вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
16.02.2021 Справа № 904/5739/20
За позовом Фізичної особи-підприємця Денисенко Андрія Володимировича, м. Дніпро
до Державного підприємства "Дослідне господарство "Дніпро" Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України", сел. Дослідне, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості у розмірі 1 324 000, 00 грн.
Суддя Ліпинський О.В.
Секретар судового засідання Бурчак Ю.О.
Представники:
від позивача Ляшенко К.О.
від відповідача Биструшкіна А.Р.
Фізична особа-підприємець Денисенко Андрій Володимирович (далі - Позивач) звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Дослідне господарство "Дніпро" Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України" (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 1 324 000,00 грн.
Заявлені вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за договором № 5-04 від 05.04.2018 в частині здійснення повної оплати наданих Позивачем послуг.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2020 року відкрито провадження у справі № 904/5739/20, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
16.11.2020 року позов залишено без руху, позивачу запропоновано усунути недоліки позовної заяви, зокрема, надати документи, які підтверджують повноваження адвоката, як представника в господарському процесі.
Після усунення недоліків позовної заяви, в порядку, передбаченому ч. 12 ст. 176 ГПК України, суд продовжив розгляд справи.
Відповідач проти позову заперечував, у відзиві на позовну заяву зазначив, що передбачені договором послуги Позивачем фактично не надавалися. Наголосив та тому, що наявність даного спору зумовлена змовою Позивача та попереднього директора підприємства - Хорішка С.А., якого звільнено.
Щодо доказів, на які посилається Позивач в обґрунтування заявлених вимог, зокрема, договору, заявки, актів виконаних робіт, актів звірки, доказів часткової оплати, Відповідач зазначив, що за відсутності передбачених договором дій сторін, які є передумовою для виконання договору, і без вчинення яких послуги не могли бути надані Позивачем, вказані докази є неналежними та недопустимими.
Крім того, Відповідач зазначив, що умовами підписаної сторонами заявки не було ідентифіковано місце проведення робіт (номер поля по внутрішньогосподарській номенклатурі), не конкретизовано узгоджені терміни внесення ЗЗР, найменування культур та найменування ЗЗР, які підлягають внесенню, що унеможливлювало надання послуг за відповідною заявкою.
У відповіді на відзив Позивач зазначив, що в договорі та заявці № 1 сторони погодили місце надання послуг - населений пункт - Опитне, термін проведення обробок (внесення ЗЗР) квітень-жовтень, кількість гектар обробки і вартість обробки за 1 га. Замовник (Відповідач) забезпечив паливом Позивача (Виконавця), за погодженою заздалегідь нормою витрат пального, та водою. Позивач відповідно до умов Договору та заявки забезпечив своєчасне та якісне виконання робіт, і належним чином виконав свої обов'язки, про що свідчать записи в актах здачі-приймання робіт (надання послуг), які підписані відповідачем без заперечень.
19.01.2021 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 09.02.2021 року.
В засіданні 09.02.2021 року оголошувалася перерва до 16.02.2021 року, згідно ст. 216 ГПК України.
В порядку ст.ст. 233, 240 ГПК України, в судовому засіданні 16.02.2021 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, складання повного рішення відкладено на строк до десяти днів з дня закінчення розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, заслухавши стислий зміст та підстави вимог і заперечень сторін, дослідивши подані докази, господарський суд, -
05.04.2018 року між Позивачем (Виконавцем) та Відповідачем (Замовником) укладено договір про надання послуг по внесенню засобів захисту рослин № 5-04 (надалі - Договір).
Предметом договору є регулювання взаємовідносин сторін при організації внесення засобів захисту рослин Замовника самохідним обприскувачем Виконавця (п. 1.1. Договору).
Відповідно до п. 1.2. Договору, виконуючи зобов'язання, прийняті на себе за даним Договором, сторони керуються положеннями чинного законодавства.
Згідно з п. 2 Договору, Виконавець взяв на себе ряд зобов'язань, у тому числі, обов'язок приймати до виконання Заявки Замовника, подані з дотриманням вимог, передбачених цим Договором, а в разі неможливості виконання заявок з об'єктивних причин, негайно повідомляти про це представнику Замовника (п. 2.1. Договору). Зобов'язався відповідно до Заявки Замовника забезпечувати своєчасне та якісне (дотримання регламентів внесення препаратів, оптимальне покриття площі обробки робочим розчином з урахуванням геометрії поля) внесення препаратів Замовника (п. 2.2. Договору). Прийняв на себе відповідальність за збереження наданих для роботи препаратів (п. 2.3. Договору).
