вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
25.02.2021м. ДніпроСправа № 904/6382/20
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
до Фізичної особи-підприємця Зайцева Олександра Владиславовича, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення суми основного боргу у розмірі 29 863,42 грн., пені у розмірі 1 992,06 грн. та штрафу у розмірі 1 150,91 грн.
Суддя Ніколенко М.О.
Без участі представників сторін.
РУХ СПРАВИ.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Зайцева Олександра Владиславовича про стягнення суми основного боргу у розмірі 29863,42 грн., пені у розмірі 1992,06 грн. та штрафу у розмірі 1 150,91 грн.
Ухвалою суду від 01.12.2020 позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" № НЮс-06-1998 від 20.11.2020 залишено без руху.
Ухвалою суду від 24.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/6382/20 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Позивач зазначив, що між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (надалі - орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Зайцевим Олександром Владиславовичем (надалі - орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна № ПР/ДН-2-2019-018/НКМ-дч від 19.11.2019 (надалі - договір).
Відповідно до пункту 1.1 договору, на умовах та в порядку, визначених цим договором, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 65,2 кв.м., а саме: частину нежитлової будівлі кафе «Минутка» (літ. А-1, прим. №№ 1-4, 7, 8) структурного підрозділу «Криворізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", розташоване в Дніпропетровській області, м. Кривий Ріг за адресою: вул. Залізничників, 16А, одноповерхового будинку, загальною площею 83,5 м.кв. (надалі - майно), в тому числі, коефіцієнт загальних площ 78,08 % згідно з планом за поверхами, з викопіюванням з поверхового плану, відповідно до Акта приймання - передачі майна, що складає невід'ємну частину цього договору.
Пунктом 1.3 договору визначено, що майно надається орендарю для його використання за цільовим призначенням - розміщення закусочної, що здійснює продаж товарів підакцизної групи.
Згідно з п. 11.1 договору, цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів відбитками печаток сторін (за наявності) і діє по 13.11.2022 та в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Позивач вказав, що на виконання умов договору, передав орендарю об'єкт оренди, що підтверджується актом приймання-передачі від 20.11.2019.
За період користування орендованим майном у період з березня по травень 2020 року позивачем було нараховано відповідачу орендну плату у загальному розмірі 38 363,42 грн.
Позивач зазначив, що відповідачем було порушено свої договірні зобов'язання зі сплати орендних платежів у встановлені строки у повному обсязі. За розрахунком позивача, у відповідача обліковується заборгованість зі сплати орендних платежів у розмірі 29 863,42 грн.
За порушення орендарем строків виконання своїх грошових зобов'язань, позивачем було нараховано до сплати пеню у розмірі 1 992,06 грн. та штраф у розмірі 1 150,91 грн.
Стосовно заперечень відповідача щодо відсутності у нього обов'язку зі сплати орендних платежів за період з 17.03.2020 по 21.05.2020 включно, позивач вказав про таке.
Позивач наполягає на тому, що, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 611 від 15.07.2020 (надалі - Постанова № 611), орендар за спірним договором не входить до переліку осіб, які звільнені від сплати орендної плати.
Крім того позивачем вказано, що в матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до Торгово-промислової палати України чи регіональних ТПП щодо видачі сертифікату про форс-мажорні обставини.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог посилаючись на такі обставини.
Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) 11.03.2020 оголосила пандемію коронавірусу. Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 (надалі - Постанова № 211) на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року.
Підпунктом 3 п. 2 Постанови № 211 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №215 від 16.03.2020) заборонено: з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 року до 3 квітня 2020 року роботу суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв'язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту.
Постановами Кабінету Міністрів України № 239 від 25.03.2020, № 291 від 22.04.2020 та №434 від 04.05.2020 заборона роботи закладів громадського харчування була подовжена до 24.04.2020, 11.05.2020 та 22.05.2020 відповідно.
Підпунктом 6 п. 2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» установлено, що на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) суб'єктам господарювання, діяльність яких була заборонена у цей період, не нараховується та ними не сплачується орендна плата за договорами оренди державного або комунального майна.
Відповідач зазначив, що, відповідно до пункту 1.3 договору, майно надається орендарю для його використання за цільовим призначенням - розміщення закусочної, що здійснює продаж товарів підакцизної групи.
Згідно з п. 1.5 договору, використання майна для цілей, не зазначених у п. 1.3 цього договору визнається користуванням майном всупереч цільовому призначенню.
