номер провадження справи 12/211/20
24.02.2021 Справа № 908/3221/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,
розглянувши матеріали справи № 908/3221/20
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочно-жировий комбінат "Південний" (місце знаходження: 72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Михайла Грушевського, буд. 17, поштова адреса: 72316, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Інтеркультурна, буд. 289А)
до відповідача: Оріхівського міжгосподарського колективного підприємства "Дитячий оздоровчий заклад "Волна" (70500, Запорізька область, Оріхівський район, м. Оріхів, вул. Шевченка, буд. 23)
про стягнення 21 992,89 грн.
Без виклику представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю "Молочно-жировий комбінат "Південний" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою за вих. № 395 від 11.12.2020 до Оріхівського міжгосподарського колективного підприємства "Дитячий оздоровчий заклад "Волна" про стягнення основного боргу в сумі 10311,45 грн., пені в сумі 3052,75 грн., штрафу в розмірі 1031,15 грн., інфляційних втрат в сумі 407,28 грн. та процентів за користування чужими коштами в сумі 7190,26 грн. за договором поставки № 511 від 17.06.2019, що разом складає 21992,89 грн.
Разом з тим в пункті 4 прохальної частини поданої позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача витрати на оплату послуг за договором професійної правничої допомоги в сумі 5000,00 грн.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.12.2020 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
Ухвалою суду від 24.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3221/20, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Вказаною ухвалою запропоновано відповідачу не пізніше п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, проте не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та заяв із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надходило.
Згідно із ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
14.01.2021 на адресу суду через систему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява про вступ у справу представника, в якій останній просить залучити ОСОБА_1 у справу як представника відповідача та надати доступ до електронної справи № 908/3221/20 в підсистемі «Електронний суд».
15.01.2021 на адресу суду через систему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява, в якій останній зазначає, що допущення порушення зобов'язання на суму 10311,45 грн. визнає, проти решти сум пред'явлених позивачем заперечує. Вказує, що Оріхівське міжгосподарське колективне підприємство "Дитячий оздоровчий заклад "Волна" є сезонним підприємством, про що зазначено в Положенні про дитячий оздоровчий заклад «Волна» від 01.01.2005 і внаслідок обмежень, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 та постановою Міністерства охорони здоров'я № 43 від 30.07.2020 у 2020 році Оріхівське міжгосподарське колективне підприємство "Дитячий оздоровчий заклад "Волна" не працювало взагалі, хоча і виграло декілька тендерів на оздоровлення дітей. Просить задовольнити позов частково в розмірі 10311,45 грн.
18.01.2021 на адресу суду через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що допущення порушення зобов'язання на суму 10311,45 грн. визнає, проти решти сум пред'явлених позивачем заперечує. Вказує, що Оріхівське міжгосподарське колективне підприємство "Дитячий оздоровчий заклад "Волна" є сезонним підприємством, про що зазначено в Положенні про дитячий оздоровчий заклад «Волна» від 01.01.2005 і внаслідок обмежень, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 та постановою Міністерства охорони здоров'я № 43 від 30.07.2020 у 2020 році Оріхівське міжгосподарське колективне підприємство "Дитячий оздоровчий заклад "Волна" не працювало взагалі, хоча і виграло декілька тендерів на оздоровлення дітей. Просить задовольнити позов частково в розмірі 10311,45 грн.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 24.02.2021.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд встановив.
Позов мотивовано тим, що 17.06.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Молочно-жировий комбінат "Південний", далі Постачальник, та Оріхівським міжгосподарським колективним підприємством "Дитячий оздоровчий заклад "Волна", далі Покупець, був укладений договір поставки № 511, далі Договір, відповідно до п. 1.1., 1.2. якого Постачальник зобов'язується в порядку і на умовах, визначених даним Договором, передавати у власність Покупця молочну продукцію, продукти харчування в асортименті (далі - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти і сплатити вартість Товару на умовах, визначених цим Договором. Найменування, асортимент та кількість Товару, по кожній конкретній партії, що підлягає поставці за цим Договором, визначаються у замовленнях Покупця та зазначаються у видаткових накладних, а також у рахунку-фактурі, що є невід'ємним додатком до цього Договору.
