вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
23.02.2021м. ДніпроСправа № 904/5846/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. за участю секретаря судового засідання Жарої О.І., розглянув спір
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Афіна КР", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.
до ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.
про стягнення заборгованості в сумі 53 470,00 грн.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Афіна КР" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення 50 150 грн., що складають суму попередньої оплати за рахунком №47 від 31.07.2019; 1 851,52 грн. річних та 1 469,40 грн. інфляції грошових коштів.
Судові витрати позивач просить стягнути з відповідача, та вказує про те, що витрати на професійну правничу допомогу очікує понести орієнтовано в сумі 25 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі виставленого відповідачем рахунку №47 від 31.07.2019 позивачем перераховано 50 150,00 грн. за надання рекламних послуг в липні 2019 року, що підтверджується платіжним дорученням №139 від 31.07.2019, яких відповідачем надано не було, чим останній порушив господарське зобов'язання.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі та вказує про таке.
Позивач у позовній заяві посилається на те, що між ним і відповідачем було досягнуто усної домовленості про надання рекламних послуг, за умовами яких відповідач повинен був надавати рекламні послуги, а позивач в свою чергу прийняти їх та оплатити. Проте, значене не відповідає дійсності, оскільки, жодних конклюдентних дій на досягнення певних домовленостей з приводу надання послуг між позивачем і відповідачем не здійснювалось, а тому позивач намагається безпідставно стягнути надуману заборгованість на підставі виставленого відповідачем рахунку на оплату № 47 від 31.07.2019 , який між тим відповідачем не підписувався.
У відповіді на відзив позивач вказує на безпідставність заперечень відповідача, відносно факту існування між сторонами господарських зобв'язань та розцінює їх як намагання ухилитися від господарської відповідальності.
При цьому позивач вказує, що відповідачем не надано доказів, які б спростовували доводи позивача , або підтверджували б інші обставини.
Ухвалою від 27.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 23.12.2020.
Представники сторін в судове засідання не з'явились.
21.12.2020 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про отримання ухвали суду про відкриття провадження у справі.
23.12.2020 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке господарський суд вважає можливим задовольнити.
Ухвалою суду від 23.12.2020 розгляд справи відкладався до 19.01.2021.
18.01.2021 від позивача через канцелярію суду надано клопотання про розгляд справи без участі його участі.
19.01.2021 представники сторін в судове засідання не з'явилися.
Ухвалою суду від 19.01.2021 розгляд справи відкладався до 23.02.2021.
23.02.2021 від позивача електронним засобом зв'язку надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи запроваджені на території України заходи щодо убезпечення населення від поширення гострих респіраторних захворювань та в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду справи, а тому вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд,
Фізичною особо-підприємцем Марковим Михайлом Олександровичем (далі - відповідач, виконавець, який припинив свою підприємницьку діяльність 12.05.2020) 31.07.2019 виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Афіна КР" (далі - позивач, замовник) рахунок на оплату замовлення № 47, а саме на оплату вартості послуг з розміщення рекламних матеріалів на спец. конструкціях згідно адресної програми в м. Одеса, в липні 2019, у кількості 1 шт. на загальну суму 50 150,00 грн., який позивачем оплачено 31.07.2019 платіжним дорученням № 139 за реквізитами які співпадають з виставленим рахунком.
Вказані обставини, свідчать про те, що між сторонами укладено договір у спрощений спосіб, відповідно до якого у сторін виникли зобов'язання: а саме, у Фізичної особи-підприємця Маркова Михайла Олександровича - надати послуги Товариству з обмеженою відповідальністю "Афіна КР" з розміщення реклами, а у Товариства з обмеженою відповідальністю "Афіна КР" - сплатити вартість отриманих послуг, яка складає 50 150,00 грн.
Як вже зазначалось вище, 12.05.2020 відповідачем припинено господарську діяльність, про що внесено відповідний запис до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Частиною 8 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців передбачено, що фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення діяльності цією фізичною особою.
Відповідно до статей 51, 52, 598-609 ЦК України, однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи - підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення із реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов'язання виконав здійснивши оплату послуг, в той час як відповідач , отримавши вартість вказаних в рахунку послуг, не приступив до виконання своїх зобов'язань в частині розміщення реклами.
05.10.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Афіна КР" надіслало на адресу відповідача вимогу №б/н від 02.10.2020 про негайне повернення грошових коштів у зв'язку із невиконанням обумовлених послуг, в результаті чого виникла заборгованість в розмірі 50 150, 00 грн.
Вимога позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Вказані обставини, стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Предметом доказування у справі є наявність між сторонами господарських відносин, порушення зобов'язання щодо надання послуг, повернення попередньої оплати у зв'язку з невиконанням послуг .
Приписами статті 11 Цивільного кодексу України, встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статтті 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній ) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст. 205 Цивільного кодексу України).
Згідно статті 206 вказаного Кодексу усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.
Відповідно до статті 509 вказаного Кодексу зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 2. статті 530 якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи вимогу позивача про повернення грошових коштів позивач надіслав на адресу відповідача 05.102020, таким чином строк виконання обов'язку щодо повернення грошових коштів в сумі таких коштів в сумі 50150 грн. настав 13.10.2020.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, доказів повернення грошових коштів на зазначену вище суму, останнім надано не було.
При викладених обставинах, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 50 150,00 грн., слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за період з 01.08.2019 по 23.10.2020 у сумі 1 851,52 грн. та інфляційні втирати за загальний період з серпня 2019 по жовтень 2020 у сумі 1 469,40 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Позиція щодо нарахування на суму попередньої оплати 3% річних та інфляційних втрат викладена в Постанові ВП ВС від 22.09.2020 № 918/631/19.
Як вже було зазначено вище, строк виконання зобов'язання у відповідача перед позивачем настав 13.10.2020, отже, вимоги щодо стягнення річних підлягають задоволенню за період з 13.10 по 23.10.2020 в сумі 45,34 грн., інфляція грошових коштів підлягає застосуванню за жовтень 2020 в сумі 501,50 грн.
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають розподілу пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Афіна КР" (50069, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Волгоградська, буд. 12, офіс 104, ідентифікаційний код 41664391) 50 150,00 грн. - основного боргу, 45,34 грн. - річних, 501,50 грн. інфляції грошових коштів та 2 019,02 грн. - витрат зі сплати судового збору.
В решті заявлених вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повне рішення складено 26.02.2021.
Суддя І.Ф. Мельниченко