Рішення від 24.02.2021 по справі 906/26/21

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2021 р. м. Житомир Справа № 906/26/21

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Давидюка В.К.,

секретаря судового засідання Зоренка О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Гаращук С.В. - довіреність №161 від 31.07.2020;

від відповідача: Мариніна М.О. - адвокат, ордер від 08.02.2021;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Державного підприємства "Київська лісова науково-дослідна станція"

до Державного підприємства "Олевське лісове господарство"

про стягнення 33185,11 грн

ДП "Київська лісова науково-дослідна станція" звернулося з позовом до суду про стягнення з ДП "Олевське лісове господарство" заборгованості у сумі 33185,11 грн, з яких: 31030,00 грн - основний борг, 895,29 грн - 3% річних, 1259,82 грн - інфляційні втрати.

Ухвалою від 10.02.2021 суд відклав розгляд справи по суті на 24.02.2021 о 14:30.

В судовому засіданні представник ДП "Київська лісова науково-дослідна станція" письмово повідомив, що ДП "Олевське лісове господарство" 05.02.2021 здійснило часткову оплату за договором на виготовлення (передачу) науково-технічної продукції у розмірі 5000,00 грн. З огляду на викладене, позовні вимоги підтримав з врахуванням суми оплати (а.с. 53).

Представник відповідача в засіданні суду підтвердила про часткове погашення боргу. Водночас зазначила про відсутність платіжних документів про сплату ДП "Київська лісова науково-дослідна станція" 5000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

25.03.2019 між Держаним підприємством "Київська лісова науково-дослідна станція" (позивач / виконавець) та Державним підприємством "Олевське лісове господарство" (відповідач / замовник) укладено договір №104 на створення (передачу) науково-технічної продукції (а.с. 24-25), за умовами якого замовник доручає (приймає), а виконавець бере на себе (передає) роботи по темі: "Вирощування щепленого посадкового матеріалу із закритою кореневою системою та науковий супровід робіт по створенню клоново-насіннєвої плантації сосни звичайної в умовах ДП "Олевське лісове господарство".

За п.1.2. договору, наукові, технічні, економічні та інші вимоги до науково-технічної продукції, що є предметом договору, викладені в технічному завданні по темі (ТЗ) від 25.03.2019, що додається і є невід'ємною частиною цього договору.

Як передбачено п. 2.1. договору, за виконану науково-технічну продукцію замовник перераховує виконавцеві кошти відповідно до протоколу про договірну ціну у розмірі 80,4 тис. грн.

Згідно з п. 2.2. договору, розрахунки з виконавцем проводяться поетапно відповідно до календарного плану.

Відповідно до п. 2.5. договору, замовник проводить розрахунок у строк 20 днів після підписання акта здачі-приймання науково-технічної продукції.

При завершенні робіт виконавець передає замовникові акт здачі-приймання науково-технічної продукції з додатком до нього комплексу наукової, технічної та іншої документації, передбаченої технічним завданням і умовами договору (п. 3.3. договору).

У п. 3.4. договору зазначено, що замовник протягом 10 днів з дня отримання акта здачі-приймання робіт і звітних документів, зазначених у п. 3.3. договору, зобов'язаний надіслати виконавцеві підписаний акт здавання-приймання науково-технічної продукції або вмотивовану відмову щодо прийняття робіт.

Водночас сторони підписали технічне завдання на науково-дослідну роботу на 2019-2021 роки та календарний план виконання робіт за договором, згідно з яким за 1 етап виконання робіт передбачено оплату в розмірі 31030,00 грн (а.с. 26-27). Вказана сума визначена у калькуляції кошторисної вартості (а.с. 28).

10.12.2019 Держане підприємство "Київська лісова науково-дослідна станція" та Державне підприємство "Олевське лісове господарство" підписали акт здачі-приймання науково-технічної продукції (а.с.29), в якому зазначено короткий опис науково-технічної продукції, а саме: проведено підготовчі роботи з вирощування підщеп сосни звичайної із закритою кореневою системою в умовах закритого ґрунту ДП „Київська лісова науково-дослідна станція”; заготовлено генетично покращене насіння та проведено висів його в поліетиленові контейнери з торфокомпостом; проведено вирощування сіянців у контейнерах (догляд, підживлення, боротьба з хворобами і шкідниками). Договірна ціна етапу: 31030,00 грн, ПДВ - 5171, 67 грн, належить до перерахунку: 31030, 00 грн, ПДВ - 5171,00 грн.