Згідно із п. 2.1., 2.2. Договору замовлення проводиться за вибором Покупця з асортименту Продукції. Найменування, одиниця виміру та загальна кількість Товару, визначаються згідно з письмового або усного замовлення Покупця. Остаточний асортимент поставки Товару за цим договором підтверджується у видаткових накладних.
Умовами п. 4.1. - 4.3. Договору визначено, що поставка Товару здійснюється окремими партіями на підставі замовлення Покупця. Кількість, асортимент та вартість Товару визначається згідно видаткової накладної Постачальника, яка є невід'ємною частиною цього договору. Замовлення на поставку партії Товару здійснюється Покупцем в усній або у письмовій формі, шляхом передачі факсимільним зв'язком, або email: ІНФОРМАЦІЯ_1 , або за телефоном, що зазначений у розділі 12 цього Договору, до 15:00 за добу до отримання Товару. У замовленні Покупець вказує асортимент, кількість, дату та місце поставки Товару. Покупець має право один раз змінювати (корегувати) замовлення в день відвантаження не більше ніж на 10% від попередньо замовленої кількості. Постачальник, отримавши замовлення Покупця, зобов'язаний протягом 12 (дванадцяти) годин з моменту отримання замовлення, надати Покупцю підтвердження прийняття замовлення до виконання одним із способів за вибором Постачальника, зазначених у даному договорі.
Відповідно до п. 5.1., 5.4. - 5.7. Договору доставка Товару здійснюється або транспортом Покупця, або транспортом Постачальника, за домовленістю сторін, про що зазначається Постачальником у замовленні Покупця на поставку певної партії Товару. Адреса доставки вказується в замовленні Покупця. Постачальник зобов'язаний надати наступні документи:
- видаткова накладна;
- рахунок-фактура;
- якісне посвідчення (на вимогу Покупця).
Моментом здійснення поставки Товару Постачальником є прийняття їх уповноваженою особою Покупця з відповідним підписом у супровідній документації (видаткової накладної та/або товарно-транспортній накладній, тощо) і засвідчена печаткою (при наявності). Покупець зобов'язаний надати довіреність, кільцеву довіреність на уповноважених осіб Покупця, оформлену у відповідності з чинним законодавством України. Перехід права власності на Товар і ризиків втрати його кількості або якості, а також ризику пошкодження його упаковки, переходить від Постачальника до Покупця в момент фактичної передачі Товару.
Умовами п. 6.1. - 6.3. Договору сторони визначили, що ціна на Товар встановлюється в національній валюті України - гривнях. Загальна сума Договору складається з вартості всіх партій Товару, поставлених Покупцю за цим Договором протягом всього строку дії Договору. Розрахунок за кожну партію Товару здійснюється Покупцем за безготівковим розрахунком шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, зазначений у відповідному рахунку-фактурі, та/або шляхом внесення готівкових коштів в касу підприємства. Датою оплати Товару є дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника та/або дата, зазначена в прибутковому касовому ордері, касовому чеку Постачальника. Оплату у повному обсязі за поставлений Товар Покупець здійснює протягом 5 (п'ять) банківських днів, з моменту отримання Товару.
Пунктами 7.1., 7.5. Договору передбачено, що приймання Товару здійснюється за зовнішнім виглядом, якістю і кількості, відповідними видатковими накладними Постачальника. Товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем за кількістю та якістю після оформлення відповідних документів, зазначених у даному Договорі.
Згідно із п. 11.1. Договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019, але в будь-якому випадку, до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором.