У свою чергу, Замовник взяв на себе зобов'язання надати інформацію, необхідну для розрахунків оптимальних маршрутів руху оприскувача Виконавця (п. 3.1. Договору). Вжити заходів щодо недопущення простою оприскувача Виконавця з вини замовника (п. 3.2. Договору). Забезпечувати належне оформлення дозвільних документів та погоджень у відповідних інстанціях (Районні ЗЗР, СЕС) та іншої документації, необхідної для безперешкодного проведення робіт, обумовлених у заявці (п. 3.3. Договору). Повести відповідний інструктаж своїм працівникам, задіяним на роботах по внесенню засобів захисту рослин (п. 3.4. Договору).
Пунктом 4.1. Договору сторони погодили, що загальна вартість робіт за договором становить 1 000 000,00 грн.
Розмір плати за проведені роботи, включаючи холостий пробіг, перегони між робочими площами, узгоджуються до подачі Заявки на обробку. Узгоджені розміри оплати за виконані роботи фіксуються в заявці Замовника, яка є невід'ємною частиною Договору (п. 4.2. Договору).
Відповідно до п. 4.3. Договору, розмір плати за надані послуги обчислюється, виходячи з вартості 1-го гектара обробки, з підвозом води і становить 200,00 грн. за нормами внесення робочої рідини не більше 200 л. на 1 га. Замовник забезпечує паливом самохідний оприскувач Виконавця, з розрахунку 1 літр бензину А-92 на обробку 1-го гектара площі, або дизельне паливо (ДП) на обробку 1-го гектара площі. Переїзд між полями здійснюється за рахунок господарства з розрахунку норми витрати палива (бензин марки А-92 або дизельне паливо (ДП)) 35 літрів на 100 кілометрів.
Згідно умов п. 4.4. Договору, замовник проводить оплату за фактом виконання робіт, щомісячно.
Зазначений договір набуває чинності з моменту підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2018 року, а в частині розрахунків - до повного виконання договірних зобов'язань (п. 8.1. Договору).
Звертаючись із даним позовом до суду, Позивач стверджує, що на виконання умов договору № 5-04 від 05.04.2018 року, в період із квітня по листопад 2018 року, Відповідачу були надані послуги по внесенню засобів захисту рослин (далі ЗЗР) на загальну суму 1 794 000,00 грн. Зважаючи на те, що Відповідач за надані послуги розрахувався частково, сплативши суму в розмірі 470 000,00 грн., в останнього виникла заборгованість в сумі 1 324 000,00 грн., стягнення якої Позивач вимагає в судовому порядку.
В підтвердження обставин, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, Позивач подав суду копії наступних письмових доказів, оригінали яких оглянуто в засіданні 12.01.2021 року, зокрема: договору про надання послуг по внесенню засобів захисту рослин № 5-04 від 05.04.2018 року; заявки № 1 до договору № 5-04 від 05.04.2018 року; актів здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000011 від 30.04.2018, № ОУ-0000012 від 31.05.2018, № ОУ-0000014 від 30.06.2018, № ОУ-0000017 від 31.07.2018, № ОУ-0000025 від 31.08.2018, № ОУ-0000028 від 30.09.2018, № ОУ-0000029 від 31.10.2018, № ОУ-0000032 від 09.11.2018; двостороннього акта звірки взаєморозрахунків; банківських виписок про здійснення відповідачем платежів.
Заперечуючи надання послуг за Договором №5-04 від 05.04.2018 року, Відповідач наполягав на тому, що відповідно до умов укладеного сторонами договору, передумовою надання послуг було вчинення Замовником певних дій, як то передача препаратів (ЗЗР), надання інформації для розрахунку оптимальних маршрутів обробки, забезпечення належного оформлення дозвільних документів та погоджень у відповідних інстанціях для безперешкодного проведення робіт, проведення інструктажу працівників, забезпечення паливом самохідного оприскувача виконавця, надання інших матеріальних умов(ресурсів), необхідних для виконання визначених договором послуг. При цьому, Відповідач зазначив, що за недоведеністю факту вчинення відповідних дій, представлені Позивачем докази не можуть підтверджувати надання послуг за договором, що виключає підстави для задоволення заявлених вимог.
Аналізуючи умови укладеного сторонами Договору № 5-04 від 05.04.2018 року, слід дійти висновку, що зазначений правочин за своєю правовою природою є договором надання послуг.
Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі статтею 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Виходячи зі змісту положень ч. 2 ст. 626 ЦК України, укладений сторонами договір надання послуг є двостороннім, за яким правами та обов'язками наділені обидві сторони.
Як вище встановлено судом, заперечення Відповідача проти позову, фактично ґрунтуються на відсутності факту вчинення Замовником дій, які встановлені договором, до вчинення яких Виконавець не мав можливості приступити до його виконання, що ставить під сумнів надання послуг, відображених в актах здачі-приймання робіт (надання послуг).
