ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.02.2021Справа № 910/18454/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Бортнюк М.В. матеріали господарської справи
за позовом Приватного підприємства «АНКАР Транс»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародне агентство «Тайгер»
про стягнення 41 958,60 грн
за участю представників сторін
від позивача Антохіна Ю.М. (довіреність № б/н від 23.01.2021)
від відповідача не з'явився
У листопаді 2020 року Приватне підприємство «АНКАР Транс» (далі - ПП «АНКАР Транс», позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародне агентство «Тайгер» (далі - ТОВ «Міжнародне агентство «Тайгер», відповідач) про стягнення 41 958,60 грн.
В обґрунтування заявлених ним позовних вимог позивач послався на порушення відповідачем зобов'язання своєчасно та в повному обсязі оплатити послуги, надані позивачем за договором про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міському та міжміському сполученні № 2106 від 21.06.2019.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив стягнути з відповідача грошові кошти в загальному розмірі 41 958,60 грн, з яких: 41 100,00 грн - основний борг (заборгованість за надані послуги), 467,20 грн - інфляційна складова боргу, 391,40 грн - 3% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2020, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, відкрито провадження у справі № 910/18454/20 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 14.01.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2021 повідомлено ПП «АНКАР Транс», як позивача, та ТОВ «Міжнародне агентство «Тайгер», як відповідача, про наступне судове засідання, призначене на 02.02.2021.
28.01.2021 до суду надійшло подане позивачем клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програмного забезпечення Easycon у порядку ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, яке було задоволено ухвалою суду від 02.02.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2021 повідомлено ПП «АНКАР Транс», як позивача, та ТОВ «Міжнародне агентство «Тайгер», як відповідача, про наступне судове засідання, призначене на 16.02.2020.
08.02.2021 до суду надійшло подане позивачем клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програмного забезпечення Easycon у порядку ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, яке було задоволено ухвалою суду від 10.02.2021.
У судовому засіданні 16.02.2021 представник позивача заявлені ним позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та правомірними, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в жодне судове засідання не з'явився про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, правом надати відзив не скористався.
Зважаючи на наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 16.02.2021 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
21.06.2019 між ТОВ «Міжнародне агентство «Тайгер» (замовник) та ПП «АНКАР Транс» (виконавець, експедитор) був укладений договір про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міському та міжміському сполученні № 2106 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору цим договором регулюються взаємовідносини, що виникають між замовником та виконавцем під час планування, здійснення та оплати транспортних послуг, під час перевезень вантажів автомобільним транспортом у міському та міжміському сполученні по території України.
Згідно з п. 1.2 договору виконавець бере на себе зобов'язання доставити ввірений йому замовником вантаж до пункту призначення та передати його особі, уповноваженій на отримання вантажу, а замовник зобов'язується сплатити встановлену за перевезення плату.
Пунктом 2.2 договору передбачено, що конкретні умови по кожному окремому замовленню встановлюються сторонами в заявці, яка є невід'ємною частиною цього договору. Заявка підписується керівником або іншою уповноваженою особою замовника та завіряється круглою печаткою замовника. Заявка передається замовником виконавцю у письмовій формі по факсу або по електронній пошті.
Підтвердженням надання послуг є акт наданих послуг, що надається замовнику виконавцем разом з комплектом документів, підтверджуючим перевезення. Акт підписуться обома сторонами. Виконавець надає комплект документів, що підтверджують надання послуг з перевезення, а саме: належно оформлений оригінал товарно-транспортної накладної (ТТН) з відповідними відмітками про одержання вантажу, маршрутний лист, вантажну квитанцію, оригінали рахунку, акт наданих послуг, не пізніше 7 календарних днів після виконання перевезення (п. 2.5 договору).