Так, на виконання умов Договору позивач поставив відповідачу Товар на загальну суму 10311,45 грн., а відповідач товар прийняв, що підтверджується підписаними між сторонами у справі видатковими накладними, а саме:
- видатковою накладною № РН-0031191 від 18.06.2019 на суму 3060,81 грн.;
- видатковою накладною № РН-0031190 від 18.06.2019 на суму 2517,72 грн.;
- видатковою накладною № РН-0032223 від 25.06.2019 на суму 1886,76 грн.;
- видатковою накладною № РН-0034425 від 02.07.2019 на суму 819,84 грн.;
- видатковою накладною № РН-0036456 від 12.07.2019 на суму 2026,32 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивач надіслав на адресу відповідача претензію за вих. № 332 від 19.10.2020, в якій вимагав негайно протягом 5 банківських днів сплатити суму заборгованості згідно із договором поставки № 511 від 17.06.2019 в повному обсязі, що складає 10311,45 грн. шляхом перерахування грошових коштів за реквізитами, вказаними в претензії. Факт надіслання на адресу відповідача вказаної претензії підтверджується копіями опису вкладення від 19.10.2020, накладної № 7231603576222 від 19.10.2020. Вказана претензія була отримана відповідачем 23.10.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Позивач в позові вказує, що станом на момент подачі позовної заяви до суду сума заборгованості за поставлений товар на поточний рахунок ТОВ «МЖК «Південний» не надходила, на всі телефонні дзвінки представники відповідача дають тільки обіцянки про виконання грошових зобов'язань, зі сторони відповідача не приймаються ніякі дії по врегулюванню цього питання мирним шляхом. У зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язку із здійснення оплати за поставлений товар в сумі 10311,45 грн. позивач просить стягнути вказану заборгованість в судовому порядку.
Оскільки відбулося несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за Договором, позивач намагається стягнути з відповідача пеню за загальний період з 20.07.2019 по 10.12.2020 в сумі 3052,75 грн. на підставі п. 8.2. Договору та штраф в сумі 1031,15 грн. на підставі п. 8.3. Договору.
Відповідно до п. 8.2., 8.3. Договору у разі порушення строків оплати, передбачених п. 6.3. цього Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення оплати. У разі порушення строків оплати, передбачених п. 6.3. цього Договору, більше ніж на 15 банківських днів Покупець сплачує Постачальнику, крім неустойки, передбаченої п. 8.2. даного договору, штраф у розмірі 10% від загальної суми заборгованості.
З посиланням на п. 8.4. Договору позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача за Договором, в зв'язку з чим намагається стягнути з нього 50% річних за період з 20.07.2019 по 10.12.2020 в сумі 7190,26 грн. та інфляційні витрати за період з серпня 2019 по жовтень 2020 в сумі 407,28 грн.
Згідно із п. 8.4. Договору у разі порушення строків оплати, передбачених п. 6.3. цього договору, більш ніж на 20 банківських днів Покупець сплачує Постачальнику, крім неустойки, передбаченої п.п. 8.2., 8.3. даного Договору, суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час порушення терміну оплати, а також 50% річних від простроченої суми, що підлягає оплаті.
Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладений договір поставки. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх істотних умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну та суму договору, порядок приймання товару, умови поставки товару, порядок здійснення оплати, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, договір вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 265 ГК України також визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 1 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Предмет поставки за Договором відповідає вказаним вимогам.
Відповідач товар на загальну суму 10311,45 грн. прийняв (про що свідчить наявні в матеріалах справи підписані з боку відповідача видаткові накладні), його не повернув, а тому повинен здійснити за нього оплату за умовами договору.
Відповідно до п. 6.3. Договору оплату у повному обсязі за поставлений Товар Покупець здійснює протягом 5 (п'ять) банківських днів, з моменту отримання Товару.
Пунктом 5.7. Договору визначено, що перехід права власності на Товар і ризиків втрати його кількості або якості, а також ризику пошкодження його упаковки, переходить від Постачальника до Покупця в момент фактичної передачі Товару.
