ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.02.2021Справа № 910/16401/20
Суддя Господарського суду міста Києва Ягічева Н.І., при секретарі судового засідання Гарашко Т.В., розглянувши у судовому засіданні матеріали господарської справи
За позовом Приватного акціонерне товариство "ТРЕСТ КИЇВСПЕЦБУД" (вул. Спаська, 31-б, Київ, 04070, код ЄДРПОУ 04012744)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "АЗУР ГРУП" (вул. Дніпровська Набережна, 19А, м.Київ, 02081, код ЄДРПОУ 37312682)
про стягнення 1 306 227, 14грн.
Представники сторін згідно протоколу судового засідання
Приватне акціонерне товариство "ТРЕСТ КИЇВСПЕЦБУД" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "АЗУР ГРУП" про стягнення 1 306 227,14 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду №755 від 09.09.2018 щодо оплати виконого комплексу робіт та наданих послуг генпідряду, внаслідок чого позивачем нараховано до стягнення з відповідача 1 201 021, 89 грн основної заборгованості, 57 328, 34 грн 3% річних та 47 876, 91 грн інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального провадження та призначене підготовче засідання на 25.11.2020 року.
20.11.2020 року через відділ діловодства суду позивач надав суду додаткові пояснення до позовної заяви.
25.11.2020 року розгляд справи не відбувся, у зв'язку із перебуванням судді Ягічевої Н. І. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2020 року підготовче засідання призначене на 24.12.2020 року.
24.12.2020 року у підготовче судове засідання з'явився представник позивача та надав усні пояснення по справі. Відповідач у підготовче судове засідання не з'явився, представників не направив, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 року суд відклав підготовче засідання на 14.01.2021 року.
13.01.2020 року через відділ діловодства суду позивач надав суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
14.01.2021 року представники сторін у підготовче судове засідання не прибули, представників не направили, про розгляд справи повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 11.02.2021 року.
На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 11.02.2021 оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
09.09.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БК "АЗУР ГРУП" (Замовник) та Приватним акціонерним товариством "ТРЕСТ КИЇВСПЕЦБУД" (Підрядник) був укладений договір підряду №755 (далі - Договір), відповідно до умов якого Замовник доручив, а Підрядник зобов'язався виконати відповідно до проектної документації, державних будівельних норм України та умов цього Договору виконання комплексу внутрішніх сантехнічних робіт, включаючи випробування сантехнічних систем (далі - роботи) «Будівництві житлових будинків та об'єктів соціально-побутової сфери на проспекті Академіка Глушкова, 6 в Голосіївському районі м.Києва. Житловий будинок №16 (далі - об'єкт).
Пунктом 3.1 Договору передбачено, що початок робіт - вересень 2018 року, завершення робіт - червень 2019 року.
24.06.2019 року сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору стосовно перенесення термінів виконання робіт, у зв'язку з додатковим обсягом робіт.
Згідно з п. 4.1. договору договірна ціна повного комплексу робіт, вказаних в п. 1.2 договору є орієнтовною і підлягає уточненню після отримання робочих креслень до виконання робіт та визначається згідно Договірної ціни (додаток №1,2), що є невід'ємною частиною Договору і складає - 22 995 648,00 грн, в тому числі ПДВ (20%) - 3 832 608,00 грн, з яких: вартість будівельно-монтажних робіт без врахування вартості матеріалів складає - 5 172 729,60 грн, в т.ч. ПДВ - 862 121,60 грн; вартість матеріалів та обладнання складає - 17 822 918,40 грн, в т.ч. ПДВ - 2 970 486,40 грн.
Замовник проводить розрахунки за виконані та прийняті роботи, згідно підписаних сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в і довідок про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/форми КБ-3, які підрядник зобов'язаний щомісячно надавати замовнику не пізніше 20 числа звітного місяця в двох примірниках (п. 11.1. договору).
Пунктом 11.2. договору передбачено, що замовник приймає виконані належним чином підрядником роботи, шляхом підписання КБ-2в і КБ-3, протягом десяти робочих днів з моменту їх отримання або надає мотивовану (обґрунтовану) відмову у письмовій формі від приймання робіт та підписання наданих КБ-2в і КБ-3. Замовник має право здійснити попередню оплату у визначеному сторонами розмірі, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника.
Відповідно до п. 11.3. договору оплата виконаних підрядником робіт здійснюється замовником протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту підписання актів (ф. КБ-2в), довідок (ф. КБ -3) за умови надходження коштів від замовника будівництва.
Згідно з п. 11.4. договору оплата за виконані роботи підрядником здійснюється замовником у розмірі 98,5% від вартості робіт, визначених у кожному акті приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в і довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3, після отримання коштів від замовника будівництва; 1,5% від вартості робіт (без урахування всіх матеріалів, що надані підрядником та (або) замовником, та вартості генпідряду), визначених у кожному акті приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в і довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3, залишаються як відкладений платіж (гарантійного фонду) та перераховуються підряднику замовником через 12 місяців після введення закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію, за умови відсутності недоліків зі сторони підрядника та після отримання коштів від замовника об'єкту будівництва.
Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором (п.18.1. договору).