Відповідно до п. 4.3 договору оплата послуг виконавця здійснюється замовником на розрахунковий рахунок виконавця на підставі належним чином оформлених: оригіналу товарно-транспортної накладної (ТТН) з відповідними відмітками про одержання вантажу без застережень, оригіналу рахунку, зареєстрованої та надісланої в електронному вигляді податкової накладної, акту наданих послуг.
Згідно з п. 4.4 договору замовник сплачує виконавцю за перевезення протягом 14 календарних днів після отримання всіх, вказаних у п. 4.3 цього договору, документів.
Судом встановлено, що сторонами були погоджені заявки:
- від 03.06.2020 на перевезення за маршрутом Великі Копані - м. Глеваха Київської області, вартість перевезення 11 000,00 грн, оплата після отримання оригіналів усіх документів протягом 10 банківських днів;
- № 1315 від 15.06.2020 на перевезення за маршрутом Солоніцевка - Красилівка Київ Копилів, вартість перевезення 9 300,00 грн, оплата протягом 10 банківських днів з дати отримання повного пакету оригіналів ТТН;
- № 1346 від 20.06.2020 на перевезення за маршрутом Харків - Слобожанське, вартість перевезення 4 000,00 грн, оплата протягом 10 банківських днів з дати отримання повного пакету оригіналів ТТН;
- № 1343 від 22.06.2020 на перевезення за маршрутом Кременчук - Красилівка, вартість перевезення 6 300,00 грн, оплата протягом 10 банківських днів з дати отримання повного пакету оригіналів ТТН;
- № 1344 від 22.06.2020 на перевезення за маршрутом Кременчук - Копилів, вартість перевезення 6 300,00 грн, оплата протягом 10 банківських днів з дати отримання повного пакету оригіналів ТТН;
- № 1345 від 22.06.2020 на перевезення за маршрутом Харьків + Солоніцевка - Красилівка + Київ + Копилів, вартість перевезення 9 500,00 грн, оплата протягом 10 банківських днів з дати отримання повного пакету оригіналів ТТН.
Матеріали справи свідчать про виконання позивачем перевезень за вищевказаними заявками, що підтверджуються долученими до матеріалів справи товарно-транспортними накладними (ТТН) з відповідними відмітками про одержання вантажу вантажоодержувачами без застережень № БГД00001134 від 03.06.2020, № СУС-2136/Т156 від 15.06.2020, № СУС-2136/Т159 від 15.06.2020, № СУС-2136/Н219 від 15.06.2020, № СУС-2136/Н220 від 15.06.2020, № СУС-2136/Н023 від 15.06.2020, № СУС-2136/Л030 від 15.06.2020, № СУС-2136/Л753 від 15.06.2020, № 1019017581 від 20.06.2020, № 587 від 23.06.2020, № 582 від 23.06.2020, № 591 від 23.06.2020, № 612 від 23.06.2020, № 581 від 23.06.2020, № 596 від 23.06.2020, № 615 від 23.06.2020, № 1907 від 22.06.2020, № 1908 від 22.06.2020, № СУС-2227/Н219 від 22.06.2020, № СУС-2227/Н023 від 22.06.2020, № СУС-2227/Т159 від 22.06.2020, № СУС-2227/Н220 від 22.06.2020, № СУС-2227/Л030 від 22.06.2020.
Судом також встановлено, що позивач здійснив реєстрацію податкових накладних № 35 від 04.06.2020 (квитанція про реєстрацію від 25.06.2020), № 144 від 16.06.2020 (квитанція про реєстрацію від 13.07.2020), № 203 від 21.06.2020 (квитанція про реєстрацію від 14.07.2020), № 213 від 23.06.2020 (квитанція про реєстрацію від 14.07.2020), № 214 від 23.06.2020 (квитанція про реєстрацію від 14.07.2020), № 215 від 23.06.2020 (квитанція про реєстрацію від 14.07.2020).