Пунктом 6.2.2 договору встановлено, що орендар зобов'язаний використовувати майно виключно за його цільовим призначенням відповідно до умов цього договору.
За таких обставин, відповідач наполягає на тому, що він, як суб'єкт, діяльність якого була заборонена у період з 17.03.2020 до 21.05.2020 включно, звільнений від сплати орендної плати за вказаний період за спірним договором оренди державного майна в силу закону.
За розрахунком відповідача, він мав сплатити орендодавцю орендну плату у розмірі 6 552,01 грн. за період з 01.03.2020 по 16.03.2020 та 4 160,77 грн. період з 22.05.2020 по 31.05.2020. А всього: 10 712,78 грн.
Відповідач стверджує, що банківською квитанцією № ПН1651119 від 26.08.2020 ним було сплачено орендодавцю орендну плату у розмірі 8 500 грн., банківською квитанцією № ПН1871587 від 19.01.2021 - 2 212,80 грн. А всього: 10 712,80 грн.
За таки обставин, за твердженням відповідача, у нього відсутня заборгованість перед позивачем за договором № ПР/ДН-2-2019-018/НКМ-дч від 19.11.2019 зі сплати орендної плати за період з березня по травень 2020 року.
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу за договором оренди нерухомого майна № ПР/ДН-2-2019-018/НКМ-дч від 19.11.2019 у розмірі 29 863,42 грн., пені у розмірі 1 992,06 грн. та штрафу у розмірі 1 150,91 грн.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов'язки виникли між сторонами (в які строки та якому розмірі орендна плата мала бути оплачена), чи мало місце порушення будь-яких зобов'язань (чи була сплачена відповідачем орендна плата у встановлені строки та розмірі), які саме зобов'язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов'язань боржником.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.
Між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (надалі - орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Зайцевим Олександром Владиславовичем (надалі - орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна № ПР/ДН-2-2019-018/НКМ-дч від 19.11.2019 (надалі - договір).
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до пункту 1.1 договору, на умовах та в порядку, визначених цим договором, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 65,2 кв.м., а саме: частину нежитлової будівлі кафе «Минутка» (літ. А-1, прим. №№ 1-4, 7, 8) структурного підрозділу «Криворізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", розташоване в Дніпропетровській області, м. Кривий Ріг за адресою: вул. Залізничників, 16А, одноповерхового будинку, загальною площею 83,5 м.кв. (надалі - майно), в тому числі, коефіцієнт загальних площ 78,08 % згідно з планом за поверхами, з викопіюванням з поверхового плану, відповідно до Акта приймання - передачі майна, що складає невід'ємну частину цього договору.
Пунктом 1.3 договору визначено, що майно надається орендарю для його використання за цільовим призначенням - розміщення закусочної, що здійснює продаж товарів підакцизної групи.
Згідно з п. 11.1 договору, цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів відбитками печаток сторін (за наявності) і діє по 13.11.2022 та в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Позивач на виконання умов договору, передав орендарю об'єкт оренди, що підтверджується актом приймання-передачі від 20.11.2019.
За період користування орендованим майном у період з березня по травень 2020 року позивачем було нараховано відповідачу орендну плату у загальному розмірі 38 363,42 грн.
Разом з тим, всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) 11.03.2020 оголосила пандемію коронавірусу. Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 (надалі - Постанова № 211) на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року.
Підпунктом 3 п. 2 Постанови № 211 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №215 від 16.03.2020) заборонено: з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 року до 3 квітня 2020 року роботу суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв'язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту.
Постановами Кабінету Міністрів України № 239 від 25.03.2020, № 291 від 22.04.2020 та № 434 від 04.05.2020 заборона роботи закладів громадського харчування була подовжена до 24.04.2020, 11.05.2020 та 22.05.2020 відповідно.
Підпунктом 6 п. 2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» установлено, що на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) суб'єктам господарювання, діяльність яких була заборонена у цей період, не нараховується та ними не сплачується орендна плата за договорами оренди державного або комунального майна.
Як зазначено вище, відповідно до пункту 1.3 договору, майно надається орендарю для його використання за цільовим призначенням - розміщення закусочної, що здійснює продаж товарів підакцизної групи.
Згідно з п. 1.5 договору, використання майна для цілей, не зазначених у п. 1.3 цього договору визнається користуванням майном всупереч цільовому призначенню.
Пунктом 6.2.2 договору встановлено, що орендар зобов'язаний використовувати майно виключно за його цільовим призначенням відповідно до умов цього договору.
