79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
25.01.2021 Справа № 914/564/20
Господарський суд Львівської області в складі судді Гоменюк З.П., при секретарі Юрків М.Г., розглянув матеріали справи
заяви Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», м.Львів
про ухвалення додаткового рішення
у справі №914/564/20
за позовом Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», м.Львів
до відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова, м.Львів
про стягнення 7036,82 грн вартості необлікованої електричної енергії
за участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився
Обставини розгляду справи.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» про ухвалення додаткового рішення у справі №914/564/20 за позовом Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова про стягнення 7036,82 грн вартості необлікованої електричної енергії.
У поданій заяві Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго» зазначило, що в рішенні від 23.11.2020 р. суд не вирішив питання про судові витрати, зокрема про відшкодування товариству правничої допомоги, у зв'язку з чим просило ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача 2400грн витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою від 28.12.2020 р. заяву про винесення додаткового судового рішення прийнято до розгляду, призначено її до розгляду в судовому засіданні на 25.01.2021 р.
В судове засідання 25.01.2021 р. сторони явку повноважних представників не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
20.01.2021 р. від позивача надійшло клопотання (вх.№1240/21) про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без участі представника ПрАТ «Львівобленерго» за наявними в матеріалах справи документами.
Зважаючи на те, що відповідно до ч.4 ст.244 Господарського процесуального кодексу України, неявка таких осіб не є перешкодою для вирішення питання, враховуючи закінчення законодавчо встановленого процесуального строку розгляду, суд вважав за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи в частині, яка стосується вирішення поданої заяви, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
04.03.2020 р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова про стягнення 7036,82 грн вартості необлікованої електричної енергії.
У позовній заяві позивач зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом даної справи, становить 4502 грн, що включає: суму судового збору - 2102 грн та витрати на професійну правничу допомогу - 2400 грн, а також просив суд судові витрати покласти на відповідача. До позовної заяви долучено копії договору, рахунку та платіжного доручення.
23.01.2020 р. між Адвокатським об'єднанням «Юріс Консультус» та клієнтом Приватним акціонерним товариством «Львівобленерго» було укладено договір про надання правничої допомоги №20/1-4, відповідно до п.1.1. якого за цим договором АО приймає на себе зобов'язання забезпечувати представництво клієнта у суді та надавати інші види правничої допомоги, а клієнт приймає на себе зобов'язання оплачувати надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання доручень клієнта.
У п.1.2. договору зазначено попередню інформацію про справу: суд - Господарський суд Львівської області, інстанція - перша, позивач - ПрАТ «Львівобленерго», відповідач - КЕВ м.Львова, предмет позову - стягнення 7036,82 грн.
Згідно з п.1.3. договору, з метою виконання умов цього договору АО самостійно визначає одного чи декількох адвокатів, які здійснюватимуть виконання цього договору, розподіляє обов'язки між ними, контролює хід виконання, а при потребі здійснює заміну адвоката.
АО бере на себе зобов'язання в межах предмету договору: представляти інтереси клієнта в судах, а також інших органах при розгляді правових питань, зі всіма правами, наданими законом стороні, третій особі, заявнику, стягувачу, боржнику, іншій особі, що бере участь у судовому процесі; складати процесуальні документи, листи, запити, виконувати необхідні розрахунки тощо; здійснювати самостійний пошук та виявлення документів і речей, які можуть бути доказами у справі; надавати роз'яснення з правових питань, рекомендації з оптимального вирішення справи; інформувати клієнта про перебіг справи, перспективи її вирішення; вживати заходи щодо добровільного вирішення спору і виконання боржником своїх зобов'язань в позасудовому порядку або під час розгляду справи у суді, у тому числі із застосуванням інститутів медіації та врегулювання спору за участі судді (п.2.1. договору).
За умовами п.4.1. договору, вартість правничої допомоги становить: авансова оплата - 2400 грн.