Згідно із п. 7.1. Договору приймання Товару здійснюється за зовнішнім виглядом, якістю і кількості, відповідними видатковими накладними Постачальника.
З аналізу вищевикладених пунктів Договору вбачається, що оплату у повному обсязі за поставлений Товар Покупець здійснює протягом 5 (п'ять) банківських днів з моменту підписання видаткових накладних.
З урахуванням п. 6.3. Договору строк оплати товару, поставленого за видатковими накладними № РН-0031191 та № РН-0031190 від 18.06.2019 настав 25.06.2019, прострочка виникла з 26.06.2019, строк оплати товару, поставленого за видатковою накладною № РН-0032223 від 25.06.2019 настав 03.07.2019 (враховуючи що 28.06.2019 вихідний день), прострочка виникла з 04.07.2019, строк оплати товару, поставленого за видатковою накладною № РН-0034425 від 02.07.2019 настав 09.07.2019, прострочка виникла з 10.07.2019, строк оплати товару поставленого за видатковою накладною № РН-0036456 від 12.07.2019 настав 19.07.2019, прострочка виникла з 20.07.2019.
Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що позивач виконав належним чином свої зобов'язання, а саме поставив товар відповідачу на загальну суму 10311,45 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними, які підтверджують факт поставки та одержання товару.
Втім, відповідач не розрахувався з позивачем у встановлений Договором строк за поставлений згідно його умов товар, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в сумі 10311,45 грн.
В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань за Договором щодо не здійснення оплати за поставлений товар, а також доведено порушення відповідачем строку оплати товару, встановленого умовами Договору, а наявність заборгованості в розмірі 10311,45 грн. підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними. Відповідач доказів сплати боргу в повному обсязі станом на день розгляду справи суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.
За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочно-жировий комбінат "Південний" про стягнення з Оріхівського міжгосподарського колективного підприємства "Дитячий оздоровчий заклад "Волна" заборгованості в сумі 10311,45 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Фактичні обставини справи свідчать, що зобов'язання з оплати поставленого товару з боку відповідача залишились невиконаними належним чином.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно із ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Матеріали справи свідчать, що позивач за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором поставки нарахував відповідачу пеню за порушення строків оплати товару на підставі п. 8.2. Договору за загальний період з 20.07.2019 по 10.12.2020 в сумі 3052,75 грн.
Згідно із п. 8.7. Договору сторони прийшли до взаємної згоди, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань по даному Договору не припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано і такі штрафні санкції продовжують нараховуватися до дня повного виконання стороною відповідних прострочених зобов'язань за Договором.
Оскільки несвоєчасне виконання відповідачем обов'язку з оплати вартості поставленого товару підтверджено наявними у справі доказами, а розрахунок пені за загальний період з 20.07.2019 по 10.12.2020 виконаний у відповідності до умов п. 8.2., 8.7. Договору, відтак позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочно-жировий комбінат "Південний" до Оріхівського міжгосподарського колективного підприємства "Дитячий оздоровчий заклад "Волна" про стягнення пені в сумі 3052,75 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Матеріали справи свідчать, що позивач за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором поставки нарахував відповідачу штраф в розмірі 1031,15 грн. за порушення строків оплати товару на підставі п. 8.3. Договору.
Пунктом 8.3. Договору передбачено, що у разі порушення строків оплати, передбачених п. 6.3. цього Договору, більше ніж на 15 банківських днів Покупець сплачує Постачальнику, крім неустойки, передбаченої п. 8.2. даного договору, штраф у розмірі 10% від загальної суми заборгованості.
Оскільки відповідачем прострочено терміни оплати товару, вказані в п. 6.3. Договору, більше ніж на 15 банківських днів, відтак позивач правомірно нарахував штраф на підставі п. 8.3. Договору в сумі 1031,15 грн. Розрахунок штрафу здійснений позивачем у відповідності до умов п. 8.3. Договору.
