про місце, дату та час судового засідання, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції за 09.02.2021 року, проте до суду конвертів чи процесуальних документів від відповідача не надходило.
Ухвали суду надіслані відповідачу за адресою, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та адресою, яка вказана позивачем у позовній заяві, відтак відповідача було належним чином повідомлено про місце, дату та час судового засідання, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції за 09.02.2021 року.
Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.
З урахуванням того, що розгляд справи відбувається за правилами загального позовного провадження, позовні матеріали надіслано відповідачу, відповідач не повідомив суд про причини неявки в судове засідання, в суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, які передбачені статтями 202, 216 ГПК України.
Суд констатує, що ним створено усі можливості учасникам процесу для реалізації ними своїх прав.
Отже, неявка відповідача (його представника) в судове засідання 18.02.2021 року не перешкоджає розгляду справи по суті, в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення.
В судовому засідання проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Аргументи позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.02.2012 між сторонами у справі укладено договір оренди нерухомого державного майна №39, відповідно до п. 5.3 Договору визначено, що одним із обов'язків Орендаря є сплата орендної плати своєчасно та у повному обсязі та згідно з п. 3.7 Договору, орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу. Проте у відповідача- Дочірнього підприємства “СОРЕНСЕН і ХААР” Датської компанії “КОНСЕПТ ПАРТНЕРС” виникла заборгованість по орендній платі у розмірі 17 586,65 грн. За несвоєчасну сплату орендної плати, відповідно до п. 3.7 Договору, позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 846,42 грн. та відповідно до п. 3.8 Договору, позивачем нараховано відповідачу штраф у розмірі 10% від суми заборгованості, що становить 1 758,67 грн.
Відповідно до ст.782 ЦК України, у зв'язку з тим, що відповідачем не вносилась орендна плата протягом трьох місяців підряд, позивач просить розірвати договір оренди нерухомого державного майна від 28.02.2012 року №39.
Аргументи відповідача.
Вимог ухвали суду не виконав, проти позову в установленому порядку не заперечив.
Фактичні обставини справи.
Предметом доказування є обставини з яким пов'язується факт укладення договору оренди нерухомого державного майна, його належне виконання в частині орендної плати, застосування за невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань зі сплати орендної плати пені у спосіб визначеним законодавством, стягнення штрафних санкцій та розірвання договору оренди нерухомого державного майна.
28.02.2012 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях) та Дочірнім підприємством “СОРЕНСЕН і ХААР” Датської компанії “КОНСЕПТ ПАРТНЕРС”, м. Львів укладено договір оренди нерухомого державного майна № 39, відповідно до п.1.1 якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - виробничі цементно-бетонні площадки загальною площею 151,7 кв.м., які розміщені за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 134, та перебувають на балансі ДП Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій».
Вартість зазначеного орендованого майна визначена згідно зі звітом про оцінку майна, станом на 30.09.2011 року і становить за незалежною оцінкою 54900,00 грн.
Відповідно до п.1.2 договору майно передається в оренду з метою провадження виробничої діяльності (виробництво бруска).
Згідно п.2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передавання майна.
За умовами п.7.1 договору орендодавець зобов'язується передати орендарю в оренду майно, згідно з цим договором за актом приймання-передавання майна, який підписується одночасно з цим договором.
Сторони у пунктах 3.1 - 3.3, 3.6 договору погодили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 №786 (зі змінами), і становить без ПДВ за базовий місяць оренди листопад 2011 року - 686,94 грн. Орендна плата Орендна плата за перший (повний) місяць оренди - лютий 2012 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць оренди листопад 2011 року на індекси інфляції за грудень 2011 року та січень, лютий 2012 року. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж, у наступному співвідношенні: 70% до державного бюджету на рахунок, визначений Державною казначейською службою України, а саме: одержувач коштів Держбюджет м. Львова, код ЄДРПОУ одержувача 38008294, банк одержувача - ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014, № рахунку 31114092702002 (код 22080300); - 30% на рахунок балансоутримувача.
Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штрафу розмірі 10% від суми заборгованості. (п.3.7, 3.8 договору).
Відповідно до п.3.11 договору у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.
Згідно п. 5.3 договору орендар зобов'язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
У разі припинення або розірвання договору орендар повинен повернути балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати балансоутримувачу збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря (п.5.9 договору).
Поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок амортизаційних відрахувань, є власністю держави (п.4.2 договору).
Договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 28 лютого 2012 по 26 лютого 2015 року включно (п.10.1 договору).
У пункті 10.7 договору сторони погодили, що чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; загибелі орендованого майна; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду; банкрутства орендаря; ліквідації орендаря-юридичної особи.
Згідно п.10.8 договору у разі припинення або розірвання договору поліпшення орендованого майна, здійснені орендарем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого майна не завдаючи йому шкоди є власністю орендаря, а невід'ємне поліпшення - власністю держави і компенсації не підлягає.
У разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу (п.10.9 договору).
Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання орендарем та балансоутримувачем акта приймання-передавання, один примірник якого протягом трьох днів орендарем скеровується орендодавцю. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря (п.10.10).
Позивач стверджує, що 28.02.2012 року, на виконання умов п.7.1 договору, позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування майно, що підтверджується актом приймання-передавання нерухомого державного майна, площею 151,7 м за адресою м. Львів, вул. Шевченка, 134.
23.04.2020 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях на адресу Дочірнього підприємства “СОРЕНСЕН і ХААР” Датської компанії “КОНСЕПТ ПАРТНЕРС”, м. Львів скеровано претензію №11-11-02181 про оплату існуючої заборгованості та розірвання договору оренди, яка залишена без задоволення.
У судовому засіданні представник позивача підтвердив, що на даний час існуючу станом на вересень 2020 року заборгованість відповідач не оплатив.
Відповідно до розрахунку заборгованості по орендній платі, пені та штрафу до Державного бюджету, заборгованість Дочірнього підприємства “СОРЕНСЕН і ХААР” Датської компанії “КОНСЕПТ ПАРТНЕРС”, м. Львів складає 20 191,74 грн., з яких: 17 586,65 грн. заборгованість з орендної плати з листопада 2019 рік - по вересень 2020 включно, 846,42 грн. пені та 1758,67 грн. штрафу.
Відтак, позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість та у зв'язку простроченням відповідачем платежів по орендній платі більше як три місяці, просить розірвати договір оренди нерухомого державного майна від 28.02.2012 року №39.
Норми права та мотиви суду.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 ЦК України).
Згідно ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).
Між сторонами виникли взаємні права та обов'язки на підставі укладеного договору оренди нерухомого державного майна від 28.02.2012 року №39.
Дані правовідносини врегульовано відповідним договором між сторонами, нормами Глави 58 ЦК України, Законом України “Про оренду державного та комунального майна”.
Відповідно до статті 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Згідно зі статтею 5 вказаного Закону орендодавцем щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів виступає Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди) (ст. 759 ЦК України).
У відповідності до частини 1 статті 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на виконання вимог п.2.1 та п.7.1 договору орендодавець передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - виробничі цементно-бетонні площадки загальною площею 151,7 кв.м., які розміщені за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 134, та перебувають на балансі ДП Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій», що підтверджується відповідним актом приймання-передавання нерухомого державного майна, площею 151,7 м за адресою м. Львів, вул. Шевченка, 134.
Згідно із положеннями ст.19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч.1 ст. 286 ГК України).
В матеріалах справи відсутні докази внесення змін у договір оренди нерухомого державного майна № 39 від 28.02.2018.
Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. У даному випадку договір не визнаний недійсним, а тому його положення є обов'язковими для сторін.
Відповідно до ч.1 та ч.5 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
За умовами п.5.3 договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату.
Положеннями п.3.1 та п.3.6 договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 №786 і перераховується орендарем не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим.
За статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобовязання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обов'язок сплати орендних платежів у орендаря наставав щомісяця 10 числа місяця, наступного за звітним.
За умовами п.3.7 та 3.8 договору сторони погодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штрафу розмірі 10% від суми заборгованості.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо вчасної сплати орендної плати, а відтак позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 17 586,65 грн., яка розрахована відповідно до поданого розрахунку по орендній платі, підлягає задоволенню.
Щодо стягнення пені суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.
Відповідно до частин 1-3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В силу ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.
Так, згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Як встановлено п. 3.7. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Сторони встановили у договорі останній день оплати, з якого починається прострочення зобов'язання і стягнення пені.
Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 253 ЦК України)
Відповідно до ч. 3 ст. 253 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.
Здійснивши перерахунок пені за несвоєчасну оплату орендної плати, з урахуванням визначених позивачем періодів, які визначено позивачем неправильно, суд дійшов висновку, що правомірною до стягнення є пеня у розмірі 532,62 грн., яка розрахровувалась судом з 11 числа місяця, оскільки строк сплати орендних платежів у орендаря наставав щомісяця 10 числа, наступного за звітним, а перебіг строку нарахування починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Суд, здійснивши перевірку нарахування позивачем пені, з врахуванням ч. 5 ст. 253 ЦК України, з врахуванням Розпорядження КМУ від 10.01.2019 №7-р «Про перенесення робочих днів у 2019» та ст.73 «Святкові і неробочі дні» - Кодексу законів про працю України, з урахуванням правильного періоду нарахування, прийшов до висновку, що стягненню підлягає пеня у сумі в сумі 532,62 грн, в частині стягнення 313,38грн. пені слід відмовити.
Щодо стягнення штрафу, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам.