Як передбачено п.4.2. договору, оплата здійснюється: авансова оплата - протягом 30 днів з часу підписання цього Договору.
АО є платником єдиного податку без реєстрації ПДВ. Вартість правничої допомоги розрахована на підставі тарифів АО (без ПДВ). Клієнт ознайомлений з тарифами і погодив їх застосування у правовідносинах сторін (п.4.3. договору).
У рахунку на оплату №20/004 від 23.01.2020 р., виставленому Адвокатським об'єднанням «Юріс Консультус» Приватному акціонерному товариству «Львівобленерго», вказано найменування кількість, ціну та загальну суму кожної з послуг: аналіз законодавства та судової практики в справі - 1 послуга по 800 грн загалом на суму 800 грн; складання клопотань, заяв, заперечень та інших процесуальних документів - 1 послуга по 800 грн загалом на суму 800 грн; участь в судовому засіданні - 1 послуга по 800 грн загалом на суму 800 грн. Всього до сплати по рахунку підлягає 2400 грн.
Платіжним дорученням №2323 від 28.01.2020 р. ПрАТ «Львівобленерго» сплатило на користь АО «Юріс Консультус» 2400 грн з призначенням платежу «рах№20/004 від 23.01.20 Правнича допомога без ПДВ».
В матеріалах справи наявний ордер на надання адвокатом Левицькою І.В. правничої (правової) допомоги ПрАТ «Львівобленерго» у Господарському суді Львівської області (справа №914/564/20), виданий 10.03.2020 р. Адвокатським об'єднанням «Юріс Консультус» на підставі договору про надання правової допомоги №20/1-4 від 23.01.2020 р.
Протягом розгляду справи позивач подав такий підписаний адвокатом документ як клопотання про відкладення розгляду справи, а представник ПрАТ «Львівобленерго» адвокат Левицька І.В. була присутня в судовому засіданні 23.11.2020 р.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.11.2020 р. у справі №914/564/20 позов задоволено.
При прийнятті додаткового рішення суд виходив з такого.
Відповідно до ст.123 Господарського процесуального кодексу України (тут і надалі - норми ГПК України маються на увазі в редакції, чинній на момент ухвалення додаткового рішення), судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма ст.129 ГПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідні докази були подані позивачем під час розгляду справи судом, тобто з дотриманням вимог процесуального закону щодо строку їх подання.
Частиною першою статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У поданій позовній заяві ПрАТ «Львівобленерго» зазначало, що згідно з попереднім (орієнтовним) розрахунком, розмір витрат на професійну правничу допомогу у цій справі складає 2400 грн.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 згаданої статті).
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (правова позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 13.08.2019 р. у справі №908/1654/18, від 12.09.2019 р. у справі №910/9784/18 та від 19.11.2019 р. у справі №5023/5587/12).
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення. Так, при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Договором про надання правничої допомоги ПрАТ «Львівобленерго» та АО «Юріс Консультус» узгодили фіксований розмір гонорару (винагороди) адвоката - 2400 грн.
Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов'язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.
З врахуванням наведеного, суд при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката для цілей їх розподілу повинен брати до уваги саме вищезгадану умову договору та не має підстав самовільно встановлювати інший розмір та порядок обчислення витрат, ніж той, який у відповідному порядку був закріплений у договорі.
На підставі та на виконання договору про надання правничої допомоги складено рахунок, в якому детально зазначено перелік послуг (правової допомоги), що надаються у справі, та їх загальну вартість.
Зі змісту рахунку вбачається, що розмір та види правової допомоги в ньому повністю відповідають встановленим в договорі умовам.
При цьому фактична кількість часу, витраченого адвокатом на надання кожного з видів послуг, не підлягала зазначенню у зв'язку з тим, що сторонами було встановлено фіксований розмір винагороди адвоката, який не передбачає обчислення кількості такого часу.