З огляду на відсутність розрахунку, 24.03.2020 виконавець надіслав замовнику претензію з проханням сплатити кошти (а.с. 33).

Відповідно до матеріалів справи, Державне підприємство "Олевське лісове господарство" отримало претензію 30.03.2020 (а.с. 34).

За твердженнями позивача, замовник не оплатив виконані роботи за договором на створення (передачу) науково-технічної продукції №104 від 25.03.2019, що стало підставою для звернення з позовом до суду.

Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст.193 ГК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Такі ж положення містить ст. 526 ЦК України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання (ч.2 ст. 193 ГК України).

Як визначено ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Виконавець повинен надати послугу особисто (ч. 1 ст. 902 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 904 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами договору, замовник здійснює розрахунок у строк двадцяти днів після підписання акта здачі-приймання науково-технічної продукції.

Представники сторін у судовому засіданні повідомили, що ДП "Олевське лісове господарство" 05.02.2021 здійснило часткову оплату за договором на виготовлення (передачу) науково-технічної продукції №104 від 25.03.2019 у розмірі 5000,00 грн.

Як визначено ч. 1 ст. 75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Згідно з п.2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Предмет спору відсутній у випадку припинення його існування (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі можливе в разі, коли предмет спору існував на момент відкриття провадження у справі та припинив існування в процесі розгляду справи.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 5000,00 грн основного боргу за відсутністю предмета спору на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України.

Водночас вимоги ДП "Київська лісова науково-дослідна станція" про стягнення з ДП "Олевське лісове господарство" основного боргу в сумі 26030,00 грн (31030,00 - 5000,00) суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні з позовом ДП "Київська лісова науково-дослідна станція" також заявило про стягнення з відповідача 895,29 грн 3% річних та 1259,82 грн інфляційних.

За ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Згідно з поданим розрахунком, інфляційні втрати нараховані з січня по листопад 2020 року на суму 31030,00 грн у розмірі 1259,82 грн.

Сплата трьох процентів річних не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

ДП "Київська лісова науково-дослідна станція" здійснило нарахування 3% річних за період з 13.01.2020 по 29.12.2020 на суму 31030,00 грн, що становить 895,29 грн.

Дослідивши розрахунок інфляційних та 3% річних (а.с. 30-31), суд встановив, що вказані нарахування здійснені правильно, тому вимога про її стягнення у визначеному розмірі підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 73 ГПК України).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню у розмірі 26030,00 грн основного боргу, 1259,82 грн інфляційних втрат та 895,29 грн 3% річних.

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).

З огляду на невиконання ДП "Олевське лісове господарство" обов'язку щодо оплати вартості робіт за договором на створення (передачу) науково-технічної продукції №104 від 25.03.2019, судовий збір у розмірі 2102,00 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Олевське лісове господарство" (11002, Житомирська обл., м. Олевськ, вул. Пушкіна, 18, ідентифікаційний код 00991901)

на користь Держаного підприємства "Київська лісова науково-дослідна станція" (07352, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Лютіж, ідентифікаційний код 00152595):

- 26030,00 грн заборгованості за договором;

- 1259,82 грн інфляційних;

- 895,29 грн 3% річних;

- 2102,00 судового збору.

3. Закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 5000,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 26.02.21

Суддя Давидюк В.К.

Віддрукувати:

1- в справу;

2,3 - сторонам (рек.)

Попередній документ
95168890
Наступний документ
95168892
Інформація про рішення:
№ рішення: 95168891
№ справи: 906/26/21
Дата рішення: 24.02.2021
Дата публікації: 01.03.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Житомирської області
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (11.01.2021)
Дата надходження: 11.01.2021
Предмет позову: стягнення 33185,11 грн.
Розклад засідань:
10.02.2021 15:00 Господарський суд Житомирської області
24.02.2021 14:30 Господарський суд Житомирської області