В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду у справах №917/194/18, №911/2813/17, № 910/6046/16, 923/760/16 (від 27.09.2019).
Пунктом 3.8 Договору передбачено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штрафу розмірі 10% від суми заборгованості.
Відтак, позивач звернувся про стягнення штрафу по існуючій заборгованості 17586,65грн. - 10% від суми боргу становить 1 758,67грн. штрафу, який розрахований правильно та підлягає до задоволення.
Щодо розірвання договору оренди суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Факт передачі державного нерухомого майна - виробничі цементно-бетонні площадки загальною площею 151,7 кв.м., та перебувають на балансі ДП Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» в оренду підтверджується відповідним актом приймання-передавання нерухомого державного майна, площею 151,7 м за адресою м. Львів, вул. Шевченка, 134, який підписаний та скріплений печатками уповноважених осіб.
Згідно із положеннями ст.19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Відповідно до п.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Позивачем долучено до матеріалів справи розрахунок заборгованості по орендній платі, пені та штрафу Дочірнього підприємства “СОРЕНСЕН і ХААР” Датської компанії “КОНСЕПТ ПАРТНЕРС”, м. Львів по договору оренди №39 від 28.02.2012р. перед Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях станом на 30.09.2020 складає 17 586,65 грн. Дана заборгованість виникла за період з листопада 2019 р. по вересень 2020 року включно. Тобто відповідачем допущено несплату орендної плати протягом понад 6-ти місяців підряд (з березня по вересень 2020 року).
Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Згідно зі ст.782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Як зазначається у постанові пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна», відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною першою статті 782 ЦК України, є правом, а не обов'язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів.
У вирішенні відповідних спорів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково. При цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов'язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Як встановлено судом та не спростовано відповідачем, останній не сплачував орендної плати з листопада 2019 р. по вересень 2020 року, лише у лютому була часткова проплата орендної плати, а з березня 2020 року по вересень 2020 року оплата не вносилась взагалі (6 місяців підряд). В цьому контексті суд звертає увагу на положення частини 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», відповідно до якої орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.
Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або у стані який було обумовлено договором.
Згідно п.10.7 договору сторони погодили, що чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; загибелі орендованого майна; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду; банкрутства орендаря; ліквідації орендаря-юридичної особи.
Пунктом 10.9 договору визначено, що у разі припинення або розірвання договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу.
Згідно із положеннями п.10.10 договору, майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання орендарем та балансоутримувачем акта приймання-передавання, один примірник якого протягом трьох днів орендарем скеровується орендодавцю. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.
З огляду на викладене, обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення є вимога про розірвання про розірвання договору оренди нерухомого державного майна від 28.02.2012 року №39 укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях) та Дочірнім підприємством “СОРЕНСЕН і ХААР” Датської компанії “КОНСЕПТ ПАРТНЕРС”, м. Львів.
Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не спростував доводів позовної заяви, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме вимога про розірвання договору оренди нерухомого державного майна від 28.02.2012 року №39 підлягає до задоволення, стягненню підлягає: 17 586,65грн. основного боргу, 532,62 грн. пені, 1758,67грн. 10% штрафу, а в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 4204,00 грн.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, у зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог майнового характеру та повним задоволенням вимоги немайнового характеру, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 4138,66 грн.
Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 126, 129, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Розірвати договір оренди нерухомого державного майна від 28.02.2012 №39, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та дочірнім підприємством "СОРЕНСЕН і ХААР" Датської компанії "КОНСЕПТ ПАРТНЕРС".
3. Стягнути з Дочірнього підприємства “СОРЕНСЕН і ХААР” Датської компанії “КОНСЕПТ ПАРТНЕРС” (79039, м. Львів, вулиця Шевченка, 134, код ЄДРПОУ 30583064 ) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (79007, м. Львів, вулиця Січових Стрільців, 3, код ЄДРПОУ 42899921, (одержувач коштів: ГУК у Львів, обл./м. Львів/22080300, код ЄДРПОУ 38008294, банк одержувача: Казначейство України (ЕАН), код банку (МФО) 899998, рахунок № НОМЕР_1 ) основний борг в сумі 17 586,65грн., пеню в сумі 532,62грн, штраф в сумі 1758,67грн.
4. Стягнути з Дочірнього підприємства “СОРЕНСЕН і ХААР” Датської компанії “КОНСЕПТ ПАРТНЕРС” (79039, м. Львів, вулиця Шевченка, 134, код ЄДРПОУ 30583064) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (79007, м. Львів, вулиця Січових Стрільців, 3, код ЄДРПОУ 42899921, на рахунок: UA728201720343160002000157855, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, СДРПОУ 42899921) 4 138,66 грн. судового збору.
5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
6. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
7. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 26.02.2021 року.
Суддя С.М. Коссак