Дослідивши зміст рахунку та матеріали справи, також можна встановити, що зазначена в ньому правова допомога дійсно була надана адвокатами, про що свідчить, зокрема, наявність в матеріалах справи поданих позивачем письмових документів, про надання послуг з підготовки яких зазначає заявник. Крім того з відповідного протоколу судового засідання вбачається присутність представника позивача в судовому засіданні у справі.
Суд вважає, що відповідач належним чином обгрунтував розмір витрат на професійну правничу допомогу та подав відповідні докази, на підставі яких може бути визначено розмір витрат з метою їх розподілу - договір про надання правової допомоги, рахунок на оплату з зазначенням детального опису послуг та платіжне доручення про їх оплату відповідачем, отже розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката у справі дійсно становить 2400 грн.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України - інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5- 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може відступити від вказаного загального правила та не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
На переконання суду, всі витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2400 грн, розподілити які просить заявник, є пов'язаними з розглядом справи.
Варто зазначити, що п.6 ст.1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» відносить до видів правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Конституційний Суд України в рішенні від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 зазначив, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, правова допомога, яка надавалась, зокрема, у формі аналізу законодавства та судової практики розцінюється судом як така, що надавалась у справі №914/564/20.
Подібна правова позиція щодо пов'язаності витрат на такі види правової допомоги з розглядом справи висловлена Великою Палатою Верховного Суду в додатковій постанові від 19.02.2020 р. у справі №755/9215/15-ц.
На думку суду, розмір заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу є обгрунтованим поданими доказами та пропорційним до предмета спору.
При цьому поведінка сторін під час розгляду справи була однаково добросовісною, а про здійснення сторонами дій щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи суду невідомо.
Таким чином, при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу у даній справі суд не вбачає необхідності відступати від загального правила розподілу витрат, за яким у зв'язку з відмовою у задоволенні позову покладенню на відповідача підлягає 2400 грн таких витрат.
Відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.5, 6 ст.126 Кодексу).
В розумінні положень згаданих норм законодавства, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Суд вважає, що відповідач, безсумнівно, був обізнаний з розміром судових витрат, заявлених до стягнення, адже такі витрати були зазначені в попередньому (орієнтовному) розрахунку, а всі описані докази понесення витрат на правничу допомогу в сумі 2400 грн були долучені до позовної заяви, надісланої відповідачеві. Так як позивач не подавав жодних документів по суті спору, окрім позовної заяви, його витрати впродовж розгляду справи не змінювались та дорівнювали підтвердженим в позовній заяві, і суд переконаний, що відповідач міг, за бажанням, доводити неспівмірність витрат і заперечувати проти їхнього розміру, проте своїм правом не скористався.
Враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи, а отже, у зв'язку з відсутністю клопотання позивача про зменшення розміру витрат, не вправі зробити це і у даній справі.
З огляду на те, що позивач в належному порядку обгрунтував розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката та подав відповідні докази, на підставі яких може бути визначено розмір витрат з метою їх розподілу, такі витрати (з врахуванням того, що позов задоволено) підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.
Згідно з п.5 ч.1 ст.237 ГПК України, при ухваленні рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно, пунктом другим частини п'ятої статті 238 ГПК України, визначено, що в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.
Згідно з ч.3 ст.233 ГПК України, суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Частиною першою статті 244 ГПК України встановлено вичерпний перелік випадків, коли суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення: 1) якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) якщо суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже, з врахуванням всього викладеного, вимоги поданої заяви підлягають задоволенню, а додаткове рішення - ухваленню.
Керуючись ст.ст.4, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 124, 126, 129, 221, 233, 236, 244, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Задоволити заяву Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» про винесення додаткового рішення у справі №914/564/20.
2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова, м.Львів, вул.Батуринська, 2 (ідентифікаційний код 07638027) на користь Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», м.Львів, вул.Козельницька, 3 (ідентифікаційний код 00131587) 2400 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
В судовому засіданні 25.01.2021 р. підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 11.02.2021 р.
Суддя З.П. Гоменюк