При цьому, об'єктом оренди є саме державне майно. Оскільки згідно з інформацією, розміщеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, власником 100% статутного капіталу Акціонерного товариства "Українська залізниця" є Держава Україна в особі Кабінету Міністрів України.
За таких обставин, відповідач, як суб'єкт, діяльність якого була заборонена у період з 17.03.2020 до 21.05.2020 включно, звільнений від сплати орендної плати за вказаний період за спірним договором оренди державного майна в силу закону.
При цьому, при звільненні орендаря від сплати орендної плати на підставі пп. 6 п. 2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», чинним законодавством не вимагається вчинення орендарем будь-яки дій для такого звільнення. Як то: звернення до орендодавця з будь-якими листами, встановлення наявності форс-мажорних обставин тощо.
Щодо посилання позивача на те, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №611 від 15.07.2020 (надалі - Постанова № 611) орендар за спірним договором не входить до переліку осіб, які звільнені від сплати орендної плати, слід зазначити про таке.
За змістом Постанови № 611 установлено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2:
1) звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно з додатком 1;
2) нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. № 786 (ЗП України, 1996 р., № 2, ст. 57; Офіційний вісник України, 2011 р., № 71, ст. 2677), здійснюється у розмірі:
50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2;
25 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 3 (пункт 1).
Орендодавцям державного майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови починаючи з дати встановлення карантину (пункт 2).
Тобто, Постанова № 611 стосується відносин сторін за договорами оренди державного майна на весь період дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, без конкретизації, чи була заборонена господарська діяльність орендаря у період карантину.
Підпунктом 6 п. 2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» установлено пряму заборону нарахування орендної плати за договорами оренди державного або комунального майна для суб'єктів господарювання, діяльність яких була заборонена у період дії карантину.
А отже, вимоги Постанови № 611 жодним чином не впливають на приписи пп. 6 п. 2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
За таких обставин, як правильно розраховано відповідачем у відзиві, останній мав сплатити орендодавцю орендну плату у розмірі 6 552,01 грн. за період з 01.03.2020 по 16.03.2020 та 4 160,77 грн. період з 22.05.2020 по 31.05.2020. А всього: 10 712,78 грн.
Згідно з п. 3.3 договору, орендна плата нараховується починаючи з дати передачі майна за актом приймання - передачі майна від орендодавця до орендаря та сплачується орендарем щомісяця, шляхом перерахування у безготівковій формі на поточний рахунок орендодавця до 20 числа поточного місяця, за попередній місяць, за який здійснюється розрахунок.
А отже, 6 552,01 грн. мали бути сплачені орендодавцем у строк до 20.04.2020 включно; 4 160,77 грн. - до 20.06.2020 включно.
Однак, відповідачем було порушено свої договірні зобов'язання зі сплати орендних платежів у встановлені строки.
Банківською квитанцією № ПН1651119 від 26.08.2020 відповідачем було сплачено орендодавцю орендну плату у розмірі 8 500 грн., банківською квитанцією № ПН1871587 від 19.01.2021 - 2 212,80 грн. А всього: 10 712,80 грн.
За таки обставин, станом на дату прийняття судом рішення у цій справі, у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем за договором № ПР/ДН-2-2019-018/НКМ-дч від 19.11.2019 зі сплати орендної плати за період з березня по травень 2020 року.
При цьому слід зазначити, що 8 500 грн. заборгованості було сплачено відповідачем до звернення позивача до суду з цим позовом (24.11.2020).
А отже, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу у розмірі 27 650,64 грн. - є необґрунтованими.
Залишкова частина заборгованості у розмірі 2 212,78 грн. була сплачена відповідачем 19.01.2021, тобто після звернення позивача до суду з цим позовом.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи те, що відповідач фактично задовольнив вимоги позивача про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 2 212,78 грн. після звернення останнього до суду з цим позовом, провадження у справі у вказаній частині слід закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Згідно з пунктом 8.2 договору, у разі порушення строків виконання грошових зобов'язань за цим договором, орендар сплачує пеню від суми простроченого зобов'язання у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення грошового зобов'язання.
Пунктом 8.4 договору встановлено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість орендаря по її сплаті становить загалом більше ніж три місяці, орендар також зобов'язується сплатити штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.
Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
На підставі пунктів 8.2., 8.4 договору позивач нарахував пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за загальний період з 20.04.2020 по 30.10.2020 у розмірі 1 992,06 грн. та штраф у розмірі 1 150,91 грн.