За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочно-жировий комбінат "Південний" до Оріхівського міжгосподарського колективного підприємства "Дитячий оздоровчий заклад "Волна" про стягнення штрафу в розмірі 1031,15 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Матеріали справи свідчать, що позивач за несвоєчасне виконання зобов'язань за Договором на підставі п. 8.4. нарахував відповідачу 50% річних за загальний період з 20.07.2019 по 10.12.2020 в сумі 7190,26 грн. та інфляційні витрати за період з серпня 2019 по жовтень 2020 в сумі 407,28 грн.
Оскільки мало місце прострочення виконання відповідачем зобов'язань з оплати поставленого товару більше ніж на 20 банківських днів, а наданий позивачем розрахунок 50% річних за період з 20.07.2019 по 10.12.2020 виконаний у відповідності до вимог ст. 625 ЦК України, відтак позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочно-жировий комбінат "Південний" до Оріхівського міжгосподарського колективного підприємства "Дитячий оздоровчий заклад "Волна" про стягнення 50% річних в сумі 7190,26 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення з відповідача суми інфляційних витрат суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Інфляційні втрати за своєю правовою природою є збільшенням суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання з причини девальвації грошової одиниці України, яка визначається офіційними державними органами за результатами економічних процесів в конкретний місяць, тобто є помісячним індексом. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, і коли строк виконання зобов'язання настає до 15 числа місяця, то застосовується індекс інфляції за поточний місяць, а коли строк виконання зобов'язання після 15 числа місяця, то застосовується індекс інфляції за наступний місяць.
Згідно із п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Так, з розрахунку інфляційних витрат позивача вбачається, що інфляція нарахована останнім на загальну суму боргу за товар за спірними видатковими накладними за період з серпня 2019 та жовтень 2020.
Дослідивши розрахунок інфляційних витрат, наданий позивачем, суд дійшов висновку про їх перерахунок, оскільки позивачем допущено помилку, зокрема не врахований індекс інфляції за грудень 2019, який складає 99,8%.
Відповідно до п. 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Відтак, судом з власної ініціативи здійснено перерахунок інфляційних витрат.
Із розрахунку позивача вбачається, що інфляційні витрати розраховані позивачем на суму боргу в розмірі 10311,00 грн.
Інфляційні витрати розраховані судом наступним чином:
1) на заборгованість в сумі 10311,00 грн., кінцевий строк оплати якої (за останньою видатковою накладною) настав 19.07.2019, прострочка виникла з 20.07.2019
- інфляційні витрати за період з серпня 2019 по жовтень 2020 від суми боргу 10311,00 грн. складають 386,36 грн.
За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочно-жировий комбінат "Південний" до Оріхівського міжгосподарського колективного підприємства "Дитячий оздоровчий заклад "Волна" про стягнення інфляційних витрат підлягають задоволенню частково в сумі 386,36 грн.
Витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг за договором професійної правничої допомоги в сумі 5000,00 грн. суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частинами 3, 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому судом враховано, що поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" № 5076-VI від 05.07.2012 року, де зазначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
В якості підтвердження витрат на послуги адвоката позивач надав договір про надання професійної правничої допомоги від 01.12.2020, укладений між адвокатом Поповим Андрієм Сергійовичем (далі Адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Молочно-жировий комбінат "Південний" (далі Клієнт), відповідно до умов п. 1.1. якого Адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов'язується оплатити надані послуги у порядку та строки, обумовлені сторонами.
Пунктом 1.2. договору про надання професійної правничої допомоги від 01.12.2020 передбачено, що Адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень:
а) підготовлює до суду позовну заяву про стягнення боргу з Оріхівського міжгосподарського колективного підприємства "Дитячий оздоровчий заклад "Волна" (код ЄДРПОУ 03048088) та інші документи правового характеру;
б) представляє у встановленому порядку інтереси Клієнта в судових засіданнях в Господарському суді Запорізької області, Центральному апеляційному господарському суді;
в) дає письмові роз'яснення, пояснення, довідки з правових питань, що виникають у діяльності Клієнта, надає правову допомогу Клієнтам з підготовки судово-процесуальних документів, а також правильного оформлення договорів і здійснює допомогу в їх укладенні;
г) готує та подає в інтересах Клієнта адвокатські запити з метою надання правничої допомоги.
