ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.02.2021Справа № 910/14245/20
Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., за участю секретаря судового засідання Цубери Ю.Ю., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Приватного підприємства "Хімтранссервіс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "УПК Коммерц"
про стягнення 3 223 614,66 грн.
Представники сторін:
позивач: Геліч В.П. (дов. б/н від 25.11.2020);
відповідач: не з'явився.
Приватне підприємство "Хімтранссервіс" (надалі за текстом також - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "УПК Коммерц" (надалі за текстом також - відповідач) про стягнення 3 223 614,66 грн., з яких 2 775 159,00 грн. основного боргу, 414 484,57 грн. штрафні санкції та 33 971,09 грн. інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки № 070319 ХС від 07.03.2019 в частині здійснення повної та своєчасної оплати за поставлений товар.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 відкрито провадження у справі № 910/14245/20, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 29.10.2020, визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень щодо відповіді на відзив.
Суд зазначає, що інформація стосовно слухання судом справ є публічною та розміщується на офіційному сайті Господарського суду міста Києва в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність в учасників справи можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.
До того ж, необхідно зауважити, що у відповідності до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.
Статтею 3 вказаного Закону передбачено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - це автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
У статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" передбачено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 у справі № 910/14245/20 учасники були повідомлені про можливість отримання інформації щодо цієї справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://ki.arbitr.gov.ua/sud5011/gromadyanam/csz/.
Отже, з огляду на наведене вище, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2020 розгляд справи було відкладено на 26.11.2020.
26.11.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено розгляд справи на 24.12.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.01.2021.
У судовому засіданні 12.01.2021 розгляд справи відкладено на 11.02.2021.
У судовому засіданні 11.02.2021 на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд
07.03.2019 між Приватним підприємством "Хімтранссервіс", як постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю "УПК Коммерц", як покупцем, укладено Договір поставки № 070319ХС (надалі за текстом також - Договір), згідно пункту 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця, а покупець, прийняти та оплатити азотні добрива аміак (аміак рідкий/аміак безводний) ГОСТ 6221-90 "Аміак рідкий технічний Технічні умови" у відповідності до умов цього Договору.
Згідно пункту 1.2 Договору, цей Договір є базовим і протягом строку його дії умови поставки кожної окремої партії товару визначаються в Специфікації до цього Договору, які є його невід'ємною частиною.
Пунктом 1.4. Договору, сторони узгодили, що поставка товару здійснюється партіями. Ціна кількість (об'єм) асортимент (найменування, марка), місце поставки, терміни поставки товару обумовлюються в Специфікаціях до цього Договору.
Кількість товару (партія товару), що передається у власність покупця відображається у видаткових накладних, які повинні супроводжувати кожну партію товару (пункт 2.2. Договору).
Постачальник здійснює поставку товару на умовах, які погоджуються сторонами попередньо та зазначаються у Специфікації до цього Договору (пункт 3.2. Договору).
Датою поставки товару вважається дата підписання сторонами видаткової накладної на кожну партію поставленого товару та/або відмітки (штемпеля) залізничної станції відвантаження товару, що зазначена в залізничній накладній.
Відповідно до пунктів 4.1. та 4.2. Договору, ціна за одиницю товару, що постачається за цим Договором, встановлюється в національній валюті України, в гривнях, та узгоджується сторонами в Специфікації до цього Договору.
Покупець здійснює оплату вартості товару шляхом прямого банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі виставлених рахунків постачальника, в строки та на умовах згідно укладених Специфікацій до цього Договору.
Згідно пункту 4.3. Договору, умови та порядок оплати товару (партії товару) визначаються в кожній окремій Специфікації. Загальна вартість Договору складається із суми всіх Специфікацій до цього Договору.
У пункті 9.1. Договору сторони узгодили, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019, а в частині взаєморозрахунків сторін за даним Договором до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
На підставі Специфікації № 9 від 07.11.2019 позивач поставив відповідачу аміак рідкий технічний, налив у кількості 78,150 тон, за ціною однієї тони товару 9 360,00 грн., загальною вартістю партії товару 732 484,00 грн. в тому числі ПДВ 121 914,00 грн.
Відповідно до пункту 3.2. Специфікації № 9 від 07.11.2019 сторони визначили строк оплати за товар - до 11.11.2019 включно.
Факт здійснення поставки товару позивачем та його приймання відповідачем підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною № 2544 від 16.11.2019.
На підставі Специфікації № 10 від 29.11.2019 позивач поставив відповідачу аміак рідкий технічний налив у кількості 219,750 тон, за ціною однієї тони товару 9 300,00 грн., загальною вартістю партії товару 2 043 675,00 грн. в тому числі ПДВ 340 612,50 грн.
Відповідно до пункту 3.2. Специфікації № 10 від 29.11.2019 сторони визначили строк оплати за товар - до 02.12.2019 включно.
Факт здійснення поставки товару позивачем та його приймання відповідачем підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною № 2885 від 29.11.2019.
Відповідно до Акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.09.2019 по 18.12.2019, який підписаний між Приватним підприємством "Хімтранссервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "УПК Коммерц", за відповідачем, згідно Договору поставки № 070319/ХС від 07.03.2019 рахується заборгованість: за реалізацію товарів № 2544 у розмірі 737 100,00 грн. та за реалізацію товарів № 2885 у розмірі 2 043 675,00 грн.