На виконання умов договору позивач направив відповідачу узгоджений сторонами пакет документів, зокрема й акти здачі-прийняття робіт № ОУ-0000035 від 04.06.2020, № ОУ-0000144 від 16.06.2020, № ОУ-0000203 від 21.06.2020, № ОУ-0000213 від 23.06.2020, № ОУ-0000214 від 23.06.2020, № ОУ-0000215 від 23.06.2020.
Витягами з офіційного веб-сайту підприємства поштового зв'язку АТ «Укрпошта» підтверджується, що :
- акти № ОУ-0000035 від 04.06.2020 та № ОУ-0000203 від 21.06.2020 і додані до них документи відповідач отримав 04.07.2020;
- акти № ОУ-0000144 від 16.06.2020 та № ОУ-0000215 від 23.06.2020 і додані до них документи відповідач отримав 06.07.2020;
- акт № ОУ-0000213 від 23.06.2020 і додані до нього документи відповідач отримав 08.07.2020;
- акт № ОУ-0000214 від 23.06.2020 і додані до нього документи відповідач отримав 14.08.2020.
З вищевказаних актів вбачається, що відповідач, всупереч домовленості сторін, зазначені акти не підписав. Однак, з урахуванням встановленого судом факту виконання позивачем перевезень, замовлених відповідачем, відсутність підпису представника відповідача на вищевказаних актах не може стати підставою для невиконання обов'язку оплатити надані послуги.
Таким чином, судом встановлено, що позивач виконав перевезення за вищевказаними актами загальною вартістю 46 400,00 грн, проте відповідач надані позивачем послуги оплатив лише частково, а саме в сумі 5 300,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 703 від 11.09.2020.
Отже заборгованість відповідача перед позивачем за послуги, надані останнім, становить 41 100,00 грн.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 316 Господарського кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Частиною 1 ст. 307 Господарського кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 7 вказаної статті, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Відповідач доказів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем або спростовували доводи останнього, суду не надав.
Відтак, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 41 100,00 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у вказаному розмірі.
Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача інфляційну складову боргу в розмірі 467,20 грн та 3% річних в розмірі 391,40 грн.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріали справи свідчать, що відповідач свої договірні зобов'язання не виконав, відтак допустив порушення зобов'язання.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши власний розрахунок інфляційної складової боргу, суд встановив, що її розмір становить 984,58 грн, тобто є більшим, ніж заявлено позивачем до стягнення. Отже, вимога про стягнення з відповідача інфляційної складової боргу заявлена позивачем правомірно та підлягає задоволенню у розмірі, визначеному позивачем, а саме в розмірі 467,20 грн.
Здійснивши власний розрахунок 3% річних, суд встановив, що їх розмір становить 333,83 грн, тобто є меншим, ніж заявлено позивачем до стягнення. Отже, вимога про стягнення з відповідача 3% річних заявлена позивачем правомірно, проте підлягає задоволенню у розмірі, визначеному судом, а саме в розмірі 333,83 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача основного боргу (заборгованості за надані послуги) в розмірі 41 100,00 грн, інфляційної складової боргу в розмірі 467,20 грн та 3% річних в розмірі 333,83 грн.
Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 231, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародне агентство «Тайгер» (02099, м. Київ, вул. Севастопольська, буд. 7/13, гуртожиток, ідентифікаційний код 33497722) на користь Приватного підприємства «АНКАР Транс» (39618, Полтавська обл., Кременчуцький р-н, село Мала Кохнівка, вул. Ударна, буд. 15, ідентифікаційний код 33525178) основний борг (заборгованості за надані послуги) в розмірі 41 100,00 грн (сорок одна тисяча сто грн 00 коп.), інфляційну складову боргу в розмірі 467,20 грн (чотириста шістдесят сім грн 20 коп.), 3% річних в розмірі 333,83 грн (триста тридцять три грн 83 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 099,12 грн (дві тисячі дев'яносто девять грн 12 коп.).
3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 26.02.2021.
Суддя О.Г. Удалова