Перевіривши наданий розрахунок пені судом встановлено, що такий розрахунок не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме:
- позивачем було помилково визначені розміри сум основного боргу (без врахування приписів підпункту 6 п. 2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»);
- позивачем не було враховано, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені;
- позивачем здійснюється нарахування пені з 20 числа місяця, наступного за розрахунковим. Тоді як згідно з п. 3.3 договору, орендна плата нараховується сплачується орендарем щомісяця, шляхом перерахування у безготівковій формі на поточний рахунок орендодавця до 20 числа поточного місяця, за попередній місяць, за який здійснюється розрахунок.
В листі Інституту української мови НАН України від 31.03.2015 № 307/209 було вказано, що прийменники «до» і «по» в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь. У межах цього спільного часового значення розрізняються лише сферами свого використання: «до» вживають в офіційно-діловому стилі, передусім у текстах ділових документів - накази, заяви, розпорядження тощо, «по» закріплений за розмовним стилем. Отже, в офіційному вжитку для визначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь потрібно використовувати лише прийменник «до».
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 803/350/17, від 25.04.2018 у справі № 815/4720/16, від 13.06.2018 у справі № 815/1298/17, від 14.08.2018 у справі № 803/1387/17, від 28.08.2018 у справі № 814/4170/15, від 09.06.2019 №419/1965/18.
А отже зазначення у договорі «до 20 числа поточного місяця» свідчить, що саме ця дата і є останнім днем строку оплати заборгованості.
За розрахунком суду:
- пеня на суму боргу 6 552,01 грн. (березень 2020) за період з 21.04.2020 по 25.08.2020 становить 312,21 грн.;
- пеня на суму боргу 4 160,77 грн. (травень 2020) за період з 21.06.2020 по 25.08.2020 становить 90,04 грн.;
- пеня на суму боргу 1947,99 грн. (травень 2020) за період з 26.08.2020 по 30.10.2020 становить 42,15 грн.
Всього: 444,40 грн.
А отже, вимоги позивача про стягнення пені є обґрунтованими у розмірі 444,40 грн.
Щодо позовної вимоги про стягнення штрафу у розмірі 1 150,91 грн. слід зазначити, що, за умовами п. 8.4 договору, орендар зобов'язується сплатити штраф у розмірі 3% від суми заборгованості у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість орендаря по її сплаті становить загалом більше ніж три місяці.
Як встановлено судом, відповідач мав прострочення виконання зобов'язань зі сплати орендних платежів тальки за 2 місяці: березень 2020 та травень 2020. Крім того, станом на день звернення позивача до суду з цим позовом заборгованість за березень 2020 була погашена у повному обсязі, заборгованість за травень 2020 була погашена частково.
За таких обставин, відсутні обставини, передбачені п. 8.4 договору, для нарахування орендарю штрафу за прострочення виконання зобов'язань зі сплати орендних платежів.
А отже, вимоги позивача про стягнення штрафу у розмірі 1 150,91 грн. є не обґрунтованими.
ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором оренди № ПР/ДН-2-2019-018/НКМ-дч від 19.11.2019 з додатками (т. 1 а.с. 9 - 20), інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (том 1, а.с. 22).
Обставини, на які посилається відповідач, доводяться інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (том 1, а.с. 64 - 67), рахунками-фактурами (том 1, а.с. 68, 70, 74 - 79), банківськими квитанціями (том 1, а.с. 69, 71, 80 - 85), листуванням між сторонами (том 1, а.с. 72 - 73).
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити у частині стягнення пені у розмірі 444,40 грн.
Провадження у справі у частині вимог про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 2 212,78 грн. слід закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
У задоволенні позовних вимог про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 27 650,64 грн., пені у розмірі 1 547,66 грн. та штрафу у розмірі 1 150,91 грн. слід відмовити.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору розподіляються пропорційно задоволених позовних вимог.
При цьому, на підставі ч. 9 ст. 129 та ч. 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, частина судових витрат, пропорційна розміру вимог про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 2 212,78 грн., покладається на відповідача.
Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Закрити провадження у справі № 904/6382/20 у частині вимог про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 2 212,78 грн.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Зайцева Олександра Владиславовича (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (місце реєстрації: 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код: 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (місце реєстрації: 49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108; ідентифікаційний код: 40081237) пеню у розмірі 444,40 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 169,22 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 27 650,64 грн., пені у розмірі 1 547,66 грн. та штрафу у розмірі 1 150,91 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження. Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний 25.02.2021.
Суддя М.О. Ніколенко