На виконання умов договору позивач виконав роботи та використав матеріали, а відповідач такі роботи прийняв, на загальну суму 1 988 334, 24 грн, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в):
- № 2 за грудень 2018 року на суму 263 638, 72 грн;
- № 2 за січень 2019 року на суму 371 133,60 грн;
- № 7 за лютий 2019 року на суму 641 847,60 грн;
- № 8 за лютий 2019 року на суму 337 794, 00 грн;
- № 4 за березень 2019 року на суму 9 980,40 грн;
- № 5 за березень 2019 року на суму 355 836,00 грн;
- № 1 за листопад 2019 року на суму 8 103, 92 грн.
Вартість використаних позивачем матеріалів, яка була включена до вищенаведених актів, становила 1 988 334,24 грн, що підтверджується довідками про вартість виконаних підрядних робіт Форми № КБ 3:
- б/н за грудень 2018 року на суму 263 638, 72 грн;
- б/н за січень 2019 року на суму 371 133,60 грн;
- б/н за лютий 2019 року на суму 979 641,60 грн;
- б/н за березень 2019 року на суму 365 816,40 грн;
- б/н за листопад 2019 року на суму 8 103,92 грн.
Відповідач у порушення умов вищевказаного договору виконані позивачем роботи оплатив частково, а саме в сумі 750 000,00 грн, що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача.
Також сторонами були складені та підписані акти про надання послуг генпідряду, що підтверджується актами про надання послуг генпідряду:
- від 31 грудня 2018 року на суму 919,00 грн;
- від 31 січня 2019 року на суму 1 451,44 грн;
- від 28 лютого 2019 року на суму 3 600, 90 грн;
- від 31 березня 2019 року на суму 1 411,06 грн;
- від 30 листопада 2019 року на суму 104,94 грн.
Разом на суму 7 487,34 грн.
У зв'язку з цим сторонами були складені та підписані протоколи взаємозаліку:
- від 31 грудня 2018 року на суму 919,00 грн;
- від 31 січня 2019 року на суму 1 451,44 грн;
- від 28 лютого 2019 року на суму 3 600,90 грн;
- від 31 березня 2019 року на суму 1 411,06 грн;
- від 31 грудня 2019 року на суму 104, 94 грн.
Разом на суму 7 487,34 грн.
Крім того, позивач зазначив, що строк оплати суми відкладеного платежу (гарантійного фонду) в розмірі 29 825,01 грн (1,5%) на момент звернення з даним позовом до суду не настав, а тому позивач не включив вказану суму до суми основного боргу.
Спір у даній справі виник у зв'язку з неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем свого грошового зобов'язання за договором у частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт, у зв'язку з чим позивач, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 1 201 021, 89 грн основної заборгованості, 57 328, 34 грн 3% річних та 47 876, 91 грн інфляційних втрат.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 7 вказаної статті, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 1 988 334,24 грн (вартість виконаних робіт) - 750 000,00 грн (оплата) - 7 487,34 грн (сума взаємозаліку) - 29 825,01 грн (гарантійний фонд) = 1 201 021,89 грн. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її сплати не надано.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 1 201 021,89 грн є правомірною та обґрунтованою, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню в повному обсязі.
Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 57 328, 34 грн 3% річних нарахованих за період з 13.03.2019 року по 19.10.2020 року та 47 876, 91 грн інфляційних втрат за період з 13.03.2019 року по 19.10.2020 року.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що за умовами п. 11.3 укладеного сторонами договору оплата виконаних позивачем робіт здійснюється відповідачем протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту підписання актів (ф. КБ-2в) та довідок (ф. КБ -3).
При цьому суд вказує, що положення п. 11.3. укладеного сторонами договору щодо оплати виконаних позивачем робіт за умови надходження коштів від замовника будівництва не є відкладальною обставиною в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України.
Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що відповідач виконані позивачем роботи оплатив частково, відтак допустив порушення зобов'язання.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок 3% річних наданий позивачем, суд встановив, що він є арифметично вірним, розрахованим згідно вимог чинного законодавства, в зв'язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача 57 328, 34 грн 3 % річних підлягає задоволенню.
Крім цього, на підставі ст.625 Цивільного кодексу України позивач згідно наданого власного розрахунку просив суд стягнути з відповідача 47 876, 91 грн інфляційних втрат.
Суд звертає увагу на те, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (підпункт 3.2 пункт 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").
Судом було здійснено перерахунок інфляційних втрат за визначений позивачем період, за результатами якого суд погоджується із сумами нарахувань у розмірі 47 876, 91 грн, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідач доводів позивача не спростував, контррозрахунок заявлених до стягнення сум не надав.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на вищенаведені норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "АЗУР ГРУП" (вул. Дніпровська Набережна, 19А, м.Київ, 02081, код ЄДРПОУ 37312682) на користь Приватного акціонерне товариство "ТРЕСТ КИЇВСПЕЦБУД" (вул. Спаська, 31-б, Київ, 04070, код ЄДРПОУ 04012744) 1 201 021 (один мільйон двісті одну тисячу двадцять одну) грн 89 коп. заборгованості, 57 328 (п'ятдесят сім тисяч триста двадцять вісім) грн. 34 коп. 3% річних, 47 876 (сорок сім тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 91 коп. інфляційних втрат та 19 593 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто три) грн. 41 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повне рішення складено 22.02.2021.
Суддя Н.І. Ягічева