Згідно із п. 2.1., 2.3. договору про надання професійної правничої допомоги від 01.12.2020 винагорода (гонорар) Адвоката за надання правничої допомоги за даним договором оплачується протягом 5 (п'яти) банківських днів від дати цього договору. Клієнт здійснює оплату за цим договором в безготівковому або готівковому порядку.
Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною 4 статті 129 ГПК України.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум (п. 6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).
За змістом статті 126 та частини 4 ст. 129 ГПК України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 6-рп/2013 у справі № 1-4/2013.
В якості підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав суду копію видаткового касового ордеру від 10.12.2020 на ім'я ФОП Попова А.С. за послуги професійної правничої допомоги за договором від 01.12.2020 на суму 5000,00 грн.
Разом з тим позивач надав суду копію рахунка-фактури № СФ-000005 від 08.12.2020, який виписаний ФОП Поповим А.С. до оплати Товариству з обмеженою відповідальністю "Молочно-жировий комбінат "Південний" за професійну правничу допомогу за договором про надання професійної правничої допомоги від 01.12.2020 на суму 5000,00 грн.
Також позивачем до матеріалів справи надана копія ордеру на надання правничої допомоги серії АР № 1030893 від 09.12.2020 та копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 31.08.2020.
Зі змісту договору про надання професійної правничої допомоги від 01.12.2020 вбачається, що його сторонами є: адвокат Попов Андрій Сергійович та Товариство з обмеженою відповідальністю "Молочно-жировий комбінат "Південний" (Клієнт).
Втім, відповідно до видаткового касового ордеру від 10.12.2020 кошти в розмірі 5000,00 грн. були сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю "Молочно-жировий комбінат "Південний" на користь ФОП Попова Андрія Сергійовича, а не адвокату Попову Андрію Сергійовичу.
Разом з тим, всупереч вимог ч. 3 ст. 126 ГПК України позивачем не наданий суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості (акт приймання-передачі наданих послуг).
Враховуючи викладене у господарського суду відсутні підстави для покладення на відповідача зазначених сум, тому клопотання позивача про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 126, 129, 233, 236, 238, ч. 4 ст. 240, 247-252 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочно-жировий комбінат "Південний" до Оріхівського міжгосподарського колективного підприємства "Дитячий оздоровчий заклад "Волна" задовольнити частково.
2. Стягнути з Оріхівського міжгосподарського колективного підприємства "Дитячий оздоровчий заклад "Волна", 70500, Запорізька область, Оріхівський район, м. Оріхів, вул. Шевченка, буд. 23, ідентифікаційний код 03048088, на користь:
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочно-жировий комбінат "Південний", місце знаходження: 72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Михайла Грушевського, буд. 17, поштова адреса: 72316, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Інтеркультурна, буд. 289А, ідентифікаційний код 41816252, основний борг в сумі 10311 (десять тисяч триста одинадцять) грн. 45 коп., пеню в сумі 3052 (три тисячі п'ятдесят дві) грн. 75 коп., штраф в сумі 1031 (одна тисяча тридцять одна) грн. 15 коп., 50% річних в сумі 7190 (сім тисяч сто дев'яносто) грн. 26 коп., інфляційні витрати в сумі 386 (триста вісімдесят шість) грн. 36 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 2100 (дві тисячі сто) грн. 00 коп., видавши наказ.
3. У задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочно-жировий комбінат "Південний" до Оріхівського міжгосподарського колективного підприємства "Дитячий оздоровчий заклад "Волна" відмовити.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 24.02.2021 року.
Суддя О.Г. Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.