23.04.2020 позивач надіслав на адресу відповідача письмову претензію від 16.04.2020, вих. № 01/20, в якій повідомив про наявність заборгованості за Договором та просив здійснити погашення заборгованості загальний розмір якої становить 2 775 159,00 грн. протягом 7 календарних днів з дати отримання зазначеної претензії.
На підтвердження направлення відповідачу претензії від 16.04.2020, вих. № 01/20 за адресою: місто Київ, вулиця Бориспільська, будинок 26Д, офіс 5, позивачем до матеріалів справи додані квитанція ПАТ "Укрпошта" про відправлення кореспонденції та опис вкладення у цінний лист.
У зв'язку з тим, що відповідач не виконав свої договірні зобов'язання з оплати за поставлений товар, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами про стягнення з відповідача 3 223 614,66 грн., з яких 2 775 159, 00 грн. основного боргу, 414 484, 57 грн. штрафних санкцій та 33 971,09 грн. інфляційних втрат.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Водночас, статтею 174 Господарського кодексу України визначає, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Суд встановив, що 07.03.2019 між позивачем та відповідачем укладено Договір поставки № 070319ХС, а отже, вбачається, що між сторонами виникли правовідносини пов'язані із поставкою товару.
Згідно з частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України, визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За змістом статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі Специфікації № 9 від 07.11.2019 та Специфікації № 10 від 29.11.2019 позивач поставив відповідачу аміак рідкий технічний, налив на загальну суму 2 775 159,00 грн.
Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною № 2544 від 16.11.2019 та видатковою накладною № 2885 від 29.11.2019, які підписані сторонами.
Також, на підставі Акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.09.2019 по 18.12.2019, який складений та підписаний між позивачем і відповідачем, встановлено, що згідно Договору поставки № 070319/ХС від 07.03.2019, за відповідачем рахується заборгованість: за реалізацію товарів у розмірі 737 100,00 грн. та 2 043 675,00 грн., що є додатковим підтвердженням наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі, щодо якої виник спір.
Відповідно до підпункту 5.2.5. Договору відповідач, як покупець, зобов'язується здійснити повний розрахунок за поставлений товар у строки визначені та погоджені сторонами у специфікації до цього Договору, яка є його невід'ємною частиною.
Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів здійснення відповідачем оплати за поставлений згідно Договору товар, суд дійшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у загальному розмірі 2 775 159,00 грн.
Стосовно стягнення з відповідача штрафних санкцій у загальному розмірі 414 484,57 грн. та інфляційних втрат у сумі 33 971, 09 грн., суд зазначає наступне.
Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Приймаючи до уваги, що відповідачем не здійснено розрахунку з позивачем за поставлений товар у порядку та строки визначені Договором і Специфікаціями № 9 від 07.11.2019 та № 10 від 29.11.2019, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання щодо розрахунку з позивачем за поставлений товар згідно видаткових накладних: № 2544 від 16.11.2019 та № 2885 від 29.11.2019.
Згідно пункту 6.1. Договору, при порушенні своїх зобов'язань за Договором сторона несе відповідальність, визначену Договором та/або чинним законодавством України. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених Договором.
Підпунктом 6.3.1. Договору сторони узгодили, що за прострочення платежу (окрім платежів на умовах попередньої оплати) покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Пунктом 6.12. Договору сторони додатково встановили, що пеня та штрафні санкції, визначені цим Договором, нараховуються за весь час прострочення, починаючи з дати виникнення заборгованості та закінчуючи днем її повного погашення, без застосування обмежень, визначених частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за період прострочення з 11.11.2019 по 09.09.2020, за видатковою накладною № 2544 від 16.11.2019 у сумі 118 858,62 грн. та розрахунок пені за період прострочення з 02.12.2019 по 09.09.2020, за видатковою накладною № 2885 від 29.11.2019 у сумі 295 625,95 грн. на предмет вірності розрахунку та відповідності вимогам чинного законодавства та дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені в загальному розмірі 414 484,57 грн. є обґрунтованими та правомірними.
Окрім цього, відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Дослідивши поданий позивачем розрахунок інфляційних втрат у загальному розмірі 33 971,09 грн., суд встановив правомірність та обґрунтованість нарахування позивачем цієї суми, а отже позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Аналогічна норма міститься у частині 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України.
За приписами статей 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуюче викладене, суд вважає, що обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов Приватного підприємства "Хімтранссервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "УПК Коммерц" про стягнення 3 223 614,66 грн - задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УПК Коммерц" (02093, місто Київ, вулиця Бориспільська, будинок 26Д, офіс 5, ідентифікаційний код юридичної особи: 39813755) на користь Приватного підприємства "Хімтранссервіс" (03148, місто Київ, вулиця Сім'ї Стешенків, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи: 42580543) 2 775 159 (два мільйони сімсот сімдесят п'ять тисяч сто п'ятдесят дев'ять) гривень 00 коп. основного боргу, 414 484 (чотириста чотирнадцять тисяч чотириста вісімдесят чотири) гривні 57 коп. штрафних санкцій, 33 971 (тридцять три тисячі дев'ятсот сімдесят одну) гривню 09 коп. інфляційних втрат та 48 354 (сорок вісім тисяч триста п'ятдесят чотири) гривні 22 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено та підписано 22.02.2021.
Суддя С. В. Стасюк