З урахуванням наведених заперечень Відповідача, предметом доказування в даній справі, поміж іншим, є доведення обставини існування у Виконавця можливості надавати послуги за Договором.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 910/4994/18, сам лише факт складання та підписання сторонами актів здачі-приймання послуг не є безумовним свідченням надання таких послуг, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації, зазначеної у цих документах. Обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору не лише первинних документів, а і фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій.
Як вище встановлено судом, пунктом 1.1. Договору № 5-04 від 05.04.2018 року сторони передбачили надання послуг по внесенню засобів захисту рослин Замовника, самохідним оприскувачем Виконавця, тобто, послуги мали надаватися технічним засобом Позивача, з використанням препаратів - ЗЗБ Відповідача.
Умовами Договору на Замовника було покладено обов'язок щодо надання інформації, необхідної для розрахунків оптимальних маршрутів руху оприскувача Виконавця (п. 3.1. Договору). Обов'язок забезпечити належне оформлення дозвільних документів та погоджень у відповідних інстанціях (Районні ЗЗР, СЕС) та іншої документації, необхідної для проведення робіт, обумовлених у заявці (п. 3.3. Договору). Обов'язок забезпечити паливом самохідний оприскувач Виконавця (п. 4.3. Договору).
В контексті умов укладеного сторонами договору, під обов'язком Замовника надати інформацію, необхідну для розрахунку оптимальних маршрутів руху оприскувача, слід розуміти надання інформації відносно конкретного місця проведення робіт із внесення ЗЗР (номери полів, данні щодо їх конфігурації, місця розташування, тощо). Обов'язком забезпечити виконавця належною дозвільною документацією, є оформлення відповідно до вимог чинним законодавством України, зокрема, Закону України «Про захист росли», Закону України «Про пестициди і агрохімікати», Порядку одержання допуску (посвідчення) на право роботи, пов'язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами, відповідних Допусків на проведення робіт з пестицидами і агрохімікатами.
Представленими в справу доказами, не підтверджується наявність у власності або користуванні Позивача самохідного оприскувача для виконання передбачених договором робіт. Не доведено матеріалами справи й факт передачі Змовником ЗЗР для їх внесення Виконавцем, а також, факт передачі (забезпечення) паливом самохідного оприскувача Виконавця (за його наявності). Не підтверджується матеріалами справи факт видачі Позивачу або його працівникам (за їх наявності) передбачених законом та договором дозвільних документів для проведення робіт з пестицидами і агрохімікатами (допуски, наряди на виконання роботи, тощо).
Оцінюючи зазначені обставини в сукупності, суд приходить до висновку, що матеріалами справи не підтверджується існування у Позивача технічної можливості для надання послуг, передбачених Договором, зокрема, не надано доказів наявності у Позивача відповідної техніки, забезпечення її паливом, передачі ЗЗР для їх внесення.
Крім того, суд звертає увагу, що Заявкою № 1 до договору, сторонами не було визначено конкретне місце внесення ЗЗР (номери полів по внутрішньогосподарській номенклатурі), терміни їх внесення, найменування культур, площі обробки, найменування ЗЗР та регламенти їх внесення, погодження яких передбачено змістом самої заявки, що у свою чергу свідчить про відсутність у Позивача і технологічної можливості для надання послуг за договором.
З урахуванням наведеного, подані Позивачем докази, зокрема, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), не відповідають такому критерію доказів, як достовірність, адже інші обставини, які не спростовані в установленому прядку, свідчать про невідповідність інформації, зазначеної в цих актах.
Щодо розподілу між сторонами обов'язку з доказування, слід зазначити, що відповідно до приписів ч. 2, 3 ст. 74 ГПК України, у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Отже, відповідно зазначених правил доказування в господарському процесі, у спірних правовідносинах, у яких Відповідач посилався на невчинення Позивачем певних дій (ненадання послуг по внесенню ЗЗР), Позивач мав довести не лише факт підписання сторонами актів надання послуг, а реальність здійснення відповідної господарської операції, наявність фізичних, технічних та технологічних можливостей для її виконання.
Водночас, будучи обізнаним про зміст заперечень Відповідача проти заявлених вимог, які крім іншого ґрунтувалися на тому, що даний спір зумовлено змовою між Позивачем та попереднім директором Відповідача, який безпідставно підписав від імені підприємства акти здачі-приймання робіт, Позивач обмежився наданням доказів, які з урахуванням фактичних обставин справи не можуть бути прийняті судом як достовірні, тобто такі, що створені за відсутністю впливу спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
На підставі викладеного, за не доведенням факту надання Позивачем послуг з внесення засобів захисту рослин відповідно до умов Договору № 5-04 від 05.04.2018 року, вимоги про стягнення заборгованості з оплати відповідних послуг, задоволенню не підлягають.
Згідно приписів ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статями 73-80, 86, 91, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 26.02.2021
Суддя О.В. Ліпинський